Ухвала суду № 138645214, 31.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

31.07.2026 м. ДніпроСправа № 904/4177/26Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №904/4177/26

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"

до Фізичної особи-підприємця Корольової Олени Валеріївни

про стягнення грошових коштів,

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

Суд здійснює провадження у справі №904/4177/26.

Через відділ документального забезпечення 27.07.2026 від відповідача надійшло клопотання від 24.07.2026 за вих. №б/н про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В якому відповідач зазначив наступне, що на момент подання цього клопотання відповідач не отримав від позивача паперової копії позовної заяви та доданих до неї документів (зокрема, розрахунку заборгованості), предмет спору включає в себе значні суми простроченого тіла кредиту, а також незаконно нарахованих щомісячних комісій у розмірі 31.441,72 грн, які потребують детального дослідження, витребування додаткових доказів та усної аргументації сторін, відповідач наполягає на дослідженні обставин щодо досудового звернення до позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості від 18.11.2025 року та вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суду безпосередньо у судовому засіданні.

Через відділ документального забезпечення 27.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 24.07.2026 за вих. №б/н, у якому просить здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення простроченої комісії в розмірі 31.441,72 грн, зменшити суму позовних вимог, виключивши з розрахунку будь-які штрафні санкції та приховану пеню за період дії воєнного стану, у разі задоволення позову в частині основної заборгованості, розстрочити виконання рішення, встановивши щомісячний платіж у розмірі 5.000,00 грн до повного погашення суми спору.

Розглядаючи клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд визнав їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом позову є стягнення 189.720,00 грн, з яких: 116.626,04 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 41.652,24 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 31.441,72 грн простроченої заборгованості за комісією.

А отже розмір вищевказаного стягнення не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, також характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в заявах, письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01.

Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.

До того ж, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі №909/1179/23, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Отже, враховуючи наведені положення ГПК України та практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку, про відсутність виключних обставин для призначення у даній справі судового засідання з викликом сторін.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений можливості подати до суду відповідні письмові пояснення (докази) згідно з положеннями ГПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 234, 235, 252 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань Фізичної особи-підприємця Корольової Олени Валеріївни від 27.07.2026 про розгляд справи №904/4177/26 у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Дупляк