Рішення № 138637731, 30.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5269/26

Провадження № 2-о/201/246/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

присяжних: Алдокімова І.А., Кабачека В.П.,

за участю секретаря судового засідання Рясної А.А.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Опари Г.В.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Рись Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

Заявник у судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник ОСОБА_1 адвокат Опара Г.В. в судовому засіданні вимоги заяви підтримала, просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Рись Н.Ю. просила заяву задовольнити.

Представник Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Лебідь Т.А. надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною.

Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк дії рішення визначено тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

У зв`язку із набранням 25 квітня 2025 року чинності Закону України від 26.02.2025 р. № 4273-ІХ Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів - Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська перейменовано на Соборний районний суд міста Дніпра.

Вищевказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним, стійким психічним розладом у формі судинної деменції та за своїм психічним станом в теперішній час не може розуміти значення своїх дій та керувати ними (висновок судово-психіатричної експертизи № 292-ц від 18.07.2024 року).

Поданням Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 13.08.2024 року № 5/6-127, рекомендовано призначити ОСОБА_1 опікуном над матір`ю, ОСОБА_2 , у разі визначення її недієздатною у судовому порядку.

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №1021 від 24.06.2025 року, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1А групи внаслідок психічного розладу, встановленої безстроково з 15.12.2023 року, остання проживає разом із ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . За рівнем обмеження життєдіяльності ОСОБА_2 має: обмеження самообслуговування; обмеження здатності до самостійного пересування; обмеження здатності до орієнтації; обмеження здатності до спілкування; обмеження здатності контролювати свою поведінку. Відтак, остання потребує постійного стороннього догляду. (а.с.13)

Згідно довідки до акта огляду медико-санітарної експертної комісії (видається інваліду) серії 12 ААГ №561557, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.12.2023 року має першу А групу інвалідності. (а.с.14)

Випискою із медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено, що остання має діагноз: тяжка деменція судинного ґенезу F01.800.

14.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, посилаючись на те, що остання не може себе обслуговувати, бути належним чином адаптованою у соціумі, а тому потребує постійного стороннього догляду та опіки.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно із ч.ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).

Відповідно до висновку судово психіатричного експерта № 321-ц від 16.07.2026 року, складеного експертами Дніпровської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ Ураїни» в межах проведення судової амбулаторної експертизи по ухвалі суду від 08.06.2026 року « ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі судинної деменції».

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом встановлено, що обставини, які свідчать про продовження психічного захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок якого вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується відповідним висновком судово-психіатричної експертизи, висновком лікарської комісії, та випискою з медичної картки, клопотання ОСОБА_1 , слід задовольнити та продовжити строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною строком на два роки.

Оскільки судом прийнято рішення про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, то повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатною також продовжуються та не потребують повторного вирішення питання про призначення опікуна, оскільки останній від виконання обов`язків не звільнявся.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 300, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року у справі № 201/6847/24 (провадження № 2-о/201/8/2024) про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - строком на два роки з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: О.О.Куць

Присяжні: І.А.Алдокімов

В.П.Кабачек