Рішення № 138617556, 24.07.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5176/25

Провадження № 2/589/905/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025р. ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1502856 від 14.05.2024р. в розмірі 29620,00 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 14850 грн - сума заборгованості за процентами, 9770 грн сума заборгованості за штрафом. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаним договором.

Ухвалою суду від 05 листопада 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, поштові відправлення повернуті востаннє з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яка проставлена 17.01.2026 року, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.

Станом на 24.07.2026 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили. За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 14.05.2024 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (ТОВ «Селфі Кредит», Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач, Позичальник) було укладено договір № 1502856 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі- договір) за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт (п. 7.1 договору) /а.с. 32-36/. Згідно з умовами п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 2.1 договору відповідач отримав кредит в розмірі 5000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день, знижена процентна ставка - 1% в день. За користування кредитом відповідач зобов`язався сплачувати фіксовані проценти кожні 30 днів у строки, передбачені Додатком № 1, та повернути кредит у строк до 09.05.2025 року.

Згідно з Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1502856 від 14.05.2024 року, сторони погодили графік платежів, зі змісту якого вбачається, що загальна вартість кредиту складає 32000 грн /а.с. 36, зворот/.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін передбачений розділом 7 договору.

Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «В731» підписала електронний кредитний договір, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с. 37, зворот/, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Наведене свідчить, що відповідач ознайомилась і погодилась з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2.1 договору визначено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» за вих. № 20250325-438 від 25.03.2025 р. ТОВ «Селфі Кредит» 14.05.2024 року виконано свої зобов`язання за договором та перераховано на картку № НОМЕР_1 , номер якої надано йому позичальником та вказано в договорі, кредитні кошти в сумі 5000 грн /а.с. 39/, що також підтверджується інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» на запит суду. Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» вих.№ БТ/10143 від 29.11.2025 року картка № НОМЕР_2 , яка відповідає цій масці, емітована саме на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 65, 67/.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цими договорами не виконувала, у визначені цим договором строки кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила, внаслідок чого у відповідача за розрахунком позивача утворилась заборгованість, що склала 29620 грн, з яких 5000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 14850 грн - сума заборгованості за процентами, 9770 грн сума заборгованості за штрафом /а.с. 39, зворот - 43/.

Слід зазначити, що 28.11.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» (Клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Фактор) було укладено договір факторингу № 28112024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за договором № 1502856 про надання споживчого кредиту від 14.05.2024 року щодо відповідача /а.с. 43, зворот - 48/.

На виконання умов цього договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Селфі Кредит» фінансування за договором факторингу № 28112024 від 28.11.2024 р., що підтверджується платіжною інструкцією /а.с. 49, зворот/ та 28.11.2024 р. між Клієнтом і Фактором відбулося підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за вказаним договором факторингу /а.с. 49/. Таким чином, як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 28112024 від 28.11.2024 р. /а.с. 48, зворот/, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» передані вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1502856 про надання споживчого кредиту від 14.05.2024 року.

Про зміну кредитора за договором № 1502856 про надання споживчого кредиту від 14.05.2024 року ОСОБА_1 була повідомлена ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» шляхом направлення їй досудової вимоги на поштову адресу /а.с. 50, зворот/.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення позивача, відповідач не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості за договором, незважаючи на те, що строк повернення кредиту вже настав ще 09.05.2025 року.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманої у кредит від ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 1502856 про надання споживчого кредиту від 14.05.2024 року грошової суми у розмірі 5000 грн. 00 коп. матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за сумою (тілом) кредиту є обґрунтованою.

Водночас, перевіряючи правильність нарахованої суми заборгованості по процентам за користування кредитом, суд виходить з наступного.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-IX), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно з п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 - денна ставка не більше 1,5 %, з 21.08.2024 - денна ставка не більше 1 %.

Як встановлено вище, що відповідач отримала кредит 14.05.2024 року, після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір процентів за користування кредитом не мав виходить за граничні межі відсотків, встановлених законом на момент їх нарахування.

Виходячи з викладеного, проценти підлягають розрахунку наступним чином: за період з 14.05.2024 року по 20.08.2024 року в розмірі 7425 грн. (в межах заявлених вимог), за період з 21.08.2024 по 28.11.2024 року в розмірі 5000 грн. (5000 x 1 x 100 : 100). Загальна сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача становить 12425 грн.

З дослідженого розрахунку заборгованості вбачається також нарахування штрафних санкцій за договором, але суд звертає увагу позивача на наступне.

З 24.02.2022р. на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за штрафом у розмірі 9770 грн за договором № 1502856 про надання споживчого кредиту від 14.05.2024 року, нарахованим у період воєнного стану, є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач в даній справі не скористалась своїми правами щодо подання відзиву, заперечень на позовну заяву, доказів на їх підтвердження.

З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати процентів суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у загальному розмірі 17425 грн.

На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити частково у вказаному розмірі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1425 грн 10 коп.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адкокатським об`єднанням «Апологет», копію акту № 1104 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.10.2025 року, копію детального опису наданих послуг від 08.10.2025 року до акту № 1104 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., копію ордера на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І. /а.с. 53, 53, зворот, 54, 54, зворот/.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 4706 грн 40 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» /ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, 79029/ заборгованість за договором № 1502856 про надання споживчого кредиту від 14.05.2024 року в розмірі 17425 грн 00 коп. /сімнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять грн 00 коп./, судовий збір в сумі 1425 грн 10 коп. /одна тисяча чотириста двадцять п`ять грн. 10 коп./ та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4706 грн 40 коп. /чотири тисячі сімсот шість грн 40 коп./.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова