Ухвала суду № 138665918, 21.07.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа №505/2617/26

Провадження № 2/505/3727/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.07.2026 м. Подільськ

Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Білоус В.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою адвоката Дрогобецької Тетяни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа: Приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сівун Фатіма Йосипівна, про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Дрогобецька Тетяна Юріївна звернулась в суд із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа: Приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сівун Фатіма Йосипівна, про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ЦПК України).

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

На цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Разом з тим, позивач не зазначив всі обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви 02 серпня 1967 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб Котовським РАЦС Одеської області, актовий запис №214, однак позивачем на підтвердження цього не надано копію свідоцтва про шлюб.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняла його дружина, ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, шляхом спільного проживання разом. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , спадкоємцем першої черги після смерті останньої є позивач ОСОБА_1 , яка постійна проживала разом з матір`ю.

Враховуючи вищезазначене позивачем не надано довідки про осіб, які були зареєстровані та проживали з померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за однією адресою на момент їх смерті.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й. від 04.05.2026 року, встановлено, що позивачем пропущений строк, встановлений для прийняття спадщини як після смерті ОСОБА_3 , так і після ОСОБА_2 та запропоновано звернутись до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач просить визнати в порядку спадкування право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідно до копії договору купівлі-продажу від 19.05.1976 року р.н. №2280, ОСОБА_2 є власником лише 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Також, позивачу слід надати суду інформаційну довідку (витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу позивача на те, що прохальна частина позовної заяви має особливо важливе значення при розгляді справи, вимоги позивача, стосовно яких він просить прийняти судове рішення, повинні бути чітко визначені останнім у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

У зв`язку із наведеним вище, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у даній справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 , слід залишити без руху, надавши такій можливість усунути зазначені в ухвалі суду недоліки.

Недоліки мають бути усунуті шляхом подання нової редакції позову з його копіями, відповідно до кількості учасників справи та заяву з обґрунтованим спростуванням зазначених недоліків.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву адвоката Дрогобецької Тетяни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, треті особи: Приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сівун Фатіма Йосипівна, про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Білоус