Ухвала суду № 138665310, 15.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8570/26

Провадження № 1-кс/204/1632/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000053 від 03.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України,-

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000053 від 03.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим відділенням ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області та відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026042000000053 від 03.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. У липні 2026 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , яка будучи розпорядником майна об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4, загальною площею 895,4 кв.м, що перебуває на балансі Державного науково-виробничого підприємства «Вега», та належить на праві власності державі в особі Міністерства економічного розвитку України, тобто особою, що здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, виник протиправний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб. Так, ОСОБА_5 будучи арбітражним керуючим, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, 01.07.2026 приблизно о 12 год. 50 хв., більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи біля буд. 10 на бульварі Лесі Українки, в с. Святопетрівське, Бучанського району, Київської області, зустрілась з потенційним покупцем об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4, ОСОБА_6 , та висунула йому вимогу, згідно з якою ОСОБА_6 зобов`язаний сплатити ОСОБА_5 грошові кошти у загальній сумі 3 150 000,00 гривень, шляхом перерахування їх на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», який належить Державному науково-виробничому підприємству «Вега», що може бути здійснення п`ятьма платіжками у сумі 630 000,00 гривень кожна. В подальшому, ОСОБА_5 , маючи на меті отримати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб, поєднаної з її вимаганням, за вчинення нею дій з використанням наданих їй повноважень, як особі яка провадить професійну діяльність пов`язану з наданням публічних послуг, як арбітражний керуючий та голова ліквідаційної комісії і розпорядник майна Державного науково-виробничого підприємства «Вега», поставила вимогу ОСОБА_6 про необхідність укласти договір про надання поворотної фінансової допомоги між підприємством та ОСОБА_6 , та чітко зазначила, що право на придбання та фактичне отримання будівлі за вищевказаною адресою він як покупець. зможе реалізувати виключно після повного виконання вказаних вимог, а саме підписання вказаного договору. Після чого, ОСОБА_5 обіцяла виготовити підроблені документи, які дадуть змогу ОСОБА_6 переважене право купівлі зазначеної будівлі на аукціоні. Після чого, ОСОБА_5 організує аукціон на електронному майданчику «Прозоро Продажі», де у ОСОБА_6 буде переважене право купівлі об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4. ОСОБА_5 достовірно знаючи, що залишкова вартість вказаної вище будівлі значно нижче ринкової і саме за цією ціною вона повинна була виставлятись на торги(аукціон) і саме за цією ціною ОСОБА_6 повинен був придбати вказану будівлю з переважним правом, оскільки для цього вона вигадала неправомірну схему, а саме повинна була підробити договір оренди з ОСОБА_6 задніми числами з 2018, та документи які надавали йому право зробити поліпшення у вказаній будівлі, що надасть йому переважне право на придбання будівлі на аукціоні, а сума неправомірної вигоди в розмірі 3 150 000, 00 гривень отриманої нею від ОСОБА_6 повинна була потім списатись взаємозаліком після торгів. В свою чергу, ОСОБА_6 , сприймаючи вимагання грошових коштів реальними, розуміючу що у разі не підписання договору про надання поворотної фінансової допомоги між підприємством та ОСОБА_6 , а також не перерахування грошових коштів на загальну суму 3 150 000,00 гривень, на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», який належить Державному науково-виробничому підприємству «Вега», останній не зможе прийняти участь в аукціоні на електронному майданчику «Прозоро Продажі», та стати власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул.Енергетична, буд. 4, погодився на здійснення вказаних вимог. Так, 09.07.2026 близько о 15.40 год., ОСОБА_6 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 прибув за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, бульвар Лесі Українки, біля буд. 10, де ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, як арбітражний керуючий та голова ліквідаційної комісії Державного науково виробничого підприємства «Вега», вимагала неправомірну вигоди, за вчинення нею дій пов`язаний із реєстрацією та визначенням ОСОБА_6 єдиним учасником аукціону на електронному майданчику «Прозоро Продажі», що дало б в подальшому змогу ОСОБА_6 безперешкодно стати власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4, за вигідною ціною. В подальшому, ОСОБА_6 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 прибув за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, бульвар Лесі Українки, біля буд. 10, сприймаючи вимагання грошових коштів реальними, здійснив перерахування грошових коштів у сумі 630 000,00 грн. на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», який належить Державному науково-виробничому підприємству «Вега». Після чого, 09.07.2026 ОСОБА_5 затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України. 09.07.2026 року у проміжок часу з 16 год. 22 хв. до 18 год. 12 хв. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , під час особистого обшуку якої виявлено та вилучено: -мобільний телефон марки Xiaomi 13t pro, imei: НОМЕР_2 ; -договір №01/07/26 л/п від 01.07.2026 на 3 арк.; -витяг з ЄДР юр. осіб та ФОП та ГФ на 6 арк., та на 3 арк.; -звіт про належну експерту оцінку ринкової вартості майна: будівельних матеріалів незавершеного будівництва житлового … (нерозбірливо) №20260520-102 на 44 арк.; -пакет нової пошти. 10.07.2026 перелічені вище предмети та речі визнано речовими доказами, оскільки самостійно чи в сукупності з іншими доказами вони можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення, про що винесено відповідну постанову. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, під час проведення обшуку виявлено та вилучено: - мобільний телефон, який вилучено у ОСОБА_5 використовувався нею для підтримки зв`язку (дзвінків, листування), у т.ч. із іншими співучасниками кримінального правопорушення, особи яких на теперішній час органами досудового розслідування не встановлено, для передачі та отримання інформації щодо ходу скоєння, скоєння кримінальних правопорушень. Тобто у вказаному пристрої, можуть зберігатися сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, нададуть органам досудового розслідування можливість отримати докази, які самостійно чи в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення; -договір №01/07/26 л/п від 01.07.2026 на 3 арк., витяг з ЄДР юр. осіб та ФОП та ГФ на 6 арк., та на 3 арк.; звіт про належну експерту оцінку ринкової вартості майна: будівельних матеріалів незавершеного будівництва житлового … (нерозбірливо) №20260520-102 на 44 арк.; пакет нової пошти, мають значення речових доказів, оскільки є засобами вчинення кримінального правопорушення, зокрема договір та звіт про належну експерту оцінку ринкової вартості підготовлялися ОСОБА_5 , а також іншими особами за вказівкою останньому, з реалізації злочинного умислу підозрюваної, направленого на особисте збагачення, тобто останні містять у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна негативних наслідків для інших осіб не настане. У зв`язку з чим, слідчий звернувся з даним клопотанням до суду і просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Слідчий надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділенням ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області та відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000053 від 03.04.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. У даному кримінальному провадженні 09.07.2026 року в ході затримання ОСОБА_5 , на підставі ст. 208 КПК України, вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi 13t pro, imei: НОМЕР_2 ; -договір №01/07/26 л/п від 01.07.2026 на 3 арк.; -витяг з ЄДР юр. осіб та ФОП та ГФ на 6 арк., та на 3 арк.; -звіт про належну експерту оцінку ринкової вартості майна: будівельних матеріалів незавершеного будівництва житлового … (нерозбірливо) №20260520-102 на 44 арк.; -пакет нової пошти. Постановою слідчого від 10.07.2026 року зазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42026042000000053. Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування. Крім того, санкція ч. 4 ст. 368-4 КК України передбачає вид додаткового покарання конфіскацію майна. Незастосування заборони розпорядження вказаним майном призведе до його незаконного відчуження або передачі іншим особам, що позбавить можливості застосування конфіскації.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів, а також п.3 ч.2 ст.170 КПК України конфіскація майна як виду покарання.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання, а також з метою запобігання можливості його знищення, використання, перетворення, відчуження, у зв`язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000053 від 03.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що було вилучене 09.07.2026 року в ході затримання ОСОБА_5 , на підставі ст. 208 КПК України, а саме на: мобільний телефон марки Xiaomi 13t pro, imei: НОМЕР_2 ; договір №01/07/26 л/п від 01.07.2026 на 3 арк.; витяг з ЄДР юр. осіб та ФОП та ГФ на 6 арк., та на 3 арк.; звіт про належну експерту оцінку ринкової вартості майна: будівельних матеріалів незавершеного будівництва житлового … (нерозбірливо) №20260520-102 на 44 арк.; пакет нової пошти, шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1