Рішення № 138670390, 28.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5205/26

Провадження №2/442/2271/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря судового засідання Малик О.Я.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що вона ( ОСОБА_1 ) є дочкою ОСОБА_2 , 1940 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 04.08.2023.

З метою відкриття спадкової справи та подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кенц-Березюк І.М.

За результатами розгляду заяви, приватним нотаріусом 28.08.2023 відкрито спадкову справу № 30/2023, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

У зв`язку із смертю вказаного приватного нотаріуса у квітні 2024 року спадкову справу №30/2023 передано приватному нотаріусу Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кіселичник І.М.

У матеріалах спадкової справи міститься заповіт, згідно якого мати ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла - дочці ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчено державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори 26.05.2006 та зареєстровано в реєстрі за №702.

За життя матері належала квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 25,1 кв.м., що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.07.2003. Право власності на вказане майно набуто моєю матір`ю згідно договору купівлі продажу №661 від 26.06.2003, копію якого долучаю до позовної заяви.

Також, наявна будинкова книга на квартиру, згідно записів якої ОСОБА_2 була зареєстрована з 14.07.2004 за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, оригінали правовстановлюючих документів були втрачені спадкодавцем за життя при невідомих позивачу обставинах. Інших спадкоємців за заповітом немає.

13.02.2026 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кіселичник І.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказану квартиру.

З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно, позивач не може оформити свої спадкові права, а тому з метою оформлення своїх спадкових прав змушена звернутися із цією позовною заявою в суд.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про підтримання позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у їх відсутності, щодо вирішення позову покладаються на думку суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.. 1216 Цивільного кодексу України «Поняття спадкування» передбачено, що: 1. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України «Види спадкування» 1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а відповідно до статті 121 ЦК України «Склад спадщини» 1. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1 та 2 статті 1220 ЦК України «Відкриття спадщини» встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу), а частиною 1 статті 1221 ЦК України «Місце відкриття спадщини» визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом статті 1223 ЦК України «Право на спадкування» 1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. 2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. 3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно Статті 1233 ЦК України «Поняття заповіту» 1. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а статтею 1234 ЦК України «Право на заповіт» встановлено, що: 1. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. 2. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до статті 1235 ЦК України «Право заповідача на призначення спадкоємців»1. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. 2. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. 3. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. 4. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Згідно статті 1236 ЦК України «Право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом» 1. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. 2. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. 3. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. 4. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1254 ЦК України «Право заповідача на скасування та зміну заповіту» 1. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. 2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, якій він йому суперечить. Частиною 5 статті 1268 ЦК України «Прийняття спадщини» однозначно встановлено, що: 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 статті 190 Цивільного кодексу України : майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

За змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що позивач є єдиним спадкоємцем по заповіту щодо спірного майна та після смерті спадкодавця вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 25,1 кв.м., у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Дата складення рішення - 28.07.2026.

Суддя О.В. Крамар