Рішення № 138669176, 09.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6388/26

Провадження № 2/204/4109/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 8601973 в розмірі 15 905,00 грн., а також судові витрати. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що, 18 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8601973. 28 липня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28072025. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28 липня 2025 року до Договору факторингу № 28072025 від 28 липня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 905,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 5,00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 4 900,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року у вказаній справі було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 8601973, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надає відповідачу кредит в розмірі 5 000,00 грн. загальним строком на 340 днів до 24 березня 2026 року, зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 5,00 грн., яка нараховується за ставкою 0.10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) у розмірі 15 400,00 грн., що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 7-12).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Кредитодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику ОСОБА_1 обумовлену договором суму грошових коштів, що підтверджується копією платіжного доручення № 151927215 від 18 квітня 2025 року (зв. бік а.с. 17).

Відповідач скористався наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним Договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

У подальшому, 28 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» як клієнтом було укладено Договір факторингу № 28072025, у відповідності до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (зв. бік а.с. 19-24).

Згідно з Витягом з Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу 28072025 від 28 липня 2025 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за Договором про споживчий кредит № 8601973 від 18 квітня 2025 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості 15 905,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 5,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 4 900,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 27), що також підтверджується розрахунком заборгованості (відомості про щоденні нарахування та погашення) (зв. бік а.с. 18).

В подальшому, тобто 29 липня 2025 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору факторингу № 28072025 від 28 липня 2025 року (зв. бік а.с. 24-25).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який було укладено з відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеними договорами позики та за кредитним договором так і не сплатив. Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит (позику).

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту суд виходить з наступного.

Згідно п. 1.5.2. Кредитного договору № 8601973 від 18 квітня 2025 року, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) складає 15 400,00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Як вбачається з Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору про споживчий кредит № 8601973 від 18 квітня 2025 року), який узгоджений сторонами, розмір платежів за додаткові та супутні послуги включений до кожного періодичного платежу, який сплачується кожні 15 календарних днів, та є значним, та у порівнянні з тілом кредиту та відсотками перебільшує їх.

Оскільки кредитні кошти за даним кредитним договором видавалися на споживчі цілі, то на нього розповсюджуються дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Як наголошено у висновках Верховного Суду України в постановах від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16), від 06 вересня 2017 року (справа № 6-2071цс16) у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа № 666/4957/15-ц), з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зміст якого кореспондується до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що до змісту складової частини кредитного договору було закладено умови з виплати кредитодавцю позичальником плати за обслуговування кредитної заборгованості, як за дії, вчинювані на власну користь ТОВ «МІЛОАН», які є нікчемними та не потребують визнання їх недійсними, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту.

Тому, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 4 900,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки стягнення платежів за додаткові та супутні послуги, пов`язані з обслуговуванням безпосередньо цього кредиту, суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 6 000,00 грн., суд враховує положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомим є той факт, що на теперішній час в Україні діє режим воєнного стану.

Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 6 000,00 грн., а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 8601973 від 18 квітня 2025 року підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 5 005,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 5 000,00 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту 5,00 грн.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (у мінімальному розмірі для позовних вимог майнового характеру з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду позовної заяви в електронній формі).

На підставі ст.ст. 15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, р/р № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк) заборгованість за кредитним договором № 8601973 від 18 квітня 2025 року у загальному розмірі 5 005,00 грн. (п`ять тисяч п`ять гривень, 00 копійок), яка складається з: 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень, 00 копійок) - заборгованість за основним зобов`язанням; 5,00 грн. (п`ять гривень, 00 копійок) - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, р/р № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез