Ухвала суду № 138635101, 30.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

30 липня 2026 рокуСправа № 280/11351/25 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 30.01.2026 у справі №280/11351/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення ОСОБА_1 розрахунку пенсії по втраті годувальника з розрахунку грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_2 у загальній сумі 8 605,44 грн;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 з 01.10.2025 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника виходячи з 30% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-323 від 27.05.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 в адміністративній справі №280/11351/25, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 в адміністративній справі №280/11351/25 без змін.

Відтак, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 в адміністративній справі №280/11351/25 набрало законної сили 12.05.2026.

20.07.2026 (вх.№39964) до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №280/11351/25 від 30.01.2026. В обґрунтування заяви вказано, що відповідно до вказаного судового рішення відповідач повинен щомісячно виплачувати позивачу пенсію у розмірі 6 434,89грн, але з січня 2026 року по теперішній час виплачує пенсію у розмірі 5 190,00грн, а тому наявні підстави для встановлення судового контролю за проведенням відповідачем виплати позивачу пенсії з січня 2026 року і в подальшому у розмірі 6434,89грн та сплатою різниці між фактично сплаченою пенсією з січня 2026 року та по теперішній час.

Ухвалою суду від 21.07.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/11351/25 від 30.01.2026 призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Крім того, вказаною ухвалою запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у строк до 29.07.2026 висловити свою позицію з питань, викладених у заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, подавши письмові пояснення до Запорізького окружного адміністративного суду.

Позиція відповідача викладена у поясненнях на заяву про встановлення судового контролю (вх.№43195 від 29.07.2026). Зокрема зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/11351/25 Головне управління здійснило з 01.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 30% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-323 від 27.05.2021, за результатами чого розмір пенсії з 01.10.2025 склав 5740,31 грн, а з 01.07.2026 6434,89 грн. Водночас вказано, що визначений пунктом 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України. Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта. Натомість з визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній. За таких обставин Головне управління виконано усі можливі дії щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/11351/25 в частині виплати нарахованих на його виконання коштів.

У зв`язку з розглядом заяви в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №280/11351/25 суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статі 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказана норма кореспондується з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу.

Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду без наявності на те поважних причин.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Судом під час розгляду справи, окрім іншого, було встановлено, що: «… на момент смерті ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, яка була призначена йому відповідно до Закону №2262-ХІІ та розрахована виходячи з грошового забезпечення, визначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» про розмір грошового забезпечення №33/28-323 від 27.05.2021, що підтверджується копією розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №13535.

На підставі особистої заяви позивача відповідачем з 01.10.2025 було призначено позивачу пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ, розмір якої було розраховано виходячи з 30% грошового забезпечення у сумі 8605,44грн.

Відтак, як свідчать матеріали справи, при призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства України здійснено її розрахунок, виходячи із грошового забезпечення, що враховувалось при розрахунку пенсії померлого ОСОБА_2 до 01.12.2019, у той час, як мав здійснити такий розрахунок з урахуванням грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 , вказаного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» МВС України про грошове забезпечення для нарахування пенсії від 27.05.2021 за №33/28-323».

Рішенням суду від 30.01.2026 у справі №280/11351/25, яке набрало законної сили 12.05.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 з 01.10.2025 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника виходячи з 30% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-323 від 27.05.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.

З наданих представником відповідача пояснень встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11351/25 Головне управління здійснило з 01.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 30% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-323 від 27.05.2021, за результатами чого розмір пенсії з 01.10.2025 склав 5740,31 грн, а з 01.07.2026 6434,89 грн, що підтверджується розрахунками пенсії позивача станом на 01.10.2025 та 01.07.2026.

Наведене свідчить про виконання відповідачем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11351/25 в частині здійснення перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 30% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-323 від 27.05.2021.

При цьому суд зауважує, що оскільки рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11351/25 набрало законної сили 12.05.2026, то розрахунок та щомісячна виплата пенсії відповідно до вказаного судового рішення здійснюється відповідачем з наступного місяця, а саме з червня 2026 року.

Натомість, внаслідок наявності різниці між виплаченою та перерахованою на виконання судового рішення пенсії за період з 01.10.2025 по травень 2026 року утворилася заборгованість, про що свідчить долучений до матеріалів заяви розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійної справою №0803022687.

Водночас, суд критично сприймає доводи позивача щодо необхідності проведення відповідачем виплати щомісячної пенсії з січня 2026 року і в подальшому у розмірі 6434,89грн, оскільки зазначене не встановлювалось рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №280/11351/25.

Що стосується виплати різниці між фактично сплаченою та перерахованою на виконання судового рішення пенсією, то суд бере до уваги лист відповідача від 07.07.2026 №30746-30237/К-02/8-0800/26, яким позивачу роз`яснено що фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України від 09.04.1992 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Передбачений пунктом 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України. Аналогічні положення були передбачені пунктом 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України па 2025 рік".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 визнано протиправною та нечинною.

Оскільки відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, виплати будуть відновлені після правового врегулювання та за умови відповідного фінансування.

Таким чином, судом встановлено, що частина судового рішення по справі №280/11351/25 виконана, а інша буде виконана після відповідного фінансування з Державного бюджету України, а тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання вказаного судового рішення.

Крім того, суд зважає на відсутність відомостей про ініціювання позивачем процедури примусового виконання рішення суду.

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині першій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.12.2022 по справі №0440/6728/18, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відтак, питання щодо примусового виконання рішення може бути вирішено в рамках відкритого виконавчого провадження у визначеному законом порядку із застосуванням передбачених законом заходів примусового характеру.

Виходячи з викладеного у сукупності, зважаючи на ненаведення позивачем обґрунтованих аргументів щодо необхідності вжиття заходів судового контролю та ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 241, 248, 256, 382 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі №280/11351/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 30.07.2026.

Суддя І.В. Садовий