Єдиний державний реєстр судових рішень г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2756/26
Номер провадження 2/213/1959/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 97858697000 від 08.07.2021 року у розмірі 36 929,74 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 24 539,74 грн; заборгованість за відсотками 0,00 грн; заборгованість по комісії 12 390,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Позов обґрунтовано обставинами:
08.07.2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97858697000, відповідно до якого позичальник отримала кредит у сумі 35 400,00 грн (з яких 35 000,00 грн на споживчі цілі, 400,00 грн на оплату страхового платежу), на строк до 09.01.2024 року.
Відповідно до п. 3.8 Договору, процентна ставка за користування кредитом становить 0,00001% річних.
Згідно з п. 3.11 Договору та Додатком № 1 до Договору (Графік платежів), позичальник зобов`язалася сплачувати ануїтетні платежі в розмірі 2 419,00 грн щомісяця до 8 числа кожного місяця.
25.04.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 242, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № 97858697000 перейшло до позивача, що підтверджується Актом приймання-передачі Права Вимоги від 25.04.2023 та Витягом з реєстру боржників.
Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою за кредитним договором.
Відповідач зобов`язання за Договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
Позиція відповідача.
Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача у відзиві зазначила, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки відсутні первинні документи (меморіальний ордер, платіжне доручення). Крім того, відповідач зазначає, що умови договору в частині нарахування комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, а строк позовної давності пропущено. Відповідач також зазначає, що позивачем не надано належних доказів відступлення права вимоги, а витрати на правову допомогу є неспівмірними та завищеними.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
24.06.2026 року позовна заява надійшла до суду через підсистему «Електронний суд».
25.06.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника позивача.
10.07.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку для подання відзиву.
21.07.2026 року представник позивача подав до суду письмові пояснення на відзив
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останньою грошового зобов`язання за кредитним договором перед позивачем.
Судом встановлено, що 08.07.2021 року між АТ «УКРСИББАНК» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі Відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97858697000, шляхом підписання Анкети-заяви на надання споживчого кредиту та Кредитного договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору, сума кредиту становить 35 400,00 грн (з яких 35 000,00 грн на споживчі цілі, 400,00 грн на оплату страхового платежу).
Згідно з п. 3.5 Договору та Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору), позичальник зобов`язалася повертати кредит шляхом внесення ануїтетних платежів у розмірі 2 419,00 грн щомісяця до 8 числа кожного місяця. Строк повернення кредиту не пізніше 09.01.2024 року.
Відповідно до п. 3.8 Договору, процентна ставка за користування кредитом становить 0,00001% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001% річних (п. 3.9 Договору).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується:
Випискою за кредитним договором № 97858697000, яка містить записи про рух коштів по рахунку, зокрема про надання кредиту 08.07.2021.
Кредитним договором (п. 3.3), яким передбачено перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 та на рахунок страхової компанії.
Анкетою-заявою на надання споживчого кредиту, яка містить особистий підпис відповідача та підтверджує її волевиявлення на отримання кредиту.
Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту перерахування кредитних коштів відповідачу.
25.04.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 242, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № 97858697000 перейшло до позивача, що підтверджується Актом приймання-передачі Права Вимоги від 25.04.2023, Актом взаємозаліку та Витягом з реєстру боржників.
Відповідно до Розрахунку заборгованості, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становить 36 929,74 грн, яка складається з:
заборгованості за тілом кредиту 24 539,74 грн;
заборгованості за відсотками 0,00 грн;
заборгованості по комісії 12 390,00 грн.
Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості за тілом кредиту та комісією не спростувала, контррозрахунку суду не подала.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо форми правочину та його змісту.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Щодо виконання зобов`язання.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належними сторонами у належний строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Щодо заміни кредитора (факторингу).
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.
Щодо позовної давності.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як встановлено судом, Договір передбачав повернення кредиту частинами (щомісячними ануїтетними платежами згідно з Графіком платежів). Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання кожного окремого зобов`язання (щомісячного платежу). Останній платіж згідно з Графіком платежів мав бути здійснений 09.01.2024 року, а тому трирічний строк позовної давності на момент звернення позивача до суду (24.06.2026) не сплив.
Крім того, позивач (новий кредитор) набув право вимоги за Договором факторингу № 242 від 25.04.2023 року та звернувся до суду в межах трирічного строку з моменту набуття права вимоги.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і на теперішній час не припинено.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону України № 2120-IX від 15 березня 2022 року), у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України № 64/2022, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи викладене, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Щодо комісії за обслуговування кредиту.
Відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право на отримання інформації про стан кредитної заборгованості безоплатно один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності такої інформації є нікчемною.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 дійшов висновку, що в кредитному договорі має бути зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлено комісію. До таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно.
Як встановлено судом, Кредитний договір № 97858697000 укладено 08.07.2021 року, тобто після 10 червня 2017 року (дата набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування»).
Згідно з Додатком № 1 до Договору (Графік платежів), комісія за обслуговування кредиту становить загалом 12 390,00 грн (окремі суми зазначені у Графіку за кожним платежем). При цьому позивачем не надано доказів того, що зазначена комісія є платою за додаткові та супутні послуги, які не є безоплатними за законом (зокрема, за надання інформації про стан кредиту частіше одного разу на місяць, або за інші додаткові послуги, погоджені зі споживачем).
Відповідно до п. 1.4 Договору, комісія сплачується позичальником згідно з Додатком № 1 до Договору. Проте, як вбачається з матеріалів справи, Додаток № 1 до Договору (Графік платежів) містить лише загальну суму комісії без розшифрування переліку послуг, за які вона нараховується. Такий підхід не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», оскільки споживач має бути чітко поінформований про всі послуги, за які стягується комісія, та їх вартість.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість доводів відповідача в частині нікчемності умов Договору щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 12 390,00 грн, оскільки позивачем не доведено, що спірна комісія є платою за додаткові послуги, а не за інформацію про стан кредитної заборгованості, яка має надаватися безоплатно.
V. Оцінка доказів та висновки суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 08.07.2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97858697000, шляхом підписання Анкети-заяви на надання споживчого кредиту та Кредитного договору.
В зазначеному Договорі визначені істотні умови, в тому числі: сума кредиту (35 400,00 грн), строк кредитування (до 09.01.2024), розмір процентної ставки (0,00001% річних), порядок погашення (щомісячними ануїтетними платежами в розмірі 2 419,00 грн).
Також встановлено, що кредитодавець виконав умови договору. Відповідно до виписки за кредитним договором, кредитні кошти були перераховані відповідачу. Відповідач отримувала кредитні кошти та використовувала їх, що підтверджується випискою.
25.04.2023 року право вимоги за Договором перейшло до позивача на підставі Договору факторингу № 242, що підтверджується Актом приймання-передачі Права Вимоги, Актом взаємозаліку та Витягом з реєстру боржників.
Відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернула, заборгованість погашена не була. Таким чином, позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення нею взятих на себе зобов`язань.
Щодо тверджень відповідача про відсутність доказів видачі кредитних коштів.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, оскільки наявна у справі виписка за кредитним договором є належним та допустимим доказом, що підтверджує рух коштів по рахунку відповідача, згідно з постановами Верховного Суду № 905/2009/15, № 353/614/15-ц, № 554/4300/16-ц. Крім того, сам факт укладення Кредитного договору, який містить підпис відповідача, та часткове погашення заборгованості підтверджують її волевиявлення на отримання кредитних коштів.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск строку позовної давності з підстав, зазначених у розділі IV цього рішення. Оскільки Договір передбачав повернення кредиту частинами, строк позовної давності обчислюється окремо за кожним простроченим платежем, а останній платіж згідно з Графіком мав бути здійснений 09.01.2024 року. З урахуванням зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану (з 24.02.2022 по 04.09.2025) та звернення позивача до суду 24.06.2026, строк позовної давності не сплив.
Щодо комісії за обслуговування кредиту суд зазначає наступне. Як встановлено судом, позивачем не надано доказів того, що спірна комісія є платою за додаткові послуги, а не за інформацію про стан кредитної заборгованості, яка має надаватися безоплатно згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Доводи позивача про те, що Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати комісії за додаткові та супутні послуги, не спростовують висновку суду, оскільки позивачем не доведено надання таких послуг відповідачу та погодження їх переліку в момент укладення договору. Таким чином, вимога про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 12 390,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо заборгованості за тілом кредиту. Відповідач не надала суду жодних доказів на спростування наявності заборгованості за тілом кредиту в розмірі 24 539,74 грн, не надала контррозрахунку, не довела належного виконання зобов`язань за договором. Факт отримання кредитних коштів та їх неповернення підтверджується випискою за кредитним договором та частковими погашеннями, здійсненими відповідачем. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд відхиляє доводи відповідача про неналежність доказів відступлення права вимоги, оскільки позивачем надано копію Договору факторингу № 242 від 25.04.2023, Акт приймання-передачі Права Вимоги, Акт взаємозаліку та Витяг з реєстру боржників, які в сукупності підтверджують перехід права вимоги до позивача.
Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка, у третю чергу сума основного боргу. Оскільки суд дійшов висновку про нікчемність умов договору щодо стягнення комісії, суми, які сплачувались відповідачем у рахунок комісії, зараховані позивачем неправомірно, однак це не впливає на розмір заборгованості за тілом кредиту, оскільки позивачем заявлено до стягнення саме заборгованість за тілом кредиту, яка підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог: стягненню з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 24 539,74 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 12 390,00 грн слід відмовити.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов заявлено на суму 36 929,74 грн. Задоволено позовні вимоги на суму 24 539,74 грн, що становить 66,45 % від ціни позову (24 539,74 ? 100% / 36 929,74 = 66,45 %).
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (згідно з платіжною інструкцією). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 769,17 грн (2 662,40 ? 66,45% / 100%).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Апологет»; копію Акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 3480 від 08.06.2026; Детальний опис наданих послуг до Акту № 3480; копію Ордера на надання правничої допомоги; копію Свідоцтва адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю.
Вартість наданих послуг згідно з Актом № 3480 становить 8 000,00 грн.
Враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог (66,45%), суд приходить до переконання, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, становить 5 316,00 грн (8 000,00 ? 66,45% / 100%). У стягненні іншої частини вказаних витрат позивачу слід відмовити.
Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 509, 526, 527, 530, 610, 612, 629, 634, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 97858697000 від 08.07.2021 року у розмірі 24 539 (двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 74 копійки.
У задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 12 390,00 грн відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 769 (одна тисяча сімсот шістдесят дев`ять) гривень 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5 316 (п`ять тисяч триста шістнадцять) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31 липня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» , ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Нестеренко
Судове рішення № 138664848, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 31.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 213/2756/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: