Рішення № 138657333, 31.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3485/26

Номер провадження2/711/2294/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2026 року ТОВ «Свеа Фінанс», в інтересах якого діє представник за довіреністю Паладич Аліна Олександрівна, через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №7718730 від 26.03.2024 у сумі 31091,52 грн та за договором №4564374 від 17.04.2024 у сумі 14073,80 грн, а також судові витрати (вхідний №14842, а.с.5-9).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 26.03.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №7718730 (далі Кредитний договір №1) шляхом обміну електронним повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Кредитного договору №1, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 7000 грн на умовах строковості, зворотності платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 2,20%/день.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором №1 виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту.

Проте відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Кредитного договору №1, сплачуючи періодичні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи періодичні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Щодо відступлення права вимоги, то позивач у позові зазначає про те, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та позивачем як фактором було укладено договір факторингу № 01.02-35/24, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за Кредитним договором №1, позичальником за яким є відповідач.

Підсумовуючи викладене, позивач зазначає, що до ТОВ «Свеа Фінанс», відповідно до укладеного договору факторингу № 01.02-35/24 від 24.12.2024, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7718730 від 26.03.2024 у розмірі 31 091,52 грн, з яких: 6999,30 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 862,22 грн сума заборгованості за відсотками, та 6230 грн сума заборгованості за неустойкою (пенею).

Також позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, в мотивувальній частині позовної заяви зазначає про те, що 17 квітня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4564374 (далі Кредитний договір №2) шляхом обміну електронним повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов розділу 1 Кредитного договору №2, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 2000 грн на умовах строковості, зворотності платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 2,50%/день.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором №2 виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту.

Проте відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Кредитного договору №2, сплачуючи періодичні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи періодичні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Щодо відступлення права вимоги, то позивач у позові зазначає про те, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом та позивачем як фактором було укладено договір факторингу № 01.02-36/24, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за Кредитним договором №2, позичальником за яким є відповідач.

Підсумовуючи викладене, позивач зазначає, що до ТОВ «Свеа Фінанс», відповідно до укладеного договору факторингу № 01.02-36/24 від 24.12.2024, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4564374 від 17.04.2024 у розмірі 14 073,80 грн, з яких: 1996 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 077,80 грн сума заборгованості за відсотками, та 1000 грн сума заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею).

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №7718730 від 26.03.2024 сукупно в розмірі 31 091,52 грн та за кредитним договором №4564374 від 17.04.2024 сукупно в розмірі 14 073,80 грн, а також судовий збір.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду доказів доплати судового збору за одну вимогу майнового характеру в розмірі 2662,40 грн (3328 грн х 0,8 = 2662,40 грн), а саме: квитанції, платіжної інструкції тощо (а.с.119-120).

17 квітня 2026 року від представника позивача за довіреністю Ярьомки О.Ю. до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, долучено платіжну інструкцію, щодо доплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (а.с.122).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 11 год 00 хв 20 травня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.125-126).

Розгляд справи, що був призначений 20 травня 2026 року о 11 год 00 хв, відкладений до 11 год 30 хв 10 липня 2026 року в зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.136).

Розгляд справи, що був призначений 10 липня 2026 року о 11 год 30 хв, відкладений до 12 год 30 хв 31 липня 2026 року в зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка, а також у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про день, час та місце судового засідання (а.с.140).

Представник позивача Паладич А.О. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Паладич А.О. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 10.07.2026 (а.с.141 зворот, 142 зворот). Водночас представник позивача Паладич А.О., в п.4 прохальної частини позовної заяви, виявила волю на розгляд справи за відсутності представника позивача, а також не заперечила проти проведення заочного розгляду справи (а.с.8 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 31 липня 2026 року о 12 год 30 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи щоразу була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи).

У зв`язку з цим 31 липня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №7718730 від 26.03.2024 сукупно в розмірі 31 091,52 грн.

Судом встановлено, що26 березня 2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №7718730 (далі Кредитний договір №1), який підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2615 (а.с.11-19).

Згідно п.1.1 Кредитного договору №1, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus». Ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus». При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/мобільного застосунку «CreditPlus».

Пунктами 1.2 - 1.6, 1.9 Кредитного договору №1 передбачено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 7000,00 гривень. Тип кредиту кредит.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

У споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору про продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 25.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9313,47%.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору №1, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2615, остання мала повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними кожні 30 днів, починаючи з 25.04.2024 до 21.03.2025, щоразу по 4620 грн, крім першого платежу (25.04.2024), що складав 21 грн, та останнього (21.03.2025) в сумі 11 620 грн. Усього: чиста сума кредиту 57 841 гривень; сума кредиту за договором 7000 гривень 00 копійок; проценти за користування кредитом 50 841 гривень; реальна річна процентна ставка 9313,47%; загальна вартість кредиту 57 841 гривень (а.с.19 зворот - 20).

Крім того 26 березня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором SD4491 Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування ТОВ «Авентус Україна» з урахуванням побажань споживача, якою є відповідач ОСОБА_1 (а.с.21-22).

Із листа ТОВ «Пейтек Україна» №20241226-41.2 від 26.12.2024 судом встановлено, що: 26.03.2024 о 16:00:08 год ТОВ «Авентус Україна» через ТОВ «Пейтек Україна» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 7000 грн (відповідає сумі кредиту, що зазначена в п.1.3 Кредитного договору №1), номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна»: 44161361, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 869913, банкеквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 , що відповідає масці картки, що зазначена у п.2.1 Кредитного договору №1 (а.с.41).

Крім того у судовому засіданні був безпосередньо досліджений розрахунок заборгованості за Кредитним договором №1, зі змісту якого суд встановив, що, починаючи з 26.03.2024 до 24.04.2024, кредитодавцем ТОВ «Авентус Україна» здійснювалось нарахування відповідачу як позичальнику відсотків за користування кредитом щодня в сумі 0,7 грн, а у період з 26.04.2024 до 20.09.2024 включно ТОВ «Авентус Україна» здійснило позичальнику ОСОБА_1 нарахування відсотків за користування сумою кредиту в сумі 153,99 грн/день. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач здійснила погашення основної суми боргу (тіла кредиту) в розмірі 0,7 грн (23.04.2024), відсотків за користування сумою кредиту в розмірі 4948,51 грн (23.04.2024 20,3 грн та 27.05.2024 4928,21 грн), а також штрафу в сумі 210 грн (27.05.2024) (а.с.35-40).

Згідно означеного засобу доказування суд також встановив, що, станом на 23.12.2024, заборгованість відповідача перед позивачем згідно умов Кредитного договору №1 складала 31 091,52 грн, з яких: 6999,30 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 862,22 грн сума заборгованості за відсотками, та 6230 грн сума заборгованості за штрафом.

Також у судовому засіданні був досліджений договір факторингу №01.02-35/24 від 24.12.2024, що укладений між ТОВ «Свеа Фінанс» як фактором та ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом (далі Договір факторингу №1, а.с.42-50).

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу №1, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Кредитного договору №1.

Згідно п.1.2 Договору факторингу №1, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Як встановлено судом із дослідженої платіжної інструкції кредитового переказу кошів №9880 від 24.12.2024, ТОВ «Свеа Фінанс» сплатило ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти в сумі 1 509 963,30 грн як плату за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №1 (а.с.52).

Із витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №1 суд встановив, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7718730 у загальній сумі 31 091,52 грн, з яких: 6999,30 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 862,22 грн сума заборгованості за відсотками, та 6230 грн сума заборгованості за неустойкою (пенею/штрафом) (а.с.55).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором №1 на підставі Договору факторингу №1, що був укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс».

Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору №1 суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: С2615.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів у сумі 7000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору №1 в строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.3 Кредитного договору №1 була отримана відповідачем шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_2 , реквізити якого були зазначені відповідачем у п.2.1 Кредитного договору №1 (а.с.41).

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту, що обумовлене в п.1.3 Кредитного договору №1, як кредитодавцю ТОВ «Авентус Україна», так і його правонаступнику в спірних правовідносинах ТОВ «Свеа Фінанс», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 6999,30 грн (з урахуванням сплачених позичальником грошових коштів у сумі 0,7 грн (23.04.2024 (а.с.35-40)) в рахунок погашення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій (пені) в розмірі 6230 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктами 6.4, 6.4.1 та 6.4.2 Кредитного договору №1 передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 210 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 70 грн, починаючи з п`ятого дня за кожний невиконання та/або неналежного виконання.

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором №1, складеного первинним кредитодавцем (а.с.35-40), суд встановив, що ТОВ «Авентус Україна» здійснило нарахування ОСОБА_1 як позичальнику штрафу на загальну суму 6440 грн, що мало місце 27.05.2024 та в період з 26.06.2024 до 20.09.2024.

Частинами 1,2 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору №1 сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу в розмірі, передбаченому п.6.4.1, 6.4.2 Кредитного договору №1, проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позичальника неустойки у виді як штрафу, так і пені в період воєнного стану, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 6230 грн слід відмовити.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 17 862,22 грн, що нараховані первинним кредитодавцем ТОВ «Авентус Україна», то суд зазначає наступне.

Пунктами 1.2 - 1.6, 1.9 Кредитного договору №1 передбачено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту(загальний розмір) складає: 7000,00 гривень. Тип кредиту кредит.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

У споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору про продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 25.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9313,47%.

З аналізу означених умов Кредитного договору №1 суд встановив, що протягом усього строку кредиту розмір відсотків за користування кредитом є незмінним і становить 2,2%/день. Водночас у випадку сплати споживачем до 25.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, коштів у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, то відсоткова ставка становитиме 0,01%/день.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 сплатила первинному кредитодавцю 23.04.2024 кошти в сумі 21 грн, що відповідає сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів (а.с.35 зворот), тому первинним кредитодавцем, у період часу з 26.03.2024 до 24.04.2024 включно, здійснено нарахуванням відсотків за користування сумою кредиту з призми відсоткової ставки в розмірі 0,01 %; після 24.04.2024 і до 20.09.2024 (крім 25.04.2024, а.с.35 зворот) первинний кредитодавець здійснив нарахування позичальнику відсотків за користування кредитними коштами з призми стандартної процентної ставки, розмір якої обумовлений п.1.5.1 Кредитного договору №1, тобто 2,2%/день, що узгоджується із даними розрахунку заборгованості, що підготовлений означеною фінансовою установою (а.с.35-40).

Таким чином, розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем на користь ТОВ «Авентус Україна», згідно розрахунку заборгованості, що підготовлений первинним кредитодавцем, складає 22 810,04 грн:

1)за період з 26.03.2024 до 24.04.2024: 21 грн (7000 грн х 0,0001 = 0,7 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 0,7 грн х 30 днів (кількість днів між 26.03.2024 та 24.04.2024 = 21 грн));

2)за період з 25.04.2024 до 20.09.2024 (без врахування 25.04.2024, оскільки відсотки 25.04.2024 первісним кредитодавцем не нараховувалися, а.с.35 зворот): 22 789,04 грн (6999,3 грн х 0,022 = 153,98 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 153,98 грн х 148 днів (кількість днів між 26.04.2024 та 20.09.2024 = 22 789,04 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті позичальником кредитодавцю ТОВ «Авентус Україна», у період строку кредиту, протягом якого означений кредитодавець здійснював нарахування відсотків (з 26.03.2024 до 20.09.2024 без урахування 25.04.2024) складав 22 810,04 грн, а з урахуванням сплачених позичальником 4948,51 грн (23.04.2024 та 27.05.2024), що ТОВ «Авентус Україна» зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками, розмір недоплачених позичальником відсотків за користування кредитними коштами склав 17 861,53 грн.

Проте ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); починаючи з 21.08.2024 та надалі - 1%.

Проте відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору №1 розмір стандартної процентної ставки протягом всього строку кредиту становить 2,2%/день (стандартна процентна ставка).

Частиною 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд, проаналізувавши умови Кредитного договору №1, в контексті щоденної відсоткової ставки за користування кредитом протягом строку кредиту, зокрема в період часу з 26.03.2024 до 20.09.2024, у взаємозв`язку з положеннями ч.5 ст.8, ч.5 ст.12 та п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», встановив, що умова п. 1.5.1 Кредитного договору №1 щодо сплати щоденних відсотків за користування сумою кредиту протягом, зокрема з 23.04.2024 до 20.09.2024, в розмірі 2,2%/день є нікчемною, оскільки порушує права відповідача як споживача кредитних послуг щодо відповідності умов Кредитного договору №1 положенням Закону України «Про споживче кредитування» в контексті максимальної щоденної відсоткової ставки, що визначена цим нормативно-правовим актом, починаючи з 24.12.2023.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за період часу з 25.04.2024 до 20.08.2024 включно, відсотки за користування відповідачем як споживачем сумою кредиту підлягають перерахунку з призми щоденної відсоткової ставки в розмірі 1,5 % замість 2,2%, а за період з 21.08.2024 до 20.09.2024 в розмірі 1% замість 2,2%.

Таким чином, розмір відсотків, які підлягали сплаті відповідачем на користь кредитодавця ТОВ «Авентус Україна», згідно умов Кредитного договору №1, з урахуванням грошових коштів, що сплачені позичальником первісному кредитодавцю в рахунок погашення основної суми боргу, є наступним:

1)за період з 26.03.2024 до 24.04.2024: 21 грн (7000 грн х 0,0001 = 0,7 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 0,7 грн х 30 днів (кількість днів між 26.03.2024 та 24.04.2024 = 21 грн));

2)за період з 25.04.2024 до 20.08.2024 (без врахування 25.04.2024, оскільки відсотки означеного дня первісним кредитодавцем не нараховувалися, а.с.35 зворот): 12 283,83 грн (6999,30 грн х 0,015 = 104,99 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 104,99 грн х 117 днів (кількість днів між 26.04.2024 та 20.08.2024 = 12 283,83 грн));

3)за період з 21.08.2024 до 20.09.2024: 2 169,69 грн (6999,3 грн х 0,01 = 69,99 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 69,99 грн х 31 день (кількість днів між 21.08.2024 до 20.09.2024) = 2 169,69 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті позичальником кредитодавцю ТОВ «Авентус Україна», у період строку кредиту, протягом якого означений кредитодавець здійснював нарахування відсотків (з 26.03.2024 до 20.09.2024 без урахування 25.04.2024), з урахуванням положень ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», складає 14 474,52 грн, а з урахуванням сплачених позичальником 4948,51 грн, що ТОВ «Авентус Україна» зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками, розмір недоплачених позичальником відсотків за користування кредитними коштами склав 9 526,01 грн (14 474,52 грн 4948,51 грн).

Водночас, як встановлено судом, відповідач у межах виконання Кредитного договору №1 сплатила ТОВ «Авентус Україна» 210 грн (27.05.2024, а.с.36), які останнім були безпідставно зараховані на погашення заборгованості зі сплати штрафу, оскільки згідно п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях. Ця обставина підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення (а.с.35-40).

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №545/2248/17 (провадження №61-11459св19) та від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19, провадження №61-20093св19) суд касаційної інстанції зробив висновок, що сплачені відповідачем кошти, які позивач безпідставно зарахував на погашення процентів при відсутності домовленості про їх сплату в підписаній відповідачем заяві-анкеті підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Також у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22) суд зробив висновок, що оскільки відповідачем безпідставно здійснено зарахування сплачених позивачем сум у рахунок погашення комісії, тому слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Оскільки, як встановлено судом, у період воєнного стану, позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях, тому суд дійшов висновку про необхідність зарахування, сплачених відповідачем коштів у сумі 210 грн, що позивачем зараховані на сплату штрафу, на погашення відсотків за користування кредитними коштами, визначивши остаточно їх у розмірі 9 316,01 грн (9526,01 грн 210 грн).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками є частково обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню в сумі 9316,01 грн.

Отже, заборгованість за кредитним договором №7718730 від 26.03.2024, що визнається судом обгрунтованою та вмотивованою, складає 16 315,31 грн, з яких: 6999,30 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 9316,01 грн сума заборгованості за відсотками.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №4564374 від 17.04.2024 сукупно в розмірі 14 073,80 грн.

Судом встановлено, що 17 квітня 2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4564374 (далі Кредитний договір №2), який підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 79027 (а.с.56-65).

Згідно п.1.1 Кредитного договору №2, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС товариства.

Пунктами 1.2 - 1.5.2, 1.8 Кредитного договору №2 передбачено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Тип кредиту кредит. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 2000,00 гривень.

За взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору).

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього договору. Ініціювання клієнтом продовження строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для клієнта.

У клієнта наявне право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Рекомендовані дати внесення клієнтом грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, визначені у Графіку платежів - друга колонка «Дата видачі кредиту/дата платежу».

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 16.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.4.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 99 923,40% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 14 297,67%.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору №2, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 79027, остання мала повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними кожні 30 днів, починаючи з 16.05.2024 до 11.04.2025, щоразу по 1500 грн, крім першого платежу (16.05.2024), що складав 6 грн, та останнього (11.04.2025) в сумі 3500 грн. Усього: чиста сума кредиту 18 506 гривень; сума кредиту за договором 2000 гривень 00 копійок; проценти за користування кредитом 16 506 гривень; реальна річна процентна ставка 14 297,67%; загальна вартість кредиту 18506 гривень (а.с.66).

Крім того 17 квітня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 57692 Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування ТОВ «Лінеура Україна» з урахуванням побажань споживача, якою є відповідач ОСОБА_1 (а.с.68-70).

Із листа ТОВ «Пейтек Україна» № 20241226-355 від 26.12.2024 судом встановлено, що: 17.04.2024 о 16:18:12 год ТОВ «Лінеура Україна» через ТОВ «Пейтек Україна» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 2000 грн (відповідає сумі кредиту, що зазначена в п.1.2 Кредитного договору №2), номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна»: 45643741713359887, сайт торгівця - https://credit7.ua, код авторизації - 479070, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 , що відповідає масці картки, що зазначена у п.2.1 Кредитного договору №2 (а.с.87).

Крім того в судовому засіданні був безпосередньо досліджений розрахунок заборгованості за Кредитним договором №2, зі змісту якого суд встановив, що, починаючи з 17.04.2024 до 16.05.2024, кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна» здійснювалось нарахування відповідачу як позичальнику відсотків за користування кредитом щодня в сумі 0,2 грн, а у період з 17.05.2024 до 24.12.2024 включно ТОВ «Лінеура Україна» здійснювало позичальнику ОСОБА_1 нарахування відсотків за користування сумою кредиту в сумі 49,9 грн/день. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач здійснила погашення основної суми боргу (тіла кредиту) в розмірі 4 грн (16.05.2024) та відсотків за користування сумою кредиту в розмірі 6 грн (16.05.2024) (а.с.82-86).

Згідно означеного засобу доказування суд також встановив, що, станом на 24.12.2024, заборгованість відповідача перед позивачем згідно умов Кредитного договору №2 складала 14 073,80 грн, з яких: 1996 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 077,80 грн сума заборгованості за відсотками, та 1000 грн сума заборгованості за неустойкою.

Також у судовому засіданні був досліджений договір факторингу №01.02-36/24 від 24.12.2024, що укладений між ТОВ «Свеа Фінанс» як фактором та ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом (далі Договір факторингу №2, а.с.88-94).

Відповідно до п.2.1-2.2, 4.1 Договору факторингу №2, у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та строки, встановлені цим договором. Загальний розмір заборгованостей складає 40 265 046,53 грн згідно з реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа. Сторони домовилися що фінансування (ціна договору) складає 1 247 267,25 грн.

Як встановлено судом із дослідженої платіжної інструкції кредитового переказу кошів №9881 від 24.12.2024, ТОВ «Свеа Фінанс» сплатило ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти в сумі 1 247 267,25 грн як плату за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №2 (а.с.97).

Із витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №2 суд встановив, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4564374 від 17.04.2024 у загальній сумі 14 073,80 грн, з яких: 1996 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 077,80 грн сума заборгованості за відсотками, та 1000 грн сума заборгованості за штрафними санкціями (а.с.100).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором №2 на підставі Договору факторингу №2, що був укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс».

Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору №2 суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: 79027.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від ТОВ «Лінеура Україна» грошових коштів у сумі 2000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору №2 в строки, передбачені цим правочином.

Водночас, матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.2 Кредитного договору №2 була отримана відповідачем шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_2 , реквізити якого були зазначені відповідачем у п.2.1 Кредитного договору №2 (а.с.87).

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту, що обумовлене в п.1.2 Кредитного договору №2, як кредитодавцю ТОВ «Лінеура Україна», так і його правонаступнику в спірних правовідносинах ТОВ «Свеа Фінанс», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1996 грн (з урахуванням сплачених позичальником грошових коштів у сумі 4 грн (16.05.2024 (а.с.82-86)) в рахунок погашення за основним боргом (тілом кредиту) підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій (пені/штрафу) в розмірі 1000 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 6.4 Кредитного договору №2 передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені договором (Графіком платежів/новим графіком платежів).

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2, складеного первинним кредитодавцем (а.с.82-86), суд встановив, що ТОВ «Лінеура Україна» здійснило нарахування ОСОБА_1 як позичальнику штрафних санкцій у виді штрафу на загальну суму 1000 грн, що мало місце 22.06.2024 (374,25 грн) та 22.07.2024 (625,75 грн).

Частинами 1,2 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору №2 сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу в розмірі, передбаченому п.6.4 Кредитного договору №2, проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позичальника неустойки у виді як штрафу, так і пені в період воєнного стану, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені/штрафу в розмірі 1000 грн слід відмовити.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 11 077,80 грн, що нараховані первинним кредитодавцем ТОВ «Лінеура Україна», то суд зазначає наступне.

Пунктами 1.2 - 1.5.2 Кредитного договору №2 передбачено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Тип кредиту кредит. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 2000,00 гривень.

За взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору).

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього договору. Ініціювання клієнтом продовження строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для клієнта.

У клієнта наявне право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Рекомендовані дати внесення клієнтом грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, визначені у Графіку платежів - друга колонка «Дата видачі кредиту/дата платежу».

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 16.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.4.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 99 923,40% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 14 297,67%.

З аналізу означених умов Кредитного договору №2 суд встановив, що протягом усього строку кредиту розмір відсотків за користування кредитом є незмінним і становить 2,5%/день. Водночас, у випадку сплати споживачем до 16.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, коштів у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, то відсоткова ставка становитиме 0,01%/день.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 сплатила первинному кредитодавцю 16.05.2024 кошти в сумі 10 грн, що відповідає сумі першого платежу, визначеній в Графіку платежів (а.с.66), тому первинним кредитодавцем, у період часу з 17.04.2024 до 16.05.2024 включно, здійснено нарахуванням відсотків за користування сумою кредиту з призми відсоткової ставки в розмірі 0,01 %; після 16.05.2024 і до 24.12.2024 первинний кредитодавець здійснив нарахування позичальнику відсотків за користування кредитними коштами з призми стандартної процентної ставки, розмір якої обумовлений п.1.4.1 Кредитного договору №2, тобто 2,5%/день, що узгоджується із даними розрахунку заборгованості, що підготовлений означеною фінансовою установою (а.с.82-86).

Таким чином, розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем на користь ТОВ «Лінеура Україна», згідно розрахунку заборгованості, що підготовлений первинним кредитодавцем, складає 11 083,80 грн:

1.за період з 17.04.2024 до 16.05.2024: 6 грн (2000 грн х 0,0001 = 0,2 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 0,2 грн х 30 днів (кількість днів між 17.04.2024 та 16.05.2024 = 6 грн));

2.за період з 17.05.2024 до 24.12.2024: 22 789,04 грн (1996 грн х 0,025 = 49,9 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 49,9 грн х 222 днів (кількість днів між 17.05.2024 та 24.12.2024 = 11 077,8 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті позичальником кредитодавцю ТОВ «Лінеура Україна», у період строку кредиту, протягом якого означений кредитодавець здійснив нарахування відсотків (з 17.04.2024 до 24.12.2024) складав 11 083,80 грн, а з урахуванням сплачених позичальником 6 грн (16.05.2024), що ТОВ «Лінеура Україна» зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками, розмір недоплачених позичальником відсотків за користування кредитними коштами склав 11 077,80 грн.

Проте ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); починаючи з 21.08.2024 та надалі - 1%.

Проте відповідно до п. 1.4.1 Кредитного договору №2 розмір стандартної процентної ставки протягом всього строку кредиту становить 2,5%/день (стандартна процентна ставка).

Частиною 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд, проаналізувавши умови Кредитного договору №2, в контексті щоденної відсоткової ставки за користування кредитом протягом строку кредиту, зокрема в період часу з 17.04.2024 до 24.12.2024, у взаємозв`язку з положеннями ч.5 ст.8, ч.5 ст.12 та п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», встановив, що умова п. 1.4.1 Кредитного договору №2 щодо сплати щоденних відсотків за користування сумою кредиту протягом, зокрема з 17.05.2024 до 24.12.2024, в розмірі 2,5%/день є нікчемною, оскільки порушує права відповідача як споживача кредитних послуг щодо відповідності умов Кредитного договору №2 положенням Закону України «Про споживче кредитування» в контексті максимальної щоденної відсоткової ставки, що визначена цим нормативно-правовим актом, починаючи з 24.12.2023.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за період часу з 17.05.2024 до 20.08.2024 включно, відсотки за користування відповідачем як споживачем сумою кредиту підлягають перерахунку з призми щоденної відсоткової ставки в розмірі 1,5 % замість 2,5%, а за період з 21.08.2024 до 24.12.2024 в розмірі 1% замість 2,5%.

Таким чином, розмір відсотків, які підлягали сплаті відповідачем на користь кредитодавця ТОВ «Лінеура Україна», згідно умов Кредитного договору №2, з урахуванням грошових коштів, що сплачені позичальником первісному кредитодавцю в рахунок погашення основної суми боргу, є наступним:

1.за період з 17.04.2024 до 16.05.2024: 6 грн (2000 грн х 0,0001 = 0,2 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 0,2 грн х 30 днів (кількість днів між 17.04.2024 та 16.05.2024 = 6 грн));

2.за період з 17.05.2024 до 20.08.2024: 2 874,24 грн (1996 грн х 0,015 = 29,94 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 29,94 грн х 96 днів (кількість днів між 17.05.2024 та 20.08.2024) = 2 874,24 грн));

3.за період з 21.08.2024 до 24.12.2024: 2 514,96 грн (1996 грн х 0,01 = 19,96 грн (розмір відсотків за один день користування сумою кредиту); 19,96 грн х 126 днів (кількість днів між 21.08.2024 до 24.12.2024) = 2 514,96 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті позичальником кредитодавцю ТОВ «Лінеура Україна», у період строку кредиту, протягом якого означений кредитодавець здійснював нарахування відсотків (з 17.04.2024 до 24.12.2024), з урахуванням положень ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», складає 5 395,2 грн, а з урахуванням сплачених позичальником 6 грн, що ТОВ «Лінеура Україна» зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками, розмір недоплачених позичальником відсотків за користування кредитними коштами склав 5 389,2 грн (5395,2 грн 6 грн).

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що розмір відсотків, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача в розмірі 11 077,80 грн, підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 5389,20 грн.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2, зокрема, з призми розміру сплачених нею коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками є частково обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 5389,20 грн.

Отже, заборгованість за кредитним договором №45643774 від 17.04.2024, що визнається судом обгрунтованою та вмотивованою, складає 7 385,2 грн, з яких: 1996 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 5389,20 грн сума заборгованості за відсотками.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із досліджених платіжних інструкцій кредитового переказу коштів №100 від 31.03.2026 (а.с.10) та №14 від 17.04.2026 (а.с.124) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 324,80 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8). Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали цивільної справи №711/3485/26 не містять.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за Кредитними договорами №1 та 2 у загальному розмірі 45 165,32 грн, проте судом позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» задоволено частково, в розмірі 23 700,51 грн, що складає 52,48% від ціни позову (23 700,51 грн / 45 165,32 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 794,46 грн, тобто 52,48% від розміру сплаченого позивачем судового збору (5324,80 х 0,5248).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами №1,2 підлягають задоволенню частково в розмірі 23 700,51 грн, з яких: 1) за кредитним договором №7718730 від 26.03.2024 в сумі 16 315,31 грн, з яких: 6999,30 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 9316,01 грн сума заборгованості за відсотками; 2) за кредитним договором №45643774 від 17.04.2024 в сумі 7 385,2 грн, з яких: 1996 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 5389,20 грн сума заборгованості за відсотками. Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2794,46 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1049, 1077, 1078, 1082, п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.8, 12, п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7718730 від 26 березня 2024 року в розмірі 16 315 (шістнадцять тисяч триста п`ятнадцять) гривень 31 (тридцять одна) копійка, з яких: 6999 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 30 (тридцять) копійок заборгованість зі сплати основної суми боргу (тіла кредиту), та 9316 (дев`ять тисяч триста шістнадцять) гривень 01 (одна) копійка заборгованість зі сплати відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4564374 від 17 квітня 2024 року в розмірі 7385 (сім тисяч триста вісімдесят п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок, з яких: 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень заборгованість зі сплати основної суми боргу (тіла кредиту), та 5389 (п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок заборгованість зі сплати відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2794 (дві тисячі сімсот дев`яносто чотири) гривні 46 (сорок шість) копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 31 липня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко