Рішення № 138669253, 03.08.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/7047/25

Провадження № 2/191/3804/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді головуючої судді Форощук С.А., за участю секретаря - Вехник С.Л., за участю представника позивача Бушка І.М., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОИВ

Представник позивача вернувся о Синельниківського міськрайонного суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 02 липня 2019 року на підставі Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001346891601 від 02.07.2019 громадянці ОСОБА_2 в АТ «ПУМБ» відкрито поточний рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.

05 січня 2025 року з поточного рахунку клієнта АТ «ПУМБ» ОСОБА_2 IBAN: НОМЕР_1 було здійснено одну неналежну платіжну операцію з переказу грошових коштів в сумі 20 000,00 грн.: невідома особа здійснила злам sim-картки (шляхом її перевипуску) належного їй номеру телефону оператора мобільного зв`язку та несанкціоновано, від її імені авторизувалась/втрутилась в роботу автоматизованої банківської системи дистанційного обслуговування - мобільного застосунку «ПУМБ», та здійснила несанкціоновані транзакції коштів з рахунків клієнта без її відома та згоди. Неналежна платіжна операція в сумі 20 000,00 грн. здійснена з рахунку без законних підстав на поточний рахунок за БПК № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) емітована АТ «ІДЕЯ БАНК» за наступними реквізитами: 2025-01-05 13:59:51 20000.00 980 TD *DEBIT KHO00001 ACCOUNT 26204112046377.UAH TO CARD*6786.

Тобто, 05 січня 2025 року дія по рахунку ОСОБА_2 в АТ «ПУМБ» відбулись без згоди та участі клієнта, та не була нею ініційована. Своїми діями, чи бездіяльністю клієнт ОСОБА_2 не надавала доступу до свого рахунку та банківської платіжної картки третім особам, нікому не повідомляла свої персональні данні та данні рахунків/БПК, не сприяла незаконному використанню іншими особами персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Пунктами 42, 43, 44 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, основні терміни, згідно яких : 42) неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; 43) неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; 44) неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно). Згідно отриманої АТ «ПУМБ» під час проведеної перевірки, у відповідності до вимог ст. 66 Закону України «Про платіжні послуги», Розділу VII Постанови Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформації з АТ «ІДЕЯ БАНК», встановлено особу неналежного отримувача (який також окремо є клієнтом АТ «ПУМБ»), яким є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

05 січня 2025 року Шептицьким районним відділом поліції ГУНП у Львівській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025141150000010 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння 05 січня 2025 року невідомою особою грошовими коштами з банківського рахунку ОСОБА_2 в АТ «ПУМБ».

17 березня 2025 року після повідомлення клієнта ОСОБА_2 на адресу АТ «ПУМБ» про здійснення 05 січня 2025 року з її рахунку неналежних платіжних операцій та проведеної Банком перевірки, грошові кошти повернуті на рахунок клієнта ОСОБА_2 за рахунок власних коштів Банку, що підтверджується платіжною інструкцією. Тому Банк вважає, що у нього виниклі правові підстави для звернення з позовом до одержувача грошових коштів, як безпідставно набутих. Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. АТ «ПУМБ» листом-вимогою за вихідним № КНО-14.5.2/875 від 17.11.2025, з метою досудового врегулювання спору, повідомив відповідача ОСОБА_1 за адресою наявного у Банку місця реєстрації та місця проживання про неналежну платіжну операцію, яка була проведена 05.01.2025 на його рахунок в АТ «ІДЕЯ БАНК» з рахунку клієнта ОСОБА_2 та його обов`язок, протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення, ініціювати платіжну/платіжні операції про повернення коштів. Згідно до наявної інформації у трекінгу «УКРПОШТА», ця вимога повернута з причин «Не вручення, за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, «довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки». Але і після цього та станом на дату звернення АТ «ПУМБ» до суду, безпідставно отримані Відповідачем ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., у добровільному порядку Банку не повернуто. Саме не повернення відповідачем неналежних йому коштів - є підставою для звернення АТ «ПУМБ» до суду за захистом своїх майнових прав.

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму безпідставно набутих коштів в розмірі 20 000 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Окремо звернув увагу на підставу закриття рахунків відповідача 14.06.2025 року, у зв`язку з відмовою в обслуговуванні відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

В судовому засіданні відповідач свої позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що дійсно приблизно влітку 2024 року за допомогою мобільного телефону відкрив рахунки у АТ «ІДЕЯ БАНК» для отримання заробітної плати, але у подальшому кредитною карткою та відповідними рахунками не користувався. Приблизно восени та на початку зими він загубив свій мобільний телефон, з якого відкривав рахунок в АТ «ІДЕЯ БАНК». Хто користувався його рахунками він не знає, до правоохоронних органів не звертався.

Заслухавши сторони, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що 02.07.2019 року на підставі Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001346891601 від 02.07.2019 громадянці ОСОБА_2 в АТ «ПУМБ» відкрито поточний рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_1 у валюті гривня з оформленням кредитної карткою миттєвого випуску, що підтверджено заявою про приєднання, копія якої долучена до матеріалів справи.

Згідно виписки особового рахунку з 05.01.2025 по 20.03.2025 року, з поточного рахунку клієнта Банку ОСОБА_2 IBAN: НОМЕР_1 було здійснено неналежну платіжну операцію з переказу грошових коштів на суму 20 000 грн.: невідома особа здійснила злом sim-картки (шляхом її перевипуску) належного його номеру телефону оператора мобільного зв`язку та несанкціоновано, від її імені, авторизувалась/ втрутилась в роботу автоматизованої банківської системи дистанційного обслуговування - мобільного застосунку «ПУМБ», та здійснила несанкціоновані транзакції коштів з рахунків клієнта без його відома та згоди.

Згідно з витягом Єдиного реєстру досудових розслідувань з номером кримінального провадження: 1202514150000010 дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування): 05.01.2025 року кваліфікованого ч. 4. ст. 190 України з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення за фактом, що 05.01.2025 року у період часу з 13-15 год. по 14-00год. невідома особа шляхом обману, з використанням незаконних операцій за допомогою електронно-обчислювальної техніки, з кредитної картки ОСОБА_2 заволоділа грошовими коштами останньої на загальну суму 60 000грн.

Згідно платіжної інструкції №27240_20 від 17 березня 2025 року отримувачу ОСОБА_2 позивачем було відшкодовано грошових коштів згідно виписки КУОР №98.1 від 12.03.2025 року в сумі, 60 000 грн.

Згідно листа №КНО-14.5.2/792 від 20.10.2025 року, який було направлено АТ «ІДЕЯ БАНК» було повідомлено про здійснення неналежних платіжних операцій на загальну суму 20 000,00 грн. були здійснені без законних підстав на рахунок неналежного отримувача на рахунок отримувача в ПАТ «ІДЕЯ БАНК».

Як вбачається з відповіді АТ «ІДЕЯ БАНК» ВД 03.11.2025 року, вказаний платіж зараховано на картку № НОМЕР_5 , приєднану до рахунку № НОМЕР_6 , який був відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) згідно договору С-001-323855-24-980 від 03.07.2024 року.

21.11.2025 року АТ «ПУМБ» листом-вимогою за вихідним № КНО-14.5.2/85 від 17.11.2025 року, з метою досудового врегулювання спору, повідомив відповідача ОСОБА_3 за адресою місця реєстрації та місця проживання про неналежну платіжну операцію, яка була здійснена 05.01.2025 року на його рахунок в АТ «ІДЕЯ БАНК» з рахунку клієнта АТ «ПУМБ» ОСОБА_2 , та його обов`язок, протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення, ініціювати платіжну/ платіжні операції про повернення коштів. Згідно до наявної інформації у трекінгу «УКРПОШТА», ця вимога повернута з причини «Не вручення за закінченням терміну зберігання».

В судовому засіданні були досліджені відомості АТ «ІДЕЯ БАНК», надані на виконання ухвали суду про витребування доказів, а саме операції по рахункам відповідача, відкритим в АТ «ІДЕЯ БАНК», так за результатом дослідження отриманих даних, встановлено активне користування розрахунковими рахунками НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , відкритими на ім`я відповідача ОСОБА_1 , за період з липня 2024 року по червень 2025 року, призначення платежів: перекази коштів, у тому числі між власними рахунками. Зокрема встановлений переказ коштів у сумі 20 000грн. 05 січня 2025 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_6 .

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Закону України «Про платіжні послуги» (далі Закон 1591-ІХ).

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини першої статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, незалежно від того, чи було це результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Аналіз статті 1212 ЦК України і змісту цього інституту цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 07.06.2018 (справа № 212/3593/16-ц); від 20.03.2019 (№ 634/727/16-ц).

Поряд з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Статтею 1 Закону № 1591-ІХ визначені наступні терміни:

платіжна операція будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;

отримувач особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції або яка отримує суму платіжної операції в готівковій формі;

неналежна платіжна операція платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;

неналежний отримувач особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 88 Закону № 1591-ІХ неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції зобов`язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, на користь такого надавача платіжних послуг.

Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів зобов`язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції.

У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

Отже, судом встановлено, що фактично була проведена неналежна платіжна операція зарахування Банком на рахунок відповідача та отримання останнім грошової суми.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)(ст. 12, 81, 89 ЦПК України).

Відповідач не визнаючи позовні вимоги, вказав на втрату його мобільного телефону восени-взимку 2024 року, водночас відповідних доказів суду не надав, більш того з дослідженого в ході судового розгляду руху коштів по розрахунковим рахунком ОСОБА_1 , вкрити в АТ «ІЕДЯ БАНК» вбачаються активне користування рахунками з часу їх відкриття з липня 2024 року.

Отже відповідач зобов`язаний повернути Банку безпідставно отримані грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., що ним не було зроблено, і на час розгляду справи грошові кошти позивачу не повернуті.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі і стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів сумі 20 000,00 грн.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 280, 281, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 15, 16, 1212-1215 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (адреса місця знаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829), безпідставно набуті грошові кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (адреса місця знаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829), судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 03.08.2026 року.

Суддя С. А. Форощук