Рішення № 138612169, 30.07.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3255/25

Провадження по справі № 2/129/511/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши без участі сторін та їх представників у місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в інтересах якого діє представник Балюх Євген Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2025 року до Гайсинського районного суду Вінницької області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», подана представником Балюхом Євгеном Олександровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 26 листопада 2025 року.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що 07 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №07.03.2025-100001043, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 8500 грн строком на 140 днів зі сплатою процентів, комісії та інших платежів, передбачених договором. Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти відповідачу, однак останній належним чином взяті на себе договірні зобов`язання не виконав. Хоча відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, ці платежі були враховані позивачем при визначенні суми боргу, проте повністю зобов`язання не виконано, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 22 486 грн 34 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту, процентами, комісією та неустойкою. У зв`язку із цим позивач просив стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Представник позивача у призначене судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі наявності передбачених законом підстав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до вимог статей 178, 223, 280 ЦПК України неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті, а за наявності передбачених законом умов суд ухвалює рішення за наявними у справі доказами.

З огляду на те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані сторонами докази відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від його виконання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 07 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07.03.2025-100001043 в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». З матеріалів справи вбачається, що укладення договору здійснювалося шляхом прийняття відповідачем пропозиції (оферти) кредитодавця, сформованої в інформаційній системі позивача, із підписанням відповіді про її прийняття електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на фінансовий номер телефону відповідача. Умовами договору передбачено, що електронний кредитний договір складається з оферти, заявки та акцепту позичальника, підписаного одноразовим ідентифікатором, а примірник договору кредитодавця підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи.

Відповідно до статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а якщо правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що перед укладенням кредитного договору відповідач пройшов електронну ідентифікацію із використанням Системи BankID Національного банку України, внаслідок чого кредитодавцем було отримано та верифіковано персональні дані відповідача, зокрема його прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання та фінансовий номер телефону, що додатково підтверджує належність укладеного кредитного договору саме відповідачу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що умовами кредитного договору сторони погодили надання відповідачу кредитних коштів у сумі 8500 грн строком на 140 днів із датою повернення кредиту 24 липня 2025 року. Спосіб надання кредиту визначено як безготівкове перерахування коштів на платіжний засіб позичальника, реквізити якого були зазначені ним під час оформлення заявки на отримання кредиту.

Факт виконання позивачем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується сукупністю письмових доказів, наявних у матеріалах справи.

Так, листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення», яке відповідно до укладеного з позивачем договору здійснює переказ коштів без відкриття рахунків, підтверджено, що 07 березня 2025 року о 12 год. 19 хв. 33 сек. на платіжну картку № НОМЕР_1 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 8500 грн із призначенням платежу: «Видача за договором кредиту №07.03.2025-100001043». Зазначений документ також містить номер транзакції в системі iPay.ua, що свідчить про фактичне здійснення відповідної платіжної операції.

При цьому номер платіжної картки, на яку було здійснено переказ кредитних коштів, повністю співпадає з номером електронного платіжного засобу, зазначеним у кредитному договорі, що додатково підтверджує отримання кредитних коштів саме відповідачем.

Оцінюючи наведені докази у їх взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредиту відповідачу, а тому з моменту перерахування кредитних коштів між сторонами виникли договірні правовідносини, в межах яких відповідач набув обов`язку повернути отримані кошти та сплатити передбачені договором платежі.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що після отримання кредитних коштів відповідач приступив до виконання взятих на себе договірних зобов`язань та здійснив часткове погашення заборгованості, а саме: 20 березня 2025 року у сумі 1889 грн 33 коп. та 04 квітня 2025 року у сумі 1974 грн 33 коп. Позивач зазначає, що вказані платежі були враховані при формуванні довідки-розрахунку заборгованості та визначенні остаточного розміру позовних вимог.

Сам факт здійснення відповідачем часткових платежів після отримання кредитних коштів суд розцінює як поведінку, що узгоджується з існуванням між сторонами кредитних правовідносин та свідчить про виконання відповідачем зобов`язання в певній частині. Разом із тим здійснення часткового погашення не припиняє зобов`язання в іншій його частині та не звільняє відповідача від обов`язку належного виконання кредитного договору в повному обсязі відповідно до його умов.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором, а згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком станом на день звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість за кредитним договором №07.03.2025-100001043 від 07.03.2025 року у загальному розмірі 22 486 грн 34 коп., яка складається з: 8500 грн основного боргу, 9520 грн процентів за користування кредитом, 301 грн 34 коп. комісії за надання кредиту та 4165 грн неустойки. При цьому проценти були нараховані за період з 07 березня 2025 року по 24 липня 2025 року.

Перевіряючи правильність заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, не надано власного розрахунку заборгованості, не спростовано факту отримання кредитних коштів та не надано доказів виконання зобов`язань у більшому обсязі, ніж це враховано позивачем при визначенні суми боргу.

Щодо вимоги про стягнення основної суми кредиту суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів у погодженому сторонами розмірі, тоді як відповідач обов`язок щодо їх повернення у встановлений договором строк належним чином не виконав. Незважаючи на здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості, залишок основного боргу відповідно до поданого розрахунку становить 8500 грн, а доказів його погашення матеріали справи не містять. За таких обставин вимога про стягнення основної суми кредиту є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає, що відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони під час укладення кредитного договору погодили розмір процентної ставки, порядок її нарахування та строк користування кредитом. Нарахування процентів здійснювалося виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто з 07 березня 2025 року по 24 липня 2025 року, а тому заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 9520 грн відповідає умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства. Доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку або безпідставності нарахування процентів відповідачем суду не подано.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

За змістом кредитного договору сторони погодили не лише розмір кредиту, строк його повернення та розмір процентів за користування кредитними коштами, а й сплату комісії за надання кредиту, розмір якої визначений умовами договору та врахований позивачем при розрахунку заборгованості. Укладення кредитного договору на таких умовах підтверджується матеріалами справи, а доказів того, що відповідач оспорював відповідну умову договору або що вона у встановленому законом порядку визнана недійсною, суду не подано.

Відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов, якщо такі умови не суперечать вимогам закону. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що умова договору щодо сплати комісії порушує вимоги чинного законодавства або була нав`язана відповідачу всупереч принципу свободи договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога про стягнення комісії за надання кредиту у сумі 301 грн 34 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення неустойки суд зазначає таке.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, а неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами при укладенні кредитного договору було погоджено відповідальність позичальника за порушення строків виконання грошових зобов`язань у вигляді неустойки, а також визначено порядок її нарахування. Умовами договору передбачено право кредитодавця нараховувати неустойку у разі прострочення виконання відповідачем своїх договірних обов`язків.

При цьому суд враховує, що спірний кредитний договір укладено 07 березня 2025 року, тобто після набрання чинності змінами до законодавства про споживче кредитування, на які посилається позивач як на підставу можливості застосування договірної неустойки до спірних правовідносин. Позивачем заявлено до стягнення неустойку у розмірі 4165 грн, а відповідач не подав заперечень щодо порядку її нарахування, не навів доводів про її неспівмірність наслідкам порушення зобов`язання та не звертався до суду із клопотанням про її зменшення.

Оцінюючи співвідношення розміру заявленої до стягнення неустойки із сумою основного боргу, тривалістю прострочення та характером допущеного порушення, суд не знаходить підстав вважати її явно неспівмірною наслідкам порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, а тому дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги у цій частині.

Таким чином, дослідивши всі надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами підтвердив факт укладення між сторонами кредитного договору, виконання ним свого обов`язку щодо надання кредитних коштів, порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення кредиту та правильність визначення розміру заборгованості, тоді як відповідач зазначені обставини не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань або безпідставності заявлених вимог суду не надав. За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Оцінивши кожний доказ окремо та всі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» є законними, обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, тоді як відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не подав відзиву на позов, не надав доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань чи спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 627, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в інтересах якого діє представник Балюх Євген Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.03.2025-100001043 від 07 березня 2025 року у загальному розмірі 22 486 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят шість) гривень 34 копійки, яка складається з: 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 9 520 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом; 301 (триста одна) гривня 34 копійки комісія за надання кредиту; 4 165 (чотири тисячі сто шістдесят п`ять) гривень 00 копійок неустойка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не буде подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, заочне рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 289 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Представник позивача: Балюх Євген Олександрович.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: