Ухвала суду № 138666575, 31.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

31 липня 2026 рокум.ПолтаваСправа № 440/6878/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Відродження» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма «Відродження» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій просило: визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо направлення запиту про надання адміністративної допомоги №2383/IKO/99-00-23-01-01-05 від 04.12.2025 стосовно суб`єкта господарювання Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Відродження» (код ЄДРПОУ 30894354) до Федеральної податкової адміністрації Швейцарії.

Ухвалою від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; залучено до участі у справі у якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_1 .

01.07.2026 до суду надійшла заява Державної податкової служби України про закриття провадження у справі.

В обґрунтування заяви представником відповідача зазначено, що в даному випадку «метою запиту є отримання інформації по банківському рахунку компанії CACIQUE LIMITED, відкритого в CREDIT SUISSE AG, Zurich, Paradeplatz 8, 8070, Switzerland, SWIFT: CRESCHZHXXX, (USD) №1520399-32, IBAN: НОМЕР_2 щодо руху грошових коштів, отриманих від українських платників податку у вигляді дивідендів, встановлення уповноважених осіб проводити операції по даному рахунку (керуючого рахунком, повіреного, довірених осіб) за період 01.01,2018 по 30.06.2025 років та подальше перерахування таких коштів, що дасть можливість встановити фактичних бенефіціарних власників таких доходів. У разі не підтвердження бенефіціарного статусу кіпрської компанії відносно доходу отриманого з джерелом походження з України, будуть переглянуті пільгові ставки оподаткування та застосовані ставки податку, передбачені українським законодавством», про що зазначено в розділі «Опис впливу запитуваної інформації на оподаткування операцій в Україні» спеціального запиту до ІКО. Направлення запитів з метою отримання інформації є правом податкового органу, вказаний запит жодним чином не порушив права платника податків, запит сам по собі не породжує юридичних наслідків, отже відсутні юридичні підстави для визнання дій по складанню та направленню запиту протиправними адже податковий орган наділений повноваженнями на складання та направлення відповідних запитів.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 та абзацом другим пункту 2 частини першої статті 4 КАС передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих ст. 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України").

Відтак з метою отримання права належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.

Порядок збору та отримання контролюючими органами податкової інформації визначено статтями 72, 73 Податкового кодексу України.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики

Підпунктом 73.3.5. п. 73.3. ст. 73 ПК України передбачено, що інформація на запит контролюючого органу надається банками, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей, особами, які є фінансовими агентами, та іншими суб`єктами, які відповідно до законодавства України зобов`язані зберігати інформацію, що запитується, безоплатно та в обсягах, необхідних для виконання контролюючими органами міжнародних зобов`язань, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування та іншим міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Пунктом 73.6. ст. 73 ПК України визначено, що інформація, що надійшла до контролюючих органів від компетентного органу іноземної держави відповідно до міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, є інформацією з обмеженим доступом.

В цій справі позивачем оскаржуються дії Державної податкової служби України щодо направлення запиту про надання адміністративної допомоги, вчинені відповідачем на виконання своїх службових обов`язків та визначених законом функцій.

Суд вказує, що, направлення запитів з метою отримання інформації є правом податкового органу, пов`язаним із реалізацією його повноважень та здійсненням функцій; вказаний запит жодним чином сам по собі не порушує права платника податків, цей запит сам по собі не породжує юридичних наслідків, отже відсутні юридичні підстави для визнання дій по складанню та направленню запиту протиправними адже податковий орган наділений повноваженнями на складання та направлення відповідних запитів.

Дії щодо направлення запиту не спричиняють для ПСП "Агрофірма "Відродження" правових наслідків. Наслідки можуть бути спричинені адміністративними актами, вчиненими податковими органами за наслідком документальних перевірок платника, що будуть можливо прийняті у майбутньому після реалізації спірних запитів. Суд зауважує, що судовому захисту все ж підлягає порушене право, а не те, щодо порушення якого у майбутньому позивач має побоювання.

У разі встановлення порушень платниками податків та/або їх посадовими особами податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складені за результатами податкового контролю документи передаються до відповідного органу для вжиття відповідних заходів згідно з чинним законодавством. Факти або ознаки порушень платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, можуть бути встановлені, як у результаті проведення документальних перевірок платників податків, так і в результаті опрацювання посадовими (службовими) особами контролюючих органів податкової інформації, зібраної в ході інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Результати податкового контролю можуть бути відображені шляхом складання документів, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (звітів, висновків, доповідних записок тощо), які пов`язані зі здійсненням контрольних, наглядових функцій контролюючими органами.

Отже, обставини та факти, викладені у запиті про надання адміністративної допомоги, є відображенням дій працівників податкових органів в межах їх повноважень та функцій і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, оскаржуваний запит, відповідно, не порушує прав позивача.

Направлення суб`єктом владних повноважень до запиту про надання адміністративної допомоги не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Незгода з надісланням запиту може бути підставою для оцінки наслідків або результатів перевірки адміністративного акту). Оскарження самих лише дій щодо направлення запиту не призводить до реального захисту прав платника податків, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Таким чином, дії контролюючого органу при направленні запиту не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

На користь таких висновків суд також вказує на правову позицію КАС ВС, висловлену наприклад, у постанові від 29.05.2025 року у справі № 160/8709/18 щодо правовідносин аналогічної природи (оскарження акту перевірки замість оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту).

Також суд зазначає, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.03.2021 у справі №761/3540/20, поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому контексті, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду..

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 808/3230/17.

Згідно частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Відродження» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.С. Шевяков