Ухвала суду № 138645952, 27.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

27 липня 2026 року Справа № 915/220/13-г

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників учасників справи:

22.07.2026 від кредитора-9 (АТ «ПУМБ»): Дядюренко М.П. (у залі суду);

ліквідатор: арбітражний керуючий Капінус А.А. (у залі суду);

представники інших учасників справи відсутні

27.07.2026 представники відсутні

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» (код ЄДРПОУ 24913656), у якій:

кредитори:

1) Фізична особа-підприємець Маловічко Григорій Анатолійович (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 );

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Все для нашої оселі» (до зміни найменування ТОВ «Герсал») (код ЄДРПОУ 34595445; Залізничне шосе, буд. 6, м. Київ, 01103);

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич» (код ЄДРПОУ 30851059; вул. Слободчикова, 11, с. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70300);

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД» (код ЄДРПОУ 36803702; провул. Алкорівський, 3, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002);

5) Фермерське господарство «Пилипенко В.М.» (код ЄДРПОУ 35866321; вул. Гагаріна, 26, с. Антоновка, Вільнянський район, Запорізька область, 70040);

6) Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663; просп. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107);

7) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13814459; вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020);

8) Приватне підприємство «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» (код ЄДРПОУ 32208596; вул. Кутузова, буд. 18/7, м. Київ, 01133);

9) Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, 4,м. Київ, 04070;

10) Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільнянськагропродукт» (код ЄДРПОУ 37595736; пер. Алкорівський, 3, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002);

11) Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Оліс ЛТД» (код ЄДРПОУ 20478063; вул. Електрозаводська, 3, м. Запоріжжя, 69065; адреса для листування: вул. Карпенка-Карого, 47, м. Запоріжжя, 69048);

банкрут: Українсько-німецьке спільне підприємство «Алкор» (код ЄДРПОУ 24913656; пров. Павлова, 3-В, кв. 1, м. Миколаїв, 54022);

ліквідатор: арбітражний керуючий Капінус Андрій Анатолійович (поштова адреса: а/с № 09, м. Миколаїв, 54017)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа № №915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства (УНСП) «Алкор» (код ЄДРПОУ 24913656).

Постановою від 23.06.2015 припинено процедуру розпорядження майном УНСП «Алкор», визнано останнє банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 23.05.2019 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Капінуса А.А.(свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1533).

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури, яка здійснюється відповідно приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд застосовує норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

На розгляд суду у дане судове засідання зокрема було призначено клопотання ліквідатора УНСП «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. вих. № 02-02/67 від 17.03.2026 (вх. № 3606/26 від 18.03.2026) щодо стягнення з кредиторів основної та додаткової грошової винагороди та витрат за період з 01.07.2025 по 31.03.2026.

У вказаному клопотанні ліквідатора заявник викладені наступні вимоги:

«1. Покласти на АТ «ПУМБ» оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінус А.А. в сумі 182 465,00 грн. та відшкодування його витрат в сумі 40 435,00 грн., які понесені арбітражним керуючим на дії пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ».

2. Покласти оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Капінус А.А. на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог.

3. Стягнути з АТ «Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 14282829) на користь Капінус Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати арбітражного керуючого Капінус А.А. в сумі 40 435,00 грн.

4. Стягнути з АТ «Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 14282829) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого Капінус А.А. в сумі 182 465,00 грн.

5. Стягнути з ФОП Маловічко Григорій Анатолійович ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Капінус Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 2 778,64 грн.

6. Стягнути з ТОВ «ВСЕ ДЛЯ ВАШОЇ ОСЕЛІ» (Залізничне шосе, буд. 6, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 34595445) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 724,01 грн.

7. Стягнути з ТОВ «Агрофірма «Славутич» (вул. Слободчикова, буд. 11, с. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70300, ідентифікаційний код 30851059) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 4 618,02 грн.

8. Стягнути з ТОВ «Алкор ЛТД» (вул. Хорива, буд. 33, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 36803702) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 18 785,18 грн.

9. Стягнути з Фермерське господарство «Пилипенко В.М.» (вул. Гагаріна, буд. 26, с. Антонівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70040, ідентифікаційний код 35866321) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 1 565,43 грн.

10. Стягнути з Головне управління ДПС у Запорізькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (просп. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код 44118663) на користь Капінус Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 2 035,06 грн.

11. Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 117,41 грн.

12. Стягнути з Приватне підприємство «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» (вул. Кутузова, буд. 18/7, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 32208596) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 19 196,11 грн.

13. Стягнути з АТ «Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 14282829) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 140 536,66 грн.

14. Стягнути з ТОВ «Вільнянськагропродукт» (проспект Оболонський, буд.26, м. Київ, 04205, ідентифікаційний код 37595736) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 1 213,21 грн.

15. Стягнути з ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» (вул. Карпенка-Карого, буд. 47, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код 20478063) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду в сумі 4 109,26 грн.

16. Зазначити та роз`яснити органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення про стягнення, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, нараховувати та стягнути з боржника індекс інфляції та 3% річних на суму боргу, починаючи з дати ухвалення рішення до моменту повної оплати боргу.»

Зазначене клопотання було прийняте судом до розгляду 20.03.2026 та призначено його розгляд на 20.04.2026. Арбітражного керуючого зобов`язано надати мотивовані пояснення щодо стягнення винагороди та витрат з ТОВ «Все для нашої оселі», оскільки у справі відсутній кредитор з відповідною назвою.

На виконання указаної ухвали 01.04.2026 від ліквідатора УНСП «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. надійшли додаткові пояснення щодо кредитора з назвою ТОВ «Все для нашої оселі». У поясненнях указано, що ТОВ «Герсал» (ідентифікаційний код 34595445) змінило назву та адресу, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відповідні записи.

Указані пояснення прийняті судом та враховуються при подальшому розгляді справи.

20.04.2026 до суду за вх.. № 5553/26 надійшли заперечення АТ «ПУМБ» проти клопотання ліквідатора УНСП «АЛКОР» (вих. № КНО-61.1.1/117 від 12.05.2026). Банк не погоджується із розрахунками ліквідатора щодо стягнення з Банку пропорційно 140536,66 грн, оскільки такі розрахунки не враховують часткове відступлення Банком прав вимоги на нового кредитора ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ».

Також Банк вважає, що звернення ліквідатором до суду з клопотанням про стягнення з кредиторів винагороди до затвердження судом звіту ліквідатора за наслідками завершення ліквідаційної процедури є протиправним, а також вказує, що поточні звіти про нарахування основної винагороди ліквідатору за періоди з 01.07.2025 по 31.03.2026 судом поки не затверджені.

Так само Банк заперечує стосовно стягнення з АТ «ПУМБ» витрат ліквідатора в сумі 40 435 грн, оскільки частину витрат вже відшкодована.

Крім того, АТ «ПУМБ» заперечує стосовно стягнення з банку додаткової грошової винагороди в сумі 182465 грн, оскільки ліквідатор не має права на отримання за рахунок одного й того ж майна і 5% додаткової винагороди за його повернення, і 3% від суми погашених вимог.

Окрім цього, АТ «ПУМБ» заперечує стосовно стягнення лише з банку додаткової грошової винагороди та витрат ліквідатора, які пов`язані з продажем заставного майна, вважає що ці суми майна мають стягуватись пропорційно з усіх кредиторів боржника.

Судове засідання 20.04.2026 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Тому ухвалою від 20.04.2026 (з урахуванням ухвали від 21.04.2026) суд повідомив учасників справи про перенесення засідання на 12.05.2026.

08.05.2026 до суду за вх.. № від ліквідатора надійшли додаткові пояснення (вих. № 02-02/112 від 08.05.2026) стосовно клопотання від 17.03.2026 року №02-02/67. Зі змісту пояснень вбачається, що по суті заявник надає відзив на заперечення банку. Зокрема зазначає, що твердження банку щодо часткового відступлення банком прав вимоги до боржника наразі не розглянуто, тому відсутні підстави стягнення винагороди та витрат з особи, яка не є кредитором.

Щодо висновку банку про передчасність заявлення клопотання ліквідатор вказує, що такі висновки ґрунтуються на помилковому тлумаченні Закону і спростовуються матеріалами справи та обставинами вставленими рішенням суду в даній справі.

Також ліквідатор надає пояснення з приводу стягнення з АТ «ПУМБ» витрат ліквідатора в сумі 40 435 грн та додаткової винагороди.

Крім зазначеного ліквідатор обґрунтовує свою позицію щодо стягнення саме з банку, як заставного кредитора, додаткової грошової винагороди та витрати ліквідатора, які пов`язані з продажем заставного майна.

Також 08.05.2026 за вх.. № 6843/26 до суду від ліквідатора УНСП «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. надійшла заява (вих. № 02-02/107 від 08.05.2026) про уточнення клопотання №02-02/67 від 17.03.2026. У зв`язку з частковою оплатою банком витрат ліквідатора, пов`язаних з продажем заставного майна заявник уточнює своє клопотання №02-02/67 від 17.03.2026 виклавши пункт 1 та пункт 3 прохальної частини в наступній редакції:

«1. Покласти на АТ «ПУМБ» оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінус А.А. в сумі 182 465,00 грн. та відшкодування його витрат в сумі 23 335,00 грн., які понесені арбітражним керуючим на дії пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ»;

…

3. Стягнути з АТ «Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 14282829) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати арбітражного керуючого Капінус А.А. в сумі 23 335,00 грн.»

Ухвалою 12.05.2026, занесеною до протоколу судового засідання, для належного повідомлення усіх учасників справи розгляд справи у т.ч. й розгляд клопотання ліквідатора вих.. № 02-02/68 від 18.03.2026, відкладено на 09.06.2026.

Ухвалою 10.06.2026 (у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги під час судового засідання 09.06.2026 та повідомленням про замінування суду 09.06.2026), занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 01.07.2026.

Однак, судове засідання 01.07.2026 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Тому ухвалою від 01.07.2026 суд повідомив учасників справи про перенесення розгляду справи на 22.07.2026.

У судове засідання 22.07.2026 з`явився представник банку та ліквідатор.

Інші учасники у справі до суду представників не скерували, при цьому про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом доставлення процесуальних документів суду до Електронних кабінетів, у разі відсутності зареєстрованих Електронних кабінетів шляхом надсилання на поштові адреси.

Крім того, всі судові рішення були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому сторони не були позбавлені можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Миколаївської області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво їх інтересів в судових засіданнях.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що судом вжиті усі належні заходи щодо повідомлення учасників у справі про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на тривалість розгляду клопотання ліквідатора та наявність у сторін часу для подання заперечень по суті клопотання, а також беручи до уваги те, що судом не визнавалася обов`язковою участь представників у судовому засіданні, суд вважає можливим розглянути клопотання ліквідатора щодо стягнення з кредиторів винагороди та витрат у даному судовому засіданні.

Відповідно приписів ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

У судовому засіданні 22.07.2026 ліквідатор підтримав клопотання щодо стягнення з кредиторів основної та додаткової грошової винагороди та просив суд його задовольнити.

Представник АТ «ПУМБ» заперечив щодо задоволення цього клопотання, зазначивши, що витрати банк не погоджував та взагалі у зв`язку з відступленням права вимоги не має відповідних зобов`язань щодо сплати арбітражному керуючому винагороди та витрат.

Суд вважає необхідним зауважити, що станом на час розгляду клопотання ліквідатора про стягнення винагороди та витрат контррозрахунку ані банком, ані іншими учасниками у справі не надано.

За результатом розгляду клопотання ліквідатора суд ухвалив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив учасників справи, що проголошення скороченого рішення відбудеться 27.07.2026.

27.07.2026 судом оголошено про підписання вступної та резолютивної частини судового рішення без їх проголошення.

Розглянувши клопотання ліквідатора щодо стягнення з кредиторів основної та додаткової грошової винагороди та витрат за період з 01.07.2025 по 31.03.2026, заслухавши позиції учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, проаналізувавши норми Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання, виходячи з наступного.

Провадження даній справі порушено 25.02.2013 відповідно норм Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції № 4212-VI від 22.12.2011.

Разом з тим, з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Тому наразі суд розглядає справу відповідно положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 12 КУзПБ наведено права та обов`язки арбітражного керуючого, серед яких право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим є фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

У відповідності до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Що стосується витрат арбітражного керуючого під час здійснення повноважень розпорядника майна, то відповідно до ч. 4 ст. 30 КузПБ вони мають відшкодовуватися у порядку, передбаченому цим Кодексом. Однак він такого поряду не встановлює. За усталеною практикою процедур банкрутства арбітражний керуючий несе такі витрати за власний кошт (хоча КУзПБ і не містить норм, які б покладали на нього такий обов`язок), та за аналогією відшкодовує їх у порядку, передбаченому для отримання винагороди розпорядника майна.

Отже, як убачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

Приписами статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 5011-15/2551-2012, від 16 липня 2020 року у справі № 918/454/18).

Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав (близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 15 липня 2020 року у справі № Б14/040-07/15-08, від 03 березня 2020 року у справі № 916/3600/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14 серпня 2019 року у справі № 5/80-10, від 09 липня 2019 року у справі № 15/55/2011/5003, від 18 квітня 2019 року у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16 квітня 2019 року у справі № 914/2458/16, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/22696/15, від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15, від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21 березня 2018 року у справі № 3/67-Б).

Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Наведений правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.

Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (ч.14 ст. 39 КУзПБ). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

З матеріалів справи судом встановлено, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 у даній справі, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 частково задоволено клопотання ліквідатора УНСП «Алкор» від 19.05.2025 (вх. № 7642/25 від 20.05.2025) з урахуванням уточнень від 25.09.2025 (вх.. № 13683/25) про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор», стягнуто з кредиторів УНСП «Алкор» пропорційно до розміру їх вимог залишок не відшкодованої основної грошової винагороди та витрат на ліквідаційну процедуру за період з 23.05.2019 року по 30.06.2025 року.

Указаними судовими рішеннями встановлено відсутність майна у боржника за рахунок, якого можна здійснити погашення основної винагороди арбітражного керуючого.

Слід зазначити, що для відшкодування витрат арбітражного керуючого Капінуса А.А. - ліквідатора у справі №915/220/13-г про банкрутство УНСП «Алкор» у даній справі було затверджено порядок формування фонду та використання коштів фонду. Згідно указаного порядку кошти фонду в розмірі 30000,00 грн (які надійшли на ліквідаційний рахунок від продажу майна Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», яке є предметом забезпечення вимог кредитора - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк) позачергово перераховано арбітражному керуючому з рахунку банкрута.

Подальшого формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не здійснювалося.

Господарську діяльність банкрут не здійснює.

Згідно зі ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди арбітражного керуючого виникає в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Тому цілком правомірним є звернення арбітражного керуючого Капінуса А.А. з відповідною заявою про стягнення такої винагороди.

Що стосується витрат арбітражного керуючого під час здійснення повноважень розпорядника майна, то відповідно до ч. 4 ст. 30 КузПБ вони мають відшкодовуватися у порядку, передбаченому цим Кодексом. Однак він такого поряду не встановлює. За усталеною практикою процедур банкрутства арбітражний керуючий несе такі витрати за власний кошт (хоча КУзПБ і не містить норм, які б покладали на нього такий обов`язок), та за аналогією відшкодовує їх у порядку, передбаченому для отримання винагороди розпорядника майна.

Ухвалами суду від 12.05.2026 були затверджені звіти ліквідатора УНСП «Алкор» Капінуса А.А про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора УНСП «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А., а саме:

- за період з 01.07.2025 по 31.08.2025 на загальну суму 48460,00 грн, з яких 48000,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 460,00 грн - понесені арбітражним керуючим витрати у справі про банкрутство УНСП «Алкор»;

- за період з 01.09.2025 по 31.12.2025 на загальну суму 117985,00 грн, з яких 96000,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 21895,00 грн - понесені арбітражним керуючим витрати у справі про банкрутство УНСП «Алкор»;

- за період з 01.01.2026 по 28.02.2026 на загальну суму 63583,00 грн, з яких 51882,00 грн основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 11701,00 грн витрати арбітражного керуючого, понесені під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство УНСП «Алкор»;

- за період з 01.031.2026 по 31.03.2026 на загальну суму 98791,32 грн, з яких 25941,00 грн основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 62265,00 грн додаткова винагорода та 10585,32 грн витрати арбітражного керуючого, понесені під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство УНСП «Алкор».

Зазначені судові рішення набрали законної сили з моменту їх прийняття та не були оскаржені учасниками справи і єж чинними на час розгляду даної справи.

Тому указані суми грошової винагороди належить стягнути з кредиторів пропорційно визнаних вимог.

При цьому суд бере до уваги той факт, що механізм покладення обов`язку з оплати винагороди ліквідатора пропорційно на кредиторів боржника вже був предметом дослідження та остаточного підтвердження саме у даній справі тому має преюдиційне значення при розгляді поточних вимог.

Так, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у даній справі № 915/220/13-г, яка набрала законної сили та є чинною, було залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 30.09.2025 про стягнення основної винагороди та витрат з кредиторів УНСП «Алкор».

Задовольняючи вимоги ліквідатора щодо стягнення винагороди та витрат за попередній період, суд апеляційної інстанції встановив преюдиційні факти, зокрема: 1) за відсутності у боржника активів, покладення оплати винагороди арбітражного керуючого на кредиторів є єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг (ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ); 2) Кредитори є споживачами послуг арбітражного керуючого і мають усвідомлювати, що оплата за належне виконання повноважень покладається саме на них у разі відсутності інших джерел; 3) розрахунок витрат на оплату послуг ліквідатора має здійснюватися пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог, а не погашених вимог.

Тому клопотання ліквідатора в частині пропорційного стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 01.07.2025 по 31.03.2026, розмір якої затверджено судовими рішеннями у даній справі 12.05.2026, підлягає задоволенню.

Щодо тверджень банку про неврахування арбітражним керуючим, при розрахунку сум стягнення з кредиторів винагороди та витрат, часткового відступлення банком права вимоги ТОВ «Просперіті Файненшл» суд зазначає, що наразі питання відступлення кредитором - АТ «ПУМБ» права вимоги до банкрута ТОВ «Просперіті Файненшл» перебуває на розгляді суду й остаточно не вирішене.

Щодо тверджень банку про передчасність звернення ліквідатора з цим клопотанням суд зазначає, що як уже вказано у даній ухвалі звіти про винагороду та витрати за пред`явлений арбітражним керуючим період вже затверджені судом 12.05.2026. Твердження АТ «ПУМБ» про неможливість стягнення винагороди до кінця процедури ліквідації не відповідає приписам Кодексу України з процедур банкрутства та повністю спростовується вже наявними у справі судовими рішеннями, зокрема ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025, яка залишена без змін постановою Південного-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2026. У зазначених судових рішеннях при задоволенні аналогічних вимог судами першої та апеляційної інстанції встановлено відсутність у боржника майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредиторів та підтверджено можливість покладення на кредиторів оплати винагород ліквідатора до завершення ліквідаційної процедури.

Щодо розміру основної грошової винагороди, належної до стягнення з кредиторів суд зазначає наступне.

Згідно ухвал суду від 12.05.2026 загальний розмір винагороди арбітражного керуючого за період з 01.07.2025 по 31.03.2026, затверджений судом, складає 221823,00 грн.

Водночас, 17.03.2026 з коштів отриманих від стягнення з ОСОБА_2 (судового збору) направлено на погашення вимог основної грошової винагороди Капінуса А.А. грошові кошти в загальній сумі 26144,00 грн.

Тому при зверненні до суду з даним клопотанням ліквідатор просив стягнути з кредиторів заборгованість по оплаті основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» за період з 01.07.2025 по 31.03.2026 у сумі 195679,00 грн (221 823,00 грн. 26 144,00 грн).

У даній справі розмір грошових вимог кредиторів до банкрута згідно реєстру вимог кредиторів (а.с. 2-6 том 33) складає 35683269,77 грн.

Станом на день подання даної заяви кредиторами банкрута є:

1) ФОП Маловічко Григорій Анатолійович з грошовими вимогами у загальній сумі 505 236,00 грн (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 1,42 % від загальної суми кредиторських вимог;

2) ТОВ «ВСЕ ДЛЯ ВАШОЇ ОСЕЛІ» (з урахуванням зміни назви) з грошовими вимогами на загальну суму 133 054,66 грн (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 0,37 % від загальної суми кредиторських вимог;

3) ТОВ «Агрофірма «Славутич» з грошовими вимогами на загальну суму 842604,28 грн (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 2,36 % від загальної суми кредиторських вимог;

4) ТОВ «Алкор ЛТД» з грошовими вимогами на загальну суму 3 425 247,34 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 9,6 % від загальної суми кредиторських вимог;

5) ФГ «Пилипенко В.М.» з грошовими вимогами на загальну суму 284 137,00 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 0,8 % від загальної суми кредиторських вимог;

6) Головне управління ДПС у Запорізькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з грошовими вимогами на загальну суму 371272,14 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 1,04 % від загальної суми кредиторських вимог;

7) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з грошовими вимогами на загальну суму 22 174,40 грн (ухвала від 10.12.2015, від 07.11.2019, від 04.05.2023 та від 31.05.2023), що складає 0,06 % від загальної суми кредиторських вимог;

8) ПП «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» з грошовими вимогами на загальну суму 3 501 317,00 грн (ухвала суду від 10.12.2015, від 23.01.2020 та від 04.05.2023), що складає 9,81 % від загальної суми кредиторських вимог;

9) АТ «Перший український міжнародний банк» з грошовими вимогами на загальну суму 25 626 932,17 грн (ухвала суду від 10.12.2015 та від 07.11.2019), що складає 71,82 % від загальної суми кредиторських вимог;

10) ТОВ «Вільнянськагропродукт» з грошовими вимогами на загальну суму 221147,00 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 0,62 % від загальної суми кредиторських вимог;

11) ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» з грошовими вимогами на загальну суму 750 147,00 грн (ухвала від 10.12.2015), що складає 2,1 % від загальної суми кредиторських вимог.

Судом перевірено розрахунок арбітражного керуючого щодо сум, підлягаючих стягненню з кредиторів, та встановлено, що зазначені нарахування виконано правильно, а тому оплата грошової винагороди має здійснюватися кредиторами в наступних розмірах:

1) ФОП Маловічко Григорій Анатолійович - 2778,64 грн;

2) ТОВ «ВСЕ ДЛЯ ВАШОЇ ОСЕЛІ» - 724,01 грн;

3) ТОВ «Агрофірма «Славутич» - 4618,02 грн;

4) ТОВ «Алкор ЛТД» - 18785,18 грн;

5) ФГ «Пилипенко В.М.» - 1565,43 грн;

6) Головне управління ДПС у Запорізькій області - 2 035,06 грн;

7) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - 117,41 грн;

8) ПП «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» - 19196,11 грн;

9) АТ «Перший український міжнародний банк» - 140536,66 грн;

10) ТОВ «Вільнянськагропродукт» - 1213,21 грн;

11) ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» - 4109,26 грн.

Щодо додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого:

Згідно ч.3 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 по справі 915/220/13-г(915/1465/21) задоволено частково позов ліквідатора УНСП «Алкор» та ухвалено: 1) Визнати недійсним Свідоцтво про власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 14 березня 2011 року, видане Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради ОСОБА_2 (Сердюк) в частині нерухомого майна за адресою Запорізька область, місто Вільнянськ, провулок Алкорівський, будинок 3.

Тобто, в ліквідаційній процедури стягнуто у власність банкрута нерухоме майно, яке є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ» та яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб.

Відповідно до висновку про оцінку майна, вартість стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб станом на його стягнення оцінка складала 2 404 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також положення ч. 3 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, додаткова винагорода ліквідатора УНСП «Алкор» - арбітражного керуючого Капінуса А.А. у справі № 915/220/13-г за стягнення на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб складає 120 200,00 грн (2 404 000,00х 5%).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025, яка набрала законної сили та є чинною станом на 22.07.2026, затверджено звіт ліквідатора УНСП «Алкор» Капінуса А.А про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора УНСП «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. за період з 01.05.2025 по 30.06.2025 на загальну суму 168 370,00 грн., з яких 48000,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 120200,00 грн додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого та 170,00 грн - понесені арбітражним керуючим витрати у справі про банкрутство УНСП «Алкор».

Таким чином, розмір додаткової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 120200,00 грн, нарахованої за стягнення на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб встановлений та затверджений судом у даній справ та не підлягає доказуванню додатково.

Крім цього, ліквідатором пред`явлено до стягнення додаткову грошову винагороду у розмірі 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Так, в результаті реалізації заставного нерухомого майна УНСП «Алкор» (на першому повторному аукціоні 15.02.2026, протокол про проведення аукціону № BRE001-UA- 20260205-03798 сформований 15.02.2026 по лоту №24913656/4/1) переможець аукціону оплатив вартість проданого на аукціоні майна у розмірі 2075500,00 грн, а ліквідатор УНСП «Алкор» передав переможцю аукціону по акту придбане майно.

Отже, від продажу нерухомого майна УНСП «Алкор», яке є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ» отримано грошові кошти в сумі 2075500,00 грн.

16.03.2026 відбулось засідання зборів комітету кредиторів у справі №915/220/13-г на яких кредитори по четвертому питанню порядку денного вирішили рекомендувати ліквідатору УНСП «Алкор» у відповідності до вимог абз.5. ч. 3 ст. 61 КУзПБ направити всі кошти, які отримані продажу заставного майна, а саме кошти в сумі 2 075 500,00 грн на погашення вимог АТ «ПУМБ» (том 39 а.с.93-100.).

На виконання рішення зборів кредиторів 17.03.2026 ліквідатор УНСП «Алкор» в рахунок часткового погашення заставних вимог перерахував на користь АТ «ПУМБ» всі грошові кошти, які отримано від продажу заставного майна, а саме 2 075 500,00 грн, що підтверджується випискою руху коштів УНСП «Алкор» (том 39 а.с.125 зв.ст.).

Таким чином, відповідно до ч.3 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, додаткова винагорода арбітражного керуючого Капінуса А.А. за погашення вимог кредитора, у даному випадку АТ «ПУМБ», складає 62265,00 грн (2 075 500,00 х 3%).

Таким чином, загальний розмір додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого станом на день звернення ліквідатора до суду з клопотанням про стягнення складає 182465,00 грн. (120 200,00 + 62265,00).

Матеріали справи не містять відомостей про сплату арбітражному керуючому вказаної додаткової грошової винагороди. Крім того, така винагорода не може бути оплачена за рахунок банкрута через відсутність у останнього коштів та майна, що встановлено у попередніх судових рішеннях та зазначено у даній ухвалі.

Щодо витрат арбітражного керуючого

В період виконання арбітражним керуючим Капінусом А.А. повноважень ліквідатора з 01.07.2025 року по 16.03.2026 ним витрачено особисті кошти на проведення ліквідаційної процедури в загальній сумі 41 641,00 грн. з яких:

- 1 206,00 грн. поштові та канцелярські витрати;

- 40 435,00 грн. витрати пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією витребуваного з незаконного володіння нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ», зокрема: 1) адміністративний збір за реєстрацію витребуваного з незаконного володіння заставного майна АТ «ПУМБ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) послуги ТОВ «ЗМБТІ» з виготовлення технічних паспортів на нерухоме майно, яке витребувано з незаконного володіння та яке забезпечує вимоги АТ «ПУМБ»; 3) витрати на пальне, які були необхідні, для поїздки у відрядження до міста Запоріжжя для отримання у ТОВ «ЗМБТІ» технічних паспортів на заставне нерухоме майно; витрати на пальне, які були необхідні для поїздки у відрядження до міста Вільнянськ для показу на першому аукціоні потенційному покупцю заставного майна; витрати на пальне, які були необхідні для поїздки у відрядження до міста Вільнянськ для показу на повторному аукціоні потенційному покупцю заставного майна; витрати на пальне, які були необхідні для поїздки у відрядження до міста Вільнянськ для передачі покупцю придбаного на аукціоні майна.

Докази понесення цих витрат були предметом дослідження суду при розгляді звітів арбітражного керуючого 12.05.2026, що відображено в відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили та станом на час розгляду даної справи є чинними.

Разом з цим, 17.03.2026 з коштів, отриманих від стягнення з Наталії Шмідт (судового збору за рішенням суду) на відшкодування поштових та канцелярських витрат арбітражного керуючого, які понесені під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «АЛКОР» в період з 01.07.2025 по 17.03.2026 направлено 1206,00 грн.

Отже, заборгованість по відшкодуванню витрат арбітражного керуючого Капінуса А.А., понесених ним під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» в період з 01.07.2025 по 16.03.2026 складає 40435,00 грн (41641,00 1206,00).

Тобто, непогашеною залишилася заборгованість по відшкодуванню витрат в сумі 40435,00 грн, які є витратами ліквідатора, пов`язаними з підготовкою до продажу та реалізацією витребуваного з незаконного володіння нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ».

Разом з цим, в процесі розгляду справи ліквідатором 08.05.2026 було подано уточнення щодо указаної суми. Оскільки Банком було сплачено частину цих витрат, а саме 17100,00 грн, непогашена сума витрат складає 23335,00 грн, яку й просить стягнути ліквідатор.

Щодо стягнення з АТ «ПУМБ» додаткової винагороди та витрат, пов`язаних з підготовкою до продажу та реалізацією заставного нерухомого майна

Так, у клопотанні вих. № 02-02/67 від 17.03.2026 (вх. № 3606/26) з урахуванням уточнень від 08.05.2026 (вх.. № 6843/26) ліквідатор просить покласти на АТ «ПУМБ» оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 182465,00 грн та відшкодування його витрат в сумі 23335,00 грн, які понесені арбітражним керуючим на дії пов`язані з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ».

У обґрунтування цієї вимоги ліквідатор зазначає, що виключно забезпечений кредитор - АТ «ПУМБ» отримав 100% грошових коштів від продажу заставного майна та є прямим бенефіціаром дій ліквідатора щодо витребування майна з незаконного володіння третіх осіб та його успішної реалізації.

Заперечуючи щодо задоволення клопотання ліквідатора Банк указував про непогодження ним витрат ліквідатора. Проте, судом 12.05.2026 були затверджені звіти ліквідатора УНСП «Алкор» щодо винагороди та витрат за період з 01.07.2026 по 31.03.2026. Відповідні судові рішення, як вже неодноразово указано у даній ухвалі, учасниками справи не оскаржені та є чинними.

До того ж, керуючись правовою доктриною venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведунки), суд приймає до уваги поведінку кредитора - АТ «ПУМБ» щодо добровільної сплати частини цих витрат - 17100,00 грн, про що зазначено у запереченнях банку та озвучено предстанвиком у попередніх судових засіданнях.

Також, у своїх запереченнях АТ «ПУМБ» вказує, що ліквідатор не мав права на отримання за рахунок одного й того ж майна і 5% додаткової винагороди за його повернення, і 3% від суми погашених вимог, вважає це подвійним стягненням.

Однак, суд не погоджується з указаним твердженням банку, адже як зазначено у ч. 3 статті 30 КУзПБ додаткова винагорода визначається у відсотках від різних за своєю правовою природою результатів діяльності арбітражного керуючого:

5 відсотків за стягнення (повернення) майна, яке перебувало у третіх осіб;

3 відсотки за фактичне погашення вимог кредиторів.

Ці підстави не є альтернативними, а є окремими та самостійними. Тому й виконання ліквідатором кожної з вказаних дій створює окреме право на окрему додаткову винагороду за кожен з результатів виконаної роботи.

Щодо заперечень АТ «ПУМБ» стосовно стягнення саме з банку додаткової грошової винагороди та витрат ліквідатора, пов`язаних з продажем заставного майна, суд враховує, що у даній справі дії ліквідатора щодо повернення з незаконного володіння заставного майна банкрута, підготовка до продажу та його подальша реалізація у ліквідаційній процедурі призвели до отримання фінансового результату саме забезпеченим кредитором - АТ «ПУМБ», а не для всіх кредиторів, адже всі кошти, які були отримані від продажу заставного майна спрямовані на погашення вимог саме АТ «ПУМБ».

Враховуючи, що фінансовий результат від витребування з незаконного володіння майна та його реалізації (за що і нарахована додаткова винагорода та відповідні витрати) отримав виключно забезпечений кредитор - АТ «ПУМБ», то відповідно саме АТ «ПУМБ» є основним споживачем дій ліквідатора, пов`язаних з витребуванням та реалізацією майна банкрута (бенефіціаром проведеної ліквідатором роботи у відповідній частині процедури банкрутства), а тому саме на АТ «ПУМБ» має бути покладено обов`язок з оплати додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 182465,00 грн. та витрат арбітражного керуючого в сумі 23335,00 грн, пов`язаних з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ».

Щодовимоги арбітражного керуючого про зазначення та роз`ясннення органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення про стягнення, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, нараховувати та стягнути з боржника індекс інфляції та 3% річних на суму боргу, починаючи з дати ухвалення рішення до моменту повної оплати боргу.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06. 2024 у справі №910/14524/22 дійшла висновку, що норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість. Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України (ч. 10-11 ст. 265 ЦПК України).

Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду. Нарахування пені або відсотків у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, ч. 10-11 ст. 265 ЦПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення.

Тож правила наведених норм процесуального права можна застосовувати для продовження на майбутнє нарахування будь-яких відсотків (як за правомірне користування чужими грошовими коштами, так і за неправомірне користування ними) або пені, які розраховуються за методикою, що враховує фактор часу, що передбачені законодавством або договором і які суд вирішив стягнути з боржника на користь кредитора за невиконання певного зобов`язання. Відтак передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України (ч. 10-11 ст. 265 ЦПК України), якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а суд задовольнив цю вимогу.

Можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду.

Водночас, у даному випадку арбітражним керуючим не заявлялася вимога щодо стягнення з кредиторів відсотків чи пені, що унеможливлює й застосування ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України. А вимога арбітражного керуючого щодо застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України стосується індексу інфляції та 3% річних, що взагалі не передбачено цією нормою.

То ж в цій частині клопотання належить відмовити.

Відповідно до ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі в частині розгляду клопотання ліквідатора вих.. № 02-02/67 від 17.03.2026 щодо стягнення винагороди та витрат за період з 01.07.2025 по 31.03.2026, заслухані аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Керуючись ст. 12, 30, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 86, 234, 235, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ліквідатора Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» від 17.03.2026 (вх. № 3606/26 від 18.03.2026) з урахуванням уточнень від 08.05.2026 (вх. № 6843/06 від 08.05.2026) про стягнення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» за період з 01.07.2025 по 31.03.2026 задовольнити частково.

2. Покласти на Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) оплату додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. в сумі 182465,00 грн та відшкодування його витрат в сумі 23 335,00 грн, понесених у зв`язку з підготовкою до продажу та реалізацією нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».

3. Покласти оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. за виконання повноважень ліквідатора у справі № 915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» (код ЄДРПОУ 24913656) на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця Маловічко Григорія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 2778,64 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕ ДЛЯ ВАШОЇ ОСЕЛІ» (код ЄДРПОУ 34595445; 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 6) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 724,01 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» (код ЄДРПОУ 30851059; 70300, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 11) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 4618,02 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД» (код ЄДРПОУ 36803702; 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у сумі 18785,18 грн.

8. Стягнути з Фермерського господарства «Пилипенко В.М.» (код ЄДРПОУ 35866321; 70040, Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Гагаріна, буд. 26) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 1565,43 грн.

9. Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663; 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 2035,06 грн.

10. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159; 54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 117,41 грн.

11. Стягнути з Приватного підприємства «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» (код ЄДРПОУ 32208596; 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 19196,11 грн.

12. Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829; 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у сумі 140536,66 грн, витрати арбітражного керуючого у зв`язку реалізацією заставного майна у в сумі 23335,00 грн, додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого в сумі 182465,00 грн.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільнянськагропродукт» (код ЄДРПОУ 37595736; 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3) на користь на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 1213,21 грн.

14. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Оліс ЛТД» (код ЄДРПОУ 20478063; 69065, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 47) на користь на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 4109,26 грн.

15. Решту вимог відхилити.

16. На виконання даної ухвали видати відповідні накази.

17. Копії даної ухвали направити учасникам справи, зазначеним у вступній частині ухвали та Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 27.07.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 31.07.2026.

Суддя Т.М. Давченко