Постанова № 138650301, 29.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/9741/26

н/п 3/953/1817/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

захисника адвоката - Голубцова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710892 від 04.07.2026, 04.07.2026 22:21:36 м.Харків, вулиця Решетея, 3А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія, а саме не маючи права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Вказані події відбулися в результаті порушення пункту 2.1а Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 .

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Голубцов В.А. надав пояснення про те, що з долучених до матеріалів справи працівниками патрульної поліції відеозаписів з місця події не вбачається факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , такі докази в матеріалах справи відсутні, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а просто знаходився в ньому, сидів разом із дівчиною. Транспотрний засіб належить товаришу ОСОБА_1 , анкетні дані якого захиснику не відомі. З огляду на зазначене, прохав закрити провадження у справі за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд установив наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-якіфактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідальність за ч.5 ст. 126 КупАП настає у разі повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710892 від 04.07.2026, 04.07.2026 22:21:36 м.Харків, вулиця Решетея, 3А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія, а саме не маючи права керування даним транспортним засобом. До протоколу додається, зокрема, відео з нагрудної камери поліцейського.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, відповідно до вимог ст. 251,252 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З відтворених в судовому засіданні відеозаписів з відеореєстратора зі службового автомобіля працівників патрульної поліції та з нагрудної камери поліцейського встановлено, що 04.07.2026 о 22-10 годині працівники патрульної поліції рухаються за автомобілем, що їде попереду. Інших транспортних засобів на дорозі немає. О 22-11 год працівники поліції наздоганяють автомобіль ВАЗ н.з. НОМЕР_2 . Вбачається, що праворуч відкриваються пасажирські двері та виходить дівчина, яка обходить автомобіль зпереду, а в цей час з водійського місця виходить хлопець, яким виявився ОСОБА_1 . На прохання працівників поліції надав документ, що посвідчує особу. Працівник патрульної поліції просить надати посвідчення водія, на що ОСОБА_1 відповідає, що не має посвідчення водія.

Відповідно до п. 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується матеріалами справи:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710892 від 04.07.2026, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395;

- даними довідки про повторність за підписом т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ю. Танцур;

- постановою серія ЕНА №5626009 від 01.09.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стагнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП;

- відеозаписами з місця події.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП повністю доведеною.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно частини 2 статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 126 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника не повинні враховуватись (Глава 10 КУпАП).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з обліковими даними бази ІПНП не отримував посвідчення водія, що підтверджується довідкою за підписом т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ю. Танцур.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення за ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

При призначення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд керується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № № 702/301/20, провадження № 51-944 кмо 23, де зазначено про те, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень.

Керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років (Отримувач коштів: ГУК Харків обл./МТГ Харків/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: штраф за постановою суду по справі № щодо (ПІБ).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: 101 _____(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України);Судовий збір, стягнутий з ___ (ПІБ) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Відповідно до частини 1,4 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до статті 285 КУпАП копію постанови після її оголошення протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.

Суддя - С.М. Лисиченко

Повний текст постанови складено та підписано 31.07.2026.