Рішення № 138612167, 30.07.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3229/25

Провадження по справі № 2/129/503/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши без участі сторін та їх представників в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник Дармограй Анастасія Тимофіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

12.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Дармограй Анастасія Тимофіївна звернулася до Гайсинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.05.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №498504-КС-001 про надання кредиту в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 7000 грн, які були перераховані на банківську картку, зазначену відповідачем під час оформлення кредиту.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, у передбачені договором строки кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом та комісію не сплатив, у зв`язку із чим станом на 05.09.2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 25 262 грн 38 коп., яка складається із: 7000 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 17 212 грн 38 коп. простроченої заборгованості за процентами та 1050 грн заборгованості зі сплати комісії.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 25 262 грн 38 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 15.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Одночасно судом, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 відповідачу та виписку про рух коштів за рахунком, відкритим для її обслуговування, за період з 04.05.2024 року по 19.10.2024 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не направив.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з`явився до суду без поважних причин, відзиву на позов не подав, а представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до вимог статей 280, 281 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку кожному доказу окремо та їх сукупності відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 11, 626, 627, 628, 629 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов та зобов`язані виконувати взяті на себе договірні зобов`язання належним чином.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Судом встановлено, що 04.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №498504-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит) в електронній формі із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Зі змісту договору вбачається, що кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 7000 грн строком на 24 тижні, тобто до 19.10.2024 року, зі зниженою процентною ставкою 1,15407143 % за кожний день користування кредитом, стандартною процентною ставкою 1,5 % за кожний день користування кредитом, а також із встановленням одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 1050 грн, яка відповідно до умов договору нараховується в дату видачі кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що до укладення договору відповідачу була направлена пропозиція (оферта) укласти договір із зазначенням усіх істотних умов кредитування, після чого відповідач прийняв зазначену пропозицію шляхом акцепту, підтвердивши повне та безумовне погодження з її умовами, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, із анкети клієнта вбачається, що саме відповідач під час оформлення кредиту зазначив свої персональні дані, номер телефону, адресу електронної пошти та банківську картку № НОМЕР_1 , на яку повинні були бути перераховані кредитні кошти.

Відповідно до наданого позивачем підтвердження ТОВ «ПрофітГід» від 04.05.2024 року на виконання платіжної інструкції кредитодавця було успішно здійснено переказ грошових коштів у сумі 7000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», із зазначенням у призначенні платежу кредитного договору №498504-КС-001 та ідентифікаційного номера відповідача.

Оскільки під час відкриття провадження суд мав перевірити належність зазначеної банківської картки відповідачу та факт отримання ним кредитних коштів, ухвалою суду від 15.09.2025 року було витребувано відповідні відомості від АТ КБ «ПриватБанк».

На виконання вимог ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що банківська картка № НОМЕР_1 була оформлена саме на ім`я ОСОБА_1 , а також надало виписку про рух коштів за відповідним рахунком за період, визначений судом.

Із дослідженої судом банківської виписки вбачається, що 04.05.2024 року на зазначений картковий рахунок відповідача було зараховано грошові кошти у сумі 7000 грн, після чого відповідач почав ними розпоряджатися шляхом здійснення переказів, інших видаткових операцій та використання коштів за власним розсудом.

Таким чином, надані суду письмові докази у своїй сукупності підтверджують не лише факт укладення між сторонами кредитного договору, а й належне виконання позивачем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів та фактичне отримання і використання цих коштів відповідачем.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані, будь-яких доказів на підтвердження невиконання позивачем умов договору, недійсності кредитного договору, неперерахування кредитних коштів чи їх повернення суду не надано, відзив на позовну заяву не подано, а тому відповідно до положень статті 81 ЦПК України суд оцінює надані позивачем докази як належні, допустимі, достовірні та достатні для встановлення зазначених обставин справи.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд також враховує положення Закону України «Про електронну комерцію», яким урегульовано порядок укладення правочинів в електронній формі.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, а такий договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом, у тому числі електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Надані позивачем документи свідчать, що укладення кредитного договору відбулося саме шляхом послідовного проходження відповідачем процедури реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, заповнення анкети позичальника, отримання пропозиції (оферти) із зазначенням усіх істотних умов кредитування та її прийняття (акцепту) шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином, між сторонами виникли цивільні права та обов`язки, що випливають із належним чином укладеного кредитного договору.

При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про оспорювання відповідачем факту укладення договору, використання його персональних даних третіми особами, несанкціонованого оформлення кредиту чи незаконного отримання кредитних коштів. Навпаки, сукупність досліджених судом доказів підтверджує, що кредитні кошти були зараховані саме на банківську картку відповідача, після чого останній здійснював активне користування отриманими грошовими коштами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, який відповідачем не спростований, станом на 05.09.2025 року заборгованість за Договором №498504-КС-001 становить 25 262 грн 38 коп., з яких: 7000 грн заборгованість за тілом кредиту, 17 212 грн 38 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом та 1050 грн заборгованість зі сплати комісії. Зазначений розрахунок узгоджується із довідкою про стан заборгованості, наданою позивачем, а будь-яких доказів його неправильності або контррозрахунку відповідачем суду не надано.

Оцінюючи заявлену до стягнення суму комісії, суд виходить із того, що її сплата була прямо передбачена укладеним між сторонами кредитним договором, умови якого були доведені до відома відповідача до моменту його укладення та прийняті останнім шляхом акцепту оферти. Договором визначено розмір комісії, порядок її нарахування, а також передбачено, що вона є одноразовим платежем, який підлягає нарахуванню в день видачі кредиту та не може бути змінений кредитодавцем в односторонньому порядку. Відповідач, укладаючи договір, погодився із зазначеними умовами, не оспорив їх у встановленому законом порядку та не надав суду доказів недійсності відповідної умови договору чи інших обставин, які б виключали можливість її застосування. За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення комісії є такою, що ґрунтується на умовах укладеного сторонами договору та підлягає задоволенню.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, належне виконання позивачем своїх договірних зобов`язань щодо надання кредитних коштів, порушення відповідачем обов`язку щодо своєчасного повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, відсутність будь-яких доказів погашення заборгованості або заперечень щодо її розміру, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» є законними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник Дармограй Анастасія Тимофіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором №498504-КС-001 про надання кредиту від 04 травня 2024 року у загальному розмірі 25 262 (двадцять п`ять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 38 копійок, яка складається з: 7 000 (сім тисяч) гривень заборгованість за тілом кредиту; 17 212 (сімнадцять тисяч двісті дванадцять) гривень 38 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 050 (одна тисяча п`ятдесят) гривень заборгованість зі сплати комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Гайсинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо заява відповідача про перегляд заочного рішення залишена без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Строк на апеляційне оскарження в такому випадку обчислюється з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239), місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: