Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5342/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі позивач) просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №064250007868 від 08.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до страхового стажу період трудової діяльності на різних роботах з 02.10.1992 року по 06.12.2001 року в період відбування міри кримінального покарання в Коростенській виправній колонії (№71) Житомирської області на підставі Довідки про заробіток для обчислення пенсії №6118 від 27.11.2006 року, Довідки №2303 від 22.04.2011 року, Довідки №2578 від 12.05.2011 року та у потрійному розмірі відповідно до ст, 6 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» період трудової діяльності під час відбування покарання у Солонянській виправній колонії (№21) в період з 19.08.1983 року по 04.12.1986 року згідно з Відповіддю на адвокатський запит №21/10-5707 від 28.10.2025 року наданої Державною установою «Солонянська виправна колонія (№21)» та період відбування покарання в Державній установі «Харківська виправна колонія (№43)» з 27.10.1976 року по 26.08.1978 року згідно з Довідкою №5/12/1-2151-Фн-25 від 23.10.2025 року, Довідкою про отриману заробітну плату за період з жовтня 1976 р по серпень 1978 р та призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності.
1.2. Ухвалою суду від 14.11.2025 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він звернувся із заявою про призначення пенсії до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за місцем проживання із заявою про призначення пенсії по інвалідності, передбаченої ч.1 ст.32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
2.2. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №064250007868 від 08.05.2025 року йому було відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу роботи. Вважає вказане рішення протиправним та прийнятим з формальних причин, оскільки наявність помилки у прізвищі не спростовує дійсність наданих документів для призначення пенсії. Окрім цього вказує, що відсутність в Реєстрі застрахованих осіб відомостей про трудові відносини та даних про сплату страхових внесків за період роботи з 1992 по 2000 роки про найманого працівника свідчить про порушення допущені страхувальником, а не застрахованою особою, тому неможливо покладати тягар відповідальності на застраховану особу-позивача, що суперечитиме принципу верховенства права.
Позиція відповідача
2.3. Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
2.4. Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (із змінами та доповненнями), для призначення пенсії надаються документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
2.5. Відповідно до п. 26 Постанови №637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
2.6. Вказує, що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності, органом Пенсійного фонду України розраховано стаж, який склав 0 років 11 місяців 29 днів.
За доданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано:
- період роботи з 1992 по 2000 роки згідно наданої довідки про заробітну плату від 27.11.2006 № 6118 та акту зустрічної перевірки від 14.02.2024 № 0600-1004-1/879, оскільки зазначене російською мовою прізвище позивача в довідці та акту перевірки - ОСОБА_2 не відповідає російській стороні паспортних даних - ОСОБА_3 .
Крім того, відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
2.7. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти та норми чинного законодавства вважає, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, розрахунок стажу проведено згідно вимог чинного законодавства.
Пояснення третьої особи
2.8. Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до суду надійшли пояснення третьої особи щодо суті спору.
2.9. Вказав, що за результатами розгляду заяви позивача, за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення від №064250007868 від 08.05.2025 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
2.10. Відповідно до статті 30 Закону особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу, визначеного статтею 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.
Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці 1 частини першої статті 26 цього Закону, а саме 15 років.
2.11. Відповідно до п. а) ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
2.12. Враховуючи зазначене, за наданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період трудової діяльності на різних роботах з 02.10.1992 по 06.12.2001 в період відбування міри кримінального покарання в Коростенській виправній колонії (№71) Житомирської області, оскільки відомості про сплату внесків за період відбування покарання відсутні.
Таким чином, страховий стаж позивача становить 11 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що 01.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За принципом екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії була передана на розгляд до ГУ ПФУ в Чернівецькій області.
3.2. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.05.2025 року про призначення пенсії, ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийнято рішення №064250007868 від 08.05.2025 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років.
3.3. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності, органом Пенсійного фонду України розраховано стаж, який склав 0 років 11 місяців 29 днів.
Згідно вказаного рішення за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано:
- період роботи з 1992 по 2000 роки згідно наданої довідки про заробітну плату від 27.11.2006 № 6118 та акту зустрічної перевірки від 14.02.2024 № 0600-1004-1/879, оскільки зазначене російською мовою прізвище позивача в довідці та акту перевірки- ОСОБА_2 не відповідає російській стороні паспортних даних - ОСОБА_3 . Крім того, відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Окрім цього, за наданими документами до страхового стажу неможливо зарахувати період трудової діяльності на різних роботах з 02.10.1992 року по 06.12.2001 року в період відбування міри кримінального покарання в Коростенській виправній колонії (№ 71) Житомирської області, оскільки, відповідно до п. а ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також, будь яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період отримання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно - правового характеру за умови сплати страхових внесків, відомості про сплату внесків за період відбування покарання відсутні.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
4.2. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV).
4.3. Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.
4.4. Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
4.5. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 стаття 24 Закону №1058-IV).
4.6. Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
4.7. Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
4.8. Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
4.9. Положеннями статті 34 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
4.10. Дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що відповідно до довідки до Акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №251043 від 10.05.2012 року ОСОБА_1 після повторного огляду була підтверджена третя група інвалідності з 27.03.2012 року, безтерміново.
4.11. Так, згідно змісту оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області зазначено про неможливість зарахування періоду трудової діяльності позивача на різних роботах з 02.10.1992 року по 06.12.2001 року в період відбування міри кримінального покарання в Коростенській виправній колонії (№ 71) Житомирської області, з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків за період відбування покарання.
4.12. Надаючи оцінку таким діям відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності позивача через відсутність відомостей про сплату страхових внесків, суд зазначає таке.
4.13. Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).
4.14. За змістом статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
4.15. Відповідно до частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
4.16. Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
4.17. Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
4.18. З викладених норм слід виснувати, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
У постанові від 17.07.2019 у справі №144/669/17 Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
4.19. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
4.20. Суд зауважує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
4.21. Так, суд зазначає, що згідно наявної в матеріалах довідки Коростенської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№71) №2303 від 22.04.2011 ОСОБА_1 , відбуваючи міру кримінального покарання в Коростенській виправній колонії (№71) Житомирської області з 02.10.1992 року по 06.12.2001 року, працював на різних роботах.
4.22. При цьому, згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії, виданою Коростенською ВК-71, заробіток позивача склав 767 грн.80630 коп. Відрахування до Пенсійного фонду не проводилось.
4.23. З урахуванням викладеного, суд зауважує, що внаслідок несплати установою-роботодавцем внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений належної соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Відтак, позовні вимоги в частині зарахування періоду роботи позивача з 02.10.1992 року по 06.12.2001 року в період відбування міри кримінального покарання в Коростенській виправній колонії (№ 71) Житомирської області є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
4.24. Щодо незарахування періоду роботи з 1992 по 2000 роки згідно наданої довідки про заробітну плату від 27.11.2006 № 6118 та акту зустрічної перевірки від 14.02.2024 № 0600-1004-1/879 з підстав розбіжності у написанні прізвища позивача, суд зазначає що внесення даних до паспорта, архівних довідок не належить до компетенції позивача. Позивач не несе відповідальність за порушення третіми особами вимог ведення документації, чи внесення даних до паспорта чи довідки про заробітну плату. Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
4.25. Окрім того, на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставин.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
4.26. З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що додані позивачем до заяви про призначення пенсії документи не містять неправдивих або недостовірних відомостей щодо періодів трудової діяльності.
За таких обставин, суд критично оцінює доводи відповідача у цій частині, оскільки помилка у правописі прізвища позивача, жодним чином не може бути перешкодою у врахуванні поданих документів на підтвердження страхового стажу.
4.27. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів. В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення документації з вини адміністрації установи (підприємства) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Відтак, суд висновує, що відповідачем протиправно не було взято до уваги подані до заяви позивача про призначення пенсії по інвалідності документи на підтвердження необхідного страхового стажу.
4.28. Стосовно інших періодів трудової діяльності заявлених позивачем у позовних вимогах, а саме: періоду трудової діяльності під час відбування покарання у Солонянській виправній колонії (№21) в період з 19.08.1983 року по 04.12.1986 року та періоду відбування покарання в Державній установі «Харківська виправна колонія (№43)» з 27.10.1976 року по 26.08.1978 року суд зауважує, що відповідачем не вирішувалось питання щодо незарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача у спірному рішенні, відтак вказані вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якими є відповідачі.
5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
5.3. Відповідачем у цій справі не доведено суду правомірність рішення №064250007868 від 08.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії по інвалідності.
5.4. Однак, на переконання суду, зобов`язання відповідача призначити пенсію є передчасним заходом, оскільки спершу відповідачу, як суб`єкту владних повноважень, потрібно належним чином розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувати до страхового стажу невраховані періоди навчання та роботи та здійснити нове обчислення страхового стажу.
5.5. Відтак, враховуючи положення частини 3 статті 245 КАС України щодо права суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідним у цій справі вийти з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, зобов`язати відповідача:
- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності на різних роботах з 02.10.1992 року по 06.12.2001 року в період відбування міри кримінального покарання в Коростенській виправній колонії (№71) Житомирської області на підставі Довідки про заробіток для обчислення пенсії №6118 від 27.11.2006 року.
5.6. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.
5.7. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
6.3. Суд звертає увагу на те, що позов задоволено частково, відтак, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути судові витрати (судовий збір) у сумі 605,60 грн (пропорційно задоволеним вимогам) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
6.4. Доказів понесення інших витрат суду надано не було.
Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській областіпро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №064250007868 від 08.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності на різних роботах з 02.10.1992 року по 06.12.2001 року в період відбування міри кримінального покарання в Коростенській виправній колонії (№71) Житомирської області на підставі Довідки про заробіток для обчислення пенсії №6118 від 27.11.2006 року.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 605,60 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002 код ЄДРПОУ 40329345);
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341).
Суддя О.В. Анісімов
Судове рішення № 138662355, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 30.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/5342/25-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: