Рішення № 138647786, 19.05.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 947/29594/25

Номер провадження 2/504/1791/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

судді Литвинюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

встановив:

Представник позивача звернувся до Київського районного суду міста Одеси із вказаним позовом до відповідача, в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 655212 від 10.07.2021 року у розмірі 10 688,39 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що 10.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 655212, підписанням якого споживач підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит», яка розміщена на сайті фінансової компанії, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів, та зобов`язався виконувати умови договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» було виконано свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року в повному обсязі шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 9 000 грн.

Натомість, як вказує представник позивача, ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» виконано не було, у зв`язку з чим, загальна сума її заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року становить 10 688,39 грн, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 6 800,66 грн;

- заборгованість за відсотками становить 3 887,73 грн;

- заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн;

- заборгованість за пенею становить 0 грн.

Пізніше, 28.08.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит», згідно умов Договору факторингу № 2808-23, відступлено право вимоги за кредитним договором № 655212 від 10.07.2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс». Відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Так, за твердженнями представника позивача, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем не виконала, що стало підставою для звернення позивачем до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03.09.2025 року справу направлено за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А. В.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 13.10.2025 року справу прийнято до провадження судді Литвинюк А. В., відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та через надмірне навантаження судді призначено судове засідання на 18.02.2026 року о 08:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2).

25.12.2025 року відповідачкою до суду у підсистему «Електронний суд» було подано відзив на позовну заяву, в якому остання викладає свої заперечення проти позову щодо відсутності належних доказів існування кредитного зобов`язання, недоведення переходу до позивача права вимоги від первісного кредитора, необґрунтованості розрахунку заборгованості, завищення витрат на правничу допомогу. У своєму відзиві на позовну заяву відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, у разі якщо суд дійде іншого висновку - зменшити розмір заявлених вимог, відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

29.12.2025 року до суду у підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання відповідачки ОСОБА_1 , в якому вона просить суд з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи витребувати у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» наступний перелік документів:

- Оригінал кредитного договору № 655212 від 10.07.2021 року;

???- Документи, що підтверджують фактичне отримання ОСОБА_1 кредитних коштів;

???- Договір факторингу / відступлення права вимоги між первісним кредитором та ТОВ «Діджи Фінанс»;

???- Повідомлення боржника про відступлення права вимоги.

???- Детальний та обґрунтований розрахунок заборгованості із зазначенням періодів, процентів та штрафних санкцій.

???- Документи, що підтверджують правомірність нарахування процентів після закінчення строку дії договору.

30.12.2025 року до суду у підсистемі «Електронний суд» надійшли заперечення відповідачки на пояснення та доводи позивача у справі, в яких остання викладає свої заперечення щодо укладення кредитного договору, отримання грошових коштів, розміру заборгованості та нарахування процентів, переходу права вимоги, витрат на правничу допомогу.

В той же день 30.12.2025 року до суду у підсистемі «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якій останній викладає свої заперечення на противагу доводам у відзиві про відсутність належних доказів факту укладення кредитного договору саме з відповідачем, отримання відповідачем грошових коштів, розрахунку заборгованості станом на дату подання позовної заяви, переходу права вимоги до позивача, а також про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Крім того, 06.01.2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до суду у підсистемі «Електронний суд» було подано клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд:

1. Поновити позивачу пропущений процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів у справі № 947/29594/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

2. Витребувати у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ: 14360570) наступні докази:

- інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ;

- виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 10.07.2021 року до 13.07.2021 року з відображенням часу зарахування коштів;

- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 10.07.2021 року до 13.07.2021 року;

- ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 19.05.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про витребування доказів.

Судове засідання у справі, призначене на 18.02.2026 року о 08:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2), не відбувалось у зв`язку з погодними умовами та було відкладено на 19.05.2026 року о 10:45 годині.

У судове засідання у справі, призначене на 19.05.2026 року о 10:45 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2), учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлялися належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), що підтверджується матеріалами судової справи.

Водночас, у позовній заяві представник позивача просив у разі неявки у судове засідання розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача.

Відповідач причини своєї неявки в судове засідання не повідомив.

Суд вважає можливим здійснити розгляд справи, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (за умовами договору - Товариство) та ОСОБА_1 (за умовами договору - Споживач) було укладено Договір № 655212 про надання споживчого кредиту (укладається в електронній формі для кредитів) (надалі - Договір про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року).

За змістом положень п.1.1-1.8 Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, в яких сторони погодили умови щодо предмету договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення електронних даних, направлених Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 11 250,00 грн. Тип кредиту - кредит.

Строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 10.07.2022 р. (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього Договору (за умовами договору - Графік платежів).

Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить:

- за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних) (за умовами договору - Проценти за перший день користування кредитом);

- за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (за умовами договору - Поточні проценти).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 269,84% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 19 363,68 грн.

Згідно п.2.1.-2.2. Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання:

??- у розмірі 9 000,00 гривень за реквізитами платіжної картки НОМЕР_3 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені Споживачем в Особистому кабінеті, або надані Товариству іншим шляхом, в тому числі, через засоби зв`язку;

??- у розмірі 2 250,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5. Договору.

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.4. Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті.

Положеннями п.2.4.-2.5. Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку передбаченому п.2.1. Договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.8.2. Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до дати, вказаної у п.1.4. цього Договору, а в частині виконання зобов`язань та нарахування штрафів - до повного виконання Споживачем зобов`язань за цим Договором.

Згідно п.8.6. Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

У відповідності до п.8.8. Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що:

??- перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті;

??- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (за умовами договору - Правила), що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом № 06-КД від 26.10.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися;

??- дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей та/або описок в таких даних та/або зазначення таких даних на мові відмінній від української мови, не впливають на зобов`язання Споживача, передбачені цим Договором;

- він погоджується, що у випадку, передбаченому пп.2 п.4.1. Договору для Товариства не наступає прострочення кредитора.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 638 ЦК України визначає, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст.1054 ЦК України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1055 ЦК України встановлює, що кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми тягне його нікчемність.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

За ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Також, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції».

Так, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

Таким чином, з урахуванням наведених положень, Договір про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року є публічними договорами приєднання.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, вони повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведеними до їх відома, у зв`язку з чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він був ознайомлений.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, у тому числі кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов, оформлених однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження його згоди з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Без отримання листа на адресу електронної пошти чи SMS-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, або без обміну електронними документами (офертою та акцептом) договір між позичальником та кредитором у електронній формі укласти неможливо. У цьому полягає особливість укладення договору в електронній формі.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, суд доходить висновку, що зазначений договір підписано обома сторонами в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відтак, наявність підписів сторін, накладених на Договір про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Отже, судом встановлено, що вказаний Договір про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, між сторонами з 10.07.2021 року виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року в частині здійснення перерахування кредитних коштів у розмірі 9 000 грн за реквізитами платіжної картки НОМЕР_2 виконало в повному обсязі, що підтверджується копією листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 2646_230926151854 від 26-09-2023 року.

Зі змісту зазначеного листа вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про переказ коштів ФК-П19/09-06 від 30.09.2019 року, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10-07-2021 12:52:06 на суму 9 000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 97131633, призначення платежу: Зачисление 9 000 грн на карту НОМЕР_2 .

28.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу № 2808-23 (надалі - Договір факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 року), за умовами якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

За змістом пп.3.1.1. Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 року, фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів встановлюється в Реєстрі прав вимог.

Згідно з п. 4.1 Договору, права вимоги переходять до фактора від клієнта з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього договору, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених розділом 3 Договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» прийняло реєстр прав вимог, складений за формою згідно з Додатком №1 до даного Договору в кількості 3020 боржників. Загальна сума заборгованості 96 976 286,11 грн.

Зі змісту Витягу з реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року, вбачається, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року.

Надані суду копії Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 року, Акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року, Витягу з реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року містять печатки і особисті підписи уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит».

З копії платіжної інструкції №4565 від 28.08.2023 року вбачається здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перерахування грошових коштів на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» за призначенням платежу: «Оплата згідно договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 без ПДВ».

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому аналіз змісту ст. 1082 ЦК України, дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

Таким чином, у разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та зараховані для погашення кредитної заборгованості.

Однак, всупереч умовам Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань з повернення наданого їй споживчого кредиту ані перед первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», ані перед позивачем ТОВ «Діджи Фінанс».

Наведене, в свою чергу, підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом у гривні, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року становить 10 688,39 грн, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 6 800,66 грн;

- заборгованість за відсотками становить 3 887,73 грн;

- заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн;

- заборгованість за пенею становить 0 грн.

Також, у зв`язку з невиконанням умов Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було направлено ОСОБА_1 досудову вимогу вих № 3521406888-АВ від 31.07.2024 року, в якій повідомило про відступлення права грошової вимоги на підставі Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 року, про розмір боргу, а також, рекомендувало сплатити заборгованість та повідомило, що у випадку невиконання досудової вимоги, будуть ініційовані заходи щодо стягнення заборгованості у судовому порядку.

З огляду на все вищенаведене, враховуючи встановлений факт укладення між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі Договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року, а також наявності у ОСОБА_1 заборгованості внаслідок невиконання умов Договору про надання споживчого кредиту № 655212 від 10.07.2021 року, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого ТОВ «Діджи Фінанс» позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Судові витрати, в силу приписів ст. 133 ЦПК України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 12 ЦПК України, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Зважаючи на наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі, сплачений ТОВ «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Крім того, під час звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором представник ТОВ «Діджи Фінанс» заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ч. 1 ст. 11 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у цій справі забезпечувалося адвокатом Лівак Іванною Миколаївною на підставі Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року.

30.05.2025 року між адвокатом Лівак Іванною Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було складено акт 655212 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 6 000 грн, зокрема:

- Правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» - час, витрачений на виконання робіт 1,5 год, вартість наданих послуг і виконаних робіт грн/год 1500 грн, загальна вартість робіт наданих послуг і виконаних робіт 2250 грн;

- Складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - час, витрачений на виконання робіт 3 год, вартість наданих послуг і виконаних робіт грн/год 1000 грн, загальна вартість робіт наданих послуг і виконаних робіт 3000 грн;

- Формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - час, витрачений на виконання робіт 1 год, вартість наданих послуг і виконаних робіт грн/год 750 грн, загальна вартість робіт наданих послуг і виконаних робіт 750 грн.

Наданий позивачем Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості містить аналогічні положення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлена представником ТОВ «Діджи Фінанс» до стягнення сума професійної правничої допомоги у розмірі 6 000 грн не підлягає стягненню з ОСОБА_1 , оскільки з наданих суду документів не можливо встановити факт надання адвокатом Лівак Іванною Миколаївною професійної правничої допомоги ТОВ «Діджи Фінанс» саме в межах даної справи.

З огляду на що, заявлена представником ТОВ «Діджи Фінанс» вимога про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням викладеного, судом не надається детальна відповідь на інші аргументи сторін, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі не впливають на вищезазначений висновок суду щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Керуючись ст. 4, 11, 12, 76, 77, 81, 128, 133, 137, 141, 223, 265, Цивільного процесуального кодексу України, ст. 3, 11, 205, 207, 509, 512, 513, 516, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором № 655212 від 10.07.2021 року в розмірі 10 688,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Литвинюк А. В.