Рішення № 138637681, 30.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/382/26

Провадження №2/173/978/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кожевник О.А.,

за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області звернувся позивач АТ «Універсал Банк» з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24055 грн 86 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 23222,19 грн , заборгованість за пенею - 833,67 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Короткий зміст заявлених вимог

16.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до АТ Універсал Банк з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердила, що отримала примірник договору у мобільному додатку, ознайомилась та погодилась з умовами договору, згідно з якими буде здійснюватись відкриття та обслуговування рахунків, отримання кредиту, укладання договору, зобов?язання виконувати умови договору.

На підставі цього Договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Банк свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 допустила порушення умов договору внаслідок чого станом на 04.12.2025 утворилася заборгованість 24055,86 грн: 23222,19 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 833,67 грн - заборгованість за пенею.

Станом на день подачі позовної заяви відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов`язань за договором про надання банківських послуг чим порушує законні права позивача, що й стало підставою звернення до суду.

Виклад позиції відповідача

Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивач не довів факт укладення кредитного договору, а підпис клієнта на анкеті-заяві підтверджує виключно факт звернення до банку та реєстраціі? клієнтських даних для отримання доступу до банківських сервісів, проте не є підтвердженням укладення кредитноі? угоди на конкретних фінансових умовах. Окрім того позивач не надав підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, тим самим, на думку відповідача, Банк порушив вимоги законодавства щодо розкриття повноі? інформаціі? про вартість кредиту до моменту виникнення зобов`язання. Матеріали справи не містять належних доказів того, що в момент підписання Анкети-заяви Відповідачу було надано для ознаи?омлення Умови та правила і Тарифи саме в тіи? багатосторінковіи? редакціі?, яка долучена Позивачем до матеріалів позову. Тому відповідач вважає, що вона не була ознайомлена з конкретною редакцією умов кредитування.

Також відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості, згідно з яким застосовано відсоткову ставку на рівні 37,2% річних, оскільки позивач не довів, що між сторонами було досягнуто згоди щодо нарахування відсотків за користування кредитом саме в такому розмірі.

Відповідач, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, зазанчає, що сама по собі заява-анкета без визначення конкретних фінансових умов свідчить лише про намір клієнта відкрити банківськии? рахунок та отримати платіжну картку, але не підтверджує и?ого згоду на сплату неустои?ки чи конкретних відсотків.

Окрім того відповідач вважає, що позивач безпідставно збільшив тіло кредиту суму 6416, 65 грн., оскільки фактично ці кошти відповідач не отримувала, а тіло кредиту фактично було збільшено за рахунок приєднання заборгованості за відсотками, комісіями та іншим неідентифікованим платежам.

Відповідач зауважує, що позивач всупереч позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом поза строком кредитування, а саме після 02.09.2025.

Розрахунок заборгованості, який надано позивачем, відповідач вважає неналежним доказом, оскільки він містить розбіжності та не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону Украі?ни «Про бухгалтерськии? облік та фінансову звітність в Украі?ні».

Нарахування та стягнення завищених відсотків, відповідач вважає несправедливими умовами договору з огляду на на участь у договорі споживача як слабкої сторони. В обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19.

Також відповідач зауважує про незаконність нарахування неустойки за прострочення виконання зобов?язання, починаючи з 24.02.2022, враховуючи наявність прямої заборони в законі таких дій.

25.05.2026 позивач надав відповідь на відзив, в якій вважає доводи відповідача необгрунтованими. Представник позивача вважає, що договір кредиту укладено відповідно до вимог Закону України Про електронну комерцію. Відповідач засвідчила генерацію ключовоі? пари з особистим ключем та відповідним и?ому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її діи? згідно з договором. Визнала, що електроннии? цифровии? підпис є аналогом власноручного підпису та и?ого накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Відповідач, реєструючись у мобільному застосунку Monobank, підтвердила факт ознайомлення з умовами надання банківських послуг, які містять посилання на паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальноі? вартості кредиту та тарифи. Представник позивача стверджує, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Представник позивача стверджує, що Умови в редакціі? від 09.02.2022 підписані Відповідачем шляхом накладення електронного підпису 16.02.2022.

На думку представника позивача, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, якии? оформлении? сторонами в електронніи? формі з використанням електронного підпису відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник позивача зауважує, що розрахунок заборгованості є належним доказом та відповідає Деталізовании? виписці про рух коштів по картковому рахунку. Натомість відповідач не надав будь-яких доказів на спростування факту отримання кредиту та розміру боргу. В свою чергу, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цеи? рахунку/рахунок клієнта, тому разом з позовом надано Деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку Відповідача, яка в свою чергу є допустимим, належним та достатнім доказом, що підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, факт та дату надання кредитних коштів, а також існування заборгованості і і?і? розмір.

Представник позивача стверджує, що відповідач користувалася отриманою кредитною карткою та частково погашала заборгованість, але не в повному обсязі, у зв?язку з чим утворилась заборгованість. Станом на день подання відповіді на відзив заборгованість становить 15671.80 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 10000 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 5 671.80 грн.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що овердрафт виник у зв?язку з тим, що заборгованість за тілом кредиту не була погашена своєчасно, то заборгованість збільшилась на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустои?ці. Такі нарахування передбачені п.5.22 розділу ІІ Умов Надання та обслуговування кредиту

Оскільки відповідач нерегулярно сплачувала щомісячний платіж для погашення кредиту, як це передбачено умовами договору, сума регулярного платежу, якии? клієнт вчасно не сплачувала власними коштами, списувалась за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту, тому заборгованість за тілом кредиту зростає.

У зв`язку з тим, що Відповідач лише частково здіи?снювалп операціі? з поповнення своєі? банківськоі? карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість. В свою чергу поповнення, які проводила Відповідач свідчать про те, що вона усвідомлювала своє зобов?язання перед банком.

У зв?язку з чим, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача вважає необгрунтованими доводи відповідача про неправомірне нарахування відсотків за користування кредитом після спливу строку кредитування, оскільки кредит надавався відповідачу шляхом встановлення кредитного ліміту. Позивач припинив нарахування відсотків за користування кредитом з моменту пред?явлення позову до суду, оскільки строк виконання зобов?язання в цьому випадку визначається моментом пред?явлення вимоги кредитором.

Доводи відповідача про відсутність досудового врегулювання спору представник позивача вважає необгрунтованими, з огляду на те, що відповідачу через мобільний додаток неодноразово надсилались повідомлення про необхідність погашення заборгованості. Відповідач, підписуючи Анкету-заяву, погодилась з тим, що усе листування щодо договору буде здійснюватись через Мобільнии? додаток або через інші дистанціи?ні канали, відповідно до умов Договору.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників розгляду справи.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

16.02.2022 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, на підставі якої їй відкрито поточний рахунок в АТ Універсал Банк та встановлено кредитний ліміт. Анкета заява підписана власноручним підписом на екрані телефону у мобільному додатку monobank.

29.03.2022 ОСОБА_1 підписала за допомогою електронного підпису Заяву Клієнта №20.30.0015652191 та паспорт споживчого кредиту Розстрочка на карту.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, суд вважає доведеним факт укладання кредитного договору між позивачем та відповідачем. оскільки укладений договір за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства.

Підписавши Заяву, відповідач надала свою згоду на те, що Заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитнии? договір. Кредитнии? договір діє до повного виконання сторонами своі?х зобов`язань за Кредитним договором. Окрім того, підписанням заяви відповідач підтвердила, що ознаи?омлена з Умовами і правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства) та отриманя і?х примірників у Мобільному застосунку, вони є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення.

Довідкою про етапи реєстрації відповідача також підтверджується, що перед підписанням Анкети-заяви та запевнення відповідач підтвердила факт ознайомлення з їх змістом.

У зв?язку з чим суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не довів факт укладення кредитного договору та не надав підписаний нею паспорт кредиту, оскільки матеріалами справи підтверджується, що і заява і паспорт споживчого кредиту відповідч підписала за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з умовами договору кредит надавався відповідачу у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 11 000 грн, строк кредитування - 365 днів. Умовами договору також передбачено розмір відсотків за користування кредитом, порядок повернення кредиту - щомісячними платежами у розмірі 4; від заборгованості, але не менше 100 грн та не більше залишку заборгованості, наслідки прострочення виконання зобов?язання.

Пільговий період визначено до 62 днів, пільгова відсоткова ставка - 0,00001; річних; базова відсоткова ставка - 3,1% на місяць; збільшена відсоткова ставка - 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України(ст.1048ЦК України). У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України)

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України)

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Зі змісту ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1ст. 625 ЦК України).

Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором. З виписки руху коштів отриманої відповідачем картки вбачається, що вона дійсно отримала кредитні кошти, якими активно користувалася, періодично погашала заборгованість, проте не в повному обсязі.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача станом на 04.12.2025 становить 23222,19 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом та 833,67 грн - заборгованість за пенею.

Окрім того, за твердженням позивача станом на 25.05.2026 заборгованість за становить 15671, 80 грн: 10000 грн - заборгованість за кредитом та 5671,80 грн - сума овердрафту. Зазначені обставини також підтверджуються рухом коштів по картці.

Разом з тим, суд не погоджується із сумою заборгованості з огляду на таке.

Пунктом 5.22 Умов та правил обслуговування в АТ Універсал Банк при наданні банківських послуг передбачено можливість збільшення тіла кредиту за рахунок нарахованих відсотків у випадку прострочення виконання зобов?язання. З розрахунку заборгованості та виписки по руху коштів видно, що банк відповідно до вказаних умов договору дійсно збільшив тіло кредиту за рахунок нарахованих відсотків, оскільки відповідач допустила прострочення зобов?язання. Такі дії позивача суд вважає правомірними, оскільки вони передбачені умовами договору, на які відповідач погодилась. Водночас з розрахунку заборгованості також видно, що кредитна заборгованість збільшилась також за рахунок інших нарахувань: розстрочка на карту та банківські операції. Позивач не навів належного обґрунтування підстав такого нарахування, з посиланням на відповідні умови договору.

У зв?язку з чим, суд вважає за необхідне провести власний розрахунок заборгованості, з урахуванням наданих сторонами доказів та відповідно до узгоджених умов кредитування, зокрема щодо розміру відсотків - 6,2% на місяць від суми заборгованості у випадку прострочення зобов?язання.

Отже, з розрахунку заборгованості видно, що станом на квітень 2025 року заборгованість за тілом кредиту становила 9927, 76 грн. Станом на травень сума заборгованість становила 10 043, 28 грн: 9927,76 грн + 615, 52 грн (нараховані відсотки квітень) та - 500 грн (сума фактично сплачених коштів в квітні 2025). Станом на червень 2025 року заборгованість становила 10665, 96 грн: 10 043, 28 грн + 622,68 грн (нараховані відсотки травень). Станом на липень 2025 року заборгованість становила 11327,25 грн : 10665, 96 грн + 661,29 грн (нараховані відсотки за червень). Станом на серпень 2025 року заборгованість становила 12029,54 грн: 11327,25 грн + 702,29 грн (нараховані відсотки липень). Станом на вересень 2025 заборгованість становила 12600, 47 грн: 12029,54 грн + 745,83 грн (нараховані відсотки за серпень) - 174,90 грн (фактично сплачені кошти). Станом на жовтень 2025 заборгованість становила 13381, 70 грн: 12600, 47 грн + 781,23 грн (нараховані відсотки за вересень). Станом на листопад 2025 заборгованість становила 14211,37 грн: 13381, 70 грн + 829,67 грн (нараховані відсотки за жовтень). Станом на грудень 2025 року заборгованість становила 15092, 47 грн: 14211,37 грн + 881,10 грн (нараховані відсотки за листопад).

Отже, на момент звернення до суду заборгованість становила 15092,47 грн.

Як стверджує позивач та підтверджується випискою руху коштів по картці за період з грудня 2025 року по квітень 2026 року відповідач здійснила погашення заборгованості ще на суму 8384,06 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи судом фактична заборгованість за кредитом становить 6708, 41 грн (15092,47 грн - 8384,06 грн).

Саме таку суму заборгованості суд вважає обгрунтованою та доведеною.

Доводи відповідача про нарахування відсотків поза межами строку кредитування суд відхиляє, оскільки з наданих позивачем доказів, які суд вважає належними та допустимими, видно, що відсотки нараховано відповідно до умов договору кредиту, положень ЦК України, а саме у межах строку кредитування. Щодо розрахунку заборгованості як неналежного доказу, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Розрахунок заборгованості містить суму заборгованості, яку позивач вважає обгрунтованою, тому суд вважає, що цей доказ містить інформацію щодо предмета доказування, а саме обставин, якими позивач підтверджує заявлені вимоги. Підстав для визнання цього доказу недопустимим згідно зі ст. 78 ЦПК України також не встановлено.

Тому, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає належним та допустим доказом, а наявність заборгованості за кредитним договором підтверджується також іншими доказами у справі, зокрема виписками руху коштів по карті.

Інші доводи відповідача про незаконне нарахування неустойки в період воєнного стану суд також відхиляє з урахуванням проведеного судом розрахунку заборгованості, згідно з яким до загальної суми заборгованості не враховується сума неустойки.

Доводи відповідача про відсутність досудового врегулювання спору суд вважає необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду про неналежне виконання відповідачем умов договору та виникнення у зв?язку з цим заборгованості.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши розмір заборгованості за фактично отриманим позичальником грошовими коштами у розмірі, що підтверджується випискою з рахунку та не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 928,07 грн. (6708,41 * 100% : 24055,86 *3328).

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість сумі 6708 (шість тисяч сімсот вісім) грн 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19 на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору - 928 (дев?ятсот двадцять вісім) грн 07 коп. за сплачений судовий збір.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо така апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя О.А.Кожевник