Ухвала суду № 138633449, 24.07.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/544/26

Провадження № 1-кп/354/123/26

У Х В А Л А

24 липня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25

розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в залі суду у приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_17 23.07.2026 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід-особисте зобов`язання чи особисту поруку, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обгрунтування вказаного клопотання зазначив, що строк тримання під вартою ОСОБА_13 відбувається з початку вересня 2025 без законних на те підстав, на підставі штучно створених доказів, штучно об`єднаного кримінального провадження та незаконної правової кваліфікації. Ухвали суду від 11.05.2026 про обрання та від 19.06.2026 про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтовані лише тяжкістю кваліфікації, невідворотністю покарання та неспростовністю доказів, при цьому назва ризику ототожнюється судом із самим ризиком. У ході розгляду вказаних клопотань прокурором не доведено, що жодний менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Суд не враховує того, що диспозиція ст.183 КПК України не містить прямої заборони щодо визначення застави щодо ряду кримінальних правопорушень, а вказує на дискреційні повноваження суду при вирішенні даного питання. Сторона захисту також звертає увагу на те, що вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2026 затверджено угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_13 та прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні за ч.5 ст.407 КК України, яка укладена обвинуваченим з єдиною метою-мати можливість захищати Україну під час збройної агресії, шляхом укладання контракту або мобілізації. На виконання даної угоди ОСОБА_13 пройшов ВЛК та 17.06.2026 отримав Рекомендаційний лист №78/280 від командира в/ч НОМЕР_1 . Проте уповноважений прокурор у даному кримінальному провадженні та прокурор спеціалізованої прокуратури не вносять до суду клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на менш суворий щоб надати йому можливість за його власним рішенням продовжити службу у ЗСУ. Таким чином, навіть за умови зміни запобіжного заходу у даному провадженні ОСОБА_13 не зможе бути звільнений з-під варти, оскільки одразу буде етапований до установи виконання покарань, де у статусі засудженого зможе підписати контракт і продовжити військову службу. Сторона захисту не погоджується із наявністю ризиків, наведених у клопотаннях прокурора, досудове розслідування у кримінальному провадженні вже завершене, всі докази стороною обвинувачення зібрані та відображені у реєстрі матеріалів досудового розслідування, твердження прокурора про можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків обгрунтовується тим, що обвинуваченому відоме їх місце проживання, однак саме сторона обвинувачення внесла відомості про їх персональні дані до протоколу та інших матеріалів кримінального провадження. Не може слугувати підставою для продовження тримання під вартою теза строони обвинувачення про те, що запобіжний захід ОСОБА_13 неодноразово продовжувався, посилання на відсутність підстав для зміни обвинуваченому, який раніше не судимий, запобіжного заходу не обгрунтовується жодним доказом. Теза про високу ймовірність продовження злочинної діяльності також не підтверджена належними доказами і така обставина не може доводитись відсутню в обвинуваченого офіційного працевлаштування та джерела доходу. Будь-якої майнової шкоди інкримінованим кримінальним правопорушенням не заподіяно, цивільний позов не подано. Суд першої інстанції з незрозумілих причин не допускає можливості, що може бути винесено виправдувальний вирок, особа не винна у вчиненні інкримінованого злочину та мало місце свідома провокація його вчинення та штучне створення доказів обвинувачення вчинення особливо тяжкого злочину, що доводиться висновками експертизи, іншими процесуальними порушеннями, вчиненими стороною обвинувачення, про які достеменно відомо суду. На даний час у розпорядженні суду перебуває лише обвинувальний акт та розписки про його отримання, а також реєстр матеріалів досудового розслідування, а тому незрозуміло чим конкретно при обранні та продовженні обвинуваченому запобіжного заходу доводиться, що жоден більш м`який запобіжний захід не може забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_17 та ОСОБА_22 подане клопотання про зміну запобіжного заходу та заяви поручителів підтримали та просили його задовольнити із наведених мотивів. Зазначили, що у даному кримінальному провадженні повинен приймати участь прокурор спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем. Сторона захисту надала всі необхідні докази, які підтверджують наявність підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, враховуючи те, що він засуджений у іншому кримінальному провадженні, пройшов ВЛК та має намір продовжити військову службу. Застосування до ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи застави надасть йому можливість відвідувати судові засідання та продовжити військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_13 клопотання про зміну запобіжного заоду та позицію своїх захисників підтримав та просив його задовольнити.

У судове засідання також прибули особи, які виявили бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_13 на поруки, подавши відповідні заяви, а саме: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , яким роз`яснено у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_13 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права, а також те, що в разі невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на нього накладається грошове стягнення, подані ними заяви по взяття обвинуваченого на поруки підтримали та просили їх задовольнити.

ОСОБА_26 мати обвинуваченого подану заяву про взяття особи на поруки підтримала, вказала, що вони із чоловіком є батьками-вихователями у їхній сім`ї окрім трьох власних дітей виховувалось шестеро прийомних. Пів року тому на війні загинув їх рідний син, обвинувачений також проходив військову службу і на даний час має намір її продовжити. Зазначила, що вона має вплив на сина та готова взяти його на поруки і зобов`язується забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та його явку до суду на першу вимогу.

ОСОБА_27 батько обвинуваченого подану заяву про взяття особи на поруки підтримав, вказав, що син проходив військову службу, отримав поранення, на даний час має намір продовжити службу і хоче повернутись у військову частину, а тому він просить змінити синові запобіжний захід на особисту поруку.

Прокурор у судовому засіданні просила у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 відмовити. Вказала, що на даний час ризики, які були підставою для застосування та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати. Будь-який з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику впливу на потерпілих, інших обвинувачених та свідків, які на даний час судом не допитані. Зазначила, що стороною обвинувачення у ході судового розгляду буде надано беззаперечні докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а тому із урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та його тяжкості, кількості обвинувачених, відомостей про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий та вчинив нове кримінальне правопорушення під час відбування покарання з випробуванням за ч.2 ст.286 КК України, а також засуджений за ч.5 ст.407 КК України, що свідчить про систематичність вчинення ним кримінальних правопорушень, вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу на даний час відсутні. Щодо зміни запобіжного заходу на особисту поруку також зазначила, що до поданих суду заяв не долучено доказів, які вказують на те, що батьки обвинуваченого, які виявили бажання бути поручителями, заслуговують на довіру суду. Так відсутні будь-які характеризуючі дані щодо вказаних осіб, відомості про відсутність у них судимості, притягнення їх до адміністративної відповідальності, докази щодо їх майнового стану, репутації та авторитету, можливості реального впливу на обвинуваченого та забезпечення його явки до суду. Зазначені особи характеризують обвинуваченого, а не себе. Відтак поручителями не надано відповідних документів, які б свідчили про те, що вони користуються довірою, мають беззаперечний авторитет, і спроможні забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, оскільки сам факт спільного проживання, родинних та дружніх відносин не може підтверджувати довіру до особи поручителя.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання про зміну запобіжного заходу та долучені докази, заяви поручителів, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11.05.2026 обвинуваченому ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 год. 59 хв. 10.07.2026, без визначення застави.

Ухвалою суду від 19.06.2026 у задоволенні клопотання захисників обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовлено та продовжено обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 18.08.2026 без визначення застави.

Частинами першою, другою ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною першою ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 статті 176 цього кодексу.

За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ухвалі суду від 19.06.2026 зазначено те, що він раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке вчинене із погрозою застосування насильства щодо потерпілих та відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності та з метою унеможливлення проведення необхідних процесуальних дій, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які на даний час не допитані судом, та із урахуванням відомостей про його особу продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується чи вчинити інші кримінальні правопорушення.

Стороною захисту у поданому клопотанні про зміну запобіжного заходу не спростовано факт подальшого існування зазначених ризиків чи втрату їх актуальності та не доведено, що застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду спроможне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та забезпечити досягнення дієвості цього провадження.

Суд зазначає, що зазначене кримінальне провадження призначене до судового розгляду, який на даний час не розпочато, зібрані у ході досудового розслідування матеріали кримінального провадження стороною обвинувачення суду не надані, що унеможливлює перевірку обґрунтованості висунутого обвинувачення, яка здійснюється шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо безпідставності відкриття кримінального провадження, фальшування, неналежності, недопустимості та недостатності доказів, процесуальних порушень щодо об`єднання кримінальних проваджень, а також про необґрунтованість висунутого обвинувачення не можуть слугувати належною підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки відповідно до вимог ст. 368 КПК України питання щодо винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильності правової кваліфікації його дій, тощо, вирішується судом лише після дослідження всіх наданих сторонами обвинувачення та захисту доказів у сукупності і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Суд окремо звертає увагу на те, що частина аргументів клопотання сторони захисту, викладена у клопотанні про зміну запобіжного заходу, стосується виключно незгоди із постановленими судом ухвалами про обрання та продовження ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак під час розгляду клопотання у порядку ст.201 КПК України суд не виступає судом апеляційної інстанції по відношенню до ухвали суду на підставі якої на момент розгляду питання застосовується відповідний запобіжний захід щодо обвинуваченого, на цих підставах сторона захисту не може вдаватися до переоцінки обставин уже встановлених судом, або ж оцінки мотивів на їх належність, прийнятність та достатність для прийняття такого роду рішення.

Зазначені доводи захисту можуть бути предметом перевірки у ході апеляційного перегляду даних судових рішень, проте самі по собі не спростовують наявність раніше встановлених судом ризиків та не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому.

Необгрунтованим та безпідставним є посилання захисту на те, що суду достеменно відомо про допущені стороною обвинувачення у ході досудового розслідування процесуальні порушення.

Посилання сторони захисту на те, що обвинувачений, який засуджений вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2026 за ч.5 ст.407 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, пройшов ВЛК та має намір укласти контракт на продовження військової служби із урахуванням фактичних обставин та характеру інкримінованого ОСОБА_13 кримінального правопорушення не спростовують встановлених судом ризиків та не є безумовною підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.

При цьому суд звертає увагу на те, інкриміноване кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні вчинене ОСОБА_13 у період з листопада 2024 по травень 2025 року, тобто вже після його нез`явлення до військової частини по завершенню лікування, що підтверджується долученою до клопотання копією зазначеного вироку суду.

Суд також враховує те, що зазначені обставини, а також дані які характеризують особу обвинуваченого, той факт, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей вже були предметом оцінки суду при вирішенні 19.06.2026 клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та із урахуванням фактичних обставин та характеру інкримінованого ОСОБА_13 злочину, особи обвинуваченого, жодним чином не нівелюють та суттєво не зменшують встановлені судом ризики, зокрема ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень та з огляду на висунуте обвинувачення на даному етапі судового розгляду також не можуть слугувати достатньою підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою.

Щодо посилань сторони захисту на те, що обвинувачений ОСОБА_13 тривалий час перебуває під вартою, слід зазначити, що продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

При вирішенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу із тимання під вартою на особисту поруку суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Згідно із ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід.

У кримінальному провадженні може бути залучено і одного поручителя. Між тим наявність одного поручителя буде достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (ч.2 ст. 180 КПК України).

Таким чином, законом встановлено два критерії довіри «особлива довіра» і «довіра». Відповідно, поручитель покладається на професійну оцінку слідчого судді, суду, згідно з якою ним буде встановлено «рівні довіри».

За таких умов довіра постає в контексті індивідуалізації, що полягає в ідеї виокремлення індивіда як соціального суб`єкта, як повнолітнього громадянина держави, носія прав та моральних цінностей, що чесно ставиться до праці і виконання громадських обов`язків, має авторитет у колективі та позитивно характеризується за місцем проживання і реально спроможний забезпечити належну поведінку та виконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків.

Авторитет поручителя визначається його службовим становищем, поведінкою в колективі, побуті, його особистими властивостями. Дані, які характеризують поручителів, суд зобов`язаний з`ясувати в судовому засіданні, і це повинно знайти відображення в ухвалі про обрання запобіжного заходу.

Суд звертає увагу на те, що до поданих заяв поручителів, які є батьками обвинуваченого, не долучено доказів, які б характеризували особу самих поручителів та з яких би суд міг встановити, що вони заслуговуть на відповідну довіру та здатні в силу своїх особливих моральних якостей, авторитету та належної репутації достатньо впливати на обвинуваченого ОСОБА_13 щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Позиція поручителів у ході розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу полягала у наданні ними позитивних характеристик щодо особи обвинуваченого, проте на підтвердження довіри до власної особи належних доказів вони не надали.

Водночас сама лише наявність родинних відносин між вказаними особами та обвинуваченим не є беззастережним підтверженням того, що вони заслуговують на довіру суду.

Відтак, у ході розгляду даного клопотання судом не встановлено належних та достатніх підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу із тримання під вартою на особисту поруку.

Також суд з огляду на характер та конкретні обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_13 кримінального правопорушення, яке вчинене ним із погрозою застосування насильства у складі організованої групи та його наслідки, і потерпілий на даний час у суді не допитаний, із урахуванням положень п.п.1,4 ч.4 ст.183 КПК України не вбачає підстав для визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Із урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_17 про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу із тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід слід відмовити.

Керуючись ст.ст.177, 178, 180,181, 182, 201, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Повний текст ухвали складений 29 липня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_28