Рішення № 138611702, 23.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/804/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника Керівника Харківської обласної прокуратури (місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького,4; код ЄДРПОУ: 02910108) в інтересах держави в особі: 1) Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області (місцезнаходження: 63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Борова, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ: 04397939) 2) Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (місцезнаходження: 63801, Харківська обл, Ізюмський р-н, с. Борова, вул. Центральна,1; код ЄДРПОУ: 44854510) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження: 61165, м. Харків, вул. Космічна, 21; код ЄДРПОУ: 39792822) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство «БОРІВСЬКЕ» (місцезнаходження: 63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Борова, вул. Центральна,44; код ЄДРПОУ: 00705522) про скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельні ділянки за участю представників:

прокурора: Клейн Л.В. (Службове посвідчення № 072868 від 01.03.23);

1-го позивача: не з`явився;

2-го позивача; не з"явився;

відповідача: Бойко Р.М.(Ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1374451 від 08.06.2026. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю СП № 4124 від 04.10.2022), Репетун К.В. (Ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1392598 від 29.04.2026. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1815 від 08.08.2017);

третьої особи: Дралін Є.А. (самопредставництво).

ВСТАНОВИВ:

Заступник Керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство «БОРІВСЬКЕ», в якій просить суд:

Усунути перешкоди Борівській селищній раді Ізюмського району Харківської області, повноваження якої в умовах воєнного стану виконує Борівська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397939) у користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами: 6321055100:17:004:0337, 6321055100:08:001:0128, 6321055100:17:004:0342, 6321055100:17:004:0340, 6321055100:17:004:0343, 6321055100:11:005:0294, 6321055100:08:003:0281, 6321055100:11:001:0317, 6321055100:08:003:0280, 6321055100:17:004:0341, 6321055100:17:002:0256, 6321055100:17:004:0338, 6321055100:17:004:0339, 6321055100:10:002:0282, 6321055100:17:002:0257, 6321055100:11:002:0252, 6321055100:11:005:0295, 6321055100:09:006:0288, 6321055100:09:006:0289, 6321055100:10:005:0295, розташовані на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області шляхом:

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:004:0337 площею 3.6944 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:08:001:0128 площею 22.3184 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:11:005:0294 площею 4.1553 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:08:003:0280 площею 4.433 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:002:0256 площею 2.3397 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:004:0338 площею 4.4592 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:004:0339 площею 6.4959 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522). Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2026.

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:004:0342 площею 0.9716 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:004:0340 площею 1.2042 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:004:0341 площею 2.5378 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:004:0343 площею 4.474 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:08:003:0281 площею 8.1878 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:11:001:0317 площею 7.6314 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:10:002:0282 площею 3.2669 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:17:002:0257 площею 9.5809 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2026 42 району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:09:006:0288 площею 7.5027 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:09:006:0289 площею 19.7808 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:11:002:0252 площею 15.4825 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:11:005:0295 площею 1.7484 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321055100:10:005:0295 площею 1.3516 га розташованої на території Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, у тому числі з припиненням права власності КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522).

- Зобов`язати ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522) повернути державі в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області (ЄДРПОУ 04397939) повноваження якої в умовах воєнного стану виконує Борівська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 44854510) наведені земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Харківскьої області від 16.03.2026 судом позовну заяву Заступника Керівника Харківської обласної прокуратури прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/804/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

31.03.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№7571 від 31.03.2026) в якому останній зазначає таке. На обґрунтування заперечень зазначає, що прокурором не доведено наявності виключних підстав для звернення до суду в інтересах держави, оскільки позивачі (Борівська селищна рада та селищна військова адміністрація) не проявили пасивної бездіяльності, а свідомо підтримали вжиття заходів прокурором, що не є тотожним бездіяльності в розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», крім того, прокурор не дотримався вимог щодо надання уповноваженим органам розумного строку для самостійного захисту прав після надіслання повідомлення. Спірні 20 земельних ділянок належать Відповідачу на праві колективної власності на підставі чинного та нескасованого Державного акта серії ХР-05-29-000380 від 29.12.1995, а сам Відповідач є законним правонаступником КСП «БОРІВСЬКЕ» в результаті реорганізації шляхом перетворення у ТОВ із збереженням коду ЄДРПОУ 00705522, що підтверджується передавальним актом від 26.04.2024 та Статутом. При цьому п. 21 Перехідних положень ЗК України до спірних правовідносин не застосовується, оскільки зазначена норма регулює питання переходу земель у комунальну власність у разі ліквідації КСП, тоді як КСП «БОРІВСЬКЕ» не припиняло діяльність шляхом ліквідації, а було реорганізоване. Також обраний позивачами спосіб захисту є неналежним та неефективним, оскільки вони не мають зареєстрованого права комунальної власності на спірні ділянки й не є їх фактичними власниками, що унеможливлює задоволення негаторного позову, а одночасна вимога про скасування реєстрації ділянок у ДЗК, яка припиняє існування об`єкта, та їх повернення є юридично суперечливою, тоді як належним способом захисту у даній категорії справ є віндикаційний позов відповідно до ст. 387 ЦК України. З огляду на викладене, Відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

31.03.2026 до Господарського суду Харківської області від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх.№7675 від 31.03.2026), в яких останній зазначає таке. Третя особа позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та вважає їх обґрунтованими з огляду на те, що спірні 20 земельних ділянок загальною площею 131,616 га належать до категорії нерозподілених земель (паїв) КСП «Борівське», що підтверджується матеріалами справи, листом ГУ Держгеокадастру від 16.09.2025 та висновком комісійного дослідження спеціалістів ХАІ від 12.01.2024. При цьому первинна юридична особа КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522) остаточно припинила діяльність та втратила правосуб`єктність задовго до реєстрації у ДЗК права власності у 2025 році, оскільки ще 17.12.2013 до ЄДР внесено відомості про недійсність свідоцтва про її держреєстрацію, а звітність та податки не подавалися з 2010 року. Крім того, створення 26.04.2024 ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» шляхом перетворення не підтверджує правонаступництва щодо КСП «БОРІВСЬКЕ», оскільки рішенням загальних зборів від 04.04.2000 усі 1130 членів вийшли з КСП разом із паями, і жоден із них не увійшов до складу засновників новоствореного ТОВ, що суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 907/29/19 та виключає підстави вважати Відповідача правонаступником КСП і проводити реєстраційні дії щодо земель. Позовні вимоги про скасування реєстрації ділянок у ДЗК з одночасним припиненням усіх речових прав відповідають вимогам ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України та Закону України «Про Державний земельний кадастр», а отже, прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

13.04.2026 до Господарського суду Харківської області від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№8688 від 13.04.2026), в Прокурор стверджує, що діє законно на підставі ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки селищна рада та військова адміністрація понад пів року після повідомлення у вересні 2025 року виявляли бездіяльність і не зверталися до суду, а у березні 2026 року офіційно підтримали намір прокурора звернутися з цим позовом. Обґрунтовуючи відсутність правонаступництва між колишнім КСП та новоствореним ТОВ, прокурор зазначає, що у 2000 році всі 1130 членів КСП «БОРІВСЬКЕ» одноголосно вийшли з його складу зі своїми паями, утворивши господарства-правонаступники ПСП «Вільне поле» та СВК «Мрія», які згодом були ліквідовані через банкрутство у 20032004 роках. Рішення 20232024 років про «реорганізацію» КСП приймалися особами, які взагалі не входили до списку 1130 членів КСП і за відсутності кворуму, а єдиним засновником новоствореного ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» стала 1 особа. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду перетворення юридичної особи є зміною її організаційно-правової форми, а не складом учасників, тому запис у статуті та передача лише документів за актом без реального переходу прав і обов`язків свідчить про реєстрацію нового підприємства, а не про реорганізацію. Що стосується самих земель, то 15 нерозподілених ділянок в силу п. 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України переходять у власність громади через припинення КСП, а 6 ділянок площею 14,5 га під господарськими будівлями не підлягали розпаюванню і в силу ч. 7 ст. 14-1 Закону України № 899-IV підлягають безоплатній передачі до комунальної власності. З огляду на це прокурор просить долучити відповідь на відзив та задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 (яку постановлено без оформдення окремого документу та занесено до протоколу судового засідання від 13.04.2026) судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив (вх.№7571 від 31.03.2026), відповідь на відзив прокурора (вх.№ 8688 від 13.04.2026), а також пояснення третьої особи (вх.№ 7571 від 31.03.2026). Також судом встановлено строк відповідачу для подання заперечень на відповідь на відзив прокурора - до 27.04.2026 (включно), а також позивачам строк на надання відповіді на відзив відповідача - до20.04.2026 ( включно), підготовче засідання у справі № 922/804/26 відкладено на "11" травня 2026 р. о 12:00.

06.05.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№10890 від 06.05.2026). По-перше, відповідач стверджує про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді. Прокуратура посилається на бездіяльність селищної ради та військової адміністрації, однак у матеріалах справи наявні листи від вересня 2025 року, де ці органи прямо підтримали вжиття заходів прокурором, що є свідомим вибором способу захисту та делегуванням повноважень, а не бездіяльністю у її конституційно-правовому розумінні. Крім того, прокурор надіслав повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 26.02.2026, а звернувся до суду вже 11.03.2026 (через 13 днів), чим порушив вимогу щодо надання органу розумного строку для самостійного реагування. Також відповідач звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 3-28/2024(59/24), яким положення ст. 23 Закону «Про прокуратуру» щодо підстав представництва («не здійснює» або «неналежно здійснює») визнано неконституційними через відсутність чітких меж дискреції та порушення принципу юридичної визначеності. Попри те, що КСУ відстрочив втрату чинності норми до 01.01.2027, суди, згідно з ч. 6 ст. 11 ГПК України та правовими позиціями Верховного Суду (зокрема у справі № 343/1869/23), зобов`язані не застосовувати дефектні закони, а застосовувати Конституцію України як акт прямої дії та враховувати критерій «якості закону» в розумінні практики ЄСПЛ. По-друге, відповідач наполягає на законності права власності на землі та свого правонаступництва. Право колективної власності КСП «БОРІВСЬКЕ» на 4508,4 га землі виникло на підставі рішення виконкому від 10.10.1995 № 143 та Державного акту серії ХР-05-29-000380 від 29.12.1995, який є чинним, не оскарженим та посвідчує право власності саме юридичної особи, а не окремих громадян. Вступ у дію Земельного кодексу України 2001 року не припинив це право (п. 7 Перехідних положень ЗК України). Відповіда акцентує вагу суду на тому, що Реорганізація КСП шляхом перетворення у ТОВ відбулася відповідно до закону (протоколи зборів від 05.12.2023, 11.12.2023, рішення та передавальний акт від 26.04.2024, підписані та посвідчені нотаріально), а юридична особа зберегла свій код ЄДРПОУ 00705522. Відповідач зазначає, що зміна кількісного складу учасників або зменшення їх кількості до однієї особи ( ОСОБА_1 ) при перетворенні не свідчить про відсутність правонаступництва чи створення нової юридичної особи, а є наслідком реалізації членами КСП своїх майнових паїв (що узгоджується з висновками ВС у справі № 911/2506/23). ОСОБА_2 була законно прийнята до складу членів КСП до моменту прийняття рішення про реорганізацію. По-третє, відповідач вважає незастосовною норму п. 21 Перехідних положень ЗК України про перехід земель КСП у комунальну власність, оскільки КСП «БОРІВСЬКЕ» не припинило діяльність шляхом ліквідації, а було саме реорганізоване. При цьому ліквідовані у 20032004 роках через банкрутство підприємства (Агрофірма «Мрія» та ТОВ СГП «Вільне поле») мали інші коди ЄДРПОУ. По-четверте, обраний прокурором спосіб захисту (негаторний позов про повернення земель) є неналежним, оскільки позивачі не мають зареєстрованого права власності на ці ділянки в ДРРП і не є їх фактичними власниками, а вимоги про визнання недійсними рішень зборів 20232024 років чи скасування реєстраційних дій прокурором взагалі не заявлялися. З огляду на це ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

11.05.2026 до Господарського суду Харківської області від Борівської селищної військової адміністрації ізюмського району Харківської області надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№11174 від 11.05.2026), в яких 2-й позивач повністю підтримує позовні вимоги прокурора, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. Крім того, позивач зазначає, що самостійне несвоєчасне звернення до суду військова адміністрація пояснює відсутністю необхідної інформації, а також складними умовами функціонування в зоні активних бойових дій під постійними обстрілами, руйнуванням будівель, втратою документації, відсутністю постійного електропостачання, інтернету та відсутністю юриста в штаті, що підтверджує законність підстав для участі прокуратури на захист інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру. У зв`язку з цим заявник просить суд прийняти пояснення до розгляду, повністю задовольнити позовні вимоги прокурора та проводити розгляд справи без присутності представника Борівської селищної військової адміністрації за наявними матеріалами.

11.05.2026 до Господарського суду Харківської області від Борівської селищної ради надійшли письмові пояснення (вх.№11169 від 11.05.2026). У поясненнях зазначається, що у травні-червні 2025 року за ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» було незаконно зареєстровано право власності на 20 земельних ділянок загальною площею 131,616 га. Реєстрація відбулася на підставі технічної документації, виготовленої ТОВ «Науково-проектна компанія геодезії та архітектури», із посиланням на рішення виконкому Борівської селищної ради 1995 року та Державний акт на право колективної власності від 1995 року. За даними досліджень, 15 із цих ділянок є нерозподіленими земельними паями, а ще 5 (площею 14,4995 га) це землі під сільськогосподарськими будівлями та дворами, які взагалі не підлягали паюванню і мали безоплатно перейти у комунальну власність територіальної громади відповідно до норм Закону України № 899-IV. Окрім цього, у поясненнях підкреслюється, що юридична особа КСП «БОРІВСЬКЕ» втратила правосуб`єктність і остаточно припинила діяльність задовго до реєстраційних дій 2025 року, оскільки ще у 2000 році всі його члени вийшли зі складу підприємства разом із паями, а господарства-правонаступники були ліквідовані через банкрутство на початку 2000-х років, звітність до податкових органів не подавалася з 2010 року, а у 2013 році свідоцтво про державну реєстрацію було визнано недійсним. Селищна рада також наголошує на фіктивності створення ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» у 20232024 роках шляхом так званого перетворення. Збори уповноважених проводилися сторонніми особами ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), які не мали відношення до КСП та відсутні у списках членів підприємства, а єдиним засновником новоствореного ТОВ виступив ОСОБА_1 . Оскільки жоден із 1130 первинних членів КСП не увійшов до складу ТОВ, а за передавальним актом майно чи зобов`язання не передавалися, ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» не є правонаступником КСП «БОРІВСЬКЕ». Відповідно до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України та правових висновків Верховного Суду, землі припиненого КСП є власністю територіальної громади. Самостійне незвернення до суду селищна рада обґрунтовує перебуванням громади з 01.07.2023 у зоні активних бойових дій, щоденними обстрілами, зруйнуванням будівель ради, втратою документів під завалами, а також відсутністю належних умов праці та електропостачання в м. Ізюм, куди тимчасово вимушені виїжджати працівники, що повністю підтверджує законність дій прокурора щодо захисту інтересів держави на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Заявник просить суд прийняти пояснення, задовольнити позов у повному обсязі та проводити розгляд справи без присутності представника Борівської селищної ради за наявними матеріалами.

19.05.2026 до Господарського суду Харківської області від прокуратури надійшла заява (пояснення) (вх.№12042 від 19.05.2026), в яких прокурор зазначає, що відповідно до законодавства та практики Верховного Суду власниками майна КСП є його члени, а розпорядження майном здійснюють загальні збори. Проте ще 04.04.2000 загальні збори КСП «БОРІВСЬКЕ» ухвалили рішення про вихід усіх членів підприємства зі складу КСП разом із майновими та земельними паями через поділ на двох правонаступників (ПСП «Вільне поле» та СВК агрофірму «Мрія»), які згодом були ліквідовані через процедури банкрутства на початку 2000-х років. Надалі, у 2013 році свідоцтво про державну реєстрацію КСП «БОРІВСЬКЕ» було визнано недійсним, а з 2010 року підприємство не подавало звітність та не сплачувало земельний податок, що свідчить про остаточне припинення його діяльності та втрату правосуб`єктності задовго до реєстраційних дій 2025 року. Прокурор наголошує, що проведення 05.12.2023 зборів уповноважених КСП «БОРІВСЬКЕ» за участю лише двох осіб ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), які не були членами КСП і не мали повноважень скликати збори чи ухвалювати рішення про реорганізацію шляхом перетворення в ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ», є неправомірним і позбавленим юридичної сили через відсутність кворуму. Жоден із 1130 первинних членів КСП не увійшов до складу засновників ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ», де єдиним засновником став ОСОБА_1 . Посилаючись на правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, прокурор підкреслює, що перетворення юридичної особи передбачає зміну її організаційно-правової форми, а не складу учасників, а сам по собі статут, наявність передавального акта чи збереження коду ЄДРПОУ не є доказами правонаступництва без збереження складу учасників. Щодо земельних ділянок, прокурор зазначає, що 15 спірних ділянок є нерозподіленими земельними частками (паями), які в силу пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України перейшли у комунальну власність територіальної громади через припинення КСП. Ще 5 ділянок (площею 14,4995 га) є землями під сільськогосподарськими будівлями та дворами, які не підлягали паюванню і відповідно до частин 4 та 7 Закону України № 899-IV також безоплатно підлягають передачі до комунальної власності.

Ухвалою Господарського суду Харківської обалсті від 25.05.2026 (яку постановлено без оформлення окремого документу та занесено до протоколу судового засідання від 25.05.2026) судом прийнято до розгляду та долучено до метеріалів справи заява (пояснення) (вх.№12042 від 19.05.2026), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.06.2026.

Ухвалою Госопдарського суду Харківської області від 09.06.2026 судом повідомлено учаників справи про те, що у зв`язку з відпусткою судді Рильової В.В. 08.06.2026 судове засідання з розгляду справи № 922/804/26 по суті не відбулось, наступне судове засідання з розгляду справи №922/804/26 по суті відбудеться "22" червня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 (яку постановлено без оформлення окремого документу та занесено до протоколу судового засідання від 22.06.2026) в судовому засіданні з розгляду справи по суті у справі № 922/804/26 оголошено перерву на "21" липня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 ((яку постановлено без оформлення окремого документу та занесено до протоколу судового засідання від 22.06.2026) задоволено клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№ 17826/26 від 21.07.26) та (вх.№ 17830/26 від 21.07.26), судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 23.07.2026 об 11:00 годині.

Прокурор, присутній в судовому засіданні 23.07.2026, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник третьої особи, присутній в судовому засіданні 23.07.2026, позовні вимоги підтримав просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в заявах по суті спору.

Представники відповідача, присутні в судовому засіданні 23.07.2026 проти задоволення позовних вимог заперечували, з підстав викладених у відзиві та заявах по суті спору.

Представники позивачів в судове засідання 23.07.2026 не з`вилися, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом надіслання ухвал у справі №922/804/26 (в т.ч. і ухвали суду від 21.07.2026) до їх електронних кабінетів. Разом з цим, позивачі у письмових поясненнях (вх.№11169 від 11.05.2026) та (вх.№11174 від 11.05.2026) просили суд проводити розгляд справи №922/804/26 без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд встановив наступне.

Як зазанчає прокурор, Харківською обласною прокуратурою встановлено підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12025221070000229, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке в подальшому було об`єднане в єдине кримінальне провадження по області за аналогічними фактами та присвоєно номер кримінального провадження 42024222120000002 від 21.02.2024.

Прокурором для здійснення представництва інтересів держави в суді було отримано постанову про дозвіл на ознайомлення та розголошення відомостей досудового розслідування. Встановлено, що у травні 2025 року у Державному земельному кадастрі за КСП «БОРІВСЬКЕ» зареєстровано право власності на 20 земельних ділянок, загальною площею 131,616 га, що розташовані на території Борівської селищної ради: 6321055100:08:001:0128 площею 22.3184 га, 16.05.2025; 6321055100:17:004:0337 площею 3.6944 га, 6321055100:11:005:0294 площею 4.1553 га, 6321055100:08:003:0280 площею 4.433 га, 6321055100:17:002:0256 площею 2.3397 га, 6321055100:17:004:0338 площею 4.4592 га - 19.05.2025; 6321055100:17:004:0339 площею 6.4959 га, - 20.05.2025; 6321055100:17:004:0342 площею 0.9716 га, 6321055100:17:004:0340 площею 1.2042 га, 6321055100:17:004:0341 площею 2.5378 га - 21.05.2025; 6321055100:17:004:0343 площею 4.474 га, 6321055100:08:003:0281 площею 8.1878 га, 6321055100:11:001:0317 площею 7.6314 га - 22.05.2025; 6321055100:10:002:0282 площею 3.2669 га, 6321055100:17:002:0257 площею 9.5809 га, 6321055100:09:006:0288 площею 7.5027 га - 26.05.2025; 6321055100:09:006:0289 площею 19.7808 га - 27.05.2025; 6321055100:11:002:0252 площею 15.4825 га - 28.05.2025; 6321055100:11:005:0295 площею 1.7484 га - 03.06.2025; 6321055100:10:005:0295 площею 1.3516 га - 05.06.2025. Замовником документації із землеустрою виступило ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522), виконавцем- землевпорядна організація ТОВ «Науково-проектна компанія геодезії та архітектури» (код ЄДРПОУ 45684830). Так, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації вищевказаних земель розроблена на підставі договору на виконання робіт від 13.03.2025 № 14/03-2025 укладеного між ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» та ТОВ «Науково-проектна компанія геодезії та архітектури». Реєстрацію вищевказаних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі здійснено на підставі заяви ТОВ «Науково-проектна компанія геодезії та архітектури».

Надалі, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 16.09.2025 № 10-20-14,1-5370/0/19-25 вищевказані земельні ділянки сформовані за рахунок нерозподілених земель «КСП «БОРІВСЬКЕ». Згідно з витягами з ДЗК про земельні ділянки документом, який є підставою для виникнення права є Рішення органу місцевого самоврядування Борівської селищної ради від 10.10.1995 № 143, а документом, що посвідчує право Державний Акт від 29.12.1995 серія ХР-05-29-000380. На думку прокурора, реєстрація в ДЗК права власності за КСП «БОРІВСЬКЕ» на вказані земельні ділянки є незаконною з огляду на наступне.

Рішенням виконкому Борівської селищної Ради народних депутатів від 10.10.1995 № 143 передано КСП «БОРІВСЬКЕ» у колективну власність 4508,4 га землі, в межах згідно з планом, в тому числі 939,6 га землі, які залишаються в державній власності, з них: резервного фонду 795,3 га, лісового фонду 117,8 га, водного фонду 26,5 га.

На підставі вищезазначеного рішення виконкому КСП «БОРІВСЬКЕ» видано Державний акт на право колективної власності на землю серія ХР-05-29 000380 від 29.12.1995 (далі Державний акт від 29.12.1995).

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 8. Державний акт підписаний головою Борівської селищної Ради народних депутатів та скріплений печаткою Ради.

Землі передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення виконкому Борівської селищної Ради народних депутатів від 10.10.1995 № 143. Невід`ємною складовою вказаного державного акту є Додаток № 1 «Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» із кількістю учасників згідно з переліком (прізвище, ім`я та по-батькові) по смт. Борова всього 1130 чоловік.

Загальними зборами КСП «БОРІВСЬКЕ» Борівського району Харківської області від 04.04.2000 одноголосним рішенням було затверджено вихід всіх членів Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2026 3 КСП «БОРІВСЬКЕ» з членів КСП разом з їх майновими і земельними паями у зв`язку з поділом його на два господарства-правонаступники Приватне сільськогосподарське підприємство «Вільне поле» -295 чоловік та Сільськогосподарський виробничий кооператив - агрофірму «Мрія».

На загальних зборах КСП «БОРІВСЬКЕ» Борівського району Харківської області від 04.04.2000 були присутні 157 осіб (обрано уповноважених 117, а присутніх уповноважених членів КСП 102 чоловіки)).

Постановою Господарського суду Харківської області від 30.07.2002 у справі № 2917/2-24 Приватне сільськогосподарське підприємство «Вільне поле» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру стосовно нього.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.03.2004 у справі № Б-2917/2-24 ліквідовано Приватне сільськогосподарське підприємство «Вільне поле» (далі ПСП «Вільне поле»). Державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом здійснено 26.10.2004.

Постановою Господарського суду Харківської області від 10.06.2000 у справі № Б-2918/2-24 Сільськогосподарський виробничий кооператив - агрофірму «Мрія» (далі СВК агрофірма «Мрія») визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру стосовно нього.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2003 у справі № Б-2918/2-24 ліквідовано СВК агрофірму «Мрія», що була зареєстрована розпорядженням Борівської районної держадміністрації Харківської області про що зроблено запис в реєстрі реєстраційних справ від 02.02.2000 за адресою: Харківська область Борівській район смт. Борова, вулиця Гагаріна, 44. Державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом здійснено 01.09.2004.

Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів членів КСП«БОРІВСЬКЕ» від 21.11.1999 було вирішено скласти «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) » та прийняти уточнену кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) 979 чоловік. Відповідно до протоколу загальних зборів КСП від 04.04.2000 № 6 вирішено затвердити Схему розподілу земель колективної власності КСП «БОРІВСЬКЕ», якою передбачено:

площа земель, що підлягає поділу на земельні частки 4592 га, у тому числі ріллі 4187,3 га, багаторічних насаджень 35,5 га, сіножатей 113,4 га, пасовищ 291,3 га;

кількість осіб, які мають право на земельну частку/пай 979 чол.;

уточнена середня площа частки /паю: рілля -4,28 га, сіножатей 0,11 га, пасовищ- 0,30 га.

Площа земель загального користування для створення внутрігосподарського резервного фонду земель колективної власності (багаторічні насадження) складала 5 га. Були затверджені індивідуальні розміри частки (паю)- 4,69 умовних кадастрових (в тому числі ріллі-4,28 га, сіножатей-0,11 га, пасовищ-0,30 га).

Рішенням зборів були затверджені план розподілу та структура пайового фонду, акт розрахунку пайового фонду.

Рішенням виконавчого комітету Борівської селещної ради від 11.04.2000 № 84 надано дозвіл громадянам (50 чоловік) на виділення в натурі земельних часток (паїв) за рахунок земель КСП «БОРІВСЬКЕ» згідно зі схемою поділу на земельні частки-паї для передачі в оренду сільському (фермерському) господарству «Пілігрім».

Рішенням виконавчого комітету Борівської селещної ради від 10.09.2002 № 308 «Про погодження проекту організації території земельних часток (паїв) ріллі громадянам переданих їм із земель колективної власності колишнього КСП «БОРІВСЬКЕ» на території селищної ради та видачу державних актів на право приватної власності на землю» погоджено проект організації території земельних часток (паїв) ріллі, із земель колективної власності колишнього КСП «БОРІВСЬКЕ» загальною площею 99,053 га (контур 17, 19) та передачу у приватну власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до висновку комісійного дослідження спеціалістів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №4202422212000002 від 12.01.2024 земельні ділянки з 6321055100:08:001:0128, 6321055100:10:002:0282, 6321055100:10:005:0295, 6321055100:08:003:0280, 6321055100:17:004:0338, кадастровими номерами 6321055100:17:002:0256, 6321055100:09:006:0289, 6321055100:17:004:0341, 6321055100:08:003:0281, 6321055100:17:004:0339 нерозподілених земельних ділянок (паїв) КСП «Борівське».

Як зазначає прокурор, земельні ділянки: 6321055100:11:005:0294, 6321055100:11:002:0252, 6321055100:17:002:0257, 6321055100:11:005:0295, 6321055100:11:001:0317, 6321055100:09:006:0288, належать до категорії 6321055100:17:004:0340, 6321055100:17:004:0342, 6321055100:17:004:0343, 6321055100:17:004:0337 це землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами загальною площею 14,4995 га. Зазначені земельні ділянки формували майновий фонд підприємства і у проектах паювання не зазначалися, як такі, що підлягають паюванню. Тобто, ці ділянки паюванню не підлягали та підлягали безоплатній передачі до комунальної власності після затвердження схеми паювання.

Враховуючи положення ст. 7 пункт 4 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» №899-IV від 5 червня 2003 року: із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані: землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» №899-IV від 5 червня 2003 року: Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Реєстратором Борівського районного управління юстиції Харківської області 17.12.2013 здійснено включення відомостей про юридичну особу КСП «БОРІВСЬКЕ» з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 08.10.2025 №21188/5/20-40-04-13-05 КСП «БОРІВСЬКЕ» звітність за період з 01.01.2010 по 06.10.2025 до податкового органу не подавалась, земельний податок не сплачувався.

На переконання прокурора, вищенаведене підтверджує, що юридична особа КСП«БОРІВСЬКЕ» (ідентифікаційний код 00705522) остаточно припинила свою діяльність та втратила свою правосуб`єктність задовго до вчинення неправомірних дій з реєстрації у Державному земельному кадастрі права власності на земельні ділянки за КСП «БОРІВСЬКЕ» протягом 2025 року.

Крім того, прокурор вказує, що відповідно до інформації ГУ статистики у Харківській області від 28.09.2023 керівником КСП«БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522) значиться ОСОБА_4 .

Встановлено, що на замовлення Гугнівенка І.С. від 15.11.2023 в газеті «Слобідський край» (випуск № 47) 23.11.2023 розміщено оголошення про проведення 29.11.2023 зборів трудового колективу КСП «БОРІВСЬКЕ» за адресою: селище Борова, Борівського району Харківської області, о 10:00 біля приміщення пошти.

Незважаючи на те, що КСП «БОРІВСЬКЕ» було реорганізовано у 2000 році та загальними зборами КСП «БОРІВСЬКЕ» Борівського району Харківської області від 04.04.2000 одноголосним рішенням було затверджено вихід всіх членів КСП «БОРІВСЬКЕ» через 23 роки проведено загальні збори уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» особами, які не мають жодного відношення до КСП «БОРІВСЬКЕ».

Так, відповідно до протоколу № 1 загальних зборів уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» згідно з яким прийнято до членів КСП «БОРІВСЬКЕ» ОСОБА_2 усунуто Любого М.І. від здійснення повноважень керівника КСП «БОРІВСЬКЕ» та призначено замість останнього Кушнир А.А. керівником КСП «БОРІВСЬКЕ».

На зазначених зборах були присутні та приймали рішення усього 2 особи: голова зборів ОСОБА_3 та секретар зборів ОСОБА_2 .

Надалі, прокурор зазначає, що загальними зборами уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» від 11.12.2023 рішення № 2 про проведення реорганізації КСП «БОРІВСЬКЕ» (Україна, 63801, Харківська обл., Борівський район, смт. Борова, вул. Гагаріна, буд. 44, код ЄДРПОУ 00705522) шляхом перетворення в ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» (Україна, 63801, Харківська обл., Борівський район, смт. Борова, вул. Гагаріна, буд. 44, код ЄДРПОУ 00705522); затверджено план реорганізації КСП «БОРІВСЬКЕ»; створено комісію з реорганізації КСП «БОРІВСЬКЕ» у складі: голова комісії ОСОБА_2 та член комісії ОСОБА_3 ; затверджено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до КСП «БОРІВСЬКЕ».

Рішенням засновника № 1 ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» від 26.04.2024 ухвалено створити Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2026 Товариство 6 з обмеженою відповідальністю «КСП «БОРІВСЬКЕ» шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства «БОРІВСЬКЕ» у Товариство з обмеженою відповідальністю «КСП «БОРІВСЬКЕ». Зазначено, що ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» є правонаступником прав і обов`язків КСП «БОРІВСЬКЕ».

Крім того, вищезазначеним рішенням призначено ОСОБА_1 на посаду директора, уповноваженого на затвердження та підписання Статуту Товариства, а також, доручено останньому подати необхідні документи для проведення усіх необхідних реєстраційних дій.

На підставі заяви ОСОБА_2 та поданих нею документів приватним нотаріусом Захарченко В.Є. 26.04.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено запис про припинення юридичної особи КСП «БОРІВСЬКЕ» в результаті її реорганізації не зважаючи на те, що 17.12.2013 реєстратором Борівського районного управління юстиції Харківської області здійснено включення відомостей до Реєстру про юридичну особу КСП «БОРІВСЬКЕ» з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним.

На підставі заяви ОСОБА_1 та поданих ним документів приватний нотаріус Захарченко В.Є. 27.04.2024 здійснила державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» в результаті перетворення.

У подальшому, ОСОБА_2 , як голова комісії з перетворення КСП «БОРІВСЬКЕ» винесла рішення загальних зборів уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» від 26.04.2024 № 3, яким затверджено передавальний акт КСП «БОРІВСЬКЕ», згідно з яким Комісія передає ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ», таке майно: Актив: І. Необоротні активи - 0; ІІ. Оборотні активи - 0; ІІІ. Витрати майбутніх періодів - 0; Пасив: І. Власний капітал - 0; ІІ. Забезпечення витрат і платежів (витрат персоналу) - 0; ІІІ. Довгострокові зобов`язання - 0; IV. Поточні зобов`язання - 0; V. Доходи майбутніх періодів - 0.

Також, за змістом зазначеного передавального акту від 26.04.2024, разом із майном КСП «БОРІВСЬКЕ» передає, а ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» приймає документи, що підтверджують право власності (володіння, користування, розпорядження) на об`єкти основних засобів та документів, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками, а саме: державний акт на право постійного користування землею, державний акт на право колективної власності на землю. Додатки до передавального акту - на 8 аркушах.

Підсумовуючи наведене, прокурор акцентує увагу на тому, що з моменту набрання чинності 01.01.2019 Законом України від 10.07.2019 № 2498, відповідно до п. 21 Перехідних положень ЗК України землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності, а отже на його переконання частина земель колишнього КСП «БОРІВСЬКЕ» були розпайовані, а інша частина земель - нерозподілені та земельні ділянки, які не підлягали розпаюванню, перейшли у власність територіальної громади.

Крім того, прокурор робить висновок, що під час реєстрації ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» фактично відбулася реєстрація нового підприємства на основі власності єдиного засновника громадянина ОСОБА_1 , а не перетворення КСП «БОРІВСЬКЕ».

Вказані вище обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з вказаним позовом для захисту прав та інтересів держави.

З`ясувавши усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

Щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно ч.ч.4, 7 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, інформування Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про встановлені обставини ймовірно протиправної державної реєстрації в ДЗК права власності ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» на земельні ділянки з кадастровими номерами 6321055100:17:004:0337, 6321055100:17:004:0342, 6321055100:11:005:0294, 6321055100:08:003:0280, 6321055100:17:004:0338, 6321055100:17:002:0257, 6321055100:17:004:0340, 6321055100:08:003:0281, 6321055100:17:004:0341, 6321055100:17:004:0339, 6321055100:11:002:0252, 6321055100:08:001:0128, 6321055100:17:004:0343, 6321055100:11:001:0317, 6321055100:17:002:0256, 6321055100:10:002:0282, 6321055100:11:005:0295, 6321055100:09:006:0288, 6321055100:09:006:0289, 6321055100:10:005:0295 було здійснено прокурором шляхом надіслання листів від 04.09.2025 № 15/1-982вих-25, та відповідно від 04.09.2025 № 15/1-983вих-25, у яких викладено обставини порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиті заходи для їх захисту.

При цьому, зі змісту відповідей Борівської селищної ради від 11.09.2025 № 01-26/388 і Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області від 11.09.2025 № 01-06/1386 на вищезазначені листи прокурора, вбачається, що про факт реєстрації права власності спірних земельних ділянок в ДЗК стало відомо з листа прокурора, ні селищною радою ні військовою адміністрацією не вживались заходи, в тому числі позовного характеру, на захист інтересів громади за фактами, наведеними прокурором; рада і військова адміністрація підтримує вжиття заходів представницького характеру з боку органів прокуратури за фактами, наведеними у листах обласної прокуратури від 04.09.2025 № 15/1-982вих-25 та № 15/1-983вих-25.

Отже, на переконання прокурора, з 04.09.2025 Борівській селищній раді Ізюмського району Харківської області і Борівській селищній військовій адміністрації Ізюмського району Харківської області було достеменно відомо про порушення інтересів держави у спірних правовідносинах. Проте, обмежившись інформуванням прокурора листами від 04.09.2025 № 15/1-982вих-25 та № 15/1-983вих-25 в повній мірі не було вжито наданих процесуальним законом, ст. ст. 4, 44, 45 ГПК України, повноважень, з позовом до суду щодо захисту своїх порушених прав не звернулися.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» заступником керівника Харківської обласної прокуратури на адресу Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області було направлено лист від 26.02.2026 № 15/1-185вих-26 та на адресу Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області від 26.02.2026 № 15/1-184вих-26 про намір звернутись з відповідним позовом до Господарського суду Харківської області.

На вищезазначені листи Борівською селищною радою Ізюмського району Харківської області та Борівською селищною військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області надано відповіді від 02.03.2026 № 01 26/23 та № 01-06/450 у яких зазначено про підтримання наміру прокурора звернутись з позовом на захист інтересів держави.

Також суд додатково зазначає, що у поясненнях позивачів (вх.№11174 від 11.05.2026) та (вх.№11169 від 11.05.2026) ними підтверджено без жодних заперечень наявність підстав представництва прокурорм інтересів держави в порядку ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" у справі №922/804/26.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що прокурором обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області

Отже, нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави і стало підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст.23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Харківської міської ради, та можливості розгляду позовних вимог по суті.

Щодо суті спору.

Предметом спору є витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство «БОРІВСЬКЕ» з огляду на те, що це підприємство набуло право власності на них як правонаступник КСП «БОРІВСЬКЕ» на підставі державного акту на право колективної власності серії ХР №05-29-000380 від 29.12.1995, виданого Борівською селищною радою.

Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 76-79, 86 ГПК України на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною другою статті 373 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі статтею статті 3 Земельного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній відносно дати видачі державного акта) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Статтею 4 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Положеннями статті 5 вказаного Кодексу визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки.

Положеннями статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Приписи частин другої та третьої статті 8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Здійснивши аналіз вказаних вище норм матеріального права, Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 сформулював висновок, що хоча колективне сільськогосподарське підприємство і визначалось як суб`єкт права власності у підприємстві, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

Згідно зі статтею 37 ЦК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передавального балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

За змістом статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду, а при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 дійшов висновку, що відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української РСР, статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

У постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 925/461/21 міститься висновок про те, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало; у контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (статті 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (статті 316-319 Цивільного кодексу України (подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 924/250/19).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 у справі № 906/662/21 визначив, що, встановлення тотожності складу учасників відповідного колективного сільськогосподарського підприємства та осіб, перелік яких наведено в статуті новоствореної юридичної особи як засновників останнього має вирішальне значення для констатації факту правонаступництва з огляду на визначений чинним на момент створення такої особи законодавством правовий режим колективної власності на землю, що узгоджується також із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.09.2022 у справі № 912/929/21.

Отже, з врахуванням змісту актуальної практики Верховного Суду, суд зазначає, що для належного підтвердження обставин правонаступництва юридичної особи мають враховуватися не лише такі ознаки, як реєстрація юридичної особи із зазначенням її статусу як правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства, відповідні положення статуту, збереження ідентичного коду Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та громадських формувань, чи наявність передавального акта (балансу), але й змістовні обставини, що підтверджують членство колишніх учасників колективного сільськогосподарського підприємства.

До таких обставин, зокрема, належить співвідношення кількісного складу засновників такої юридичної особи та учасників колективного сільськогосподарського підприємства до реорганізації. У разі виявлення невідповідності у складі учасників, заявник має надати обґрунтоване пояснення причин такої невідповідності, що може полягати, зокрема, у добровільній відмові окремих членів колективного сільськогосподарського підприємства від участі у юридичній особі правонаступника, або в об`єктивних обставинах, таких як смерть учасника чи його вихід із підприємства з попереднім врегулюванням майнових питань (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 квітня 2025 року у справі № 906/243/24).

Як зазначає прокурор, відповідно до реєстраційних справ КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522) та ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що 23.11.2023 в газеті «Слобідський край» (випуск № 47) розміщено оголошення про проведення 29.11.2023 зборів трудового колективу КСП «БОРІВСЬКЕ» за адресою: селище Борова, Борівського району Харківської області, о 10:00 біля приміщення пошти.

Як вбачається з відомостей, наданих ТОВ «Слобідський край» на запит Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, автором та платником за розміщення в газеті вищевказаного оголошення був ОСОБА_5 .

За змістом Протоколу № 1 загальних зборів уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» від 05.12.2023 прийнято до членів КСП «БОРІВСЬКЕ» ОСОБА_2 усунуто ОСОБА_4 від здійснення повноважень керівника КСП «БОРІВСЬКЕ» та призначено ОСОБА_2 керівником КСП «БОРІВСЬКЕ».

На зазначених зборах були присутні та приймали рішення 2 особи: голова зборів ОСОБА_3 та секретар зборів ОСОБА_2 . При цьому, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_5 не входили до складу правління КСП «БОРІВСЬКЕ».

Більше того, як зазначалось раніше, зборами уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» 04.04.2000 прийнято рішення про вихід усіх колгоспників з членів КСП. Крім того, вказані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 відсутні у списку громадян членів КСП «БОРІВСЬКЕ», доданого до Державного акту на право колективної власності на землю ХР-05-29-000380.

Статтею 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов`язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства. Вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених): вирішують питання про обрання правління, його голови; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об`єднаннях. (ст. 23 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»).

Зборами уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» від 04.04.2000 вирішено здійснити реформування КСП «БОРІВСЬКЕ» шляхом виходу всіх його членів разом з їх майновими і земельними паями у зв`язку з поділом КСП на два господарства правонаступники. Враховуючи те, що колгоспники КСП «БОРІВСЬКЕ» вийшли з членів КСП разом з їх майновими сертифікатами і земельними паями, отже ніби то проведені 05.12.2023 збори уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» є неправомочними. Адже, враховуючи вихід усіх членів зі складу КСП (згідно вищезазначеного рішення зборів уповноважених членів від 04.04.2000), для проведення зазначених зборів від 05.12.2023 був відсутній необхідний кворум присутніх, тому прийняте рішення за наслідками його проведення не має жодної юридичної сили; ОСОБА_3 не відносилась до складу правління КСП «БОРІВСЬКЕ», а тому не мала права скликали збори; ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не були уповноваженими членами КСП, тому не мали права приймати будь-які рішення від імені КСП «БОРІВСЬКЕ» .

Загальними зборами уповноважених членів КСП «БОРІВСЬКЕ» від 11.12.2023 ухвалено рішення № 2 про проведення реорганізації КСП «БОРІВСЬКЕ» (Україна, 63801, Харківська обл., Борівський район, смт. Борова, вул. Гагаріна, буд. 44, код ЄДРПОУ 00705522) шляхом перетворення в ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» (Україна, 63801, Харківська обл., Борівський район, смт. Борова, вул. Гагаріна,буд. 44 код ЄДРПОУ 00705522); затверджено план реорганізації КСП «БОРІВСЬКЕ»; створено комісію з реорганізації КСП «БОРІВСЬКЕ» у складі: голова комісії ОСОБА_2 та член комісії ОСОБА_3 ; затверджено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до КСП «БОРІВСЬКЕ».

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» загальні збори приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об`єднаннях. За змістом рішення № 3 уповноваженого члена КСП «БОРІВСЬКЕ» від 26.04.2024 затверджено передавальний акт КСП «БОРІВСЬКЕ» згідно з процедурою зміни його організаційно-правової форми господарювання шляхом перетворення його у Товариство з обмеженою відповідальністю «КСП «БОРІВСЬКЕ». За змістом передавального акта КСП «БОРІВСЬКЕ» від 26.04.2024 разом із майном КСП «БОРІВСЬКЕ» передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «КСП «БОРІВСЬКЕ» приймає документи, що підтверджують право власності (володіння, користування, розпорядження) на об`єкти основних засобів та документів, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками, а саме: державний акт на право постійного користування землею, державний акт на право колективної власності на землю.

За змістом рішенням засновника № 1 ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» від 26.04.2024 постановлено створити ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» шляхом перетворення КСП «БОРІВСЬКЕ» у ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ». ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» є правонаступником прав і обов`язків КСП «БОРІВСЬКЕ». Крім того, за змістом вищезазначеного рішення призначено Гугнівенка Д.С. на посаду директора, уповноважено на затвердження та підписання Статуту Товариства, а також, доручено останньому подати необхідні документи для проведення усіх необхідних реєстраційних дій.

За змістом Статуту ТОВ «КСП БОРІВСЬКЕ», затвердженого рішенням єдиного засновника від 26.04.2024 № 1 (далі Статут ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ») ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» створене шляхом перетворення КСП «БОРІВСЬКЕ» у ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ». ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» є правонаступником прав і обов`язків КСП «БОРІВСЬКЕ».

Пунктом 13.1 Статуту ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» передбачено, що земля є колективною власністю і право на неї посвідчується державним актом.

Пунктом 13.4 Статуту ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» визначено, що до земель Товариства належать: землі, що передані товариству у користування із земель запасу на підставах рішень органу місцевого самоврядування; землі, що є у приватній власності та у користуванні товариства, у тому числі на підставі Державного акта на право колективної власності на землю: Державний акт на право постійного користування землею.

Проте, за змістом Додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-05-29-000380 від 29.12.1995 у складі Списку громадян членів КСП «БОРІВСЬКЕ» відсутні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . При цьому, жоден з 1130 учасників КСП «БОРІВСЬКЕ», включених до списку громадян - членів КСП «БОРІВСЬКЕ» згідно з Додатком 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХР-05-29-000380 від 29.12.1995 не увійшов до складу ТОВ КСП «БОРІВСЬКЕ». Ураховуючи вищевикладене, при створенні ТОВ КСП «БОРІВСЬКЕ» виникла нова юридична особа із новим складом його учасників, відмінним від того складу, який був у КСП «БОРІВСЬКЕ», оскільки членами КСП «БОРІВСЬКЕ» було 1130 осіб, а засновником ТОВ «КСП «БОРІВСЬКЕ» - 1 особа ( ОСОБА_1 ).

Таким чином, ураховуючи невідповідність складу учасників ТОВ "КСП "Борівське" не є правонаступником КСП "Борівське".

Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів того, що ТОВ «КСП "Борівське"» набуло статус правонаступника цієї юридичної особи саме щодо спірних земельних ділянок або відповідного речового права.

Суд зазанчає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ТОВ «КСП "Борівське"» набуло статусу правонаступника КСП "Борівське" у порядку, визначеному Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство». Навпаки, Прокурором наведено докази того, що члени КСП вийшли зі складу підприємства разом із земельними та майновими паями, у зв`язку із чим у подальшому загальні збори такого підприємства не могли бути правомочними, а особи, які у 2023 році приймали рішення про його нібито реорганізацію, не були членами КСП та не були уповноважені вирішувати питання щодо його реорганізації чи розпорядження майном.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19, відповідно до якої перетворення юридичної особи означає зміну її організаційно-правової форми, а не заміну складу її учасників, а сам по собі запис у статуті новоствореної юридичної особи про правонаступництво не створює такого правонаступництва без наявності передбачених законом юридичних фактів. Аналогічний підхід щодо необхідності встановлення тотожності складу учасників КСП та новоствореної юридичної особи, а також дослідження рішень загальних зборів членів підприємства, викладено у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №912/929/21, 19.07.2023 у справі №906/987/21, 16.01.2024 у справі №906/662/21, 15.01.2025 у справі №911/2506/23 та 02.04.2025 у справі №906/243/24.

За встановлених обставин саме лише використання ТОВ "КСП "Борівське" ідентичного коду ЄДРПОУ, зазначення у його статуті про правонаступництво чи складання передавального акта не є достатнім підтвердженням переходу до нього речових прав КСП "Борівське". Вирішальне значення має наявність передбачених законом юридичних підстав такого переходу, які матеріалами справи не підтверджені.

Суд відмічає, що "самопроголошення" сторонніми особами (які не мали статусу членів КСП) себе у якості упоноважених ухвалювати відповідні рішення щодо долі КСП і "призначення" утвореного цими особами без участі дійсних членів КСП (тоді як отримання останніми паїв з виходом з КСП унеможливлює зберження ними статусу його членів) дозволяє оцінти докази, як такі, що не відповідають вимогам ст.ст.76, 77 ГПК, адже жодною мірою не можуть стосуватися КСП "Борівське" - а тому, спростування їх доказового значення для правильного вирішення цієї справи не вимгає необхідності окремого судого оскарження, як стверджує Відповідач.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Відповідач не довів набуття статусу правонаступника КСП "Борівське", а тому державний акт на право колективної власності від 29.12.1995 сам по собі не може бути належною правовою підставою для виникнення чи існування у Відповідача будь-яких речових прав щодо спірних земельних ділянок та не спростовує доводів Прокурора про незаконність державної реєстрації за ним права власності .

Окремо суд звертає увагу на доводи Прокурора щодо неправомочності зборів уповноважених членів КСП "Борівське", рішення яких покладені Відповідачем в основу обґрунтування свого правонаступництва та виникнення права постійного користування спірними земельними ділянками.

Прокурор послідовно зазначав, що після прийняття рішення зборів уповноважених членів КСП "Борівське" усі члени підприємства вийшли зі складу КСП разом із належними їм майновими та земельними паями, у зв`язку із чим у подальшому були відсутні як особи, уповноважені здійснювати управління КСП, так і необхідний кворум для прийняття рішень про його реорганізацію.

Прокурор також зазначав, що особи, які у 2023 році брали участь у зборах, приймали рішення про реорганізацію КСП та створення ТОВ «КСП "Борівське», не були членами КСП, не входили до його органів управління та не мали повноважень діяти від імені цього підприємства. Крім того, жоден із членів КСП, включених до списку, що є невід`ємною частиною державного акта на право колективної власності на землю від 29.12.1995 не став учасником новоствореного товариства.

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до пункту 21 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Отже, земельні ділянки колективних сільськогосподарських підприємств у випадку припинення колективного сільськогосподарського підприємства вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, та підлягають державній реєстрації за територіальними громадами на праві комунальної власності на підставі Закону України № 2498-VIII від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні".

Суд наголошує, що законодавство України, чинне на момент реєстрації Відповідачем за собою спірних земельних ділянок і на даний час, не передбачає можливості набуття права приватної власності на земельні ділянки, право колективної власності на які припинено, поза встановленим законодавством порядком.

Відтак суд дійшов висновку, що державна реєстрація права приватної власності на спірні земельні ділянки за Відповідачем відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що, своєю чергою, спричинило фактичне вибуття спірних земельних ділянок з володіння Борівської селищної ради без її волевиявлення, що є підставою для їх витребування на користь Ради в порядку статті 387 Цивільного кодексу України.

Суд враховує, що особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності (подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що в разі якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

Крім того, останню правову позицію в питанні щодо способу захисту у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем) викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, враховуючи мету позову про витребування та підстави для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем) власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

Суд зазначає, що витребування спірних земельних ділянок, які незаконно вибули з комунальної власності спрямоване на досягнення легітимної мети захисту "суспільного інтересу", який полягає у відновленні законності, та у поверненні у власність територіальної громади комунального майна - земельних ділянок, яке відповідно до Конституції України належить народу та щодо яких законами України встановлено спеціальний режим набуття у власність, що не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, та не покладає на відповідачів надмірний індивідуальний тягар, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття земельних ділянок із комунальної власності, недоведеність факту правомірного набуття відповідачами права власності на земельні ділянки.

З огляду на викладене, позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок не порушують §1 ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, через дотримання принципу законності втручання у право власності, відповідності такого втручання суспільному інтересу, його пропорційності.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що державна реєстрація права постійного користування за Відповідачем здійснена на підставі документів, які не підтверджують виникнення у нього відповідного речового права, така державна реєстрація створює виключно юридичні перешкоди у реалізації Позивачем повноважень власника щодо користування та розпорядження земельними ділянками. Саме усунення таких перешкод шляхом скасування державної реєстрації речового права та припинення відповідного права є належним і ефективним способом судового захисту.

Такий висновок узгоджується не лише з наведеними Прокурором правовими позиціями Верховного Суду, а й із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у п.п. 115 116 постанови від 13.05.2026 у справі №456/252/22, відповідно до яких у разі, коли власник не позбавлений володіння нерухомим майном, однак його право обмежене або ускладнене існуванням безпідставно зареєстрованого речового права іншої особи, належним способом судового захисту є саме негаторний позов, який забезпечує ефективне усунення таких перешкод без застосування віндикаційного способу захисту.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захисту підлягає лише майно або майнові права, які особа набула на законних підставах чи щодо яких вона має принаймні легітимне очікування їх набуття.

Як встановлено судом , матеріали справи не підтверджують ані виникнення у Відповідача права постійного користування спірними земельними ділянками, ані наявності у нього належного правового титулу, який міг би бути підставою для державної реєстрації такого речового права. Так само не знайшли свого підтвердження доводи щодо правонаступництва ТОВ «КСП "Борівське"» після КСП "Борівське", а отже відсутні правові підстави вважати, що Відповідач набув будь-яке майнове право або мав легітимне очікування його набуття.

За таких обставин скасування державної реєстрації права власності та припинення відповідного речового права не становить непропорційного втручання у право Відповідача на мирне володіння майном, а є наслідком усунення незаконної державної реєстрації речового права, здійсненої без належної правової підстави, та спрямоване на відновлення порушеного права комунальної власності територіальної громади.

Своєю чергою, обраний Прокурором в інтересах держави спосіб судового захисту є належним та ефективним у розумінні ст.ст.15, 16 ЦК, оскільки спрямований на усунення перешкод у здійсненні Позивачем правомочностей власника шляхом припинення без належної правової підстави зареєстрованого за Відповідачем речового права постійного користування спірними земельними ділянками. Матеріалами справи підтверджується наявність у Позивача права комунальної власності на спірні земельні ділянки та відсутність у Відповідача належних правових підстав для виникнення і подальшого існування відповідного речового права, що зумовлює висновок про правомірність і обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо заперечень відповідача стосовно відстуності у прокуратури представницьких функцій по захисту інтересів держави в особі позивачів, а саме недоведеність виключного випадку для здійснення такого представництва прокурором у суді, суд зазначає таке.

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України).

Частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає виключні випадки такого представництва прокурором інтересів держави в суді: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, відповідно до положень статті 53 ГПК України, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто прокурор може представляти інтереси держави в адміністративній справі, якщо компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів, а також у разі відсутності такого органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16).

Таке звернення прокурора до суду узгоджується з принципами верховенства права, викладеними у Рекомендації CM/Rec (2012) 11 Ради Європи «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» (The role of public prosecutors outside the criminal justice system Recommendation CM/Rec(2012)11 adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe on 19 September 2012 and explanatory memorandum), які допускають участь прокурора у судових провадженнях поза межами кримінального процесу, якщо це необхідно для захисту суспільних інтересів і не порушує права сторін.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому бездіяльність не обмежується лише незверненням до суду - вона включає також невжиття будь-яких інших належних заходів для усунення порушення, відновлення порушених прав чи запобігання настанню негативних наслідків.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" частиною четвертою статті 53 ГПК України, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У такому разі прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Подібну правову позицію сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц, і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 09 жовтня 2023 року у справі № 640/4637/21, від 06 серпня 2024 року у справі № 160/17086/23.

Також Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України Рішенням від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

У пунктах 3 та 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України також зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва. (подібна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду у справі № 500/5037/24 від 17.06.2026).

Суд зазанчає, що оскільки правовідносини у цій справі виникли до 01 січня 2027 року, то Прокурор зберігає право на представництво інтересів держави за наявності визначених законом підстав.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, керуючись статті 129 ГПК України, суд зазначає наступне.

Враховуючи висновки суду про повне задоволення позову, витрати, понесені прокурором покладаються на відповідача у розмірі 106 496,00 грн.

Керуючисьст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42,53 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Заступника Керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (місцезнаходження: 63801, Харківська обл, Ізюмський р-н, с. Борова, вул. Центральна,1; код ЄДРПОУ: 44854510) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство «БОРІВСЬКЕ» (місцезнаходження: 63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Борова, вул. Центральна,44; код ЄДРПОУ: 00705522) про усунення перешкод Борівській селищній раді Ізюмського району Харківської області, повноваження якої в умовах воєнного стану виконує Борівська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, у користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами 6321055100:17:004:0337, 6321055100:08:001:0128, 6321055100:17:004:0342, 6321055100:17:004:0340, 6321055100:17:004:0343, 6321055100:11:005:0294, 6321055100:08:003:0281, 6321055100:11:001:0317, 6321055100:08:003:0280, 6321055100:17:004:0341, 6321055100:17:002:0256, 6321055100:17:004:0338, 6321055100:17:004:0339, 6321055100:10:002:0282, 6321055100:17:002:0257, 6321055100:11:002:0252, 6321055100:11:005:0295, 6321055100:09:006:0288, 6321055100:09:006:0289, 6321055100:10:005:0295 шляхом скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даних земельних ділянок, у тому числі з припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522) на вказані земельні ділянки; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю КСП «БОРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00705522) повернути державі в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області, повноваження якої в умовах воєнного стану виконує Борівська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, наведені земельні ділянки задовольнити.

2.Скасувати в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, у тому числі з припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство «БОРІВСЬКЕ» (місцезнаходження: 63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Борова, вул. Центральна,44; код ЄДРПОУ: 00705522) на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6321055100:17:004:0337, 6321055100:08:001:0128, 6321055100:17:004:0342, 6321055100:17:004:0340, 6321055100:17:004:0343, 6321055100:11:005:0294, 6321055100:08:003:0281, 6321055100:11:001:0317, 6321055100:08:003:0280, 6321055100:17:004:0341, 6321055100:17:002:0256, 6321055100:17:004:0338, 6321055100:17:004:0339, 6321055100:10:002:0282, 6321055100:17:002:0257, 6321055100:11:002:0252, 6321055100:11:005:0295, 6321055100:09:006:0288, 6321055100:09:006:0289, 6321055100:10:005:0295.

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство «БОРІВСЬКЕ» (місцезнаходження: 63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Борова, вул. Центральна,44; код ЄДРПОУ: 00705522) повернути державі в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області (ЄДРПОУ 04397939),повноваження якої в умовах воєнного стану виконує Борівська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 44854510) земельні ділянки з кадастровими номерами: : 6321055100:17:004:0337, 6321055100:08:001:0128, 6321055100:17:004:0342, 6321055100:17:004:0340, 6321055100:17:004:0343, 6321055100:11:005:0294, 6321055100:08:003:0281, 6321055100:11:001:0317, 6321055100:08:003:0280, 6321055100:17:004:0341, 6321055100:17:002:0256, 6321055100:17:004:0338, 6321055100:17:004:0339, 6321055100:10:002:0282, 6321055100:17:002:0257, 6321055100:11:002:0252, 6321055100:11:005:0295, 6321055100:09:006:0288, 6321055100:09:006:0289, 6321055100:10:005:0295.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство «БОРІВСЬКЕ» (місцезнаходження: 63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Борова, вул. Центральна,44; код ЄДРПОУ: 00705522) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету : 2800) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 106 496,00 грн., а також 1331,20 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" липня 2026 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/804/26