Рішення № 13866516, 28.01.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 2-766/11

РІШЕННЯ

іменем України

28 січня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Кравченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про внесення змін до кредитного договору, -

в с т а н о в и в:

у серпні 2010 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1536869,45 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 11.07.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є позивач (далі банк), та ОСОБА_1 (далі відповідач-1) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11371096000, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредит в сумі 157000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річних з кінцевим строком повернення кредиту 11.07.2018. В порушення умов договору, відповідач-1 взятих на себе зобов'язань не виконує. Станом на 26.05.2010 у нього перед позивачем утворилася заборгованість в загальному розмірі 193914,51 доларів США, що станом на зазначену дату за офіційним курсом НБУ склало 1536869,45 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, між позивачем і ОСОБА_2 (далі відповідач-2) 11.07.2008 було укладено договір поруки № 216599.

Просить стягнути солідарно з відповідачів 1536869,45 грн. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

У вересні 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк", в якому просять зобов'язати банк внести зміни до кредитного договору, вказавши у п.1.1 договору валюту кредиту українську гривню, а також зобов'язати банк зробити перерахунок сплачених ОСОБА_1 грошових коштів в іноземній валюті на українську гривню та зробити новий графік погашення кредиту, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на невідповідність кредитного договору нормам чинного законодавства щодо видачі кредиту в доларах США.

В судовому засіданні представник ПАТ "УкрСиббанк" Островерхов К.М. свій позов підтримав та просив його задовольнити, зустрічний позов просив залишити без задоволення.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 просив первісний позов залишити без задоволення та задовольнити зустрічний позов.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить підпис його представника у розписці про повідомлення щодо призначення справи на 28.01.2011. Про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позови задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11.07.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11371096000, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредит в сумі 157000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річних з кінцевим строком повернення кредиту 11.07.2018.

ПАТ "УкрСиббанк" свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу-1 зазначену грошову суму.

Проте ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань не виконує. Станом на 26.05.2010 у нього перед банком утворилася заборгованість в загальному розмірі 193914,51 доларів США, що станом на зазначену дату за офіційним курсом НБУ складає 1536869,45 грн., а саме:

-152330,76 доларів США кредитна заборгованість (1207297,44 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 26.05.2010);

-34634 доларів США заборгованість по процентам (274491,77 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 26.05.2010);

-3951,57 доларів США пеня за прострочення сплати процентів (31318,17 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 26.05.2010);

-2998,18 доларів США пеня за прострочення повернення кредиту (23762,07 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 26.05.2010).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору, банк має право вимагати від відповідача-1 дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати інших встановлених договором платежів за кредит.

Також, в судовому засіданні встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, між банком і відповідачем-2 11.07.2008 було укладено договір поруки № 216599. Відповідно до умов зазначеного договору поруки, відповідач-2 зобов'язався відповідати перед позивачем за первісним позовом в повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем-1 зобов'язання за кредитним договором.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У ст. 554 ЦК України зазначається, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач за первісним позовом довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Вирішуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 і 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.08.2001 р. за №730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

-неторговельні операції з валютними цінностями;

-операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

-ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

-залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

-залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

-інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З наведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, а тому, враховуючи наявність у відповідача банківської ліцензії та письмового дозволу, його дії щодо видачі валютного кредиту є законними.

Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії (на відсутність якої посилається позивач) на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

За вказаних вище обставин та за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних вище операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Зазначена ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями на час укладання кредитного договору були наявні у ПАТ "УкрСиббанк", що підтверджується матеріалами справи (а.с.91, 92, 94, 95).

Судом також не береться до уваги твердження позивачів за зустрічним позовом про те, що умови кредитного договору є несправедливими, оскільки після його підписання підвищився курс іноземної валюти по відношенню до національної валюти, що призвело до збільшення суми боргу та як наслідок погіршення фінансового становища відповідача-1.

Дане твердження не може бути взято судом до уваги з наступних причин.

Позивачами в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_1, як сторона кредитного договору, в момент його укладення був впевнений у тому, що така зміна обставин, як підвищення курсу долара США по відношенню до гривні, не настане.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Укладеним між банком та ОСОБА_1 кредитним договором зазначена позивачами за зустрічним позовом обставина, як істотна, не визначена, тобто при укладенні кредитного договору його сторони не визначали таку обставину (підвищення курсу долара США по відношенню до гривні) істотною.

Також позивачами не надано суду доказів про наявність одночасно чотирьох, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, умов, які слугували б підставою для зміни умов кредитного договору.

В даному випадку, надаючи оцінку доводам позивачів за зустрічним позовом, суд вважає, що ОСОБА_1 перед укладенням договору кредиту оцінював можливі валютні ризики і мав можливість передбачити зміну курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з економічної ситуації в Україні та динаміки зміни курсів іноземних валют з часу введення в обіг національної валюти та її девальвації.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що обставини, викладені в зустрічному позові, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, не підтверджуються наданими суду доказами, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необґрунтованим, а тому він не підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 192, 526, 543, 553, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (ЄДРПОУ 09807750) 1536869 (один мільйон п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 45 коп. заборгованості за кредитним договором, а також 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про внесення змін до кредитного договору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя