Рішення № 138662356, 31.07.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2521/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024-2025 роках у розмірі 3028,00 грн. та у 2026 році у розмірі 3328,00 грн., встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Законів України про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки, за період з 16.07.2024 по 18.03.2026;

- зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 16.07.2024 по 18.03.2026 у тому числі одноразову грошову допомогу при звільненні, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024, 2025 роках у розмірі 3028,00 грн. та у 2026 році у розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Законів України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області грошовий атестат і довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії ОСОБА_1 із зазначенням грошового забезпечення, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024, 2025 роках у розмірі 3028,00 грн. та у 2026 році у розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Законів України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу в Територіальному управлінні БЕБ у Львівській області з 16.07.2024 по 18.03.2026.

На його думку, відповідач протиправно здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення, а також одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму 2102 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року.

Позивач вважає, що такі дії суперечать вимогам статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та постанови Кабінету Міністрів України № 1068, а тому просить визнати їх протиправними, зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату належного грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, а також оформити нові документи для призначення пенсії з урахуванням проведеного перерахунку.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що нарахування та виплата позивачеві грошового забезпечення здійснювалися відповідно до вимог Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», законів України про Державний бюджет України на 20242026 роки, постанови Кабінету Міністрів України № 1068 та затверджених штатних розписів.

На думку відповідача, при визначенні посадового окладу працівників БЕБ підлягав застосуванню прожитковий мінімум у розмірі 2102 грн, встановлений законами про Державний бюджет для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

Відповідач також послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24, вважаючи, що вона підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання, про перехід в загальне провадження.

3. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання, про залишення адміністративного позову без розгляду.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Наказом керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області від 29.06.2024 № 52-к/ДСК позивача з 16.07.2024 прийнято на службу до Бюро економічної безпеки України та призначено на посаду старшого детектива Управління детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області.

2. Наказом в.о. Директора БЕБ України від 29.06.2024 № 346-к/ДСК-ДП позивачу присвоєно спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки України, а наказом директора БЕБ України від 03.02.2026 № 57-к спеціальне звання полковника Бюро економічної безпеки України.

3. Наказом т.в.о. керівника Територіального управління БЕБ у Львівській області від 17.03.2026 № 22-к/ДСК позивача звільнено зі служби 18.03.2026 за угодою сторін.

4. У зв`язку зі звільненням відповідачем оформлено грошовий атестат № 23 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премії для призначення пенсії.

5. З матеріалів справи вбачається про те, що під час проходження служби посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років, одноразова грошова допомога при звільненні, а також показники, відображені у грошовому атестаті та довідці для призначення пенсії, визначалися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, встановленого законами України про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ (далі - Закон №1150-ІХ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Діяльність Бюро економічної безпеки України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

2. Закон України Про центральні органи виконавчої влади, інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України «Про державну службу» застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частина 1 статті 14 Закону № 1150-ІХ визначає, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

Стаття 19 Закону № 1150-ІХ встановлює, що до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

В свою чергу, згідно зі статтею 31 Закону № 1150-ІХ заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.

Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини 3 статті 31 Закону № 1150-ІХ, постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (далі - Умови №1068).

3. Згідно з пунктом 2 Умов № 1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.

Отже, розмір посадового окладу, осіб, які мають спеціальні звання БЕБ визначається спеціальним законодавством, а саме частиною третьою статті 31 Закону № 1150-ІХ та пунктом 2 Умов № 1068.

З огляду на викладене, спеціальним законом, котрий врегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.

При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

Саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 справа № 120/1196/19-а.

Тобто, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).

Положеннями статті 1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також у цій статті Закону визначено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Зі змісту вказаної норми Закону №966-XIV вбачається закріплення вичерпного переліку основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Отже, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників державних органів. Водночас працівники державних органів Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтями 7 законів України про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки разом із установленням на 01 січня 2024 року та 1 січня 2025 року прожиткових мінімумів у розмірі 3028,00 грн та з 01 січня 2026 року у розмірі 3 328 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн.

5. Слід зазначити, що зміни до Закону № 1150-ІХ в частині, яка регламентує розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання у спірному періоді, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Законом № 1150-ІХ закріплено, що для визначення розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», а тому зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання (працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами) відсутні законні підстави.

Водночас, приписи законів України про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена частиною першою статті 5 Закону №1150-ІX.

Закони України про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

6. Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що грошове забезпечення позивача за спірний період мало обчислюватися з урахуванням положень абзацу 4 частини 1 статті 7 законів України Про Державний бюджет на 2024, 2025 та 2026 роки, якими було визначено величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року та з 01 січня 2025 року у розмірі 3 028 грн, а з 01 січня 2026 року у розмірі 3 328 грн.

7. Проте, відповідачем у відзиві на позов не наведено жодних обґрунтованих підстав, не було надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних дій щодо нарахування та виплати позивачеві грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 102 грн, виходячи із встановлених вище судом обставин даної справи та аналізу чинного наведеного законодавства.

8. Даючи оцінку аргументам відповідача про те, що фіксований розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн для розрахунку посадових окладів працівників БЕБ є правомірним та таким, що відповідає принципам спеціального регулювання, юридичній визначеності та ефективного використання бюджетних коштів, суд керується таким.

Як уже зазначалося вище, введення законодавцем у законах України про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки нової грошової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадових окладів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (у том числі податкових та митних органів) у розмірі 2102,00 грн без внесення змін до спеціальних законів, якими визначені посадові оклади цих працівників із розрахунку такої величини як прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року відповідає меті законів України про Державний бюджет України, які мають врегульовувати лише витрати та доходи держави на відповідний календарний рік і не можуть врегульовувати правовідносин, які регулюються іншими спеціальними законами, з урахуванням того, що згаданої величини (прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадових окладів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами ( у том числі податкових та митних органів) у розмірі 2102,00 грн) Законом №966-ХІV не передбачено.

Суд зазначає, що принцип правової визначеності - це загальний принцип права, який гарантує, що зміст права є чітким, зрозумілим і стабільним, а права та свободи людини можуть бути реалізовані на практиці. Тобто, правові норми повинні бути сформульовані недвозначно, передбачувано та стабільно, щоб громадяни могли знати свої права і передбачати наслідки своїх дій.

Тому застосування для визначення посадових окладів працівників БЕБ у згаданому періоді розрахункової величини, яка відсутня у спеціальному законі та у Законі №966-ХІV, не може свідчити про відповідність її принципам спеціального регулювання та правовій визначеності.

9. З урахуванням викладеного, суд висновує, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу за спірний період грошового забезпечення у заниженому розмірі, а саме без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 (3028,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 (3028,00 грн) та Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 (3328 грн) є протиправними.

10. Нарахування грошового забезпечення у заниженому розмірі зумовило також неправильне нараховування відповідачем у спірний період одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір якої, в силу вимог Порядку виплати грошового забезпечення особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого наказом Бюро економічної безпеки України від 14.05.2025 №81, залежав від розміру місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

11. Вирішуючи питання щодо видачі оновленого грошового атестату та довідки, суд виходить з того, що з п. 1 розділу ІІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначеного постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.

Аналогічні положення містить пп. 5 п. 1 розділу ІІІ Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженої наказом БЕБ від 19.07.2023 № 220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2023 року за № 1316/40372 (далі - Інструкція), відповідно до якої уповноважені структурні підрозділи у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформляють особі, яка звернулася із заявою про призначення пенсії, подання про призначення пенсії за формою, встановленою додатком 7 до Порядку, та надсилають його до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.

Водночас п. 4 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що фінансові підрозділи центрального апарату БЕБ на запит уповноваженого структурного підрозділу в триденний строк складають: 1) грошовий атестат згідно з додатком 3; 2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за формою згідно з додатком 8 до Порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення складаються фінансовим підрозділом у межах процедури призначення пенсії за запитом уповноваженого структурного підрозділу після подання особою заяви про призначення пенсії. Такі документи є складовою частиною пакета матеріалів, що направляються до органу Пенсійного фонду для вирішення питання про призначення пенсії.

При цьому, суд наголошує, що право позивача на отримання нового грошового атестату виникає після проведення перерахунку грошового забезпечення відповідно до рішення суду. Водночас на цей час відсутні підстави вважати, що після здійснення такого перерахунку БЕБ України не виготовить та не надасть позивачу новий грошовий атестат та довідку на його вимогу, а тому такі вимоги є передчасними.

12. Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.

Доводи відповідача про правомірність таких дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом відхиляються.

13. Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що визначення та виплата сум грошового забезпечення позивачеві, у тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні, без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3028 грн, у 2025 році у розмірі 3028 грн, у 2026 році у розмірі 3328 грн не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої вимоги і також підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача перерахувати належне грошове забезпечення, у тому числі одноразову грошову допомогу при звільненні, за період з 16.07.2024 по 18.03.2026 (включно) з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

14. Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1.Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024-2025 роках у розмірі 3028,00 грн. та у 2026 році у розмірі 3328,00 грн., встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Законів України про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки, за період з 16.07.2024 по 18.03.2026.

3. Зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 16.07.2024 по 18.03.2026 у тому числі одноразову грошову допомогу при звільненні, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024, 2025 роках у розмірі 3028,00 грн. та у 2026 році у розмірі 3328,00 грн, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Законів України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області (вул.Левицького К., 67, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79017, код ЄДРПОУ: 44741997).

Суддя О.В. Боднарюк