Рішення № 138664849, 31.07.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2642/26

Номер провадження 2/213/1901/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 279266 від 21.03.2025 року у розмірі 7 620,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками 2 620,80 грн; заборгованість по комісії 1 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Позов обґрунтовано обставинами:

21.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Кредитний договір № 279266 в електронній формі, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 90 днів (до 18.06.2025), з процентною ставкою 0,72 % на добу (262,8 % річних) та комісією за надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 25% від суми кредиту.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора KL2158, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію клієнта.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав, перерахувавши 21.03.2025 року на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн, що підтверджується Інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід».

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19122025/1, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № 279266 перейшло до позивача, що підтверджується Витягом з реєстру боржників.

Відповідач зобов`язання за Договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 20.02.2026 утворилась заборгованість у загальному розмірі 7 620,80 грн.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

18.06.2026 року позовна заява надійшла до суду через підсистему «Електронний суд».

22.06.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.07.2026 року представником позивача подано Заяву про розподіл судових витрат, до якої додано: Акт про отримання правової допомоги від 30.06.2026, Доказ оплати правової допомоги, Опис вкладення, Рахунок та Список відправлень.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника позивача.

Відповідач відзив на позов не подала.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останньою грошового зобов`язання за кредитним договором перед позивачем.

Судом встановлено, що 21.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі Відповідач) було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 279266 (далі Договір) в електронній формі, шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором KL2158, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію клієнта.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору, сума кредиту становить 4 000,00 грн, строк кредитування 90 днів (до 18.06.2025).

Згідно з п. 1.3 Договору, за користування кредитом встановлено процентну ставку в розмірі 0,72 % на добу (262,8 % річних).

Відповідно до п. 1.4 Договору, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується:

Інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» від 21.03.2025, яка підтверджує перерахування коштів у сумі 4 000,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Выдача кредита #279266».

Випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 279266, яка містить записи про надання кредиту 21.03.2025.

Договором (п. 1.5), яким передбачено перерахування коштів на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту перерахування кредитних коштів відповідачу.

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19122025/1, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № 279266 перейшло до позивача, що підтверджується Витягом з реєстру боржників, Актом приймання-передачі Права Вимоги та платіжними інструкціями про сплату Фактором коштів за відступлення права вимоги.

Відповідно до Виписки з особового рахунку та Витягу з реєстру боржників, станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача становить 7 620,80 грн, яка складається з:

заборгованості за тілом кредиту 4 000,00 грн;

заборгованості за відсотками 2 620,80 грн;

заборгованості по комісії 1 000,00 грн.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості за тілом кредиту та відсотками не спростувала, контррозрахунку суду не подала.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо електронної форми договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного договору є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитний договір № 279266 від 21.03.2025 укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора KL2158, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належними сторонами у належний строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Щодо заміни кредитора (факторингу).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право на отримання інформації про стан кредитної заборгованості безоплатно один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності такої інформації є нікчемною.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 дійшов висновку, що в кредитному договорі має бути зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлено комісію. До таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно.

Кредитний договір № 279266 укладено 21.03.2025, тобто після 10 червня 2017 року (дата набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування»).

Згідно з п. 1.4 Договору, комісія за надання, обслуговування і повернення кредиту становить 25% від суми фінансового кредиту, тобто 1 000,00 грн.

Позивачем не надано доказів того, що зазначена комісія є платою за додаткові та супутні послуги, які не є безоплатними за законом (зокрема, за надання інформації про стан кредиту частіше одного разу на місяць, або за інші додаткові послуги, погоджені зі споживачем).

Таким чином, суд дійшов висновку, що умови Договору в частині стягнення комісії в розмірі 1 000,00 грн є нікчемними на підставі частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовна вимога про стягнення комісії є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

V. Оцінка доказів та висновки суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 21.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 279266 в електронній формі, шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором KL2158.

В зазначеному Договорі визначені істотні умови, в тому числі: сума кредиту (4 000,00 грн), строк кредитування (90 днів до 18.06.2025), розмір процентної ставки (0,72% на добу), порядок погашення (згідно з Графіком розрахунків).

Також встановлено, що кредитодавець виконав умови договору. Відповідно до Інформаційної довідки ТОВ «ПрофітГід» та Виписки з особового рахунку, кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн були перераховані відповідачу 21.03.2025 на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

19.12.2025 року право вимоги за Договором перейшло до позивача на підставі Договору факторингу № 19122025/1, що підтверджується Витягом з реєстру боржників та платіжними інструкціями.

Відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернула, проценти за користування такими коштами не сплатила, заборгованість погашена не була. Таким чином, позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення нею взятих на себе зобов`язань.

Щодо комісії за обслуговування кредиту.

Суд погоджується з доводами позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками. Однак, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення комісії в розмірі 1 000,00 грн, оскільки позивачем не надано доказів того, що спірна комісія є платою за додаткові послуги, а не за інформацію про стан кредитної заборгованості, яка має надаватися безоплатно згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідач не надала суду жодних доказів на спростування наявності заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн та за відсотками в розмірі 2 620,80 грн. Факт отримання кредитних коштів та їх неповернення підтверджується Інформаційною довідкою та Випискою з особового рахунку. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог: стягненню з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн та за відсотками в розмірі 2 620,80 грн, а всього 6 620,80 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 1 000,00 грн слід відмовити.

VI. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 313,09 грн (з розрахунку: ціна позову 7 620,80 грн, задоволено 6 620,80 грн, що становить 86,88%; 2 662,40 грн ? 86,88%/100% = 2 313,09 грн).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, представником позивача додано до позову: копію Договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» та Адвокатським бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ»; копію Акту про отримання правової допомоги від 30.06.2026; копію детального опису наданих послуг; копію Рахунку від 30.06.2026; копію платіжної інструкції про оплату правової допомоги в розмірі 15 500,00 грн; копію Довіреності.

Вартість наданих послуг згідно з Актом про отримання правової допомоги становить 15 500,00 грн, з яких: зустріч та консультація 1 500,00 грн; складення та подання позовної заяви 9 000,00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів 4 500,00 грн; канцелярські витрати 500,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Надаючи оцінку зазначеним представником позивача послугам правничої допомоги, суд зазначає, що справи про стягнення заборгованості за договором кредиту не є складними, не вимагають вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів. Дана справа є малозначною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, представник позивача не брав участі в судових засіданнях. На думку суду, вартість послуг на правову допомогу в загальній сумі 15 500,00 грн є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для учасників (складення позовної заяви на 11 сторінок, формування додатків, підготовка заяви про розподіл судових витрат). За таких обставин, суд вважає, що розумною та співмірною сумою витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, є 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 279 ч. 5, ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 279266 від 21.03.2025 року у розмірі 6 620 (шість тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок, яка складається з:

4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

2 620,80 грн заборгованість за відсотками.

У задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1 000,00 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 313 (дві тисячі триста тринадцять) гривень 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог (щодо стягнення витрат на правничу допомогу у більшому розмірі) відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 липня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» , ЄДРПОУ: 43561872, адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко