Ухвала суду № 138633027, 29.07.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/355/26

Провадження № 2/670/359/26

УХВАЛА

29 липня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

позивач ОСОБА_1 не з`явився

представник позивача ОСОБА_2 не з`явилася

представник відповідача Віньковецька селищна рада не з`явився

представник третьої особи Державний архів Хмельницької області не з`явився

представник третьої особи Новоушицька селищна рада не з`явився

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницької області, треті особи: Державний архів Хмельницької області, Новоушицька селищна рада Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Віньковецького районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницької області, треті особи: Державний архів Хмельницької області, Новоушицька селищна рада Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування, у якій представник позивача просить визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві приватної власності належить будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

15.07.2026 представник позивача подала до суду заяву про зміну предмета позову, додавши немайнову позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

29.07.2026 в підготовче засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також про долучення до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у зв`язку зі зміною предмета позову.

Представник відповідача Лужняк В.О. в підготовче засідання не з`явився, 24.06.2026 подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Віньковецької селищної ради, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої Державний архів Хмельницької області в підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином .

Представник третьої особи Новоушицька селищна рада Хмельницької області в підготовче засідання не з`явився, 05.06.2026 в електронній формі через електронний кабінет подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, при вирішенні справи покладається на думку суду.

Суд, оглянувши подану заяву та матеріали справи, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, одним із завдань підготовчого провадження є зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Водночас у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне прийняти заяву представника позивача про зміну предмета позовних вимог, оскільки це є право сторони позивача, дана заява подана представником позивача до закінчення підготовчого засідання, при цьому до неї додані докази її надіслання іншим учасникам справи, а також докази сплати судового збору за немайнову вимогу.

Керуючись ст. 12, 13, 49, 189, 260-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти заяву представника позивача про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницької області, треті особи: Державний архів Хмельницької області, Новоушицька селищна рада Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту родинних відносин.

В подальшому розглядати справу з урахуванням зміни позовних вимог.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити третім особам, що згідно ч. 6 ст. 53 ЦПК України, вони мають права та обов`язки, визначені у статті 43 цього Кодексу та відповідно до ст. 192 ЦПК України право подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання копії ухвали письмові пояснення щодо позову або відзиву, в яких слід викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Докази надсилання вищезазначених документів учасникам справи надати суду.

Підготовче засідання відкласти на 09.09.2026 о 16 год 00 хв.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Голуб