Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 р. № 400/3368/26 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перерахунку пенсії її чоловіка - ОСОБА_2 , виконаного на підставі рішень Миколаївського окружного адміністративного суду в справах № 400/11259/21 та № 400/15647/23, та неодержаної ним у зв`язку зі смертю.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суму пенсії, що підлягала виплаті згідно з рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року (справа № 400/11259/21) та від 31.01.2024 року (справа № 400/15647/23), та залишилася недоодержаною у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , без застосування при виплаті Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання рішень».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за життя її чоловіка відповідачем була нарахована заборгованість на виконання рішень суду, однак не була виплачена. Відповідачем листами від 26.03.2025 року за № 1400-0202 8/24646 та № 1400-0202-8/24631 було надано витяги з Реєстру рішень,виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційні номери рішень в реєстрі 231571 та 654889), а також відповідні розрахунки на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № N/А 10021, однак виплату вказаних сум проведено не було, посилаючись черговість виконання рішень суду за принципом календарної дати набрання ними законної сили. На заяву позивача щодо виплати їй заборгованості, листом від 25.02.2026 року відповідач відмовив посилаючись на те, що виконання рішень суду та виплата заборгованості на виконання рішень суду проводиться з урахуванням Постанови КМУ від 14.07.2025 року за № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного утримання суддям у відставці) призначених (перерахованих на виконання судових рішень)». Таку відмову вважає протиправною та просить задовольнити позов.
Ухвалою від 02.04.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Головним управлінням не відмовлено Позивачу у нарахуванні та виплати недоотриманої пенсії, яка була нарахована на виконання рiшення суду від 21.02.2022 та від 31.01.2024 Зазначена сума буде виплачено Позивачу у порядку черговості, визначеної відповідно до Постанови № 21-2. А на момент виникнення спірних правовідносин Постанова №821 є чинною та протиправною не визнавалася.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій заперечила проти обґрунтувань відповідача та повністю підтримала позовні вимоги.
Дослідивши докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , є вдовою ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262).
Головним управлінням на виконання рішення суду у справі № 400/11259/21 від 21.02.2022 року проведено перерахунок пенсії особи та нараховано заборгованість в розмірі 205815,5 грн та на виконання рішення суду у справі № 400/15647/23 від 31.01.2024 року проведено перерахунок пенсії особи та нараховано заборгованість в розмірі 66000 грн.
31.01.2025 року позивач, як дружина померлого ОСОБА_2 , звернулась із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії, яка нарахована за життя її чоловіку.
Відповідач вніс до Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ по справіах № 400/11259/21, №400/15647/23 в розділ Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача та після виділення відповідних коштів здійснюватиметься виплата заборгованості за датою набрання рішенням суду законної сили.
11.02.2026 року позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату належних їй сум в порядку перерахунку пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2
25.02.2026 року ГУ ПФУ в Миколаївській області було відмовлено в проведення повного розрахунку, визнаної судовими рішеннями заборгованості, зокрема, посилаючись на те, що виконання рішень суду та виплата заборгованості на виконання рішень суду проводиться з урахуванням Постанови КМУ від 14.07.2025 року за № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного утримання суддям у відставці) призначених (перерахованих на виконання судових рішень)» .
Вважаючи протиправними дії відповдіача щодо нездійснення їй виплати заборгованості, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закон № 1058-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно ст. 5 Закону №1058-VI цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Питання виплати пенсій врегульовані нормами ст. 47 Закону № 1058-VI, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
У п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону №1058-VI установлено, що застрахована особа має право: на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Постановою КМУ від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821), яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (п. 1 Порядку № 821).
Пунктами 4 - 8 Порядку № 821 передбачено, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених п.5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому п.5-7 цього Порядку.
Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідачем непроведено виплату позивачу, перерахунку пенсії її чоловіка - ОСОБА_2 , виконаного на підставі рішень Миколаївського окружного адміністративного суду в справах № 400/11259/21 та № 400/15647/23, та неодержаної ним у зв`язку зі смертю, через застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».
Водночас, суд звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову КМУ від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 дане рішення залишено без змін.
Також, суд зазначає, що Верховним Судом була сформульована у справі №640/5248/19 позиція, що вказує на неприпустимість встановлення Кабінетом Міністрів України підзаконним нормативним актом механізму, який фактично створює нову модель погашення заборгованості за судовими рішеннями у сфері пенсійних виплат через черговість чи обмеження асигнувань, якщо такий механізм призводить до відтермінування або частковості виконання остаточних судових рішень та порушує принципи верховенства права й обов`язковості судового рішення.
За вказаних обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов належить задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатила судовий збір в розмірі 1331,20 грн. Тому, з урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн. На підтвердження понесення судових витрат позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 30.01.2026 року, квитанцію від 30.01.2026 року на суму 10000 грн.
Положеннями пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Виходячи з предмету спору, та того, що справа відновиться до категорії не складних справ (справа розглянута в спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання), окрім того дана категорія справ має сталу судову практику, з договору про надання правничої допомоги та квитанції не можливо достеменно встановити надання правничої допомоги саме за даним позовом, а також відсутності відомостей щодо часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), то суд приходить висновку, що про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), перерахунку пенсії її чоловіка - ОСОБА_2 , виконаного на підставі рішень Миколаївського окружного адміністративного суду в справах № 400/11259/21 та № 400/15647/23, та неодержаної ним у зв`язку зі смертю.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суму пенсії, що підлягала виплаті згідно з рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року (справа № 400/11259/21) та від 31.01.2024 року (справа № 400/15647/23), та залишилася недоодержаною у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , без застосування при виплаті Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання рішень».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар
Судове рішення № 138615197, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/3368/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: