Рішення № 138615189, 29.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р. № 640/30221/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор", вул. Князів Острозьких, 32/2,м. Київ,01010, до відповідачаЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, вул. Кошиця Олександра, 3,м. Київ,02068, проскасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0001564202,

До Миколаївського окружного адміністративного суд надійшла справа Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімвектор» (далі позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) та просить визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21 серпня 2020 року за № 0001564202.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що у нього виникло право на податковий кредит у сумі 332 395 грн після сплати відповідної суми податку при митному оформленні постачання товарів.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «Хімвектор» було включено суму ПДВ 332 395 грн. 00 ком. на підставі митних декларацій від 06.05.2020 року №313261, від 19.05.2020 року №314270. Однак, на товари ввезені позивачем розповсюджується режим звільнення від оподаткування, встановлений п. 71 підрозділ 2 розділ XX ПК України. Враховуючи викладене, ТОВ «Хімвектор» в порушення п. 71 підрозділ 3 розділ XX ПК України безпідставно сформовано податковий кредит по операціях із ввезення на митну територію України товарів за кодом УКТЗЕД 6307909800, 6210109800 на суму ПДВ: 332 395 гривень 00 копійок.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд,

ВСТАНОВИВ:

Офісом великих платників податків ДПС, було проведено камеральну перевірку ТОВ «Хімвектор» достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року, за результатами якої складено акт від 22.07.2020 року за № 923/28-10-42-02/41556090.

З акту вбачається, що відповідачем було встановлено що до складу податкового кредиту (р. 11.1 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою» податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року) ТОВ «Хімвектор» було включено суму ПДВ 332 395 грн. 00 ком. на підставі митних декларацій від 06.05.2020 року №313261, від 19.05.2020 року №314270.

При цьому, у митній декларації від 19.05.2020 року №314270 вказано про ввезення товарів (текстильні лицьові медичні напівмаски, одноразові, без змінного фільтра , складаються з декількох шарів нетканих матеріалів (упаковані окремо в герметичних поліетиленових пакетиках, в комплекті з металевим затискачем для перенісся): медична одноразова респіраторна маска, стандарт KN95 - 30 000 шт. за кодом УКТЗЕД 6307909800). У травні 2020 року ТОВ «Хімвектор» згідно податкових накладних виписаних та зареєстрованих в ЄРПН реалізувало товари за кодом УКТЗЕД зазначеними в постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року №224 із застосуванням ставки ПДВ 0% (код пільги 14060544 «Тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України товарів (у т.ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії корона вірусної хвороби (COVID- 19), перелік яких зазначено Кабінетом Міністрів України»), тобто податкові зобов`язання за даними операціями не нараховувались.

Відтак, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 71 підрозділ 2 розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі - ПК України), що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 332 395 гривень 00 копійок, яка підлягала зменшенню.

На підставі висновків акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0001564202 про завищення розміру від`ємного значення ПДВ на 332 395 гривень 00 копійок.

Вважаючи протиправним вищезазначене податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 18 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів.

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

За правилами пункту 206.1 статті 206 ПК України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

За змістом підпунктів 206.2.1 та 206.2.2 пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, крім операцій: із ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України; із ввезення із звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України: у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України; у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов`язань.

За положеннями пункту 194.1 статті 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (підпункт 194.1.1 пункту 194 статті 194 ПК України).

Як передбачено у пункті 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.3 статті 198 ПодаткоПК України).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як закріплено у пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За нормами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, чинного станом на момент отримання передоплати Позивачем переодплати за договором поставки №744Т/2022 було передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє стверджувати, що у випадку, коли при ввезенні товарів на митну територію України платник податку на додану вартість сплатив суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митною декларацією, платник податку має право включити таку суму ПДВ до податково кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

При цьому, суд звертає увагу, що норма п.198.6 ст.198 ПК України є альтернативною та передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, які або не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних або не підтверджені митними деклараціями чи іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з митної декларації від 06.05.2020 року №313261 позивачем імпортовано товари (одноразові захисні комбінезони, з нетканого матеріалу, використовуються для запобігання переносу потенційного інфекційних агентів, складаються з декількох шарів нетканих матеріалів, зовнішня частина ламінована плівкою з пластмаси для забезпечення додаткової міцності - 1 500 шт. за кодом УКТЗЕД 6210109800) за митною вартістю 1 199 799,38 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 239 959,88 грн та з митної декларації від 19.05.2020 року №314270 позивачем імпортовано товар (текстильні лицьові медичні напівмаски, одноразові, без змінного фільтра , складаються з декількох шарів нетканих матеріалів (упаковані окремо в герметичних поліетиленових пакетиках, в комплекті з металевим затискачем для перенісся): медична одноразова респіраторна маска, стандарт KN95 - 30 000 шт. за кодом УКТЗЕД 6307909800) за митною вартістю 462 176,14 грн в т.ч. ПДВ 92 435,23 грн.

Отже, Позивач - платник ПДВ, сплатив суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митною декларацією.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 332 395 гривень 00 копійок.

При цьому, суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.11.2021 у справі №640/4641/20, згідно з якою з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов`язання зі сплати ПДВ, але після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм ПК України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми ПДВ до бюджету.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність податкового повідомлення рішення від 21 серпня 2020 року за № 0001564202, тому воно підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимог належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 4985,93 грн, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвектор" (вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 41556090) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця Олександра, 3,м. Київ,02068, ідентифікаційний код 44082145) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0001564202 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 серпня 2020 року за № 0001564202.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, будинок 3, м. Київ, 02068, ідентифікаційний код 44082145) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««ХІМВЕКТОР» (вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 41556090) судовий збір у сумі 4985,93 грн (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень дев`яносто три копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар