Рішення № 138650771, 28.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/22764/25

Провадження № 2/643/2667/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.01.2020 у розмірі 94390,96 грн станом на 21.10.2025, яка, за твердженням позивача, у повному обсязі складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання становить 0 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що «Monobank» це мобільний банк, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank; після перевірки кредитної історії за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт.

13.01.2020 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, унаслідок чого приєднався до Умов і правил обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифів.

На підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок і встановлено кредитний ліміт, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого ліміту, проте відповідач узятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення заборгованості не виконав, унаслідок чого утворилася заявлена до стягнення заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі, а її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, який з дотриманням вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положенням ч. 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як визначено ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

13.01.2020 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank». Анкета-заява підписана відповідачем шляхом накладення електронного підпису в мобільному додатку. Відповідно до змісту Анкети-заяви приєднанням до Умов і правил обслуговування клієнт підтвердив, що на момент підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами; анкета-заява разом із зазначеними документами складає Договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок і встановлено кредитний ліміт, що підтверджується Довідкою про наявність рахунку від 21.10.2025 та Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 21.10.2025. Згідно з останньою розмір кредитного ліміту неодноразово змінювався банком і станом на 21.10.2025 становив 83700 грн.

Факт отримання та фактичного користування відповідачем кредитними коштами підтверджується Випискою про рух коштів на рахунку за період з 29.01.2020, з якої вбачаються видаткові операції з використанням платіжної картки (розрахунки за товари та послуги в підприємствах торгівлі, перекази коштів, оплата комунальних послуг), операції з поповнення карткового рахунку та часткового погашення заборгованості, а також відомості про зміну (підвищення) розміру кредитного ліміту. Наведене свідчить про те, що відповідач розпоряджався кредитними коштами в межах установленого ліміту.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором станом на 21.10.2025 та поясненнями до виписки про рух коштів на рахунку, наданими позивачем, заявлена до стягнення сума 94390,96 грн складається з двох частин: використаного кредитного ліміту в розмірі 83700 грн; овердрафту (від`ємного залишку по картці) в розмірі 10690,96 грн.

При цьому, як прямо зазначено позивачем у поясненнях до Виписки про рух коштів, овердрафт у розмірі 10690,96 грн утворився внаслідок застосування п. 5.22 Розділу ІІ Умов, за змістом якого у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсотках до погашення та по неустойці, а банк направляє відповідні кредитні кошти на погашення процентів за користування кредитним лімітом і неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 633, ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Дослідивши надані докази, суд доходить висновку, що факт укладення між сторонами кредитного договору та факт отримання і використання відповідачем кредитних коштів у межах установленого кредитного ліміту в розмірі 83700 грн підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а саме: підписаною відповідачем Анкетою-заявою від 13.01.2020, Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту та Випискою про рух коштів на рахунку, з якої вбачається реальне здійснення відповідачем видаткових операцій за рахунок кредитних коштів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за кредитним договором, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема виписки за картковим рахунком. У цій справі виписка про рух коштів у сукупності з довідкою про розмір ліміту підтверджує отримання та використання відповідачем кредитних коштів у сумі 83700 грн, у зв`язку з чим вимоги банку в цій частині є доведеними та обґрунтованими.

Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості в частині

10690,96 грн з огляду на таке.

Попри те, що вся заявлена сума 94390,96 грн зазначена позивачем як «тіло кредиту», зі змісту наданого позивачем Розрахунку заборгованості та пояснень до Виписки про рух коштів однозначно вбачається, що частина цієї суми в розмірі 10690,96 грн (овердрафт) за своєю правовою природою не є отриманими відповідачем у користування кредитними коштами, а становить нараховані банком проценти за користування кредитом та неустойку, які згодом були капіталізовані (приєднані до тіла кредиту) на підставі п. 5.22 Розділу ІІ Умов.

Відтак, стягнення 10690,96 грн фактично є вимогою про стягнення процентів та неустойки, нарахованих за ставками, визначеними Умовами і Тарифами, а правомірність такого нарахування залежить від того, чи є Умови і Тарифи узгодженою сторонами частиною кредитного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 сформульовано правовий висновок, за яким Умови надання банківських послуг та Тарифи, що не підписані позичальником і не містяться у складеному та підписаному сторонами документі, не можуть розцінюватися як частина укладеного між сторонами договору. Оскільки такі Умови та Тарифи розміщуються на офіційному сайті банку та неодноразово змінюються самим банком у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду, кредитор має можливість долучити до позову витяг у будь-якій редакції, найбільш сприятливій для задоволення позову, що не відповідає критеріям належного погодження істотних умов договору та принципу особливого захисту прав споживача фінансових послуг. Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов і у справах за позовами АТ «Універсал Банк» за продуктом «Monobank» (зокрема, постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 697/302/20).

У цій справі підписана відповідачем Анкета-заява від 13.01.2020 не містить погодженого сторонами розміру процентної ставки, порядку нарахування неустойки та умов їх капіталізації (приєднання до тіла кредиту). Такі умови містяться виключно в Умовах і Тарифах, які відповідачем не підписані. За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено правомірності нарахування процентів та неустойки і, відповідно, їх капіталізації, а тому вимога про стягнення 10690,96 грн, замаскована під вимогу про стягнення тіла кредиту, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 7681 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, за належністю, допустимістю, достовірністю кожного доказу окремо, а також достатністю і взаємним зв`язком доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву, доказів на спростування факту отримання кредитних коштів у сумі 83700 грн, як і доказів погашення заборгованості в цій частині, суду не надав. Разом із тим обов`язок доведення обґрунтованості та правомірності нарахованих сум покладається на позивача, який у частині суми 10690,96 грн такого обов`язку не виконав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову: стягненню з відповідача підлягає заборгованість за фактично отриманими та використаними кредитними коштами в межах установленого ліміту в розмірі 83700 грн; у задоволенні решти позовних вимог (у частині стягнення 10690,96 грн) слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 46701353308 від 02.12.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково (у розмірі 83700 грн із заявлених 94390,96 грн, що становить 88,67 % ціни позову), судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 2684,92 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 7681, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 280284, 352, 354 ЦПК України, ст. 526, 610, 633, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.01.2020 у розмірі 83700 (вісімдесят три тисячі сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2684,92 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, будинок 23);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА