Рішення № 138645417, 21.07.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/520/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пляцко У.М.,

за участю секретаря судового засідання Дубик Д.С.

Розглянула матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют», смт Дубове, Тячівський район, Закарпатська область

до відповідача Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання», смт Дубове, Тячівський район, Закарпатська область

про скасування державної реєстрації права власності,

За участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна будівлю котельні (літера ФІ) з димовою трубою, загальною площею 787,3 кв. м, розташовану за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, буд. 8-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244, проведеної на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.05.2015, індексний номер 21353268, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 справу № 907/520/26 передано на розгляд судді Господарського суду Закарпатської області Пляцко У.М.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/520/26 за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи та призначено підготовче засідання на 12.06.2026.

01.06.2026 до суду надійшла заява Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» від 21.05.2026 про визнання позовних вимог у повному обсязі. У поданій заяві відповідач зазначив, що визнає обставини, викладені у позовній заяві, вважає заявлені вимоги обґрунтованими та визнає позов повністю; повідомив про обізнаність із наслідками визнання позову, а також просив розглянути справу без участі його уповноваженого представника.

У підготовчому засіданні 12.06.2026 взяв участь представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять календарних днів; залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; відкладено підготовче засідання на 21.07.2026; запропоновано третій особі подати пояснення щодо позову та заяви відповідача про визнання позову.

22.06.2026 представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 12.06.2026 подав докази направлення третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами.

20.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшли письмові пояснення щодо позову з доданими до них документами, зокрема переліком об`єктів нерухомого майна, що входили до складу об`єкта приватизації, актом підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу та наказом органу приватизації.

21.07.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про проведення підготовчого засідання без участі позивача та його уповноваженого представника, у якій повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі.

У підготовче засідання 21.07.2026 представники учасників справи не з`явилися. Відомостей про наявність у представників учасників справи заперечень проти розгляду справи за їх відсутності матеріали справи не містять.

Відповідно до частини третьої статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи технічна фіксація підготовчого засідання 21.07.2026 не здійснювалася.

Згідно із частиною третьою статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їх відсутності та достатність наявних у справі матеріалів для вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження відповідно до частини третьої статті 185 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют» обґрунтовані тим, що позивач у порядку приватизації набув право власності на єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання», до складу якого входив спірний об`єкт нерухомого майна котельня загальною площею 787,3 кв. м.

Позивач зазначає, що 19.07.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют» як покупцем укладено договір № 457/2 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання».

За твердженнями позивача, до складу придбаного ним об`єкта приватизації входила, зокрема, котельня, позначена у договорі та акті приймання-передачі як «котельня (літ. ФІ) (за даними технічного паспорта, виготовленого 01.02.2023, літ. Ю)», площею 787,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244. Вказане майно було передано позивачу за актом приймання-передачі від 19.07.2023.

Позивач посилається також на те, що на підставі договору № 457/2 від 19.07.2023 за ним зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 17 656,6 кв. м, до складу якого включено будівлю котельні, літ. Ю, площею 787,3 кв. м.

Разом із тим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишається чинним запис про право власності Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» на окремий об`єкт нерухомого майна будівлю котельні (літера ФІ) з димовою трубою, загальною площею 787,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.05.2015, індексний номер 21353268.

На переконання позивача, збереження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності відповідача на майно, яке було відчужене позивачу у складі об`єкта приватизації, порушує його право як власника цього майна, створює суперечність між зареєстрованими речовими правами та перешкоджає належному здійсненню позивачем правомочностей власника.

З огляду на наведене позивач просить скасувати державну реєстрацію права власності Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» на спірний об`єкт нерухомого майна із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

У поданій 21.07.2026 заяві представник позивача повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Правова позиція відповідача

Державне підприємство «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» подало до суду письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

У зазначеній заяві відповідач підтвердив, що після викупу позивачем об`єкта приватизації та набуття ним права власності на котельню площею 787,3 кв. м у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишився чинним запис про право власності відповідача на відповідний об`єкт нерухомого майна. Відповідач зазначив, що існування такого запису не відповідає фактичним обставинам переходу права власності та підлягає усуненню шляхом скасування відповідної реєстраційної дії.

Відповідач визнав викладені у позовній заяві обставини, зазначив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими і підставними, та визнав позов у справі № 907/520/26 повністю. Також відповідач повідомив, що наслідки визнання позову йому відомі, і просив розглянути справу без участі його уповноваженого представника.

Правова позиція третьої особи

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у письмових поясненнях зазначило, що приватизація єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» здійснювалася на підставі документів, наданих самим державним підприємством.

До документів, на підставі яких формувався склад об`єкта приватизації, входив перелік об`єктів нерухомого майна і транспортних засобів, які обліковувалися на балансі підприємства та входили до складу об`єкта приватизації. У цьому переліку зазначено будівлю котельні літ. Ю загальною площею 787,3 кв. м за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, 8-В.

Третя особа підтвердила, що 19.07.2023 за результатами електронного аукціону між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют» укладено договір № 457/2 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання».

Майно, яке входило до складу єдиного майнового комплексу, передано покупцю за актом приймання-передачі від 19.07.2023. До переліку переданого нерухомого майна входила, зокрема, котельня загальною площею 787,30 кв. м.

Третя особа також повідомила, що 12.06.2026 проведено підсумкову перевірку виконання умов договору купівлі-продажу № 457/2, за результатами якої складено акт № 3/457/26 та знято договір з контролю. Крім того, наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області № 00093 від 21.07.2023 приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» визнано завершеною.

Безпосереднього заперечення проти позову або проти заяви відповідача про його визнання третя особа у поданих поясненнях не навела.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19.07.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют» як покупцем укладено договір № 457/2 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання», код за ЄДРПОУ 14310804, розташованого за адресою: 90531, Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, 8-В.

Договір укладено за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230316-78289 від 07.04.2023.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язався передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання», розташований за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, 8-В.

До договору долучено перелік нерухомого майна №1531 від 19.07.2023, яке входило до складу об`єкта приватизації. Згідно із цим переліком до складу єдиного майнового комплексу входила котельня загальною площею 787,3 кв. м.

У документах приватизації спірний об`єкт визначено як «котельня (літ. ФІ) (за даними технічного паспорта, виготовленого 01.02.2023, літ. Ю)», площею 787,3 кв. м, розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, буд. 8-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244.

З технічного паспорта на майновий комплекс, виготовленого станом на 01.02.2023, вбачається, що замовником технічної інвентаризації було Державне підприємство «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання», а майновий комплекс розташований за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, 8-В. У технічному паспорті котельню позначено літерою «Ю».

19.07.2023 сторонами договору складено та підписано акт приймання-передачі об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання». Відповідно до акта продавець передав, а покупець прийняв об`єкт малої приватизації.

У переліку нерухомого майна, наведеному в акті приймання-передачі, зазначено котельню площею 787,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244. Таким чином, спірний об`єкт був включений до складу майна, переданого позивачу за актом приймання-передачі від 19.07.2023.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 340074757 від 22.07.2023 убачається, що на підставі договору № 457/2 від 19.07.2023 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют» зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 17 656,6 кв. м, розташований за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, буд. 8-В. До складу цього майнового комплексу включено, зокрема, будівлю котельні, літ. Ю, площею 787,3 кв. м.

Водночас згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2025 (інформаційна довідка №431120457) в Реєстрі міститься окремий запис про право власності Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» на об`єкт нерухомого майна будівлю котельні (літера ФІ) з димовою трубою загальною площею 787,3 кв. м, розташовану за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, буд. 8-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244.

Державну реєстрацію права власності відповідача на зазначений об`єкт проведено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу від 16.05.2015, індексний номер 21353268.

Отже, станом на час звернення позивача до суду в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно одночасно містяться:

· відомості про право власності позивача на майновий комплекс, складовою частиною якого є котельня літ. Ю площею 787,3 кв. м;

· окремий запис про право власності відповідача на будівлю котельні літ. ФІ з димовою трубою тієї самої площі та з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 637577521244.

12.06.2026 Регіональним відділенням Фонду державного майна України проведено підсумкову перевірку виконання умов договору купівлі-продажу № 457/2. За результатами підсумкової перевірки складено акт № 3/457/26, відповідно до якого умови договору покупцем виконано, а договір знято з контролю.

Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України № 00093 від 21.07.2023 приватизацію об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» визнано завершеною.

Заявою про визнання позову відповідач підтвердив обставини передачі спірного майна позивачу, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності відповідача на цей об`єкт та відсутність заперечень щодо скасування такої державної реєстрації.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази в їх сукупності, перевіривши підстави поданої відповідачем заяви про визнання позову, суд дійшов таких висновків.

Щодо набуття та державної реєстрації права власності

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами частин першої, другої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації №457/2 від 19.07.2023 та акта приймання-передачі від тієї ж дати набув право власності на єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання», до складу якого входила спірна котельня площею 787,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244.

Як свідчать матеріали справи, набуття позивачем права власності на майновий комплекс, складовою частиною якого є зазначена котельня, підтверджується документами приватизації, актом приймання-передачі, відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та письмовими поясненнями Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Договір купівлі-продажу виконано, приватизацію об`єкта завершено, а доказів недійсності правочину, припинення чи оспорювання набутого позивачем права власності матеріали справи не містять.

Отже, на підставі договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі позивач набув право власності на єдиний майновий комплекс, складовою частиною якого є спірна котельня площею 787,3 кв. м.

Водночас із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що в Реєстрі зберігається окремий запис про право власності Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» на об`єкт нерухомого майна будівлю котельні (літера ФІ) з димовою трубою загальною площею 787,3 кв. м, розташовану за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, буд. 8-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244.

Державну реєстрацію права власності відповідача проведено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу від 16.05.2015, індексний номер 21353268.

Таким чином, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про право власності відповідача на об`єкт, який у подальшому відчужено позивачу у складі єдиного майнового комплексу та включено до складу зареєстрованого за позивачем майнового комплексу.

Збереження державної реєстрації права власності відповідача на спірний об`єкт після його відчуження позивачу створює суперечність між відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та належними позивачу правами, а також перешкоджає позивачу повною мірою здійснювати правомочності власника.

Щодо державної реєстрації речових прав та обраного способу захисту

У ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини другої статті 3 цього Закону речові права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Разом із тим державна реєстрація права не є самостійною підставою набуття права власності, а підтверджує вже набуте на визначеній законом підставі речове право.

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, внесені до Державного реєстру речових прав, не підлягають скасуванню чи вилученню, крім випадків, встановлених законом. При цьому у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації права, що мала наслідком державну реєстрацію набуття речового права, відповідне речове право припиняється, а державна реєстрація здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на судовий захист свого цивільного права або інтересу, а обраний спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечувати його ефективне поновлення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорані проти Ірландії» зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Аналогічний підхід неодноразово висловлено Великою Палатою Верховного Суду, яка зазначила, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, характеру його порушення та має забезпечувати ефективне поновлення порушеного права (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 29.05.2025 у справі №922/3727/19 зроблено висновок, що після внесення змін до статті 26 Закону №1952-IV чинне законодавство не передбачає такого способу захисту, як скасування запису про державну реєстрацію права. Належними способами захисту є, зокрема, скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, або скасування державної реєстрації права.

У цій справі позивач просить скасувати саме державну реєстрацію права власності відповідача, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.05.2015, індексний номер 21353268, а не запис Державного реєстру речових прав як технічний елемент реєстраційної системи. Отже, обраний позивачем спосіб захисту відповідає положенням статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та узгоджується з наведеними висновками Верховного Суду.

Як установлено судом, спірна котельня входить до складу єдиного майнового комплексу, право власності на який позивач набув у порядку приватизації. Разом з тим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно продовжує існувати державна реєстрація права власності відповідача на цей самий об`єкт нерухомого майна, здійснена до його відчуження у складі єдиного майнового комплексу.

Таким чином, після переходу права власності на спірний об`єкт до позивача у Державному реєстрі речових прав одночасно існують відомості про право власності позивача на майновий комплекс, до складу якого входить спірна котельня, та окрема державна реєстрація права власності відповідача на цей самий об`єкт. Такий стан реєстраційних відомостей створює правову невизначеність щодо належності спірного майна та порушує право позивача.

Скасування державної реєстрації права власності відповідача усуває зазначену невідповідність, припиняє офіційне підтвердження права особи, якій спірне майно більше не належить, та забезпечує приведення відомостей Державного реєстру речових прав у відповідність до фактичного і правового стану речових прав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано рішення державного реєстратора, на підставі якого відкрито відповідний розділ Державного реєстру речових прав, такий розділ і відповідна реєстраційна справа підлягають закриттю.

З огляду на те, що позивач заявив вимогу про скасування державної реєстрації права власності відповідача, проведеної на підставі рішення державного реєстратора від 16.05.2015, індексний номер 21353268, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав та реєстраційної справи, а судом установлено відсутність правових підстав для подальшого існування державної реєстрації права власності відповідача на спірний об`єкт, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Щодо визнання відповідачем позову

Згідно із частиною першою статті 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини другої цієї статті до ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

За приписами частини четвертої статті 191 ГПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач у поданій письмовій заяві визнав наведені у позові обставини, вказав, що вважає заявлені вимоги обґрунтованими та підставними, визнав позов повністю і повідомив про обізнаність із наслідками такої процесуальної дії.

Заяву про визнання позову підписано керуючим припиненням Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» Володимиром Михалчичем.

Судом перевірено повноваження особи, яка підписала заяву про визнання позову, відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відомостей про обмеження повноважень цієї особи на вчинення відповідної процесуальної дії судом не встановлено.

Регіональне відділення Фонду державного майна України, залучене до участі у справі як третя особа, підтвердило входження спірної котельні до складу об`єкта приватизації, передачу цього майна позивачу, виконання умов договору купівлі-продажу та завершення приватизації. Заперечень проти задоволення позову або відомостей про можливе порушення задоволенням позову його прав чи обов`язків третя особа не навела.

Отже, визнання позову стосується всього обсягу заявлених вимог, підтверджується письмовими доказами, наявними у справі, а також не суперечить вимогам закону та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третьої особи або інших осіб. За таких обставин суд прийняв визнання позову відповідачем.

Згідно із частиною третьою статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на встановлені обставини, підтверджене належними доказами набуття позивачем права власності на спірне майно, наявність у Державному реєстрі речових прав державної реєстрації права відповідача на цей самий об`єкт, повне визнання позову відповідачем та відсутність заперечень третьої особи суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, судовий збір у розмірі 1331,20 грн, сплачений позивачем під час подання позовної заяви на підставі приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют» з Державного бюджету шляхом постановлення окремої ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Державним підприємством «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» (вул. Заводська, буд. 8-В, сел. Дубове, Тячівський р-н, Закарпатська обл., 90531, код в ЄДРПОУ 14310804) на об`єкт нерухомого майна: «будівлю котельні (літера ФІ) з димовою трубою», загальною площею 787,3 кв. м., що розташована за адресою Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вулиця Заводська, будинок 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 637577521244), проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.05.2015 індексний номер: 21353268, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

3. Стягнути з Державного підприємства «Закарпатське вертолітне виробниче об`єднання» (90531, Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Заводська, буд. 8-В; код ЄДРПОУ 14310804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцсолют» (90531, Закарпатська область, Тячівський район, смт Дубове, вул. Подольського Д., буд. 74; код ЄДРПОУ 40404152) 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 ГПК України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 31.07.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя У. М. Пляцко