Ухвала суду № 138611703, 29.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________

УХВАЛА

"29" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2066/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Трофімов І.В.

при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Київської окружної прокуратури м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави в особі: 1) Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10) 2) Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд, пов. 10) до 1) Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61022, м. Харків, вул. Кирпичова, 2) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард електрісіті" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 14, оф. 2, буд. 14) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів за участю :

прокурора - Ковальової І.І.;

представника позивача 1 не з`явився;

представника позивача 2 Левченко Д.В.;

представників відповідача 1 Барчук А.В., Молчанової Ю.Ю.;

представника відповідача 2 Деріглазової М.О.,

ВСТАНОВИВ:

Київською окружною прокуратурою м. Харкова пред`явлено до Господарського суду Харківської області позовну заяву в інтересах держави в особі: 1)Міністерства освіти і науки Уркаїни, 2) Північно-східного офісу Держаудитслужби до 1) Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард електрісіті", в якій прокурор просить:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 19 від 04.11.2025 до Договору № 2-ХПІ від 12.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу в частині визначення ціни електричної енергії як товару;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 20 від 04.12.2025 до Договору № 2-ХПІ від 12.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу в частині визначення ціни електричної енергії як товару;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард електрісіті" на користь Міністерства освіти і науки України грошові кошти у розмірі 685'632,53 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що спірні додаткові угоди укладено всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки останніми збільшено ціну за одиницю товару більше ніж на 10% від початкової ціни в договорі № 2-ХПІ від 12.12.2024, в результаті чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Асгард електрісіті" безпідставно одержано 685'632,53 грн бюджетних коштів. Поряд з тим, відповідачем 2 не вжито належних заходів щодо обґрунтування коливання ціни на ринку електричної енергії, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08 липня 2026 року о 14:00.

26.06.2026 позивач 2 подав письмові пояснення, які досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.

29.06.2026 відповідач 1 подав відзив, який досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

29.06.2026 відповідач 2 подав відзив, який досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

30.06.2026 позивач 1 подав письмові пояснення, які досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.

02.07.2026 прокурор подав відповідь на відзив відповідача 2, яку досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

06.07.2026 відповідач 2 подав заперечення відповідь на відзив, які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

07.07.2026 відповідач 2 подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922VIII.

08.07.2026 прокурор подав заперечення на клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 08.07.2026 підготовче засідання відкладено на 29.07.2026 на 14:15 год.

28.07.2026 відповідач 2 подав додаткові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі.

Прокурор у судовому засіданні 29.07.2026 проти задоволення клопотання відповідача 2 та зупинення провадження у справі заперечував.

Представник позивача 1 в судове засідання 29.07.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача 2 в судовому засіданні 29.07.2026 вирішення клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі залишив на розсуд суду.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні 29.07.2026 підтримали клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 29.07.2026 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позицію учасників справи, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

Як убачається з офіційного сайту Конституційного Суду України, Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/20269(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Статтями 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права, з урахуванням європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд.

Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до п.4 ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, закон повинен відповідати критерію "якості закону", зокрема, бути доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, що забезпечує особі можливість належним чином передбачати правові наслідки своєї поведінки та здійснювати свою діяльність із дотриманням принципу правової визначеності.

За приписами ст.1 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України - є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.

Статтею 151-1 Конституції України визначено, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

До повноважень Конституційного Суду України належить: вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (п.1 ч.1 ст.150 Конституції України).

Згідно зі ст.151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи наведене, визнання Конституційним Судом України нормативного акта чи його окремих положень неконституційними виключає можливість їх подальшого застосування та відтворення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, окрім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким відповідний акт було визнано неконституційним, у подальшому змінені у порядку, передбаченому розділом XIII Конституції України.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з`ясовувати: 1) як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (постанови Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 14.09.2022 у справі №911/1977/21).

Верховний Суд зазначав, що, зважаючи на частини 4, 6 ст.75 ГПК України, пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).

При цьому, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та ухвалення рішення у цій справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2023 у справі №914/2930/21.

Як убачається зі змісту позовної заяви прокурором у якості підстав позову визначено обставини щодо порушення відповідачами вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні спірних додаткових угод, що призвело до перевищення максимального ліміту збільшення ціни згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", та як наслідок безпідставної сплати відповідачем 1 на користь ТОВ "Асгард електрісіті" 685'632,53 грн бюджетних коштів.

Тобто, спір об`єктивно неможливо вирішити без застосування спірної норми Закону України "Про публічні закупівлі", яка наразі перевіряється Конституційним Судом.

Враховуючи підстави та вимоги заявленого позивачем позову у даній справі, які ґрунтуються на порушенні відповідачами приписів п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", господарський суд вважає, що рішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", матиме суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

У постанові від 12.10.2021 по справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Забезпечення єдності судової практики є фундаментальним завданням, виконання якого має сприяти стабільності правопорядку, прогнозованості здійснення правосуддя. Застосування різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності.

Крім того, судом взято до уваги позицію висловлену в постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/19209/21 з приводу того, що суди не мають застосовувати положення законів, які не відповідають Конституції, незалежно від того, чи визнавалися вони Конституційним Судом України неконституційними, тобто закони, що суперечать Конституції України не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (п.33).

Така позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України у постанові №9 від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя": "Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй" (п.34).

Тому Суд дійшов висновків щодо необхідності застосування вказаних норм у подібних правовідносинах у такий спосіб:

1) на будь-якій стадії судового процесу у випадку, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він не застосовує такий закон чи інший правовий акт, зокрема й до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким положення закону визнані неконституційними, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, оскільки принцип прямого (безпосереднього) застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає повноваження судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають таким, що суперечить Конституції України;

2) суди застосовують процесуальний механізм, передбачений частиною четвертою статті 7 КАС України, зокрема й у випадку, коли Конституційним Судом України сформульовано юридичну позицію щодо положення закону, яке підлягало застосуванню на час виникнення відповідних правовідносин (п.36).

Приймаючи до уваги, що судовий захист не може бути побудовано на неправовому (неконституційному) законі, конституційність якого наразі розглядається Конституційним Судом України, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити.

За приписами п.4 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Виходячи зі змісту вказаних положень Кодексу, зупинення провадження у справі обумовлено саме необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

Суд зазначає, що об`єктивна неможливість розгляду справи №922/2066/26 до завершення конституційного провадження полягає не у відсутності доказів, а в тому, що вирішення спору залежить від застосування норми права, конституційність якої вже є предметом перевірки Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України щодо пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" матиме безпосереднє значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки саме ця норма покладена в основу висновків щодо допустимості зміни ціни за договором про закупівлю та правових наслідків укладення відповідних додаткових угод.

Оскільки вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, суд, з метою забезпечення принципу правової визначеності, єдності судової практики та запобіганню ухваленню незаконного рішення, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.

Керуючись п.5 ч.1 ст.227, ст.ст.229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача 2 про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 922/2066/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 30.07.2026.

СуддяІ.В. Трофімов