Ухвала суду № 138634432, 30.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6851/26

2/296/4083/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зупинення провадження у справі

30 липня 2026 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Пилипюк Л. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2026 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява подана представником позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суду».

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Пилипюк Л. М. від 18 червня 2026 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без повідомлення (виклику) учасників справи.

13 липня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що він проходить військову службу за контрактом у складі бойової військової частини у період дії воєнного стану, внаслідок чого він позбавлений можливості особисто брати участь у судових засіданнях та реалізовувати свої процесуальні права, а тому суд зобов`язаний зупинити провадження до його звільнення з лав Збройних Сил України.

Вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд ураховує таке.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Складовою принципу правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України», заява № 19164/04).

Підстави, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, передбачені статтею 251 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.

Станом на дату постановлення цієї ухвали воєнний стан не скасований.

У спірних правовідносинах суд ураховує висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22.

У пункті 66 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (п. 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Пункт 2 частини 1 статті 251 ЦПК України забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд (п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22).

Норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . З 08 серпня 2025 року ОСОБА_1 зарахований у списки військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено копією довідки №3823 (форма 5) командира військової частини НОМЕР_1 від 30 червня 2026 року.

Крім того, судом досліджено копію довідки військової частини НОМЕР_1 №1779 від 07 квітня 2026 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з якої вбачається що солдат ОСОБА_1 обіймає посаду старший майстер І рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу технічного забезпечення 5 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 .

До свого клопотання про зупинення провадження відповідач також надав копію військового квитка, якою підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

Отже, досліджені судом докази підтверджують, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Керуючись ст. 251, 253 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження задовольнити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України у період воєнного стану.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК