Ухвала суду № 138647791, 05.06.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3375/15-ц

Номер провадження 2-і/504/112/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

судді Литвинюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», ОСОБА_1 , Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа -

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» (надалі ТОВ «ФК «Ассісто») звернувся до суду із заявою про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа, в якій просив суд замінити вибулого стягувача: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» (КОД ЄДРПОУ: 43426003, юридична адреса: 03035, Київська обл., Київський р-н., місто Київ, вулиця Сурикова, буд. 3) у виконавчому листі: № 504/3375/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Боржника 1 - ОСОБА_1 , видати дублікат виконавчого листа № 504/3375/15-Ц щодо Боржника 1 - ОСОБА_1 .

У вказаній заяві заявник також просить суд витребувати від Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (67500, Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Київська, 86, info@km.od.dvs.gov.ua) інформацію чи перебував на виконанні у виконавчому провадженні №51883431, виконавчий лист по справі №504/3375/15-Ц та чи наявна постанова про закінчення виконавчого провадження (постанова про повернення виконавчого документа стягувачу).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2025 року, справу передано судді Литвинюк А. В.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 15.09.2025 року справу прийнято до провадження судді Литвинюк А. В., розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, через надмірне навантаження судді судове засідання призначено на 30.01.2026 року о 08:45 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), а також витребувано від Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (67500, Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Київська, 86, info@km.od.dvs.gov.ua) інформацію чи перебував на виконанні у виконавчому провадженні №51883431, виконавчий лист по справі №504/3375/15-Ц та чи наявна постанова про закінчення виконавчого провадження (постанова про повернення виконавчого документа стягувачу).

Судове засідання у справі, призначене на 30.01.2026 року о 08:45 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з неявкою сторін та було відкладено на 11.05.2026 року о 10:30 годині.

12.03.2026 року до суду на виконання ухвали Доброславського районного суду Одеської області від 15.09.2025 року у справі № 504/3375/15-ц надійшла відповідь Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 19.13-12885 від 12.03.2026 року з долученими до неї копіями постанови про відкриття виконавчого провадження № 51883431 від 09.08.2016 року, постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.02.2019 року із супровідним листом, справи № 21.13-26 про знищення виконавчих проваджень.

Судове засідання у справі, призначене на 11.05.2026 року о 10:30 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), не відбувалось у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті та було відкладено на 05.06.2026 року о 13:30 годині.

У судове засідання у справі, призначене на 05.06.2026 року о 13:30 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2), учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлялися належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), що підтверджується матеріалами судової справи.

Заявник ТОВ «ФК «Ассісто» у заяві про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа просив здійснити розгляд відповідної заяви без участі заявника та його представника.

Заінтересована особа Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) звернувся до суду із заявою про здійснення розгляду справи за її відсутності.

Інші учасники справи причини своєї неявки суду не повідомили.

Суд вважає можливим здійснити розгляд справи, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали, додані до заяви про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.01.2016 року у справі № 504/3375/15-ц задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ: 19017842) заборгованість за кредитним договором № BL_ЖГ00009300 від 21.01.2011 року у розмірі 40 734,77 грн, яка складається з: 14 051,42 грн - прострочена до повернення сума кредиту; 3 423,33 грн - прострочені відсотки за користування кредитом; 4 246,72 грн - комісія за РО; 19 013,30 грн -плата за пропуск платежів; а також стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Держави судовий збір в розмірі 407,35 грн.

Внаслідок пред`явлення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до виконання виконавчого листа № 504/3375/15-ц від 16.06.2016 року державним виконавцем Комінтернівського ВДВС Головного управління юстиції Одеської області Івановим І.В. 09.08.2016 року відкрито виконавче провадження № 51883431, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 51883431 від 09.08.2016 року.

25.02.2019 року державним виконавцем відділу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, в редакції що діяла на той час, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оригінал виконавчого документу направлено на адресу стягувача ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк (м. Київ Харківське шосе, 49). За даними наявними в АСВП по вказаному виконавчому провадження стягнуто та перераховано на рахунок стягувача ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк кошти у сумі 20 325,56 грн.

Залишок непогашеної заборгованості за виконавчим документом 504/3375/15-Ц від 16.06.2016 року на момент повернення виконавчого документу стягувачу становить 20 409,21 грн.

У вказаній постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.02.2019 року державним виконавцем Комінтернівського ВДВС Головного управління юстиції Одеської області Івановим І.В. зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 25.02.2022 року.

В свою чергу, зі змісту матеріалів справи № 21.13-26 про знищення виконавчих проваджень вбачається знищення 01.08.2022 року матеріалів виконавчого провадження № 51883431 з виконання виконавчого листа № 504/3375/15-ц від 16.06.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 40 734,77 грн у зв`язку зі спливом строку зберігання.

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа, представник заявника посилався на укладення 25.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (за умовами договору - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» (за умовами договору Новий кредитор) Договору № 616802.1435 про відступлення прав вимоги, посвідченого 25.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 436 (надалі Договір № 616802.1435 від 25.03.2020 року).

Представник заявника у заяві про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа вказував на набуття ТОВ «ФК «Ассісто» за Договором № 616802.1435 від 25.03.2020 року права вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № BL_ЖГ00009300 від 21.01.2011 року.

Так, за змістом положень п. 1 Договору № 616802.1435 від 25.03.2020 року, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатках № 1, 2 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках № 1, 2 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2 Договору № 616802.1435 від 25.03.2020 року, за цим Договором Новий кредитор в день настання Відкладальної обставини відповідно до пункту 161 цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 та Основних договорах до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників тощо. Розмір заборгованості Боржників, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Сторони підтверджують, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно п. 4 Договору № 616802.1435 від 25.03.2020 року, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 3 020 796,51 (три мільйони двадцять тисяч сімсот дев`яносто шість) гривень 51 копійка, надалі за текстом Ціна Договору. Ціна Договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору на підставі Протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Пунктом 15, 16 Договору № 616802.1435 від 25.03.2020 року передбачено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки) та нотаріального посвідчення. Сторони домовились, що усі витрати, пов`язані із укладенням і посвідченням цього Договору, а також внесенням змін до державних реєстрів, покладаються на Нового кредитора.

Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (за наявності) та нотаріального посвідчення.

За п. 161 Договору № 616802.1435 від 25.03.2020 року, Сторони домовились, що цей Договір укладається з Відкладальною обставиною (в розумінні частини першої статті 212 Цивільного кодексу України), а саме: укладення Новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став Новий кредитор, № UA-EA-2020-02-05-000083-6 сформованого 26.02.2020 року, далі і вище за текстом - Відкладальна обставина. Взаємні права та обов`язки Сторін за цим Договором виникають з моменту настання Відкладальної обставини. Права вимоги переходять від Банка до Нового кредитора після настання Відкладальної обставини. До моменту настання Відкладальної обставини Права вимоги належать Банку. Сторони домовились, що у випадку ненастання Відкладальної обставини до 26 березня 2020 року включно або до іншого строку, визначеного на підставі окремого рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів про визначення строків укладання договорів за протоколом електронного аукціону, переможцем якого став Новий кредитор, №UA-EA-2020-02-05-000083-6 сформованого 26.02.2020 року та/або визначення повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», права та обов`язки у Сторін за цим Договором не виникають, та Права вимоги на підставі цього Договору до Нового кредитора не переходять. Сторони дійшли згоди, що підтвердженням настання Відкладальної обставини є сукупність довідок/листів/повідомлень від кожного банку, активи (майно) яких продаються та входять до складу лоту, що зазначений в Протоколі, про те, що між відповідним банком та Новим кредитором станом на певну дату укладено всі договори купівлі-продажу (договори відступлення прав вимоги; попередні договори купівлі-продажу, в разі виникнення підстав та необхідності їх укладення) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до Протоколу. Зазначені довідки надаються банками Новому кредитору після укладання відповідних договорів з ними.

Договір № 616802.1435 від 25.03.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи, містить печатки та підписи уповноважених осіб ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «ФК «Ассісто», а також посвідчений 25.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 436.

Разом з копією Договору № 616802.1435 від 25.03.2020 року суду було надано також копію Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимог № 616802.1435 від 25.03.2020 року, який є Реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами на 16.03.2020 року. В свою чергу, у вказаному реєстрі містяться відомості про заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № BL_ЖГ00009300 від 21.01.2011 року.

Відтак, ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило ТОВ «ФК «Ассісто», а ТОВ «ФК «Ассісто» набув належні ПАТ «ВіЕйБі Банк» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № BL_ЖГ00009300 від 21.01.2011 року.

Вирішуючи питання заміни сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 73-75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі № 916/617/17, провадження № 12-48гс20 зазначено, що «оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. На стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 року у справі № 34/25, провадження № 12-69гс21 зазначено, що «заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється. Разом з тим особа може бути замінена судом у порядку процесуального правонаступництва за статтею 52 ГПК України на будь-якій стадії процесу, якщо здійснюється провадження у справі за участі її правопопередника щодо майна чи активів (немайнових прав), набутих цією особою в порядку матеріального правонаступництва».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, зроблено висновок, що «заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому, разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».

Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.06.2019 року у справі № 910/10031/13, від 11.03.2021 року у справі № 910/2954/17.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження, як юридичного процесу, є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.

Тому, заміна стягувача, як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом.

Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 240/10258/19, досліджуючи питання щодо переривання строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, дійшов наступних висновків: «Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня.

Норми щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв`язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, з аналізу частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону № 1404-VIII висновується, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.».

Така позиція узгоджується з подібними правовими висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 916/922/16, від 27.05.2021 року у справі № 303/2642/20.

Таким чином, станом на дату звернення ТОВ «ФК «Ассісто» до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, виконавче провадження № 51883431 вже було знищеним, а строк на повторне пред`явлення до виконання виконавчого листа № 504/3375/15-ц від 16.06.2016 року вже сплив.

Обґрунтовуючи звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання ТОВ «ФК «Ассісто» посилалося на положення п. 4 ч. 102 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Так, указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указами Президента України дія воєнного стану продовжена і триває дотепер.

Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку.

Згідно з ч. 1, 2, п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з-поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання (правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 260/2595/22).

Разом з тим, Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»» № 2129-IX від 15.03.2022 року, яким було доповнено розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 102 набрав чинності 26.03.2022 року.

Натомість, строк повторного пред`явлення виконавчого листа № 504/3375/15-ц від 16.06.2016 року до виконання сплинув 26.02.2022 року. Доказів повторного пред`явлення стягувачем виконавчого листа № 504/3375/15-ц від 16.06.2016 року до виконання в строк до 25.02.2022 року матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить висновку про пропуск стягувачем строку на пред`явлення виконавчого листа № 504/3375/15-ц від 16.06.2016 року до виконання.

Вимог про поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання ТОВ «ФК «Ассісто» у заяві про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа не заявляло, поважності причин пропуску такого строку не обґрунтовувало.

Враховуючи, що вчинення виконавчих дій, до яких входить, зокрема, заміна стягувача його правонаступником, є неможливим якщо відповідна заява про заміну сторони подана правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом, то суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Ассісто» в частині заміни сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Ассісто» в частині видачі дублікату виконавчого документа з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з вимогами п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 року у справі № 419/310/12 дійшов висновку, що аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відтак, строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.

Отже, враховуючи пропуск стягувачем строку на пред`явлення виконавчого листа № 504/3375/15-ц від 16.06.2016 року до виконання, суд доходить висновку про відсутність підстав для видачі дублікату відповідного виконавчого документа.

З огляду на все вищевикладене, у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Ассісто», за участю заінтересованих осіб: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», ОСОБА_1 , Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа слід відмовити.

Керуючись ст. 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 247, 433, 442 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 11, 512, 514, 515 Цивільного кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», ОСОБА_1 , Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Литвинюк А. В.