Рішення № 138664840, 31.07.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2417/26

Номер провадження 2/213/1787/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

02.06.2026 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №5846022 від 26.10.2025 у розмірі 16 125,00 грн та за кредитним договором №1578688 від 09.11.2025 у розмірі 11 637,00 грн, а всього 27 762,00 грн. Також просить стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано такими обставинами:

26 жовтня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5846022, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн.

09 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1578688, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн.

Кредитні договори укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт їх укладення у письмовій формі.

24 лютого 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24022026, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №5846022.

26 лютого 2026 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №26022026, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №1578688.

Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

За кредитним договором №5846022 заборгованість становить 16 125,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 15,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту; 5 110,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

За кредитним договором №1578688 заборгованість становить 11 637,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 9,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту; 2 628,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Позиція відповідача.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначає, що не погоджується з позовними вимогами в частині нарахування комісії за обслуговування кредиту та штрафних санкцій. Відповідач визнає заборгованість виключно в розмірі тіла кредиту (8 000,00 грн) та просить розстрочити її виплату на 4 місяці рівними платежами по 2 000,00 грн щомісячно.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що нарахування комісії за обслуговування кредиту є незаконним, оскільки згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №363/1834/17 встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту є незаконним, оскільки такі дії здійснюються фінансовою установою у власних інтересах, а не на користь клієнта.

Також відповідач зазначає, що нарахування штрафних санкцій у період дії воєнного стану є протиправним та прямо порушує норми закону, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану споживач звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) за прострочення.

Крім того, відповідач зазначає, що перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі через критичне фінансове навантаження, має 18 відкритих кредитних договорів у різних фінансових установах, а загальна сума поточної простроченої заборгованості становить 215 806,49 грн, що підтверджується Звітом Українського бюро кредитних історій (УБКІ) від 29.05.2026.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

02.06.2026 до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана позовна заява.

04.06.2026 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

12.06.2026 від позивача надійшло клопотання про продовження строків для усунення недоліків.

16.06.2026 надійшла заява про усунення недоліків.

17.06.2026 року ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зазначеною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

29.06.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

30.06.2026 на виконання ухвали суду до суду надійшла відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», якою надано інформацію про рух коштів за карткою № НОМЕР_1 за періоди з 26.10.2025 по 30.10.2025 та з 09.11.2025 по 14.11.2025, якою підтверджено зарахування на карту відповідача 5 000,00 грн 26.10.2025 та 3 000,00 грн 09.11.2025.

06.07.2026 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому виклала свою позицію щодо спору та заявила клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останньою грошових зобов`язань за кредитними договорами.

26 жовтня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5846022, що підтверджується наявним в матеріалах справи кредитним договором, підписаним електронним підписом позичальника (одноразовим ідентифікатором).

Відповідно до умов кредитного договору №5846022:

п. 1.2 Договору сума кредиту: 5 000,00 грн;

п. 1.3 Договору строк кредиту: 360 днів з 26.10.2025;

п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 15,00 грн;

п. 1.5.2 Договору комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 16 060,00 грн;

п. 1.5.3, 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом: 0,0010 % річних;

п. 4.1 Договору штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати, якщо порушення триває більш ніж 2 дні.

09 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1578688, що підтверджується наявним в матеріалах справи кредитним договором, підписаним електронним підписом позичальника (одноразовим ідентифікатором).

Відповідно до умов кредитного договору №1578688:

п. 1.2 Договору сума кредиту: 3 000,00 грн;

п. 1.3 Договору строк кредиту: 360 днів з 09.11.2025;

п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 9,00 грн;

п. 1.5.2 Договору комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 9 636,00 грн;

п. 1.5.3, 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом: 0,0010 % річних;

п. 4.1 Договору штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати, якщо порушення триває більш ніж 2 дні.

Судом встановлено, що первісні кредитори свої зобов`язаня за кредитними договорами виконали, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується:

кредитними договорами №5846022 та №1578688;

платіжними дорученнями про перерахування коштів;

виписками по картковому рахунку № НОМЕР_1 , наданими АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду, якими підтверджено зарахування 5 000,00 грн 26.10.2025 та 3 000,00 грн 09.11.2025, а також підтверджено, що картковий рахунок належить ОСОБА_1 .

Відповідач користувалася кредитними коштами, однак у зв`язку з неналежним виконанням нею зобов`язань за кредитними договорами, утворилась заборгованість.

24 лютого 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (позивач) укладено Договір факторингу №24022026, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №5846022 від 26.10.2025, що підтверджується відповідним договором, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників №1, Реєстром боржників №1 та платіжною інструкцією про оплату за договором факторингу.

26 лютого 2026 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (позивач) укладено Договір факторингу №26022026, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №1578688 від 09.11.2025, що підтверджується відповідним договором, Актом прийому-передачі Реєстру Боржників, Реєстром боржників та платіжною інструкцією про оплату за договором факторингу.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 24.02.2026 до Договору факторингу №24022026, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5846022 становить 16 125,00 грн, яка складається з:

5 000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням;

0,00 грн заборгованості по процентах за користування кредитом;

15,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту;

5 110,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

6 000,00 грн заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №26022026 від 26.02.2026, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1578688 становить 11 637,00 грн, яка складається з:

3 000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням;

0,00 грн заборгованості по процентах за користування кредитом;

9,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту;

2 628,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

6 000,00 грн заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахувань після відступлення права вимоги.

Згідно зі Звітом Українського бюро кредитних історій (УБКІ) від 29.05.2026, наданим відповідачем, ОСОБА_1 має 18 відкритих кредитних договорів у різних фінансових установах, а загальна сума поточної простроченої заборгованості становить 215 806,49 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін правочин має бути вчинений у письмовій формі, електронний правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами з використанням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», або якщо сторони використали інший аналог власноручного підпису (одноразовий ідентифікатор), визначений сторонами в договорі.

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як визначено в положеннях ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

У даному випадку застосувалась конструкція договору приєднання, його умови розроблені кредитодавцями.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються кредитодавцями, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим кредитодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Щодо виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Щодо комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право на отримання інформації про стан кредитної заборгованості безоплатно один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності такої інформації є нікчемною.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 дійшов висновку, що в кредитному договорі має бути зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлено комісію. До таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно.

Згідно з п. 1.5.2 кредитних договорів №5846022 та №1578688, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього) та включає, зокрема, цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті, надсилання текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту.

Позивачем не надано доказів того, що комісія у розмірі 5 110,00 грн та 2 628,00 грн є платою за послугу, яка не є безоплатною за законом (зокрема, за надання інформації про стан кредиту частіше одного разу на місяць, або за інші додаткові послуги, погоджені зі споживачем).

Положення кредитних договорів в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту є нікчемними на підставі частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором №5846022 у розмірі 5 110,00 грн та за кредитним договором №1578688 у розмірі 2 628,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні договори №5846022 та №1578688 укладено 26.10.2025 та 09.11.2025 відповідно, тобто під час дії воєнного стану, нарахування неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами є неможливим.

Вимога про стягнення неустойки (штрафу, пені) за кредитним договором №5846022 у розмірі 6 000,00 грн та за кредитним договором №1578688 у розмірі 6 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту.

Вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту за кредитним договором №5846022 у розмірі 15,00 грн та за кредитним договором №1578688 у розмірі 9,00 грн підлягають задоволенню, оскільки дана комісія є разовою платою за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (кредиту), передбачена умовами договорів (п. 1.5.1), з якими відповідач погодилась при їх укладенні, та не суперечить вимогам чинного законодавства.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 погодилась з умовами кредитних договорів №5846022 від 26.10.2025 та №1578688 від 09.11.2025, що підтверджується її електронними підписами (одноразовими ідентифікаторами) у кредитних договорах.

Встановлено, що первісні кредитори виконали умови договорів, кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн та 3 000,00 грн були надані відповідачу, що підтверджується платіжними дорученнями, виписками по картковому рахунку № НОМЕР_1 , наданими АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду, якими підтверджено зарахування 5 000,00 грн 26.10.2025 та 3 000,00 грн 09.11.2025, а також підтверджено, що картковий рахунок належить ОСОБА_1 .

Судом встановлено набуття позивачем (ТОВ «ФК «ЄАПБ») права вимоги до відповідача за кредитними договорами №5846022 від 26.10.2025 та №1578688 від 09.11.2025 на підставі договорів факторингу №24022026 від 24.02.2026 та №26022026 від 26.02.2026, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем підтверджено факт укладення кредитних договорів з відповідачем та порушення нею взятих на себе зобов`язань.

Відповідач відзив на позов подав, однак належних та допустимих доказів на спростування заборгованості за основним зобов`язанням та комісії за надання кредиту не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Заборгованість за основним зобов`язанням за кредитним договором №5846022 у розмірі 5 000,00 грн та за кредитним договором №1578688 у розмірі 3 000,00 грн підтверджується сукупністю доказів, зокрема кредитними договорами, виписками по рахунку, які фіксують рух коштів, та розрахунками заборгованості.

Комісія за надання кредиту за кредитним договором №5846022 у розмірі 15,00 грн та за кредитним договором №1578688 у розмірі 9,00 грн підлягає стягненню, оскільки є разовою платою за підготовку, організацію та надання кредиту, передбачена умовами договорів, з якими відповідач погодилась.

Вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором №5846022 у розмірі 5 110,00 грн та за кредитним договором №1578688 у розмірі 2 628,00 грн задоволенню не підлягають з підстав, зазначених вище.

Вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за кредитним договором №5846022 у розмірі 6 000,00 грн та за кредитним договором №1578688 у розмірі 6 000,00 грн задоволенню не підлягають з підстав, зазначених вище.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 8 024,00 грн (5 000,00 + 3 000,00 + 15,00 + 9,00).

Щодо розстрочення виконання рішення суду.

Відповідач у своєму відзиві просить розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення залишку заборгованості (тіла кредиту в розмірі 8 000,00 грн) на 4 місяці рівними платежами по 2 000,00 грн щомісячно.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено частиною четвертою статті 435 ЦПК України, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідачем на підтвердження свого матеріального стану надано Звіт Українського бюро кредитних історій (УБКІ) від 29.05.2026, згідно з яким ОСОБА_1 має 18 відкритих кредитних договорів у різних фінансових установах, а загальна сума поточної простроченої заборгованості становить 215 806,49 грн.

Враховуючи скрутний матеріальний стан відповідача, наявність значної кількості кредитних зобов`язань, значний розмір простроченої заборгованості перед іншими кредиторами, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 8 000,00 грн на 4 місяці рівними платежами по 2 000,00 грн, починаючи з наступного місяця після набрання рішенням законної сили, оскільки таке розстрочення відповідатиме інтересам обох сторін та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 27 762,00 грн, судовий збір сплачено в розмірі 2 662,40 грн (3328,00 * 0,8). Позовні вимоги задоволено частково на суму 8 024,00 грн, що становить 28,9 % від ціни позову (8 024,00 / 27 762,00 * 100). Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 769,43 грн (2 662,40 * 28,9 %).

Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч. 5, 435, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 8 024 (вісім тисяч двадцять чотири) гривні 00 копійок, з яких:

- за кредитним договором №5846022 від 26.10.2025:

5 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням;

15,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту;

- за кредитним договором №1578688 від 09.11.2025:

3 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням;

9,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 8 000,00 грн на 4 (чотири) місяці рівними платежами по 2 000,00 грн щомісячно, починаючи з наступного місяця після набрання рішенням законної сили, за наступним графіком:

до 25 числа 1-го місяця після набрання рішенням чинності 2 000,00 грн;

до 25 числа 2-го місяця 2 000,00 грн;

до 25 числа 3-го місяця 2 000,00 грн;

до 25 числа 4-го місяця 2 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 769 (сімсот шістдесят дев`ять) гривень 43 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 липня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко