Рішення № 138650770, 31.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13225/26

Провадження № 2/643/7821/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» в особі представника Морозової О.В., яка діє на підставі довіреності, звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 21 915,53 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач зазначив, що 27.02.2026 о 18 годині 35 хвилин у м. Харкові по просп. Тракторобудівників, буд. 57, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу KIA, AX1867CM, та транспортного засобу ЗАЗ 110307, НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Посилався, що відповідач своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та 122-4 КУпАП, про що Салтівським районним судом міста Харкова було винесено постанову. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено забезпечений транспортний засіб KIA, AX1867CM. Зазначив, що 15.01.2026 між ПрАТ «СК «ІНГО» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу № 235533179, строк дії якого з 16.01.2026 до 15.01.2027. Згідно з умовами Полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну 250 000,00 грн, розмір франшизи 0 грн. Відповідно до Полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль KIA, AX1867CM. Посилався, що, скориставшись своїм правом на пряме врегулювання страхового випадку, власник пошкодженого забезпеченого транспортного засобу звернувся до ПрАТ «СК «ІНГО» (страховик потерпілої особи), з яким було укладено поліс № 235533179. Зазначив, що з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого KIA, AX1867CM, проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу, та 23.03.2026 складено калькуляцію № 10426702, відповідно до якої вартість ремонту пошкодженого в ДТП ТЗ складає 21 915,53 грн. 23.03.2026 ПрАТ «СК «ІНГО» складено Страховий акт по справі № 10488341 на суму 21 915,53 грн, яку 27.03.2026 виплачено на користь власника пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжною інструкцією №7530. Посилався, що, враховуючи, що цивільна відповідальність винуватця ДТП - ОСОБА_1 , водія ТЗ ЗАЗ 110307, НОМЕР_1 , на дату ДТП - 27.02.2026, була застрахована в ПРАТ «СК «Євроінс Україна» згідно з Полісом № 229096152, страховик потерпілого має право зворотної вимоги до ПРАТ «СК «Євроінс Україна», як страховика відповідальної особи. На підставі зазначеного, у відповідності до вимог Положення про пряме врегулювання страхових випадків, затвердженого радою МТСБУ, ПРАТ «СК «СК «Євроінс Україна» компенсувало ПрАТ «СК «ІНГО» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 21 915,53 грн. Зауважив, що факт самовільного залишення місця ДТП відповідачем підтверджується постановою Салтівського районного суду міста Харкова по справі № 643/5525/26, за якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. З огляду на викладене, посилався, що відповідач зобов`язаний компенсувати на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 21 915,53 грн.

Аргументи учасників справи

13 липня 2026 року засобами поштового зв`язку від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розстрочення виконання судового рішення, в якому відповіадч просив розстрочити виконання рішення суду на один рік до 28.07.2027 рівними частинами по 1 826,30 грн на місяць. У поданому клопотанні зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 29 червня 2026 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки до кабінету користувача в підсистемі «Електронний суд», у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за відсутності представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, беручи до уваги, що сторони належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, позивач клопотав про розгляд справи за відсутності свого представника, відповідач надав суду заяву про розстрочення виконання судового рішення, у якій зазначив, що визнає позовні вимоги, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутністю учасників справи.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як виснував Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року, прийнятій у справі №1519/2-5034/11, провадження №61-175сво21, «згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».

З урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є 31 липня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Згідно з постановою Салтівського районного суду міста Харкова від 08 квітня 2026 року по справі №643/5525/26, 27.02.2026 о 18-35 годині у м. Харкові по пр. Тракторобудівників, буд. 57, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпеці свого маневру та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Kia Soul», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Крім того, 27.02.2026 о 18-35 годині у м. Харкові по пр. Тракторобудівників, буд. 57, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди та з невідомих причин залишив місце події.

Вказаною постановою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 20.04.2026 (а.с. 8-9).

Згідно з перевіркою чинності полісу внутрішнього страхування транспортний засіб Kia Soul, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 27.02.2026 забезпечений полісом №235533179, страхова компанія АТ «СК «ІНГО» (а.с. 7).

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб Kia Soul, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 (а.с. 12).

18.03.2026 ОСОБА_3 звернувся з заявою до АТ «Страхова компанія «ІНГО» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 27.02.2026 за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 57, та заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 10-11).

20.03.2026 було проведено огляд транспортного засобу Kia Soul, державний номерний знак НОМЕР_2 , про що складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) (а.с. 13).

Відповідно до ремонтної калькуляції №10426702 від 23.03.2026, вартість ремонту транспортного засобу Kia Soul, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 21 915,53 грн (а.с. 14-15).

АТ «Страхова компанія «ІНГО» складено страховий акт №10488341 від 23.03.2026, яким визначено, що подія, що мала місце 27.02.2026 за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, 57, є страховою. Розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті, складає 21 915,53 грн (а.с. 16).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №7530 від 27.03.2026 АТ «СК «ІНГО» було сплачено на рахунок ОСОБА_3 21 915,53 грн (а.с. 17).

Згідно з перевіркою чинності полісу внутрішнього страхування транспортний засіб ЗАЗ110307, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 27.02.2026 забезпечений полісом №229096152, страхова компанія ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (а.с. 18).

Позивачем надано витяг з бази МТСБУ щодо страхового випадку, що мав місце 27.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , страховик винуватця «Євроінс Україна», страховик потерпілого «ІНГО», справа врегульована шляхом сплати відшкодування, розмір шкоди та відшкодування 21 915,53 грн (а.с. 19).

Як убачається з Витягу з Реєстру виплат розрахункової сесії в системі ПВЗ (пряме врегулювання збитків), позивач ПрАТ «СК «Євроінс Україна, як страховик відповідальної особи, сплатив страховику потерпілого «СК «ІНГО» суму компенсації 21 915,53 грн (а.с. 20).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом установлено, що постановою Салтівського районного суду міста Харкова від 08 квітня 2026 року по справі №643/5525/26, яка набрала законної сили 20.04.2026, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП за таких обставин: 27.02.2026 о 18-35 годині у м. Харкові по пр. Тракторобудівників, буд. 57, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпеці свого маневру та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Kia Soul», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Крім того, 27.02.2026 о 18-35 годині у м. Харкові по пр. Тракторобудівників, буд. 57, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди та з невідомих причин залишив місце події.

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

За правилами ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц виснувала, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

За змістом п. 50, 59 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю лише двох забезпечених транспортних засобів або за участю лише двох транспортних засобів, з яких забезпеченим є транспортний засіб, власником якого є потерпіла особа, і в якій потерпілій особі заподіяно шкоду виключно у вигляді пошкодження або фізичного знищення такого транспортного засобу, потерпіла особа має право на пряме врегулювання страхового випадку.

Пряме врегулювання страхового випадку передбачає виконання страховиком потерпілої особи визначених цим Законом прав і обов`язків страховика відповідальної особи щодо розгляду заяви про страхову виплату, прийняття рішення за результатами її розгляду та здійснення страхової виплати в разі прийняття відповідного рішення.

Страховик потерпілої особи, якому подано заяву про страхову виплату, зобов`язаний прийняти таку заяву, якщо на момент її подання такий страховик є членом МТСБУ, обставини дорожньо-транспортної пригоди відповідають умовам, визначеним абзацом першим частини першої цієї статті, і потерпіла особа письмово повідомила про те, що заява про страхову виплату не подавалася страховику відповідальної особи.

Страховик потерпілої особи, який прийняв заяву про страхову виплату відповідно до цього Закону, зобов`язаний її розглянути, прийняти рішення за результатами розгляду та, за умови відсутності випадків, визначених статтею 30 цього Закону, здійснити страхову виплату.

Страховик потерпілої особи, який здійснив пряме врегулювання страхового випадку, має право зворотної вимоги до страховика відповідальної особи у розмірі фактично здійснених витрат на врегулювання страхового випадку та здійсненої страхової виплати з урахуванням положень частини п`ятої цієї статті. Розмір такої вимоги не може перевищувати розміру витрат, розрахованих відповідно до вимог цього Закону.

Страховик відповідальної особи зобов`язаний на вимогу страховика потерпілої особи, який здійснив пряме врегулювання страхового випадку, компенсувати заявлений ним розмір вимог, визначений частиною четвертою цієї статті, протягом п`яти робочих днів з дня отримання вимоги, якщо інший розмір компенсації чи строк її здійснення не передбачено положенням про пряме врегулювання страхових випадків.

Положення про пряме врегулювання страхових випадків затверджується радою МТСБУ із загальних питань та оприлюднюється на веб-сайті МТСБУ.

Як було установлено судом, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 27.02.2026 транспортному засобу Kia Soul, державний номерний знак НОМЕР_2 , було завдано механічних пошкоджень, характер та обсяг яких підтверджується актом огляду транспортного засобу (дефектною відомістю) та ремонтною калькуляцією, які містять деталізований перелік пошкоджених вузлів і деталей, а також розрахунок вартості відновлювального ремонту.

Згідно з перевіркою чинності полісу внутрішнього страхування транспортний засіб Kia Soul, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 27.02.2026 забезпечений полісом №235533179, страхова компанія АТ «СК «ІНГО».

Згідно з перевіркою чинності полісу внутрішнього страхування транспортний засіб ЗАЗ110307, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 27.02.2026 забезпечений полісом №229096152, страхова компанія ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Потерпіла особа скористалася своїм правом на пряме врегулювання і звернулася до власного страховика (АТ «СК «ІНГО») із заявою щодо виплати йому страхового відшкодування.

АТ «СК «ІНГО», як страховиком потерпілої особи, було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_3 в сумі 21 915,53 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7530 від 27.03.2026.

ПрАТ «СК «Євроінс Україна», як страховик відповідальної особи, компенсувало ПрАТ «СК «ІНГО» суму виплаченого страхового відшкодування, що підтверджується витягом з реєстру виплат розрахункової сесії ЦБД МТСБУ.

Відповідно до п. 1 в) ч. 1 ст. 37 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону).

Постановою Салтівського районного суду міста Харкова від 08 квітня 2026 року по справі №643/5525/26, яка набрала законної сили 20.04.2026, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ПрАТ «СК «Євроінс Україна» правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 21 915,53 гривень, що є сумою страхового відшкодування, відтак позовні вимоги ПрАТ «СК «Євроінс Україна» підлягають задоволенню.

Вирішуючи заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, суд керується таким.

Так, відповідачем ОСОБА_1 подану заяву, в якій він просить розстрочити виконання рішення суду на один рік до 28.07.2027 рівними частинами по 1 826,30 грн на місяць. В обґрунтування поданої заяви посилався, що він не працює, постійних доходів не має, має на утриманні неповнолітню дитину, відтак не має змоги виконати рішення суду одразу в повному обсязі, бо це ускладнить майновий стан його та його родини.

До заяви відповідачем додано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , згідно з яким 11 липня 2014 року відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 ) уклали шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, та копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , згідно з яким ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_6 .

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (ч. 1 ст. 267 ЦПК України).

За правилами ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У відповідності до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 373 ЦПК та статті 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Посилання відповідача на те, що він не працює, постійних доходів не має, не підтверджується жодними доказами. Перебування на утриманні відповідача неповнолітньої особи само по собі не свідчить про неможливість виконання рішення суду, більш того відповідачем не надано доказів свого матеріального становища.

З огляду на викладене, заява відповідача про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає. Водночас, суд роз`яснює, що відповідач не позбавлений можливості звернутися із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення відповідно до ст. 435 ЦПК України.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 267 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» в порядку регресу матеріальну шкоду в сумі 21 915 (двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» код ЄДРПОУ: 22868348, місцезнаходження: 03150, м. Київ вул. Велика Васильківська, буд. 102;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_6 , останнє відоме місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 31 липня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова