АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Заводян К. І.
суддів: Одинака О.О., Савчук М.В.
секретар Скрипник С.В.
за участю: ОСОБА_1, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, Лукіна М.О., який діє за довіреністю в інтересах управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради в місті Чернівці
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради в місті Чернівці про зобовязання здійснити нарахування та виплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, на постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 березня 2010 року,
встановила:
В січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом.
Просила:
-визнати неправомірними діяння управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці щодо відмови провести перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за 2007-2009 роки;
-зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за 2007-2009 роки.
Посилалася на те, що вона є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-Б категорії. Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради в місті Чернівці на протязі 2007-2009 років здійснило виплату вище вказаної допомоги в меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством, чим порушило права позивачки.
5 лютого 2010 року відповідач подав заперечення на позовну заяву ОСОБА_2, де зазначав, що вона пропустила річний строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову та відповідач наполягає на його застосуванні.
Постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.
Посилається на те, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Приймаючи постанову Шевченківський районний суд виходив з того, що позивачкою не оспорений факт виплати їй відповідачем за період часу з 2007 року по 2009 роки допомоги на оздоровлення по 75 гривень за рік, відповідно до Постанови Кабінет Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Правових підстав для проведення перерахунку позивачкою не надано та не визначена ціна позову.
З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року, N 796-XII, щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Згідно пункту 30 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006, N 489-V з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007, N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині надання безпроцентних та пільгових позик абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
Відповідно до підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007, N 107-VI, текст статті 48 викладено в такій редакції:
одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 24-34 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 12 липня 2005, N 562 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ст. 161 КАС під час прийняття постанови суд вирішує:
- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та
заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
- чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до
суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на
їх підтвердження;
- яку правову норму належить застосувати до цих
правовідносин;
- чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх
задоволенні.
Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:
- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції позивачка є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-Б категорії. Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення.
Позивачці за період 2007-2009 років щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідачем у меншому розмірі від того, який передбачений статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На протязі вищевказаного періоду управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці нарахувало та виплатило ОСОБА_2 зазначену вище допомогу в розмірі визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав вищевказаних громадян.
Після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008, відповідач повинен був за 2007 та 2008 роки нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки відповідачем цього зроблено не було, то діяння управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці щодо не виплати позивачу щорічної допомоги за 2007- 2008 роки, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат є неправомірними.
Однак, представник відповідача в запереченні на позовну заяву наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог за 2007- 2008 роки в звязку з пропуском строку звернення до суду відповідно до положень ст. ст. 99, 100 КАС України. ОСОБА_2 не просила поновити пропущений строк звернення до суду . Всі нормативні акти, які регулюють питання державної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рішення Конституційного суду від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008 були офіційно оприлюднені і позивачка мала можливість з ними ознайомитись. ОСОБА_2 на протязі 2007- 2008 років отримувала допомогу по догляду за дитиною, тому достовірно знала розмір допомоги, який їй в цей період нараховувався та виплачувався.
Позивачка в позовній заяві та в ході судового розгляду справи не зазначила поважних обставин пропуску вищевказаного строку та не подала суду доказів, які би підтверджували наявність таких обставин.
Що ж стосується позовних вимог про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 року, то відповідач також помилково нарахував та виплатив позивачці вказану допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 75 гривень. Щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_2 за 2009 рік повинна бути нарахована та виплачена відповідно до приписів статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а тому її слід скасувати та увалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати діяння управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці щодо ненарахування та невиплати позивачці щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік неправомірними. Зобовязати управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці нарахувати та виплатити позивачці щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі, встановленому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням вже виплачених коштів за цей період.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з підстав. які зазначені вище.
Відповідно до правил ч. 5 ст. 88 ЦПК України у справі необхідно провести розподіл судових витрат.
Згідно п.п. 1, 10 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарський справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року, №1258 ОСОБА_2 при подачі апеляційної скарги повинна була сплатити витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справив розмірі 37 гривень.
Крім того, згідно підпунктів "д" та "з", п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року при подачі вказаної апеляційної скарги сплачується судовий збір в сумі 4 гривні 25 копійок.
Враховуючи наведене та висновок суду щодо необхідності частково задовольнити позов ОСОБА_2 з відповідача необхідно стягнути 4 гривні 25 копійок судового збору, які слід сплатити на розрахунковий рахунок 31411537700003, одержувач місцевий бюджет Шевченківського району м. Чернівці, ідентифікаційний код 23246436, банк одержувача УДК у Чернівецькій області, МФО 856135, код бюджетної класифікації 22090100 та 37 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, які слід перерахувати на розрахунковий рахунок р 31217259700002, код ЄДРПОУ 23246436, банк ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО 856135, одержувач - апеляційний суд Чернівецької області. код бюджетної класифікації 22050000.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_2, задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 березня 2010 року скасувати.
Визнати діяння управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік неправомірними.
Зобовязати управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року в розмірі, встановленому в статті 48 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням вже виплачених коштів за цей період.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради міста Чернівці 4 гривні 25 копійок судового збору, які слід сплатити на розрахунковий рахунок 31411537700003, одержувач місцевий бюджет Шевченківського району м. Чернівці, ідентифікаційний код 23246436, банк одержувача УДК у Чернівецькій області, МФО 856135, код бюджетної класифікації 22090100 та 37 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, які слід перерахувати на розрахунковий рахунок р 31217259700002, код ЄДРПОУ 23246436, банк ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО 856135, одержувач - апеляційний суд Чернівецької області. код бюджетної класифікації 22050000.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його вступу в законну силу.
Головуючий
Судді:
Судове рішення № 13865339, Апеляційний суд Чернівецької області було прийнято 17.02.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22ц-612/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: