Рішення № 138627081, 24.07.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/3290/24

Номер провадження 2/676/123/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Бондара О.О.

з участю секретаря судового засідання Бурої В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» , Міністерства економіки України про визнання протиправною відмови та стягнення частини заробітної плати (премії),-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Міністерства економіки України про визнання протиправною відмови та стягнення частини заробітної плати (премії).

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 24.04.2018 року на умовах укладеного з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) контракту приступив до виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». В подальшому дія зазначеного вище контракту неодноразово продовжувалася. 05.12.2023 року Міністерство економіки направило листа щодо премії за підсумками роботи за 2021, 2022 року, де зазначено, що в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану преміювання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Мінекономіки за підсумками роботи за 2021 рік не здійснюється. Таким чином відбулася виплата премії лише за 2022 рік. Позивач вважає, що були дотримані і виконані всі диференційовані показники преміювання, тому підстав для відмови у погодженні нарахування і виплати річної премії за 2021 рік не було. 12.02.2024 року позивач звільнений за угодою сторін, пункті частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

У зв`язку із чим просить визнати протиправною відмову Міністерства економіки України щодо погодження нарахування і виплати річної премії за 2021 рік у сумі 333365,76 грн. та стягнути з Державного підприємства «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» заборгованість із частини заробітної плати у виді річної премій за період із 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року в сумі 333365,76 грн..

Ухвалою Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 24 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2025 року замінено відповідача - ДП «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на правонаступника - Державне підприємство «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Представник Міністерства економіки України подав письмовий відзив, в якому позов не визнав, крім того подав додаткові пояснення, в яких вказав, що з даними фінансової звітності (Баланс (форма №1) за 2021 рік, та звіту керівника підприємства про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства згідно листа наданого ДП «Хмельницькстандартметрології» від 24.02.2022 № 200 встановлено невиконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану передбачених контрактом (Додаток 1 до контракту), зокрема: збільшено залишок запасів на 58,5 тис. грн (на початок звітного періоду 868,1 тис. грн, фактично 926,6 тис. грн), збільшено дебіторську заборгованість на 73,5 тис. грн (на початок звітного періоду 186,8 тис. грн, фактично 260,3 тис. грн), збільшено кредиторську заборгованість за товари, роботи та послуги на 1169,1 тис. грн (на початок звітного періоду 3271,0 тис. грн, план 4440,1 тис. грн) в тому числі із розрахунками із оплати праці на 174,1 тис. грн (на початок звітного періоду 502,6 тис. грн, фактично 676,7 тис. гривень. Ураховуючи вимоги щодо нарахування премії, встановлені пунктом 3.1 Контракту, невиконання умов пунктів 8, 9, 10, 11 Додатку 1 до контракту від 19.04.2018 № 7 у Мінекономіки були відсутні підстави щодо погодження генеральному директору підприємства премії за підсумками роботи за 2021 рік.

В ході судового розгляду позивача та представник позивача позов підтримали і пояснили, що позивач працював на ДП «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» директором підприємства. В 2021 році підприємством було збільшено кількість договорів по наданню послуг підприємством в зв`язку з чим було отримано прибуток більший , ніж за попередній рік. Тому позивачу відповідно до умов контракту мала бути виплачена премія за 2021 рік в сумі 333365,76 грн.

Представник Державного підприємства «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на ті обставини що виплата премії позивачу не була погоджена Міністерством економіки України.

Представник Міністерства економіки України в ході судового розгляду позов не визнав посилаючись на ті обставини, що ДП «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за результатами роботи 2021 року збільшив розмір заборгованості підприємства по сплаті податків і зборів і в зв`язку з цим йому не було погоджено виплату премії за результатами роботи за 2021 рік.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, що протягом 2021 року вона працювала на ДП «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» начальником планово економічного відділу і в її обов`язки входило складання балансу В 2021 році збільшилась сума наданих послуг і тому збільшилась сума податків , зокрема ПДВ, ПДФО , військового збору, податку на прибуток, дивідендів. На кінець року збільшилась сума заборгованості по зарплаті, тобто по невиплаченій заробітній платі за другу половину грудня 2021 року в зв`язку з тим, що ця заробітна плата мала виплачуватись 07 січня 2022 року. На кінець 2021 року збільшилась заборгованість по сплаті заробітної плати, платежів до бюджетів, термін сплати яких не настав. Звіт відповідач фінансовому стану підприємства, до нього зміни не вносились. Правильність звіту підтверджується висновком аудиту. Заборгованість підприємства перед позивачем по виплаті премії за 2021 рік в сумі 333365,76 грн. відсутня, оскільки виплата премії міністерством не була погоджена і премія не нараховувалась. Звіт керівника підприємства

Заслухавши сторони, представників сторін, свідка, вивчивши матеріали справи , судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 24.04.2018 року Позивач на умовах укладеного з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України ( Мінекономрозвитку) контракту приступив до виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». В подальшому дія зазначеного вище контракту неодноразово продовжувалася, що підтверджено додатковими угодами до контракту № 7 від 19.04.2018 року.

Відповідно до розділу 3 контракту від 19.04.2018 року № 7 пункт 3.1. передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу , одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності , виходячи з установлених в тому числі йому премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, встановлених додатком до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

23 квітня 2022 року позивач звільнений у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, п.2 частини першої статті 36 Кодексу Законів про працю України.

25 квітня 2022 року року ОСОБА_1 призначений виконувачем обов`язків генерального директора державного підприємства «Хмельницький науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». 12.02.2024 року звільнений за угодою сторін, пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу Законів про працю України.

24 лютого 2022 року «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» листом за № 200 направило звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2021 рік до Міністерства економіки України.( т.1, а.с. 146 149).

05 грудня 2023 року Міністерство економіки направило листа за № 2804-09/06554-08 щодо премії за підсумками роботи за 2021,2022 року. Де зазначено, що в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану преміювання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Мінекономіки за підсумками роботи за 2021 рік не здійснюється. (т.1, а.с. 16).

Зміст пункту 3.1 контракту не передбачає необов`язкової виплати роботодавцем премії за трудовим контрактом, оскільки передбачені контрактом премії пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій залежать від доходу, одержаного підприємством за результатами господарської діяльності, і в розумінні частини другої статті 2 Закону України «Про оплату праці» є елементом додаткової заробітної плати, адже не нараховуються і не виплачуються автоматично, їх виплата залежить від результатів праці працівника.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт (частина перша статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (частина друга статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті (частина третя статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту (стаття 20 Закону України «Про оплату праці»).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 97 КЗпП України, статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (абзац перший статті 21 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до правового висновку, викладеного у змісті постанови Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 569/11722/16-ц (провадження № 61-31573сво18) премія - це додаткова заробітна плата понад установлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці, є додатковою заробітною платою, проте не є обов`язковою складовою заробітної плати працівника та виплачується відповідно до наказів про преміювання з урахуванням результатів роботи кожного працівника відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці (постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/17 (провадження № 61-15713св19)).

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наглядовій раді суб`єкта господарювання державного сектору економіки, а також керівнику уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об`єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, надано право встановлювати такі виключні умови оплати праці: умови, диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи за квартал - у розмірі до трьох місячних посадових окладів керівника підприємства; рік - у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окладів керівника підприємства.

Водночас у разі: наявності заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у відповідному квартальному або річному звітному періоді розмір премії за такий період повинен становити не більше 20 відсотків максимально дозволеного розміру премії відповідно до цієї постанови;

збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у поточному квартальному або річному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним звітним періодом премія за такий поточний звітний період не нараховується;

погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни премія зменшується або не нараховується у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим рішенням);

незатвердження (непогодження) в установленому законодавством порядку річного фінансового плану винагорода (премія) не нараховується.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 760/1125/20-ц (провадження № 61-12476сво21) зазначено, що премії, передбачені контрактом, як і інші премії, передбачені системою оплати праці, не нараховуються і не виплачуються автоматично. Їх виплата залежить від результатів праці працівника, а саме досягнення умов і показників преміювання, визначених у положенні про преміювання. Рішення про виплату премії приймає роботодавець на підставі виконаних працівником умов і досягнутих показників преміювання.

За фактичних обставин цієї справи, виплата премії як заходу заохочення, з огляду на визначені сторонами підстави та умови її нарахування та виплати, є правом роботодавця, вона не може мати обов`язкового характеру, тобто не бути передбачена контрактом як обов`язок роботодавця.

У спірних правовідносинах річна премія є винагородою, що має разовий характер і застосовується як захід заохочення працівника на підставі статей 140, 143-146 КЗпП України. Виплата премій як заходу заохочення є правом роботодавця, вона не може мати обов`язкового характеру.

Оскільки підстави премії, її розмір повинні визначатись компетентним органом, а саме Міністерством економіки України , за підсумками роботи за рік на підставі диференційованих показників, установлених додатком 2 контракту, стягнену судом премію у розмірі 348 019 грн не можна визнати такою, що обрахована відповідно до умов контракту.

Таким чином, за відсутності відповідних розпорядчих документів Міністерства економіки України щодо преміювання позивача за підсумками роботи за 2021 рік на Державному підприємстві «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» були відсутні підстави для нарахування і виплати позивачу щорічної премії.

Враховуючи відмову в задоволенні позову , що позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає, що судові витрати в виді судового збору в сумі 3333 гривень 65 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258 260, 263 265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» , Міністерства економіки України про визнання протиправною відмови Міністерства економіки України щодо погодження нарахування і виплати річної премії за 2021 рік у сумі 333365,76 грн. та стягнути з Державного підприємства «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» заборгованості із частини заробітної плати у виді річної премій за період із 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року в сумі 333365,76 грн., відмовити.

Судові витрати в виді судового збору в сумі 3333 гривень 65 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач : Державне підприємство «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» , м. Вінниця , вул.. Левка Лук`яненка, 23/2 , код ЄДРПОУ 04725929).

Відповідач: Міністерство економіки України ( вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 37508596).

Повне рішення складено 24 липня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О.