Ухвала суду № 138635102, 30.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

30 липня 2026 року Справа № 280/7854/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- прийняти позовну заяву, розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження відповідно до ч. 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України;

- витребувати з відповідача висновок/постанову військово лікарської комісії від 01.04.2026 щодо придатності позивача до військової служби та наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.04.2026 №149 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період»;

- визнати протиправною та скасувати висновок/постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання позивача придатним до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.04.2026 №149 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період позивача;

- відповідно ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянути справу незначної складності в строк, не більше тридцяти днів з дня відкриття провадженні у справі.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.

1. Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В позовній заяві представником позивача не зазначено відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.

2. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

До позовної заяви не додано документів, що посвідчують особу позивача (копії паспорту та ідентифікаційного коду).

3. Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4 частини п`ятої статті 160 КАС України).

До публічно-правового спору відноситься спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (за визначенням, наведеним в пункті 2 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 КАС України).

Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами статті 5 КАС України.

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав, як сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач, зокрема, просить суд визнати протиправною та скасувати висновок/постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання позивача придатним до військової служби.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, яка ведеться в Запорізькому окружному адміністративному суді, позивач 29.06.2026 (адміністративна справа №280/6529/26) вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із аналогічними позовними вимогами.

З даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2026 по справі №280/6829/26, яка набрала законної сили 06.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду позовної заяви (у новій редакції), в якій уточнити склад учасників справи (враховуючи, що оскаржувана постанова військово-лікарської комісії відповідачем не ухвалювалась); копії оскаржуваних у цій справі рішень (постанови ВЛК та наказу від 01.04.2026 № 149).

Залишаючи позовну заяву без руху суд, окрім іншого, зазначив: «…що позивачем в позовній заяві у якості відповідача зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом із тим, як вбачається із листа відповідача від 27.05.2026 № Ю/3412, наданим на адвокатський запит представника позивача, ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби відповідно до висновку ВЛК Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.04.2026 № 2026-0401-1124-000-0. Повідомлено також, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 не знаходиться.

Звідси, оскаржувана постанова військово-лікарської комісії відповідачем не ухвалювалась.

Отже, позивачу необхідно уточнити склад учасників справи (враховуючи, що оскаржувана постанова військово-лікарської комісії відповідачем не ухвалювалась)».

Таким чином, позивачу слід уточнити суб`єктний склад, вказавши відповідачів по справі у відповідності до заявлених позовних вимог або уточнити такі вимоги.

4. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач, зокрема, посилається на лист відповідача №ю/3412 від 27.05.2026, заяву №20260402-2181138 про бронювання працівників від 03.04.2026 з Порталу Дія та Результат бронювання за заявою №20260402-2181138 про бронювання працівників від 06.04.2026, однак не надає зазначених письмових доказів.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме належним чином виготовлені та засвічені копії: листа відповідача №ю/3412 від 27.05.2026, заяви №20260402-2181138 про бронювання працівників від 03.04.2026 з Порталу Дія та Результату бронювання за заявою №20260402-2181138 про бронювання працівників від 06.04.2026.

5.За змістом частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізична особа сплачує 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00грн.

Позивачем подано позовну заяву у якій заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру за які належало б сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн (1331,20х2х0,8).

Позивачем до матеріалів справи не додано доказів сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 Закону України №3674-VI, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору при поданні позовної заяви, яке обґрунтовано скрутним матеріальним становищем позивача.

Так, на підтвердження сплати судового збору за даним позовом позивачем надано до матеріалів позову квитанцію №3098919973 від 25.06.2026 на суму 1331,20грн.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 27.06.2024 по справі №440/18837/23, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.

Судом встановлено, що сума судового збору за вказаною квитанцією №3098919973 від 25.06.2026 у розмірі 1331,20грн не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України у межах даної адміністративної справи №280/7854/26, так як за вказаним платіжним документом станом на 29.07.2026 судовий збір зараховано в межах іншої адміністративної справи №280/6529/26.

Отже, вказану квитанцію №3098919973 від 25.06.2026 позивачем вже було надано до Запорізького окружного адміністративного суду разом із іншою позовною заявою, що виключає можливість її врахування як доказу сплати судового збору у даній адміністративній справі.

Відтак, позивачу слід надати докази сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 2129,92грн.

6. 2.За приписами частини першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо формально послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В межах спірних правовідносин позивач, зокрема, оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.04.2026 №149 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період», в частині, що стосується його мобілізації.

Судом з матеріалів позовної заяви встановлено, що також не заперечується позивачем, що датою прийняття оскаржуваного наказу є 01.04.2026, відтак місячний строк звернення до суду підлягає обчисленню саме із цієї дати та спливає 01.05.2026.

Натомість, позов пред`явлено до суду 29.07.2026 (дата формування документу в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском встановленого законом місячного строку звернення.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно з частиною 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- документи, що посвідчують особу позивача (копія паспорту та ідентифікаційного коду);

- оформлену відповідно до КАС України позовну заяву з зазначенням уточненого суб`єктного складу (вказавши відповідачів по справі у відповідності до заявлених позовних вимог) або уточненого переліку позовних вимог та відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету;

- докази на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме належним чином виготовлені та засвічені копії: листа відповідача №ю/3412 від 27.05.2026, заяви №20260402-2181138 про бронювання працівників від 03.04.2026 з Порталу Дія та Результату бронювання за заявою №20260402-2181138 про бронювання працівників від 06.04.2026;

- документ про сплату судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (2129,92грн), оформлений відповідно до вимог законодавства за наступними реквізитами: "Отримувач коштів - ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997 ; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.) ; Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512 ; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *; 101; ___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)";

- оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом;

Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк супровідним листом з посиланням на номер справи.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали направити представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Садовий