Рішення № 13865346, 17.02.2011, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Заводян К. І.

суддів: Одинака О.О., Савчук М.В.

секретар Скрипник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в Хотинському районі Чернівецької області та зобовязання нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну соціальну допомогу, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області на постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2010 року,

встановила:

04 січня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Просив:

-поновити пропущений строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року;

-визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області щодо не нарахування та не виплати позивачу, який має статус дитини війни щомісячної державної соціальної допомоги;

-зобовязати управління Пенсійного фонду України в Хотинському району Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2009 року в сумі 5758 гривень 90 копійок та в подальшому щомісячно виплачувати вказану допомогу в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Посилався на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має статус дитини війни. У 2006-2007 роках позивачу не виплачувалась щомісячна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а у 2008-2009 роках виплачувалася в неповному обємі. Зокрема, недоплата складає: за 2006 рік складає 1290 гривень 60 копійок, за 2007 рік 1442 гривень 70 копійок, за 2008 рік 1915 гривень, за 2009 рік 1110 гривень 60 копійок.

Про доплати дітям війни ОСОБА_1 дізнався незадовго до подачі позовної заяви, після чого одразу ж звернуся до управління Пенсійного фонду про перерахунок йому пенсії.

Вважав, не виплату йому, як особі, яка має статус дитина війни, соціальної допомоги є протиправною і такою, що суперечить чинному законодавству.

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2010 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області щодо невиплати ОСОБА_1 у 2007 та 2008 роках підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобовязано управління Пенсійного фонду України в Хотинському Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області щодо не виплати ОСОБА_1 у 2007 та 2008 роках підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобовязання відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до чинного законодавства та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в частині задоволення позовних вимог.

Посилаються на те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому має статус дитини війни. Управління Пенсійного фонду Хотинського району Чернівецької області неправомірно не виплачувало ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Так, частиною 2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обовязковими до виконання на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закону) від 18 листопада 2004 року, N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року, №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року, №8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.

Згідно з п. п. 4 п. 2.1. вищевказаного Положення, управління Пенсійного форду України відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006, N 3367-IV стаття 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік»викладена в такій редакції: "Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону № 489-У.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 року п. 41 ІІ Розділу Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення.

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року, N 530 дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»09 липня 2003 року, N 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, N 966-XIV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003, N 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст. 161 КАС під час прийняття постанови суд вирішує:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та

заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до

суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на

їх підтвердження;

- яку правову норму належить застосувати до цих

правовідносин;

- чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх

задоволенні.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

-чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 має статус дитини війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету”. Вказані зміни не визнані неконституційними та діяли протягом 2006 р., тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати спірних сум за 2006 р. задоволенню не піддягають.

Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 та №10-рп/2008 року є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Управління Пенсійного фонду - орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а тому позовні вимоги щодо зобовязання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є обґрунтованими.

Разом з тим суд першої інстанції частково задовольняючи позов ОСОБА_1 не врахував положень ст. ст. 99, 100 КАС України.

Так, статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 4 січня 2010 року.

В своєму позові та в ході розгляду справи позивачки не зазначив обставин, які би вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду за захистом свого порушеного права на отримання підвищення до пенсії на протязі 2007-2008 років.

Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області наполягало на відмові у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду без поважних причин. Про це зокрема зазначено в запереченнях на адміністративний позов.

Всі нормативні акти, які регулюють питання соціального захисту дітей війни були офіційно оприлюднені і позивач мав можливість з ними ознайомитись. Крім того ОСОБА_1 на протязі 2007-2008 років отримував підвищення до пенсії, а тому достовірно знав його розмір такого підвищення, яке йому в цей період нараховувалося та виплачувалося. Позивач в позовній заяві та в ході судового розгляду справи не зазначив поважних обставин пропуску вищевказаного строку та не подала суду доказів, які би підтверджували наявність таких обставин.

Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2010 року в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області щодо невиплати ОСОБА_1 у 2007 - 2008 роках підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобовязання управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимогу зв'язку з пропуском позивачем строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному Фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Помилковими є доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також є помилковими доводи апелянта про те, що єдиним нормативним актом, який регулює виплату підвищення пенсії дітям війни є Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року, N 530. положення якої застосовують органи Пенсійного Фонду України.

Зокрема відповідно до положень ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8 ч.2 ст. 22 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вказана вище Постанова КМУ не може відміняти дію зазначеного Закону.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 88 ЦПК України у справі необхідно провести розподіл судових витрат.

Згідно п.п. 1, 10 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарський справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року, №1258 управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної державної адміністрації при подачі апеляційної скарги повинно було сплатити витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справив розмірі 37 гривень.

Крім того, апелянт згідно підпунктів "д" та "з", п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року повинен був сплатити судовий збір в сумі 4 гривні 25 копійок.

Враховуючи наведене та висновок суду щодо необхідності відмови в позові ОСОБА_1 з позивача слід стягнути 4 гривні 25 копійок судового збору, які слід сплатити на розрахунковий рахунок 31411537700003, одержувач місцевий бюджет Шевченківського району м. Чернівці, ідентифікаційний код 23246436, банк одержувача УДК у Чернівецькій області, МФО 856135, код бюджетної класифікації 22090100 та 37 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, які слід перерахувати на розрахунковий рахунок р 31217259700002, код ЄДРПОУ 23246436, банк ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО 856135, одержувач - апеляційний суд Чернівецької області. код бюджетної класифікації 22050000.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області задовольнити частково .

Постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2010 року в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області щодо невиплати ОСОБА_1 в 2007- 2008 роках підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобовязання управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області щодо невиплати позивачу в 2007- 2008 роках підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, зобовязання управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 4 гривні 25 копійок судового збору, які слід сплатити на розрахунковий рахунок 31411537700003, одержувач місцевий бюджет Шевченківського району м. Чернівці, ідентифікаційний код 23246436, банк одержувача УДК у Чернівецькій області, МФО 856135, код бюджетної класифікації 22090100 та 37 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, які слід перерахувати на розрахунковий рахунок р 31217259700002, код ЄДРПОУ 23246436, банк ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО 856135, одержувач - апеляційний суд Чернівецької області. код бюджетної класифікації 22050000.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: