Ухвала суду № 138625861, 28.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

28.07.2026 Справа №607/12478/15-ц Провадження №4-с/607/10/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скарги представника боржника ОСОБА_1 адвоката Покотило Ю.В., за участю заінтересованих осіб: Тернопільського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, старшого державного виконавця Шевчук А.О., АТ «СЕНС БАНК», на неправомірні дії державного виконавця,

за участю: представника скаржника адвоката Покотило Ю.В., представника Тернопільського відділу ДВС Юрчак В.І.,

ВСТАНОВИВ:

Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Покотило Ю.В. звернувся до суду із скаргою, в якій скаржник просить визнати неправомірною і скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О. від 31.07.2024 про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49920182; визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О. у не зупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49920182 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати неправомірною і скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О. від 11.04.2025 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №49920182; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О., вчиненні 11.04.2025, пов`язані із накладенням арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні №49920182; зобов`язати старшого державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О. зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49920182 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що в провадженні Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №49920182 (ідентифікатор доступу: 19АВ26ААЕДДЗ) з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25 листопада 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/12478/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в розмірі 336307,12 грн. 05.12.2022 вчинення виконавчих дій у даному виконавчому провадженні було зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки боржник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ЗС України. Станом на 31.07.2024 дані обставини продовжували існувати і будь-яких відомостей про те, що боржник перестала проходити військову службу у виконавчому провадженні немає. Навпаки, згідно отриманої державним виконавцем відповіді Пенсійного фонду України на запит №262785848 від 11.04.2025, боржник отримує заробітну плату у військовій частині НОМЕР_1 . Відтак, обставини, які зумовили зупинення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», продовжують існувати, а тому підстави для поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49920182 відсутні. Відновлення виконавчого провадження у зв`язку із надходженням на адресу Відділу ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/12478/15-ц від 30.05.2024 про заміну стягувача ні частиною 5 статті 35 ЗУ «Про виконавче провадження» (як про це зазначено у постанові державного виконавця), ні іншими нормами цього Закону, не передбачено. У зв`язку із цим рішення державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49920182 є протиправним. Крім того, враховуючи заміну стягувача у даному виконавчому провадженні, яка була здійснена постановою державного виконавця від 31.07.2024, державний виконавець будучи обізнаним з існуванням підстав для зупинення виконавчого провадження був зобов`язаний - не пізніше наступного робочого: дня зупинити виконавче провадження на підставі ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження", а не продовжувати вчиняти виконавчі дії. У зв`язку із цим прийняття 11 квітня 2025 року рішення та вчинення дій, пов`язаних із накладенням арешту на кошти боржника, також є протиправними, оскільки державний виконавець був зобов`язаний зупинити виконавче провадження відразу після того, як йому стало відомо про обставини, передбачені ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження". Незважаючи на це, вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49920182 станом на даний час не зупинено. Про прийняття оскаржуваних рішень, вчинення оскаржуваних дій та допущення оскаржуваної бездіяльності боржник дізналась 14 квітня 2025 року, коли намагалась розрахуватись безготівковим способом за медикаменти, необхідні для її лікування, яке вона проходить через отримане під час військової служби поранення, однак не змогла цього зробити через накладений арешт на її грошові кошти. До цього часу, продовжуючи перебувати на військовій службі в Збройних Силах України, що було і є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, а також за відсутності законних підстав для поновлення вчинення виконавчих дій, боржник підставно та правомірно розраховувала на правомірну поведінку органу примусового виконання, який був повідомлений про наявність безумовних підстав для зупинення вчинення виконавчих дій. У зв`язку із цим боржник, не перебуваючи за місцем свого проживання, до отримання повідомлення про арешт коштів не перевіряла, які саме рішення чи дії приймає або вчиняє державний виконавець у виконавчому провадженні №49920182, оскільки була переконаною, що вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні зупинено з 05.12.2022. Наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для подання скарги на рішення та бездіяльність державного виконавця, які були прийняті та допущені 31.07.2024, а тому цей строк підлягає поновленню.

Також, представник боржника ОСОБА_1 адвокат Покотило Ю.В. звернувся до суду із скаргою, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської О.П., пов`язані із зверненням стягнення на звільнені з-під арешту грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АТ «СЕНС БАНК»; зобов`язати старшого державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанську О.Р. відкликати (скасувати) платіжну інструкцію від 28.10.2025 №22268 про примусове списання коштів з рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АТ «СЕНС БАНК» та повернути грошові кошти,які були стягнені із даного рахунку. Зазначив, що 11.04.2025 у даному виконавчому провадженні було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. 18.04.2025 у даному виконавчому провадженні було прийнято постанову про зняття арешту з коштів боржника, якою було знято арешт з рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ "А - БАНК", що належить боржнику ОСОБА_1 . Підставою для винесення постанови про заняття арешту з даного рахунку боржника у ній вказано надходження заява боржника про припинення арешту коштів, у зв`язку з отриманням на рахунок заробітної плати, а також статтю 59 ЗУ «Про виконавче провадження», пунктом 1 частини 4 якої передбачено таку підставу для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини як отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Вказана постанова про зняття арешту з коштів боржника сторонами не оскаржувалась. Нової постанови про арешт вказаного рахунку боржника не виносилось. Незважаючи на це, 28 жовтня 2025 року державним виконавцем Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанською Оксаною Романівною було складено та передано на виконання платіжну інструкцію від 28.10.2025 №22268 про примусове списання коштів з рахунку боржника рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ "А - БАНК», яка була виконана банківською установою 30 жовтня 2025 року. Таким чином державний виконавець звернув стягнення на грошові кошти, які були звільнені з під арешту, що свідчить про порушення державним виконавцем вимог ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Зауважив, що з метою отримання інформації про причини неврахування державним виконавцем постанови від 18.04.2025 про зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ "А - БАНК", при складанні та передачі на виконання платіжної інструкції від 28.10.2025 №22268 про примусове списання коштів з вказаного рахунку боржника, представником боржника 31 жовтня 2025 року засобами електронної пошти на офіційну електронну пошту відділу ДВС було надіслано адвокатський запит №159 від 31.10.2025, однак відповіді на цей запит не отримано до цього часу. Про вчинення оскаржуваних дій боржник дізналася 30 жовтня 2025 року, коли отримала повідомлення від банківської установи про списання коштів з її заробітного рахунку.

Окрім того, представник боржника ОСОБА_1 адвокат Покотило Ю.В. звернувся до суду із скаргою, в якій скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність головного державного Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудої О.М., пов`язану із невинесенням постанови про закінчення виконавчого провадження №49920182 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у провадженні, якого знаходиться виконавче провадження №49920182, винести постанову про закінчення виконавчого провадження №49920182 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначив, що 11.04.2025 у даному виконавчому провадженні було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 283989,36 гривні. 16.04.2025 у даному виконавчому провадженні було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було вирішено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ВЧ НОМЕР_1 , а також вирішено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 283989.36 гривні (UAH), в тому числі виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведення виконавчих дій. Вказані постанови сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась. 28 жовтня 2025 року державним виконавцем Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанською О.Р. було складено та передано на виконання платіжну інструкцію від 28.10.2025 №22268 про примусове списання коштів з рахунку боржника рахунку НОМЕР_2 , відкритому в AT "А - ЕАНК», грошових коштів в загальній сумі 277265,46 грн. Вказана платіжна інструкція 30.10.2025 була частково виконана банківською установою шляхом списання з рахунку боржника грошових коштів в сумі 1 701,76 грн. Відтак, станом на 30.10.2025 залишок загальної заборгованості у виконавчому провадженні, включно з виконавчим збором та витратами виконавчого провадження становив 275 563,70 грн. (277265,46 грн. - 1 701,76 грн.). Наведена обставина була додатково підтверджена державним виконавцем, якою 28.01.2026 представнику боржника було надано реквізити для оплати заборгованості у виконавчому провадженні, в яких державним виконавцем було зазначено 275 563,70 грн. як загальну суму залишку заборгованості у виконавчому провадженні №49920182, включно із виконавчим збором та витратами виконавчого провадження. 29.01.2026 боржником було сплачено 275 563,70 грн. за реквізитами, які були надані державним виконавцем. Однак, незважаючи на повне погашення заборгованості у виконавчому провадженні, постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» не винесена до цього часу.

16 квітня 2025 року представник Тернопільського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу суду через судову систему «Електронний суд» надіслав відзив на заяву, в якому заперечив проти задоволення скарги, вказавши, що за твердженням скаржника підставою для зупинення - проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, отже існують обставини у виконавчому провадженні для застосування п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону. Зупинення вчинення виконавчих дій має відбуватися виключно у тому випадку, якщо згідно умовами служби проведення виконавчих дій, неможливе. Якщо у боржника є доходи, є кошти на рахунках, на які можна звернути стягнення, то проходження військової служби не є перешкодою для виконавчих дій. Отже, згідно відповіді УПФУ боржниця отримує дохід у ВЧ НОМЕР_1 . Згідно Довідки №4/338 від 11.04.2022 ОСОБА_1 проходила службу у ВЧ НОМЕР_4 . Згідно Довідки №1037 від 06.11.2022 ОСОБА_1 проходила службу у ВЧ НОМЕР_5 . Згідно Довідки №1780/1873 від 28.05.2023 ОСОБА_1 брала участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України в період з 14.03.2023 по 24.04.2023. Дані факти не є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій. Скаржником не надано жодного підтверджуючого документу щодо неможливості виконання рішення суду ОСОБА_1 в добровільному порядку чи у неї існували (існують) перешкоди для погашення заборгованості згідно рішення суду. Тож, лише перебування боржника на військовій службі не є перешкодою для стягнення заборгованості за кредитними договорами та іншими коштами за виконавчими документами. Отже, у державного виконавця відсутні правові та законні підстави для повторного зупинення вчинення виконавчих дій. Доводи скаржника щодо умов та законних підстав для скасування постанови про арешт коштів взагалі відсутні. Лише твердження, що державний виконавець був зобов`язаний зупинити виконавче провадження за обставин проходження військової служби заявницею є необґрунтованими і надуманими. Отже, постанова про арешт коштів боржника є законною та не підлягає скасуванню.

У своїй скарзі адвокат Ю.В.Покотило надає ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження. За допомогою ідентифікатора забезпечується повноцінний доступ до виконавчого провадження, так би мовити, до "електронного кабінету виконавчого провадження": Сторони виконавчого провадження можуть самостійно стежити за статусом провадження: ознайомитись із діями виконавця, з усіма документами виконавчого провадження. 31.07.2024 керуючись ч. 5 ст. 35 Закону винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, яка винесена у системі АСВП. Доступ до матеріалів виконавчого провадження існував на момент винесення даної постанови у боржника, отже боржниця в будь який момент могла ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Представником вказана дата 14.04.2025 - «день коли особа дізналася про порушення п прав внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення», проте не надає жодних доказів, що саме в цей день особа дізналася про порушенні права. Більше того згідно відповіді УПФУ ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_1 , що 160 км від м. Тернополя. Скаржниця могла у свою відпустку, вихідний день поцікавитися, щодо примусових па у виконавчому провадження, де вона виступає боржником. відповідно до п. 5 ст. 74 Закону Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була знатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення І прав, свобод чи законних інтересів. Та обставина, що скаржниці стало відомо, про поновлення вчинення виконавчих дій лише після сповіщення у додатку «ДІЯ» не є підставою для поновлення строків оскарження постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 31.07.2024. Враховуючи той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу була наявна у боржниці ОСОБА_1 , якій було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження та обов`язок виконання рішення суду строки на оскарження постанов державного виконавця пропущені.

17 лютого 2026 року представник Тернопільського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу суду через судову систему «Електронний суд» надіслав відзив на заяву, в якому заперечив проти задоволення скарги, вказавши, що рішення суду передбачає стягнення заборгованості, визначеної в іноземній валюті, а сплата її гривневого еквівалента за курсом НБУ станом на 21.05.2015 не є належним виконанням судового рішення. Також зазначив, що помилку в реєстраційних даних виконавчого провадження було виправлено постановою державного виконавця від 13.02.2026, а тому підстав для закінчення виконавчого провадження не існує.

25 лютого 2026 року представник Тернопільського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу суду через судову систему «Електронний суд» надіслав відзив на заяву, в якому заперечив проти задоволення скарги та просив відмовити у її задоволенні. Відзив мотивовано тим, що під час відкриття виконавчого провадження №49920182 державним виконавцем було допущено технічну помилку при внесенні до автоматизованої системи виконавчого провадження резолютивної частини виконавчого документа, внаслідок чого було зазначено лише гривневий еквівалент боргу станом на 21.05.2015. Постановою державного виконавця про зміну (доповнення) реєстраційних даних цю помилку було виправлено шляхом внесення до автоматизованої системи повної резолютивної частини виконавчого листа. Представник органу державної виконавчої служби зазначив, що рішення суду передбачає стягнення заборгованості у розмірі 15 998,79 доларів США, а гривневий еквівалент визначається за офіційним курсом Національного банку України на день фактичного виконання рішення. Посилаючись на положення статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», частини другої статті 533 Цивільного кодексу України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16, вказав, що боржником фактично сплачено лише еквівалент 9 037,55 доларів США, а тому рішення суду виконано не в повному обсязі. У зв`язку з цим, на думку представника відділу державної виконавчої служби, підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 адвокат Покотило Ю.В. скарги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник Тернопільського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судовому засіданні просить у задоволенні скарг відмовити.

Представник заявника АТ "СЕНС БАНК" у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду заяви, про причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються скарги, а також вивчивши відзиви на скарги, встановив наступне.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2015 №607/12478/15-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним. Присуджено до стягнення із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_6 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019, п/р НОМЕР_7 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість за Кредитним договором №770/38-870-08 від 22 серпня 2008 року в розмірі 15998 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) доларів США 79 центів, що згідно курсу НБУ, станом на 21.05.2015р., становить 332977 (триста тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) гривень 35 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 12674 долари США 00 центів, що згідно курсу НБУ становить 263779,68 грн.; заборгованість за відсотками - 2427,73 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 50527,59 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 371,54 долари США, що згідно з курсом НБУ становить 7732,64 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 525,52 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 10937,44 грн.; судовий збір у розмірі 3329 (три тисячі триста двадцять дев`ять) гривень 77 коп.

Постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС у Тернопільського міського управління юстиції від 27 січня 2016 року у виконавчому провадженні №49920182, відкритого на підставі виконавчого документу № 604/12478/15 від 25.11.20215, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, накладено арешт на все рухоме та не рухоме майно боржника.

Також постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС у Тернопільського міського управління юстиції Стрілковою І.П. від 16 березня 2016 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Згідно довідки від 06.11.2022 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в НОМЕР_5 .

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шевчук А.О. від 05 грудня 2022 року, вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа 607/12478/15 від 25 листопада 2015 року у ВП №49920182 зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34, ст. 35 ЗУ "Про виконавче провадження" до закінчення служби в ЗС України.

Постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О. від 31 липня 2024 року замінено сторону виконавчого провадження на підставі ухвали №607/12478/15 від 30.05.2024, виданої Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, якою замінено вибулого стягувача у виконавчому провадженні ПАТ "Укрсоцбанк" на правонаступника АТ "СЕНС Банк".

Постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О. від 31 липня 2024 року поновлено вчинення виконавчих дій, у зв`язку з тим, що на адресу Відділу надійшла ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.05.2024 про заміну сторони виконавчого провадження.

11.04.2025 у даному виконавчому провадженні було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

16.04.2025 у виконавчому провадженні прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було вирішено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ВЧ НОМЕР_1 , а також вирішено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 283989.36 гривні (UAH), в тому числі виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведення виконавчих дій.

18.04.2025 у виконавчому провадженні було прийнято постанову про зняття арешту з коштів боржника, якою було знято арешт з рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ "А - БАНК", що належить боржнику ОСОБА_1 .

29.01.2026 боржником ОСОБА_1 було сплачено 275 563,70 грн. за реквізитами, які були надані державним виконавцем.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права чи свободи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами такої служби проведення виконавчих дій є неможливим.

Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою державного виконавця від 05.12.2022 вчинення виконавчих дій було зупинено саме на підставі пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» до закінчення проходження боржником військової служби у Збройних Силах України.

Разом із тим постановою від 31.07.2024 державним виконавцем було поновлено вчинення виконавчих дій з мотивів надходження ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Частиною 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня після того, як йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення.

Таким чином, поновлення виконавчих дій законом пов`язується саме з усуненням обставин, які були підставою для їх зупинення, а не з вчиненням окремих процесуальних дій у виконавчому провадженні, зокрема із заміною сторони виконавчого провадження.

Матеріали справи не містять доказів того, що станом на 31.07.2024 боржник ОСОБА_1 припинила проходження військової служби або відпали обставини, які були підставою для винесення постанови про зупинення виконавчих дій від 05.12.2022. Навпаки, наявні у матеріалах виконавчого провадження документи, у тому числі інформація Пенсійного фонду України, підтверджують, що боржник продовжувала проходити військову службу та отримувала грошове забезпечення у військовій частині.

За таких обставин суд доходить висновку, що ухвала суду про заміну стягувача сама по собі не є передбаченою законом підставою для поновлення вчинення виконавчих дій, або в разі поновлення виконавчого провадження з метою залучення нового стягувача, то виконавче провадження за наявності підстав, а саме проходження боржником військової служби підлягало зупиненню, чого в даному випадку не відбулося, а тому постанова державного виконавця від 31.07.2024 про поновлення вчинення виконавчих дій прийнята без достатніх правових підстав.

Оскільки після незаконного поновлення виконавчого провадження державним виконавцем були прийняті постанова про арешт коштів боржника від 11.04.2025 та постанова про звернення стягнення на доходи боржника від 16.04.2025, такі виконавчі дії є похідними від незаконно поновленого виконавчого провадження та не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, у частині вимоги скарги від 15.04.2026 про зобов`язання державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №49920182, зупинити вчинення виконавчих дій у зазначеному виконавчому провадженні на підставі пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» до усунення обставин, які стали підставою для такого зупинення, то у її задоволенні слід відмовити, оскільки за наслідком вирішення вимог даної скарги, що стосується поновлення виконавчого провадження, яке визнане як незаконне, суд не вправі зобов`язати посадову особу відділу ДВС вчинити ті дії, які така особа зобов`язана виконати у силу прямих вимог Закону України «Про виконавче провадження» після скасування постанови про поновлення виконавчого провадження.

Доводи представника Тернопільського відділу державної виконавчої служби про пропуск боржником строку на оскарження постанови від 31.07.2024 суд оцінює критично.

Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Посилання представника органу державної виконавчої служби на те, що під час відкриття виконавчого провадження боржнику було надано ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, не є достатнім доказом того, що боржник був обізнаний про винесення постанови від 31.07.2024 або повинен був дізнатися про її існування саме в день її прийняття.

Закон України «Про виконавче провадження» не покладає на боржника обов`язку здійснювати постійний моніторинг автоматизованої системи виконавчого провадження з метою перевірки, чи не прийнято державним виконавцем нових процесуальних рішень. Наявність технічної можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження не може ототожнюватися з належним повідомленням особи про прийняття відповідного рішення або з моментом, коли вона повинна була дізнатися про порушення свого права.

Не можуть бути прийняті судом і доводи представника органу державної виконавчої служби про те, що боржник, перебуваючи на військовій службі, міг під час відпустки чи вихідних днів перевірити стан виконавчого провадження. Такі твердження ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними належними доказами. Крім того, проходження військової служби саме по собі не свідчить про обов`язок особи регулярно перевіряти інформацію в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Із матеріалів справи вбачається, що про поновлення виконавчих дій та накладення арешту на кошти боржник фактично дізналася після блокування рахунків та неможливості скористатися власними коштами. Саме після цього вона звернулася до суду зі скаргою у встановлений законом строк.

Враховуючи наведене, суд вважає поважними причини пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця від 31.07.2024 та приходить до висновку про наявність підстав для його поновлення.

Щодо скарги про невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2015 з боржника стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 998,79 доларів США, із зазначенням її гривневого еквівалента за офіційним курсом Національного банку України станом на 21.05.2015, а також судовий збір.

Разом із тим під час відкриття виконавчого провадження державним виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження було внесено лише гривневий еквівалент заборгованості, визначений станом на 21.05.2015, що в подальшому було відображено у процесуальних документах виконавчого провадження.

Як вбачається з наданої суду вимоги про усунення порушень, орган державної виконавчої служби визнав, що під час відкриття виконавчого провадження було допущено помилку при визначенні суми, яка підлягає стягненню, та, посилаючись на положення статей 49 Закону України «Про виконавче провадження», 533 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що примусовому виконанню підлягає саме сума, визначена у доларах США, а її гривневий еквівалент має визначатися на день фактичного виконання рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16 зазначила, що якщо у судовому рішенні визначено грошове зобов`язання в іноземній валюті із зазначенням його гривневого еквівалента на певну дату, належним виконанням такого рішення є сплата суми, еквівалентної визначеній судом сумі в іноземній валюті, за офіційним курсом Національного банку України на день платежу. При цьому гривневий еквівалент, наведений у судовому рішенні станом на певну дату, не є остаточним розміром грошового зобов`язання.

Отже, у даному виконавчому провадженні виконанню підлягає рішення про стягнення 15 998,79 доларів США, а не їх гривневий еквівалент станом на 21.05.2015.

Водночас суд звертає увагу, що до моменту внесення змін до реєстраційних даних виконавчого провадження державний виконавець тривалий час здійснював примусове виконання рішення, виходячи саме із гривневої суми, внесеної до автоматизованої системи виконавчого провадження. Саме на підставі цих даних державним виконавцем 28.01.2026 боржнику було надано реквізити для остаточного погашення заборгованості із зазначенням конкретної суми - 275 563,70 грн., яку визначено як залишок боргу у виконавчому провадженні. 29.01.2026 боржник сплатив зазначену суму в повному обсязі.

Лише після цього державний виконавець, виправивши реєстраційні дані виконавчого провадження та дійшов висновку про необхідність подальшого виконання рішення виходячи із суми боргу, визначеної в іноземній валюті.

Таким чином на час розгляду скарги відсутні підстави вважати, що рішення суду виконано у повному обсязі відповідно до виконавчого документа, оскільки після усунення допущеної при відкритті виконавчого провадження помилки предмет виконання відповідає змісту виконавчого листа та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо виконання валютних зобов`язань.

За таких обставин суд приходить до висновку, що бездіяльність державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження не суперечить вимогам пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для задоволення цієї частини скарги немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258261, 353, 447451 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 34, 35, 39, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на рішення та бездіяльність державного виконавця.

Скарги представника боржника ОСОБА_1 адвоката Покотило Ю.В., за участю заінтересованих осіб: Тернопільського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, старшого державного виконавця Шевчук А.О., АТ «СЕНС БАНК», на неправомірні дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О. від 31 липня 2024 року про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49920182.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О., що полягала у не зупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49920182 на підставі пункту 1 частини 1статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О. від 11 квітня 2025 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №49920182.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А.О., вчинені 11 квітня 2025 року, пов`язані з накладенням арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні №49920182.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської Оксани Романівни, пов`язані зі зверненням стягнення на грошові кошти, звільнені з-під арешту, які знаходилися на рахунку НОМЕР_2 .

Зобов`язати старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанську Оксану Романівну відкликати (скасувати) платіжну інструкцію від 28 жовтня 2025 року №22268 про примусове списання коштів із рахунку НОМЕР_2 та вжити заходів щодо повернення коштів, стягнутих на її підставі, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

У частині вимоги скарги від 15.04.2026 про зобов`язання державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №49920182, зупинити вчинення виконавчих дій у зазначеному виконавчому провадженні на підставі пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» до усунення обставин, які стали підставою для такого зупинення у задоволенні відмовити.

У задоволенні вимог скарги від 07.02.2026 щодо визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління МЮУ Рудої О.М., пов`язану із не винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження №49920182 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язання державного виконавця, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №49920182, винести постанову про закінчення виконавчого провадження №49920182 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» -- відмовити.

Копії ухвал направити скаржнику та заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Повний текст ухвали виготовлено 28 липня 2026 року.

Головуючий суддя Ю. І. Дзюбановський