Ухвала суду № 138633204, 30.07.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1157/25

2/132/482/26

Ухвала

Іменем України

30 липня 2026 року місто КАЛИНІВКА

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі РИБАК І.Ю., за участі: позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката ЛАВРЕНЧУКА А.С., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ШИМОТЮК О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області клопотання судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Назарова С. від 15 червня 2026 року № СЕ-19/102-26/11825-БД про зміну питань, поставлених на вирішення судової молекулярно-генетичної експертиз, а також клопотання представника позивача ОСОБА_3 адвоката Лавренчука А.С. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 30 липня 2026 року у цивільній справі № 132/1157/25 за позовом ОСОБА_3 до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2025 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 14 квітня 2025 року зазначену цивільну справу передано для розгляду судді Сєліну Є.В.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 18 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки під час її первинної перевірки були встановлені недоліки, що перешкоджали відкриттю провадження у справі. Позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків.

У встановлений судом строк позивачем виконано вимоги зазначеної ухвали, після чого судом було вирішено питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 13 травня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та розпочато підготовче провадження.

Під час здійснення підготовчого провадження судом встановлено необхідність залучення до участі у справі особи, права та обов`язки якої можуть бути безпосередньо зачеплені судовим рішенням.

У зв`язку із цим ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2025 року до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_2 .

Як убачається з матеріалів справи, предметом заявлених позовних вимог є встановлення юридичного факту батьківства щодо дітей позивача з подальшим внесенням відповідних змін до актових записів цивільного стану.

З огляду на характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі безпосередньо пов`язаний із встановленням або спростуванням біологічного походження дітей, що потребує використання спеціальних знань.

Саме з цією метою представник позивача ОСОБА_3 адвокат Лавренчук А.С. звернувся до суду із клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

У клопотанні представник позивача просив поставити перед експертами питання щодо наявності кровної спорідненості між ОСОБА_2 та кожним із дітей позивача, а також визначення ймовірності їх спорідненості як рідних братів по чоловічій лінії.

Розглянувши наведене клопотання, суд дійшов висновку про необхідність використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

При цьому суд, враховуючи предмет спору, фактичні обставини справи та заявлені сторонами вимоги, сформулював питання до експерта у редакції, яка, на переконання суду на момент постановлення відповідної ухвали, дозволяла забезпечити всебічне, повне та об`єктивне дослідження обставин щодо можливого походження дітей від ОСОБА_4 через встановлення наявності спорідненості між його сином та дітьми позивача.

Після надходження матеріалів цивільної справи до експертної установи судовим експертом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Назаровим С. проведено попереднє вивчення поставлених судом питань та оцінено можливість їх вирішення із застосуванням чинних методик молекулярно-генетичних досліджень.

26 червня 2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшло клопотання експерта від 15 червня 2026 року № СЕ-19/102-26/11825-БД, у якому експерт Назаров С. зазначив, що застосовувана методика молекулярно-генетичних досліджень не передбачає можливості вирішення поставлених судом питань у сформульованій редакції.

Експерт звернув увагу суду, що методика проведення молекулярно-генетичних досліджень у випадках, коли на дослідження подаються біологічні зразки осіб, які можуть мати спільного родича чоловічої статі, дозволяє вирішити лише питання про наявність чи відсутність родинних зв`язків по чоловічій лінії шляхом дослідження та порівняння генетичних ознак Y-хромосоми.

Водночас зазначена методика не передбачає встановлення ступеня спорідненості між такими особами, не дозволяє визначити, чи є вони саме рідними братами по батьківській лінії, а також не передбачає статистичного розрахунку ймовірності такої події.

Посилаючись на положення статей 72 та 103 ЦПК України, експерт просить змінити редакцію поставлених судом питань та викласти їх у такій редакції:

«Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , родичами по чоловічій лінії?».

Крім того, експерт повідомив суд, що лише після вирішення питання щодо зміни редакції поставленого питання до суду буде направлено окреме клопотання про забезпечення явки відповідних осіб до експертної установи для відібрання біологічних зразків, необхідних для проведення дослідження.

Одночасно експерт повідомив суд, що у разі неприйняття відповідного процесуального рішення ухвала суду від 20 травня 2026 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи може бути залишена без виконання 30 липня 2026 року як така, що містить питання, які не можуть бути вирішені із застосуванням чинних науково обґрунтованих методик судово-експертного дослідження.

Після надходження зазначеного клопотання експерта представник позивача ОСОБА_3 адвокат Лавренчук А.С. - 30 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» звернувся із новим клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, фактично погодившись із доводами експерта щодо необхідності зміни редакції поставлених питань та просить суд призначити експертизу із формулюванням питання, яке відповідає методичним можливостям експертного дослідження, а також вирішити питання щодо покладення витрат на позивача, забезпечення явки учасників до експертної установи, попередження експерта про кримінальну відповідальність та зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта.

Дослідивши матеріали цивільної справи, зміст клопотання судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, клопотання представника позивача, заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави.

Статтею 12 ЦПК України закріплено принцип змагальності сторін та диспозитивності цивільного процесу, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав.

За змістом статей 76, 77, 78, 79 та 80 ЦПК України доказами у цивільній справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Одним із передбачених законом засобів доказування є висновок експерта.

Відповідно до статті 102 ЦПК України висновок експерта є докладним описом проведених досліджень, зроблених у результаті них висновків та обґрунтованими відповідями на поставлені експертові питання.

При цьому предметом висновку експерта можуть бути виключно ті обставини, для встановлення яких необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право.

Наведена норма процесуального закону свідчить про те, що суд не вправі самостійно підміняти спеціальні знання власними припущеннями, а експерт, у свою чергу, не може виходити за межі своїх спеціальних знань або застосовувати методики, які не передбачені чинними нормативними документами та науково-методичними рекомендаціями.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання; без використання таких спеціальних знань встановити відповідні обставини неможливо; сторонами не подано належних висновків експертів або подані висновки викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Як убачається з матеріалів даної справи, саме зазначені умови були покладені судом в основу ухвали від 20 травня 2026 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Разом із тим після надходження матеріалів до експертної установи з`ясувалося, що питання, сформульовані судом, виходять за межі можливостей відповідної методики молекулярно-генетичних досліджень.

За змістом статті 72 ЦПК України експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів, уточнення поставлених питань, а також вчиняти інші процесуальні дії, необхідні для належного проведення експертизи.

Зазначене право експерта є процесуальною гарантією об`єктивності експертного дослідження та спрямоване на недопущення складання формального або необґрунтованого висновку.

Фактично звернення експерта до суду із відповідним клопотанням не свідчить про неможливість проведення експертизи як такої, а лише підтверджує неможливість надати відповіді на питання саме у тій редакції, яка визначена ухвалою суду.

Суд також враховує положення Закону України «Про судову експертизу».

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону судова експертиза є дослідженням на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку щодо питань, які є предметом судового розгляду.

Статтею 7 цього Закону визначено, що судово-експертна діяльність здійснюється виключно із застосуванням науково обґрунтованих методів дослідження та відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 12 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що експерт зобов`язаний провести повне, об`єктивне та науково обґрунтоване дослідження і надати мотивований письмовий висновок лише з тих питань, вирішення яких належить до його компетенції.

Отже, закон прямо забороняє експерту виходити за межі спеціальних знань або формулювати висновки щодо обставин, які не можуть бути встановлені із застосуванням відповідної методики.

Аналогічні вимоги містяться в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, відповідно до якої у разі, коли поставлені питання не відповідають можливостям конкретного виду експертизи, експерт зобов`язаний звернутися до органу чи суду, який призначив експертизу, із відповідним клопотанням про їх уточнення або зміну.

Таким чином, подане експертом клопотання є не проявом відмови від виконання покладених на нього обов`язків, а виконанням вимог процесуального закону та спеціального законодавства про судову експертизу.

Суд окремо звертає увагу, що молекулярно-генетична експертиза належить до числа найбільш достовірних сучасних засобів доказування при встановленні походження особи та родинних зв`язків.

Разом із тим навіть високий ступінь наукової достовірності такого дослідження не усуває необхідності дотримання затверджених методик його проведення.

Експерт не вправі змінювати методику дослідження на власний розсуд або відповідати на питання, які не передбачені відповідними методичними рекомендаціями, оскільки це призвело б до втрати наукової достовірності висновку та поставило б під сумнів його допустимість як доказу у розумінні статей 7780 ЦПК України.

Саме тому суд погоджується із доводами експерта про те, що питання щодо визначення конкретного ступеня спорідненості між досліджуваними особами, а також статистичного розрахунку ймовірності такого споріднення у запропонованій судом редакції не можуть бути вирішені за допомогою методики дослідження Y-хромосоми, яка використовується у даному випадку.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд враховує сформовану національну та міжнародну судову практику щодо значення судової експертизи як одного із засобів доказування, ролі суду у забезпеченні ефективного доказування та необхідності дотримання принципів справедливого судового розгляду.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що призначення судової експертизи є процесуальною дією, спрямованою на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, коли для їх встановлення необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє.

У постановах Верховного Суду у справах щодо встановлення походження дитини та оспорювання батьківства наголошено, що висновок молекулярно-генетичної експертизи (ДНК-експертизи) є одним із найбільш переконливих та науково достовірних доказів у справах цієї категорії, оскільки саме він дозволяє з високим ступенем точності встановити або спростувати наявність біологічного споріднення між особами.

Велика Палата Верховного Суду у своїх правових позиціях неодноразово звертала увагу на те, що реалізація принципу змагальності сторін нерозривно пов`язана із забезпеченням особі реальної можливості подати та дослідити докази, необхідні для підтвердження її вимог або заперечень.

При цьому суд не повинен залишатися пасивним спостерігачем, якщо для правильного вирішення спору необхідно сприяти реалізації учасниками справи їхніх процесуальних прав, у тому числі шляхом призначення експертизи, витребування доказів або усунення процесуальних перешкод для отримання доказової інформації.

Правовий висновок про те, що судова експертиза є невід`ємним елементом реалізації права особи на справедливий судовий розгляд, узгоджується також із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що експертиза, призначена судом, може мати вирішальне значення для результатів розгляду справи, а тому процедура її проведення повинна відповідати вимогам справедливого судового розгляду, передбаченим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Встановлення походження особи є складовою права людини на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції, а державні органи, у тому числі суди, повинні забезпечити ефективні процесуальні механізми для встановлення біологічного походження особи.

Особа не може бути поставлена у ситуацію, коли недосконалість процесуальних механізмів або надмірний формалізм державних органів фактично позбавляють її можливості встановити істину щодо свого походження.

ДНК-тестування є найбільш точним та науково обґрунтованим способом встановлення біологічного походження особи, а інтерес особи у встановленні істини щодо свого походження користується підвищеним рівнем правового захисту.

Суд також враховує положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у якій роз`яснено, що під час розгляду справ щодо походження дитини суд має вживати усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного встановлення фактичних обставин справи, у тому числі шляхом призначення відповідних експертиз.

Крім того, у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз`яснено, що у випадках, коли поставлені питання потребують уточнення, зміни або конкретизації, суд вправі постановити відповідну ухвалу, якою визначити остаточну редакцію питань, що підлягають вирішенню експертом.

Таким чином, законодавство та судова практика виходять із того, що процесуальні дії суду щодо уточнення, конкретизації або приведення поставлених експерту питань у відповідність до наукових можливостей відповідного виду експертизи не є втручанням у діяльність експерта, а навпаки, спрямовані на забезпечення повноти та достовірності судового доказування.

Суд звертає увагу, що у даній справі експерт не ставить питання про неможливість проведення молекулярно-генетичного дослідження взагалі.

Навпаки, зі змісту клопотання експерта вбачається, що проведення експертизи є можливим, однак за умови уточнення редакції поставленого питання відповідно до методики дослідження Y-хромосомних маркерів.

Отже, фактично виникла не проблема відсутності доказового засобу, а виключно питання процесуальної адаптації формулювання завдання експерту до меж спеціальних знань та методичних можливостей конкретного виду експертизи.

За таких обставин суд доходить висновку, що зміна редакції питання, поставленого на вирішення експерта, відповідає завданням цивільного судочинства, забезпечує ефективну реалізацію сторонами права на доказування, узгоджується з практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, а також спрямована на досягнення основної мети судового розгляду - встановлення об`єктивної істини у справі та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Разом із тим суд бере до уваги, що представник позивача ОСОБА_3 адвокат Лавренчук А.С., погодившись із доводами експерта, звернувся до суду з окремим клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у редакції питань, запропонованій експертом.

Оцінюючи це клопотання, суд виходить із того, що на момент його подання у справі вже існує чинна ухвала суду від 20 травня 2026 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка не скасована, не втратила законної сили та не була виконана.

За змістом положень ЦПК України повторне призначення тотожної експертизи за відсутності висновку про неможливість проведення раніше призначеної експертизи або без скасування попередньої ухвали не відповідає принципу процесуальної економії та може призвести до існування двох одночасно чинних процесуальних рішень щодо одного й того ж виду доказування.

Тому належним процесуальним способом вирішення питання, що виникло, є не призначення нової експертизи, а внесення відповідних змін до ухвали суду від 20 травня 2026 року шляхом викладення питання, поставленого на вирішення експерта, у редакції, яка відповідає методичним можливостям проведення молекулярно-генетичного дослідження.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу, що судове провадження повинно здійснюватися таким чином, щоб процесуальні рішення були логічно взаємопов`язаними, не дублювали одне одного та забезпечували ефективний розгляд справи без створення зайвих процесуальних перешкод.

Принцип процесуальної економії, який випливає із завдань цивільного судочинства, передбачає, що суд повинен застосовувати саме той процесуальний механізм, який забезпечує досягнення мети судового розгляду із найменшим втручанням у права учасників справи та без створення необґрунтованих процесуальних витрат.

За таких обставин суд доходить висновку, що належним способом реагування на клопотання експерта є внесення змін до ухвали суду від 20 травня 2026 року в частині редакції питання, поставленого на вирішення експерта, без повторного призначення судової експертизи.

Саме такий процесуальний підхід забезпечує безперервність проведення експертного дослідження, виключає необхідність повторного направлення матеріалів справи до експертної установи, не створює ризику виникнення двох одночасно чинних процесуальних рішень та відповідає принципу розумного строку розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що зі змісту клопотання експерта вбачається необхідність забезпечення явки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для відбору біологічних зразків.

Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від участі в експертизі або від подання експертам необхідних матеріалів чи документів суд залежно від того, хто саме ухиляється та яке значення для нього має проведення експертизи, вправі визнати факт, для з`ясування якого призначалася експертиза, або відмовити у його визнанні.

Наведена норма покладає на учасників справи обов`язок добросовісно сприяти проведенню судової експертизи та не створювати штучних перешкод для встановлення обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Оскільки предметом доказування у даній справі є встановлення походження дітей та наявності родинних зв`язків по чоловічій лінії, відбір біологічних зразків є необхідною передумовою проведення експертного дослідження.

Саме тому суд вважає за необхідне покласти на позивача обов`язок забезпечити явку дітей до експертної установи у визначені експертом дату та час, а також зобов`язати ОСОБА_2 особисто з`явитися до експертної установи для відбору біологічних зразків.

При цьому суд роз`яснює учасникам справи, що невиконання зазначених процесуальних обов`язків може потягнути застосування наслідків, передбачених статтею 109 ЦПК України, а також вплинути на оцінку судом доказів під час ухвалення остаточного рішення у справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на проведення експертизи, суд враховує, що відповідне клопотання подано представником позивача, який висловив готовність здійснити попередню оплату її вартості.

З огляду на положення статей 133, 137, 141 ЦПК України, саме на позивача підлягає покладенню обов`язок із внесення попередньої оплати вартості проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, тоді як остаточний розподіл судових витрат буде здійснений судом під час ухвалення рішення у справі залежно від результатів її розгляду.

Крім того, відповідно до статті 104 ЦПК України експерт підлягає попередженню про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та безпідставну відмову від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, що також має бути відображено в резолютивній частині ухвали.

Оскільки проведення призначеної судової молекулярно-генетичної експертизи потребує значного проміжку часу, а її висновок матиме істотне значення для встановлення обставин, які входять до предмета доказування, подальший розгляд справи до завершення експертного дослідження є об`єктивно неможливим.

За таких обставин, керуючись пунктом 5 частини першої статті 252 та пунктом 9 частини першої статті 253 ЦПК України, суд доходить висновку про необхідність зупинення провадження у справі до надходження до суду письмового висновку експерта або повідомлення експертної установи про неможливість надання такого висновку.

Таким чином, клопотання судового експерта підлягає задоволенню, тоді як клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки відсутні правові підстави для повторного призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, однак наявні підстави для внесення змін до ухвали суду від 20 травня 2026 року, покладення обов`язків щодо забезпечення проведення експертизи, вирішення питання про її оплату та зупинення провадження у справі на час виконання експертного дослідження.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 43, 72, 7680, 89, 102109, 133, 137, 141, 252, 253, 258261, 353355 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України та правовими висновками Верховного Суду, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Назарова С. від 15 червня 2026 року № СЕ-19/102-26/11825-БД - задовольнити.

Клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Лавренчука А.С. - задовольнити частково.

Внести зміни до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, виклавши питання, поставлене на вирішення експерта, у такій редакції:

«Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , родичами по чоловічій лінії?»

В іншій частині ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року залишити без змін.

Проведення призначеної судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Для проведення експертизи направити до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України матеріали цивільної справи № 132/1157/25.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статті 384 та 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок експерта та безпідставну відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Зобов`язати позивача ОСОБА_3 забезпечити явку: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, у визначені експертною установою дату та час, для відібрання біологічних зразків, необхідних для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Зобов`язати ОСОБА_2 прибути до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, у визначені експертною установою дату та час, для відібрання біологічних зразків, необхідних для проведення експертного дослідження.

Попередити учасників справи, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення від участі у проведенні експертизи, неподання необхідних матеріалів або іншого перешкоджання її проведенню суд має право залежно від того, хто саме ухиляється та яке значення має експертиза для цієї особи, визнати факт, для встановлення якого призначалася експертиза, або відмовити у його визнанні.

Попередню оплату вартості проведення судової молекулярно-генетичної експертизи покласти на позивача ОСОБА_3 .

Остаточний розподіл судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, здійснити під час ухвалення рішення у справі відповідно до статті 141 ЦПК України.

Провадження у цивільній справі № 132/1157/25 за позовом ОСОБА_3 до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - зупинити до надходження до суду письмового висновку судової молекулярно-генетичної експертизи або повідомлення експертної установи про неможливість її проведення.

Після набрання цією ухвалою законної сили матеріали цивільної справи невідкладно направити до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для продовження виконання ухвали суду від 20 травня 2026 року з урахуванням змін, внесених цією ухвалою.

Роз`яснити експертній установі, що всі інші положення ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2026 року залишаються чинними та підлягають виконанню, за винятком редакції питання, поставленого на вирішення експерта, яка змінена цією ухвалою.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Вінницький апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя