Рішення № 138645799, 31.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3528/25

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 №7 від 20.07.2026 року (вх. №12823/26 від 20.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/3528/25

за позовом ОСОБА_2 , Київська область, м. Біла Церква,

до 1) Приватного підприємства «БДЖІЛКА НЕ ГУДЕ», Київська область, м. Біла Церква,

2) ОСОБА_1 , Київська область, м. Біла Церква

3) Державного підприємства «СЕТАМ», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича, м. Біла Церква, Київська область

про витребування частки статутного капіталу та визнання недійсним електронного аукціону (торгів)

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У судовому засіданні 14.07.2026 року Господарським судом Київської області оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №911/3528/25, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до 1) Приватного підприємства «БДЖІЛКА НЕ ГУДЕ» 2) ОСОБА_1 3) Державного підприємства «СЕТАМ» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича про витребування частки статутного капіталу та визнання недійсним електронного аукціону (торгів) відмовлено.

До суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання №7 від 20.07.2026 року (вх. №12823/26 від 20.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/3528/25, відповідно до якого відповідач 2 просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 13722,00 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2026 року прийнято до розгляду клопотання представника ОСОБА_1 №7 від 20.07.2026 року (вх. №12823/26 від 20.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/3528/25, здійснювати розгляд клопотання вирішено без виклику сторін за наявними матеріалами, зобов`язано ОСОБА_2 , Приватне підприємство «БДЖІЛКА НЕ ГУДЕ», Державне підприємство «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Київської області Сидорчука Андрія Анатолійовича надати відзив на подане клопотання про ухвалення додаткового рішення.

До суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення б/н від 21.07.2026 року (вх. №12924/26 від 21.07.2026) на клопотання представника відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення, у яких позивач просить зменшити суму стягнення щодо витрат на професійну правничу допомогу до 3028,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача 2 №7 від 20.07.2026 року (вх. №12823/26 від 20.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/3528/25 про стягнення з позивача на користь відповідача 2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13722,00 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Разом з тим, як встановлено судом, представником відповідача 2 у відзиві б/н від 22.12.2025 року (вх. №17887/25 від 22.12.2025), у запереченнях на відповідь на відзив №2 від 02.03.2026 року (вх. №3561/26 від 03.03.2026), у додаткових поясненнях №4 від 27.03.2026 року (вх. №5286/26 від 27.03.2026) не подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, чим порушено процесуальну вимогу ч. 1 ст. 124 ГПК України.

До того ж, у клопотанні про стягнення судових витрат б/н від 14.07.2026 року (вх. №12280/26 від 14.07.2026), поданому через систему «Електронний суд» до закінчення судових дебатів у справі, представником відповідача 2 повторно не подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (у тому числі, на професійну правничу допомогу), чим також порушено ч. 1 ст. 124 ГПК України.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В подальшому, через систему «Електронний суд» представником відповідача 2 подано клопотання №7 від 20.07.2026 року (вх. №6585 від 20.07.2026) та №7 від 20.07.2026 року (вх. №12823/26 від 20.07.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13722,00 грн.

Проте, як вбачається з відомостей системи «Електронний суд», вказані клопотання №7 від 20.07.2026 року (із зазначенням суми витрат на професійну правничу допомогу) представником відповідача 2 подано після закінчення судових дебатів у справі, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Крім того, до вказаного клопотання №7 від 20.07.2026 року (вх. №6585 від 20.07.2026) представником відповідача 2 не додано докази його надсилання іншим учасникам справи, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 170 ГПК України.

В обґрунтування клопотання №7 від 20.07.2026 року (вх. №12823/26 від 20.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/3528/25, представник відповідача 2 посилається на наступні обставини.

У ході розгляду справи, відповідачем 2 понесено витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Артюховою М.М. Сума вказаних витрат складає 13722,00 грн., що підтверджується укладеною між адвокатом та відповідачем 2 додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги від 31.07.2025, рахунками з описом наданих послуг та банківськими виписками від 20.07.2026. У зв`язку з тим, що рішення суду ухвалено на користь відповідача 2, його адвокат просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13722,00 грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В якості доказів надання юридичних послуг та понесених відповідачем 2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13722,00 грн. до матеріалів справи долучено ордер №1154050 від 22.12.2025 про надання правничої допомоги, додаткову угоду б/н від 19.12.2025 до договору про надання правничої допомоги б/н від 31.07.2025, банківську виписку б/н від 20.07.2026 щодо відповідача 2 на суму 19722,00 грн., рахунок на оплату №11/03/26 від 11.03.2026 та №15/07/26 від 15.07.2026.

На підтвердження того, що вказані послуги у сумі 13722,00 грн. сплачено відповідачем 2 у повному обсязі, до матеріалів справи додано платіжну інструкцію №2PL.2.586898439 від 23.03.2026 на суму 4722,00 грн. та №2PL.1.760510404 від 17.07.2026 на суму 9000,00 грн.

Разом з тим, як встановлено судом, матеріали справи не містять договору про надання правничої допомоги б/н від 31.07.2025 та акту надання-приймання правничої допомоги (як доказу виконання сторонами умов вказаного договору про надання правничої допомоги в повному обсязі).

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк (ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 року у справі №922/576/18 викладено наступні правові висновки.

Окрім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.».

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Таким чином, оскільки, представником відповідача 2 не подано договору про надання правничої допомоги б/н від 31.07.2025, а подані відповідачем 2 документи на підтвердження надання правничої допомоги адвоката, зокрема, додаткова угода б/н від 19.12.2025, банківська виписка щодо відповідача 2, рахунки на оплату та платіжні інструкції не вважаються належними та допустимими доказами на підтвердження надання правничої допомоги в даній справі за відсутності основного договору про надання правничої допомоги, укладеного між відповідачем 2 та адвокатом Артюховою М.М., та акту надання-приймання правничої допомоги, як доказу виконання вказаними сторонами умов зазначеного договору про надання правничої допомоги в повному обсязі, а отже, вимоги про відшкодування цих витрат задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення про стягнення з Момонт Жанни Олексіївни витрат на правничу допомогу в сумі 13722,00 грн.

Керуючись ст. 126, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті додаткового рішення за клопотанням представника Хміля Олександра Миколайовича №7 від 20.07.2026 року (вх. №12823/26 від 20.07.2026) про стягнення з Момонт Жанни Олексіївни на користь ОСОБА_1 13722,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць