Рішення № 138651646, 31.07.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/216/26

Провадження № 2/743/312/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Макаревича Я. М.,

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.02.2019 між Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» шляхом підписання відповідачем анкети-заяви із приєднанням до Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів та Паспорта споживчого кредиту. За умовами договору відповідачу встановлено кредитний ліміт (остаточний розмір 15 000 гривень) за поточним рахунком № НОМЕР_1 із випуском платіжної картки № НОМЕР_2 .

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, чим відповідач скористалася.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором станом на 04.12.2025 у загальному розмірі 48 158,80 гривень, а саме: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) 35 164,13 гривень; пеню 12 994,67 гривень. Заборгованості за процентами та за порушення грошового зобов`язання позивач до стягнення не заявив.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.04.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від21.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31.07.2026. Витребувано у позивача детальний розрахунок нарахованих відсотків за кредитним договором.

04.05.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, що були витребувані судом.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Ухвалою від 31.07.2026 суд постановив розглянути справу заочно на підставі наявних доказів відповідно до частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 11.02.2019 між Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» і відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» шляхом підписання відповідачем анкети-заяви. Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

За умовами договору відповідачу встановлено відновлюваний кредитний ліміт (поновлювану кредитну лінію) за поточним рахунком № НОМЕР_1 з випуском платіжної картки № НОМЕР_2 , остаточний розмір кредитного ліміту становив 15 000 гривень.

Відповідач скористалася кредитними коштами в межах кредитного ліміту, що підтверджується детальною випискою про рух коштів за карткою за період з 23.06.2024 по 04.12.2025.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 04.12.2025 заборгованість відповідача становить: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) 35 164,13 гривень; пеня 12 994,67 гривень. Пеня нарахована позивачем за період з 02.06.2025 по 04.12.2025 у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» удосконалений або кваліфікований електронний підпис за встановлених цим Законом умов прирівнюється до власноручного підпису. Відповідно вимога щодо письмової форми правочину може бути виконана шляхом використання електронного підпису, юридична сила якого визначена законом або договором сторін.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, 11.02.2019 між Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» і відповідачем укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви у порядку, передбаченому умовами договору, із встановленням кредитного ліміту. Така форма укладення кредитних правовідносин відповідає вимогам статей 634, 1054, 1055 ЦК України і задовольняє вимоги до письмової форми правочину.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статей 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 системно роз`яснив застосування цієї норми. Зокрема, Верховний Суд вказав, що пункт 18 поширюється на договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; період особливих правових наслідків період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення; правовий наслідок прострочення в цей період позичальник звільняється від відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України (інфляційні втрати і 3 проценти річних), а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Цей висновок послідовно застосовується Верховним Судом зокрема, в постановах від 28 листопада 2024 року у справі № 756/8788/22 і від 27 листопада 2024 року у справі № 759/4324/23.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 і триває з його неперервним продовженням Верховною Радою України відповідними законами.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, позивач заявив до стягнення неустойку (пеню) у розмірі 12 994,67 гривень за період з 02.06.2025 по 04.12.2025. Цей період повністю припадає на дію воєнного стану в Україні.

За цих обставин на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки за період дії воєнного стану. Нарахування позивачем неустойки (пені) за цей період є таким, що суперечить наведеній нормі.

Відповідно неустойка (пеня), нарахована за період дії воєнного стану, стягненню не підлягає. Сума, що підлягає виключенню зі стягнення, 12 994,67 гривень. У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подала, наявність та розмір заборгованості не оспорила, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростувала. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надала. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подала.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростувала, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи в частині основного боргу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 331/7975/13-ц.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, у межах яких позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту у строки, визначені договором, не виконала.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.02.2019 є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 35 164,13 гривень з мотивів, наведених вище в розділі ІV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 12 994,67 гривень слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2 662,40 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 48 158,80 гривень, з яких задоволено 35 164,13 гривень, що становить 73,02 % від заявлених вимог (35 164,13 / 48 158,80 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 944,08 гривень (2 662,40 ? 73,02 %).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23) заборгованість за кредитним договором від 11.02.2019 у розмірі 35 164 (тридцять п`ять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 944 (одна тисяча дев`ятсот сорок чотири) гривні 08 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 31.07.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ