Ухвала суду № 138633448, 24.07.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/544/26

Провадження № 1-кп/354/123/26

У Х В А Л А

24 липня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24

розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в залі суду у приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_17 23.07.2026 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід-цілодобовий або нічний домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 (договір оренди долучено) або за місцем його постійного проживання, особисту поруку, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обгрунтування вказаного клопотання зазначив, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 відбувається з початку вересня 2025 без законних на те підстав, на підставі штучно створених доказів, штучно об`єднаного кримінального провадження та незаконної правової кваліфікації. Ухвали суду від 11.05.2026 про обрання та від 19.06.2026 про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтовані лише тяжкістю кваліфікації, невідворотністю покарання та неспростовністю доказів, при цьому назва ризику ототожнюється судом із самим ризиком. У ході розгляду вказаних клопотань прокурором не доведено, що жодний менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Сторона захисту не погоджується із наявністю ризиків, наведених у клопотаннях прокурора, зокрема ризик переховування від суду не підтверджений жодним доказом протягом 9-ти місяців. На даний час існують умови за яких, фактично створені штучні обставини існування злочину, його кваліфікація замість ст.355 КК здійснена за ст.189 КК, що не відповідає фактичним обставинам справи. У справі не має жодного законного висновку СМЕ, відповідно відсутні будь-які тілесні ушкодження, штучно створено та об`єднано понад сім епізодів подій без дотримання правил підслідності та підстав об`єднання кримінальних проваджень. Водночас жодний із розслідуваних у кримінальному провадженні злочинів не було би скоєно, якби не було спровоковано та штучно створено обстановку і докази його вчинення. Сторона захисту не погоджується із наведеними у клопотанні про продовження запобіжного заходу ризиками, з якими необгрунтовано та безпідставно погодився суд. Так на обвинуваченого поширюється дія Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та обмеження щодо виїзду за кордон встановлені з 24.02.2022 чоловікам від 18 до 60 років, а інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон «Аркан» унеможливлює перетин кордону особами щодо яких застосовано запобіжний захід, що спростовує наявність ризику переховування від суду. ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» вказує на те, що зі спливом певного часу лише наявність підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами. Верховний Суд та ЄСПЛ чітко зазначають та вказують, що сама тяжкість покарання також не може використовуватися, як єдина та виправдана підстава тримання особи під вартою. Також сторона захисту не погоджується із наявністю підстав стверджувати про ризик тиску на потерпілих, які є агентами поліції та СБУ, своїх анкетних даних не змінювали, оскільки не вважають що їм щось загрожує, а також тиску на свідків. Також необгрунтованим є ризик впливу на докази, оскільки на даний час стороною обвинувачення зібрані всі докази, які вказані у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Окрім цього, сторона захисту посилається на очевидну необґрунтованість підозри/обвинувачення та виявлені порушення в постановах слідчих, прокурорів винесених на усьому етапі досудового розслідування. Також захист вказує на міцність соціальних зав`язків обвинуваченого ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання та позитивно характеризується; має неспростовне алібі на час вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілих ОСОБА_25 ; після початку збройної агресії здійснював доставлення гуманітарної допомоги та вантажів на волонтерських засадах в Україну, що підтверджується листом в/ч НОМЕР_1 ; є батьком трьох неповнолітніх дітей яких забезпечує матеріально та здійснює оплату за навчання; надає дозволи на виїзд дітей за кордон, тобто з повагою ставиться до вибору, де і як відпочивати його колишній дружині, матері його дітей; має відзнаки за сприяння Силам оборони України, зокрема подяку від спецпідрозділу «АРТАН» ГУР МО України, що підтверджує наявність у нього міцних соціальних зв`язків та його активну соціальну позицію. Вищезазначені обставини свідчать про те, що інший менш суворий запобіжний захід здатен забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків. Крім того, захист звертає увагу суду на те, що у кримінальному провадженні ОСОБА_5 не заподіяно жодних тілесних ушкоджень, не пошкоджено майна, потерпілими не заявлено цивільного позову.

У судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_17 та ОСОБА_22 подане клопотання про зміну запобіжного заходу та заяви поручителів підтримали та просили його задовольнити із наведених мотивів. Зазначили, що сторона захисту надала всі необхідні докази, які підтверджують наявність підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, присутні у судовому засіданні поручителі підтвердили свою готовність взяти обвинуваченого на поруки та забезпечити контроль за виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків, також наявні листи-гарантії, які підтверджують внесення застави за обвинуваченого та його працевлаштування. Обвинувачений не має наміру ухилятись від суду, має можливість проживати у орендованій квартирі у м. Івано-Франківськ та прибувати на судові засідання, має міцні соціальні зв`язки, займається волонтерською діяльністю. ОСОБА_5 не був на місці вчинення кримінального правопорушення та має неспростовне алібі, оскільки перебував на території Івано-Франківської області на відпочинку, впізнання його потерпілими не проводилось, особа, яка є невинуватою у вчиненні інкримінованих правопорушень і докази, які це засвідчують, надані стороною захисту, понад 10 місяців безпідставно утримується під вартою без можливості внесення застави. Наведені стороною обвинувачення ризики є необгрунтованими та нічим не підтверджені. Захист належно спростував усі ризики, які слугували підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та навів підстави для зміни запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання про зміну запобіжного заходу та позицію своїх захисників підтримав та просив його задовольнити.

У судове засідання також прибули особи, які виявили бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки, подавши відповідні заяви, а саме: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , яким роз`яснено у вчиненні яких кримінальних правопорушень обвинувачується ОСОБА_5 , передбачене законом покарання за їх вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права, а також те, що в разі невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на нього накладається грошове стягнення, подані ними заяви по взяття обвинуваченого на поруки підтримали та просили їх задовольнити.

ОСОБА_26 подану заяву про взяття особи на поруки підтримала, вказала, що ніде не працює та є дружиною обвинуваченого і матір`ю двох його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що вона має вплив на свого чоловіка, з яким веде спільне господарство та який прислуховується до її порад та думки, а тому вона готова взяти його на поруки та зобов`язується забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків та його явку до суду на першу вимогу.

ОСОБА_27 подану заяву про взяття особи на поруки підтримала та вказала, що вона є рідною сестрою обвинуваченого ОСОБА_5 , на даний час не працює, зареєстрована та періодично проживає із братом за однією адресою. Обвинувачений є батьком двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, з початком повномасштабного вторгнення з сім`єю перебував за кордоном, однак повернувся в Україну, займався волонтерською діяльністю, перевозив автомобілі для ЗСУ, за що неодноразово був відзначений. Зазначила, що вона допомагає ВПО шукати житло, її знають та поважають багато людей, ОСОБА_5 дослухається до її думки, а тому вона має можливість забезпечити його належну процесуальну поведінку та може дати слово, що доставить його до суду на першу вимогу.

ОСОБА_28 подану заяву про взяття особи на поруки підтримав, вказав, що на даний час ніде не працює та є двоюрідним братом обвинуваченого ОСОБА_5 , з яким підтримує родинні стосунки та спілкується кожного дня. Зазначив, що він гарантує явку обвинуваченого до суду, оскільки останній не має наміру переховуватись.

ОСОБА_29 подану заяву про взяття особи на поруки підтримав, вказав, що працює неофіційно та є кумом та близьким другом обвинуваченого ОСОБА_5 , який хрестив двох його малолітніх дітей. Він понад двадцять років товаришує із обвинуваченим, має на нього вплив та користується авторитетом, а тому може забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та зобов`язується доставити до суду на першу вимогу.

Прокурор у судовому засіданні просила у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відмовити. Вказала, що на даний час ризики, які були підставою для застосування та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати. Будь-який з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику впливу на потерпілих, інших обвинувачених та свідків, які на даний час судом не допитані. Зазначила, що стороною обвинувачення у ході судового розгляду буде надано беззаперечні докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а тому із урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та їх тяжкості, кількості обвинувачених вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу на даний час відсутні. Щодо зміни запобіжного заходу на особисту поруку також зазначила, що до поданих суду заяв не долучено доказів, які вказують на те, що особи, які виявили бажання бути поручителями, заслуговують на довіру суду. Так відсутні будь-які характеризуючі дані щодо вказаних осіб, відомості про відсутність у них судимості, притягнення їх до адміністративної відповідальності, докази щодо їх майнового стану, репутації та авторитету, можливості реального впливу на обвинуваченого та забезпечення його явки до суду. Зазначені особи характеризують обвинуваченого, а не себе. Відтак поручителями не надано відповідних документів, які б свідчили про те, що вони користуються довірою, мають беззаперечний авторитет, і спроможні забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, оскільки сам факт спільного проживання, родинних та дружніх відносин не може підтверджувати довіру до особи поручителя.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання про зміну запобіжного заходу та долучені докази, заяви поручителів, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11.05.2026 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 год. 59 хв. 10.07.2026, без визначення застави.

Ухвалою суду від 19.06.2026 у задоволенні клопотання захисників обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовлено та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 18.08.2026 без визначення застави.

Частинами першою, другою ст.331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною першою ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 статті 176 цього кодексу.

За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ухвалі суду від 19.06.2026 зазначено те, що він, будучи обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115 КК України, обвинувальний акт щодо якого скеровано до суду 28.07.2021, на шлях виправлення не став та на даний час обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема у вимаганні у складі злочинної організації, які вчинені із застосуванням насильства щодо потерпілих та частина з яких, а саме кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.189, ч.2 ст.255, ч.3 ст.146 КК України відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності та з метою унеможливлення проведення необхідних процесуальних дій, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які на даний час не допитані судом, та із урахуванням відомостей про його особу продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується чи вчинити інші кримінальні правопорушення.

Стороною захисту у поданому клопотанні про зміну запобіжного заходу не спростовано факт подальшого існування зазначених ризиків чи втрату їх актуальності та не доведено, що застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду спроможне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та забезпечити досягнення дієвості цього провадження.

Суд зазначає, що вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду, який на даний час не розпочато, зібрані у ході досудового розслідування матеріали кримінального провадження стороною обвинувачення суду не надані, що унеможливлює перевірку обґрунтованості висунутого обвинувачення, яка здійснюється шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо безпідставності відкриття кримінального провадження, фальшування, неналежності, недопустимості та недостатності доказів, процесуальних порушень щодо об`єднання кримінальних проваджень, а також про необґрунтованість висунутого обвинувачення, незгоди із правовою кваліфікацією діянь, що інкримінуються обвинуваченому не можуть слугувати належною підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки відповідно до вимог ст. 368 КПК України питання щодо винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильності правової кваліфікації його дій, тощо, вирішується судом лише після дослідження всіх наданих сторонами обвинувачення та захисту доказів у сукупності і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Тож, надання відповідної правової оцінки окремим доказам, вилученим із загальної сукупності матеріалів досудового розслідування, під час судового розгляду є неприпустимим, зокрема в частині того, що всі потерпілі у кримінальному провадженні, за твердженням сторони захисту, є агентами поліції та СБУ.

Вказані доводи, як і посилання на те, що в клопотанні сторони обвинувачення та ухвалі суду про продовження запобіжного заходу обвинуваченому не вказано прізвища свідків, не спростовують наявність ризику впливу на них зі сторони обвинуваченого до моменту їх допиту у суді.

Також суд не вважає належно аргументованим посилання сторони захисту на діючий режим воєнного стану, оскільки дана обставина сама по собі не спростовує наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Суд окремо звертає увагу на те, що частина аргументів клопотання сторони захисту, викладена у клопотанні про зміну запобіжного заходу, стосується виключно незгоди із постановленими судом ухвалами про обрання та продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак під час розгляду клопотання у порядку ст.201 КПК України суд не виступає судом апеляційної інстанції по відношенню до ухвали суду на підставі якої на момент розгляду питання застосовується відповідний запобіжний захід щодо обвинуваченого, на цих підставах сторона захисту не може вдаватися до переоцінки обставин уже встановлених судом, або ж оцінки мотивів на їх належність, прийнятність та достатність для прийняття такого роду рішення.

Зазначені доводи захисту можуть бути предметом перевірки у ході апеляційного перегляду даних судових рішень, проте самі по собі не спростовують наявність раніше встановлених судом ризиків та не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому.

Посилання сторони захисту про перебування на утриманні в обвинуваченого ОСОБА_5 двох неповнолітніх дітей та повнолітньої доньки яка продовжує навчання на денній формі, зайняття волонтерською діяльністю та наявність подяк від підрозділів ЗСУ, позитивні характеристики, можливість проживання в орендованому житлі у м. Івано-Франківську, із урахуванням фактичних обставин та характеру інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, які свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, жодним чином не нівелюють та суттєво не зменшують встановлені судом ризики, зокрема ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень та з огляду на висунуте обвинувачення на даному етапі судового розгляду також не можуть слугувати достатньою підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою.

При цьому суд звертає увагу на те, що зазначені дані, які характеризують особу обвинуваченого, вже були предметом оцінки суду при вирішенні 19.06.2026 клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Наявність у матеріалах кримінального провадження листів-гарантій ФОП ОСОБА_32 , ТОВ «УКР АРМО ТЕХ», які зобов`язуються внести заставу за обвинуваченого ОСОБА_5 та офіційно працевлаштувати останнього також не є достатньою підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт чи заставу.

Із долученої до клопотання відповіді Філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях від 24.06.2026 слідує, що обвинуваченому ОСОБА_5 проведені лабораторні та рентгенологічні обстеження, він взятий під динамічне спостереження 11.06.2026 пройшов інтрументальну діагностику у Івано-Франківській ЦМКЛ, за результатами проведених обстежень йому встановлено належний діагноз і на даний час надається відповідна медична допомога у повному обсязі. Доказів, які б засвідчували, що за станом здоров`я обвинувачений надалі не може утримуватись під вартою суду не надано.

Щодо посилань сторони захисту на те, що обвинувачений ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою, слід зазначити, що продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

При вирішенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу із тимання під вартою на особисту поруку суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід.

У кримінальному провадженні може бути залучено і одного поручителя. Між тим наявність одного поручителя буде достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (ч.2 ст.180 КПК України).

Таким чином, законом встановлено два критерії довіри «особлива довіра» і «довіра». Відповідно, поручитель покладається на професійну оцінку слідчого судді, суду, згідно з якою ним буде встановлено «рівні довіри».

За таких умов довіра постає в контексті індивідуалізації, що полягає в ідеї виокремлення індивіда як соціального суб`єкта, як повнолітнього громадянина держави, носія прав та моральних цінностей, що чесно ставиться до праці і виконання громадських обов`язків, має авторитет у колективі та позитивно характеризується за місцем проживання і реально спроможний забезпечити належну поведінку та виконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків.

Авторитет поручителя визначається його службовим становищем, поведінкою в колективі, побуті, його особистими властивостями. Дані, які характеризують поручителів, суд зобов`язаний з`ясувати в судовому засіданні, і це повинно знайти відображення в ухвалі про обрання запобіжного заходу.

Суд звертає увагу на те, що до поданих заяв поручителів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 не долучено доказів, які б характеризували особу самих поручителів та з яких би суд міг встановити, що вони заслуговуть на відповідну довіру та здатні в силу своїх особливих моральних якостей, авторитету та належної репутації достатньо впливати на обвинуваченого ОСОБА_5 щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Позиція поручителів у ході розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу полягала у наданні ними позитивних характеристик щодо особи обвинуваченого, проте на підтвердження довіри до власної особи належних доказів вони не надали.

Водночас сама лише наявність родинних та дружніх відносин між вказаними особами та обвинуваченим не є беззастережним підтвердженням того, що вони заслуговують на довіру суду.

Наявність у ОСОБА_29 відзнак за зайняття у юнацькому віці протягом 2009-2012 років призових місць на спортивних змаганнях суд вважає недостатньою обставиною для характеристики його як особи, яка на даний час заслуговує на довіру суду та може виступати поручителем у кримінальному провадженні.

Відтак, у ході розгляду даного клопотання судом не встановлено належних та достатніх підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на особисту поруку.

Також суд з огляду на характер та конкретні обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які вчинені ним із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства у складі злочинної організації та їх наслідки, і потерпілі на даний час у суді не допитані, із урахуванням положень п.п.1,4 ч.4 ст.183 КПК України не вбачає підстав для визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Із урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_17 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід слід відмовити.

Керуючись ст.ст.177, 178, 180,181, 182, 201, 331, 369-372, 392 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Повний текст ухвали складений 29 липня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_33