Рішення № 138611476, 29.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 Справа № 917/260/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Сьомкіній А. В. розглянувши справу № 917/260/26

за позовною заявою Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", проспект Берестейський, 107-А, м. Київ, 03115

до відповідача Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА", вул. Центральна, 6А, с. Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область, 38712

про стягнення 1 124 117,00 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до відповідача Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" про стягнення заборгованості за кредитним договором №202.45658/FW202/1250 від 24.03.2017 року у розмірі 1 124 117,00 грн, з яких: 1 112 857,05 грн - заборгованість по капіталу, 11 259,95 грн - заборгованість по процентам (вх. №269/26).

Ухвалою від 26.02.2026 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/260/26, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив сторонам строки для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

11.03.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3204), відповідно до якого останній не заперечував укладення спірного кредитного договору, перерахування гарантом кредитних коштів в розмірі 5 653 440,00 та наявності заборгованості. При цьому відповідач вказував, що відповідно до графіку повернення кредиту та до даних що містяться в матеріалах справи відповідач здійснив перше порушення щодо не повної виплати чергового платежу 24.02.2022 року, відповідно по якому позовна давність закінчилася 24.02.2025 року. Наступний платіж повинен був здійснений 24.03.2022 року, який відповідач пропустив, але по якому також спливли строки позовної давності 24.03.2025 року. Позивач подаючи позов, не звертався до суду з питання відновлення строку позовної давності, хоча останні чотири роки мав судові справи з відповідачем та стягував в судовому порядку грошові кошти з відповідача, а отже мав час і всі процесуальні умови для вчасного звернення у визначеному законодавством порядку.

Отже, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем було пропущено строки позовної давності, не надано відповідної заяви про їх поновлення, не

обґрунтовано в належний спосіб причини їх пропуску.

23.03.2026 року від позивач до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №3742), в яких зазначено, що твердження відповідача про порушення строку позовної давності є безпідставним, адже якщо боржник прострочив виплату в період дії зупинки строків позовної давності, то цей строк ще не почав обчислюватися і його початком слід вважати 04.09.2025 р.

Інші заяви по суті спору до суду не надійшли.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що в період з 29.06.2026 року по 17.07.2026 року включно суддя Тимощенко О. М. перебувала у відпустці. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано після виходу судді з відпустки.

Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, суд здійснює розгляд справи №917/260/26 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

24.03.2017 року між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі - позивач, банк) та Виробничим сільськогосподарським кооперативом "ЗЛАГОДА" було укладено Рамкову кредитну угоду № FW202.1250 (далі - рамкова кредитна угода, а. с. 8 - 12), відповідно до умов якої банк встановлював для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 15 000 000,00 грн., максимальний строк 120 місяців, максимальний розмір процентів 40 % річних.

Ця рамкова кредитна угода застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: овердрафт; строковий кредит; відновлювальна кредитна лінія; гарантії, акредитиви (документарні операції); кредитні картки (окремо - "Кредитна послуга", разом - "Кредитні послуги").

Використання будь-якої Кредитної послуги в рамках цієї рамкової кредитної угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення (окремо - "Кредитний договір", разом - "Кредитні договори").

Відповідно до розділу 19 Рамкової Кредитної угоди №FW202.1250 від 24.03.2017 року "Вимога щодо форми" усі додатки, зміни та/або доповнення (надалі зміни) до цієї угоди, а також Кредитні договори та зміни до них є її невід`ємною частиною, не мають самостійного значення і на них поширюються положення цієї угоди. Зміни до цієї угоди та/чи Кредитних договорів вносяться за взаємною згодою Сторін. Згода щодо змін вважатиметься досягнутою у належній формі та взаємною, а зміни чинними та обов`язковими для Сторін, якщо ці зміни будуть внесені одним з наступних способів:

- шляхом підписання обома Сторонами одного документа або обміну підписаними кожною Стороною окремо примірниками договору про внесення змін поштовим, факсимільним, електронним зв`язком, системами дистанційного управління рахунками, іншим способом, що дозволяє отримати матеріальну форму змін, підписів, відбитків печаток Сторін (у т. ч. у цифровому вигляді);

- шляхом подання Позичальнику письмової пропозиції банку, де вказано суть змін та дата їх введення і отримання згоди Позичальника на такі зміни. У випадку отримання такої згоди зміни вступають в силу в момент та на умовах, вказаних у пропозиції банку без необхідності підписання окремого договору про внесення цих змін.

Згода Позичальника на зміни вважатиметься отриманою з моменту настання хоча б однієї з таких подій:

- отримання від Позичальника письмового погодження, в т.ч. у вигляді погоджувального напису на самому повідомленні Кредитора;

- протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відправлення Позичальнику пропозиції про зміни банк не отримає від Позичальника письмового заперечення проти таких змін. Якщо заперечення стосуватимуться лише частини змін, то зміни, які не заперечуються вважатимуться погодженими;

- виконання Позичальником Кредитних договорів з врахуванням запропонованих банком змін.

24.03.2017 року в межах рамкової угоди № FW202.1250 від 24.03.2017 р. між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та Виробничим сільськогосподарським кооперативом "ЗЛАГОДА" було укладено кредитний договір № 202.45658/FW202.1250 (далі - кредитний договір, а. с. 12 - 13), за умовами якого банк зобов`язувався надати позичальнику строковий кредит (далі - кредит), загальна сума якого складає 5 653 440,00 грн, строком на 60 місяців, від дати видачі кредиту включно (розділ 1 кредитного договору).

Відповідно до розділу 3 кредитного договору "Отримання кредитних коштів", кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі - графік), що є додатком №1 до цього договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку (надалі - рахунок позичальника). Одночасно позичальник доручає і уповноважує банк з моменту зарахування кредиту на рахунок позичальника, здійснити переказ, або договірне списання з цього рахунку суми у розмірі, передбаченому договором №Н-082 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки від 13.03.2017 р. та перерахувати її ТОВ З ІІ "НОВОФАРМ", ідентифікаційний код 31040792 з цільовим призначенням - "Оплата за товар відповідно до Договору №Н-082 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки від 13.03.2017 р.

Згідно з розділом 4 кредитного договору "Проценти та комісії", на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 13,75 % річних , виходячи з 360 календарних днів у році.

Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 6 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом , виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою Проценти = Індекс UIRD 12 + (-3,65) %, де дані про величину індексу є загальнодоступними в мережі інтернет зокрема на офіційному сайті банку (http://www.procreditbank.com.ua).

Для розрахунок процентів застосовується відповідний індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 12 місяців та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів відповідний індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів індекс.

Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.

Відповідно до розділу 5 кредитного договору "Порядок погашення кредиту", погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у графіку. Суми, сплачені на погашення кредиту не надаються в кредит повторно.

Кредитний договір разом із представленими Додатками містить проставлені представниками підписи та скріплена печатками контрагентів.

Позивач вказує процентну ставку за період строку кредитування: 01.03.2017 - 13,75; 24.09.2017 - 11,75; 24.03.2018 - 11,75; 24.03.2019 - 12,23; 24.03.2020 - 11,75; 24.03.2021 - 11,75; 24.03.2022 - 11,75.

На підтвердження факту видачі кредиту позивач надав Меморіальний ордер. №286026913/308442986/868923990/7738 від 24.03.2017 р. на суму 5 653 440,00 грн (а. с. 18 зворот).

Також на підтвердження факту видачі кредиту та часткового погашення боргу відповідачем, позивач надав виписку з рахунку за Кредитним договором (а. с. 19 -22).

Позивач зазначає, що згідно додатку №1 до кредитного договору "Графік повернення кредиту на сплати процентів" останній 60-ий платіж повинен бути - 24.03.2022 року. У зв`язку з введенням військового стану банк прийняв рішення не нараховувати штрафні санкції клієнтам за прострочення платежів та збільшити період правомірного користування кредитними коштами (пролонгація).

Також позивач вказав, що аналізуючи фінансовий стан та поведінку клієнта банк щомісяця приймав рішення щодо продовження строку кредитування (строку правомірного користування кредитними коштами). При цьому, як тільки клієнт перестав виходити на зв`язок - пільговий строк кредитування зупинявся. Після початку війни відповідач підтримував зв`язок з банком, тому клієнту було зроблено пролонгацію на 5 місяців, та визначено останній день правомірного користування кредитом - 25.08.2022 року. Однак станом на 25.08.2022 року позичальник не виконав умови кредитного договору, не повернув тіло кредиту та допустив істотне та тривале прострочення оплати платежів, передбачених Кредитним договором.

При цьому позивач зазначає, що відповідач обізнаний, що Кредит підтримується інструментом "InnovFin SME Guarantee Facility", за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Фінансових інструментів Програми "Горизонт 2020" та Європейського фонду стратегічних інвестицій ("ЄФСІ"), створеного в рамках Інвестиційного плану для Європи. У той же час, умови угоди "InnovFin SME Guarantee Facility" передбачають відшкодування на користь Банку несплачених Позичальником сум, та наділяють Банк правом вимоги стягнення сплаченої Гарантії, в свою чергу Гарантом сплачено на користь Банку 574 755,87 грн ("розмір Гарантії") для покриття кредитних ризиків (погашення частини заборгованості) по кредитному договору №202.45658/FW202.1250 від 24.03.2017. Отримання гарантії підтверджується банківською випискою.

Відповідно до представленого витягу з угоди про внесення змін і викладення в новій редакції договору гарантії в рамках інструменту "InnovFin SME Guarantee Facility" між Європейським інвестиційним фондом (ЄІФ або Гарант) та Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (Посередник), та ПроКредит Холдинг АГ та Ко. КГаА (Координаційна установа). ЄІФ, Посередник та Координаційна установа надалі спільно іменуються як "Сторони", а кожен окремо - як "Сторона".

12 вересня 2016 року Сторони уклали Договір гарантії в рамках інструменту "InnovFin SME Guarantee Facility", згідно з яким ЄІФ погодився надати Гарантію Посереднику для побиття частини кредитного ризику, пов`язаного з Портфелем, на умовах і згідно з положеннями такої угоди (зі змінами, внесеними Угодою про внесення змін, "Договір гарантії") (пункт А).

Сторони бажають внести зміни і викласти в новій редакції Договір гарантії з метою, зокрема, збільшення Максимального розміру портфелю для врахування додаткової суми, первісно виділеної новій особі-учасниці в Грузії, на умовах і згідно з положеннями цієї Угоди про внесення змін та викладення в новій редакції (пункт Б).

"Конфіденційна Інформація" означає будь-яку інформацію відносно Гаранта, Посередника, Кінцевого Отримувача чи Гарантії, надана Стороні іншою Стороною чи будь- яким з П пов`язаних осіб чи радників, в будь-якій формі, та включає будь-який документ, електронний файл, чи будь-яким іншим чином представлена чи записана інформація, що містить, чи отримана чи скопійована з джерела такої інформації, за винятком інформації, що: (i) є чи стає відомою широкому загалу, крім випадків, копи це сталось внаслідок порушення Стороною пункту 27 (Розголошення інформації); (ii) має відношення до інформації стосовно лише Посередника, не відмічена, як конфіденційна таким Посередником підчас надання; (iii) має відношення до інформації стосовно лише Посередника, відомої Гаранту до моменту розголошення цієї інформації йому таким Посередником чи будь-ким з його пов`язаних осіб чи радників; та (iv) має відношення до інформації стосовно лише Посередника, законним чином отриманої Гарантом з джерела, не пов`язаного з таким Посередником, та яка, в будь-якому разі, наскільки відомо Гаранту, не була отримана у порушення будь-якого зобов`язання про нерозголошення конфіденційної інформації.

"Відшкодування" означає, з урахуванням подальшого визначення (якщо це передбачено), викладеного в Додатку 7 (фінансовий лізинг) чи Додатку 11 (Міні - облігації), кожна сума, без урахування відшкодування та витрат на здійснення права звернення стягнення (якщо це передбачено), що стягується або отримується посередником щодо несплаченої суми, за умови, що платіж за несплаченою сумою проводиться посереднику за гарантією установи, що надає гарантії, не вважається "Відшкодуванням", якщо інше не передбачено у спеціальних умовах.

Без шкоди до положень пункту 16.6 (Право власності та забезпечення) та пункту 16.8 (Кредитна політика), термін "Відшкодування включає будь-яку суму, яка стягнена або отримана Посередником щодо Несплаченої Суми (чи право на отримання такої суми), та яка передається третій особі за зобов`язаннями Посередника за Забезпеченням чи іншим зобов`язання за договором стосовно відповідної Покритої Транзакцій з Кінцевим Отримувачем, наданої Посередником третій особі. В тих випадках, коли будь-яка сума, що сплачується третій стороні зменшує суму Відшкодування, доступного для спільного використання з Гарантом, Посередник повинен збільшити Відшкодування на суму, що дорівнює сумі, що має бути сплачена третій стороні.

Метою цього договору є надання гарантії гарантом посереднику для часткового покриття кредитного ризику посередника стосовно Портфеля.

Гарант цим видає безвідкличну та безумовну фінансову гарантію на користь Посередника, за умови дотримання та відповідно до положень цього Договору ("Гарантія").

Діючи відповідно до умов цього Договору, Гарант сплачує Посереднику суму ("Розмір Гарант"), що дорівнює Несплаченій Сумі, що виникла не пізніше, ніж на Кінцеву Дату Пред`явлення Вимоги щодо Покритих Транзакцій з Кінцевим Отримувачем за Ставкою по Гарантії.

Всі платежі, що мають бути здійснені Гаранту Посередником за цим Договором, здійснюються в Базовій Валюті. Незважаючи на вищесказане, належні до сплати Посередником Гаранту суми відповідно до пункту 12 (Відшкодування), сплачуються у валюті, в якій такі Відшкодування були стягнені або отримані Посередником за відповідною Транзакцією з Кінцевим Отримувачем, з урахуванням того, що такі Відшкодування деноміновані в Базовій Валюті або в Додатковій Валюті, в залежності від обставин.

Відповідно до положень статтей 12.2 і 12.3, Гарант має право отримувати відсотки від кожного відшкодування (якщо такі є), що дорівнюють ставці по Гарантії та до дати, в яку посередник, діючи сумлінно і у комерційно виправданий спосіб, визначає відповідно до своїх внутрішніх правил і стандартних процедур відшкодування, як дату закінчення періоду відшкодування для відповідних транзакцій з кінцевим отримувачем.

Посередник зобов`язується у будь-який відповідний період часу докладати всіх необхідних зусиль, щоб максимально виконати Відшкодування відповідно до своїх внутрішніх правил і процедур.

Гарант призначає Посередника, який погоджується здійснювати права Гаранта на Відшкодування сум, сплачених Гарантом після отримання Вимоги щодо Виплати (шляхом суброгації або іншим чином), в тому числі: (i) на відшкодування від Кінцевого Отримувача або іншої сторони: (ii) вимагати від будь-якого іншого гаранта участі у виконанні будь-яких зобов`язань Кінцевого Отримувача; (iii) прямо чи опосередковано користуватися (в цілому або частково, шляхом суброгації або іншим чином) будь-якими правами по Транзакціям Кінцевого Отримувача або будь-якою іншою гарантією або Забезпеченням, прийнятими до виконання, або пов`язаними з Транзакціями Кінцевого Отримувача.

Цей пункт 12 (Відшкодування) застосовується до будь-яких платежів, стягнутих, іншим чином сплачених або повернутих Кінцевим Отримувачем Посереднику за Транзакцією з Кінцевим Отримувачем після виникнення Несплаченої Суми (в тому числі, без обмеження, в результаті Невиконання Зобов`язань за Транзакцією з Кінцевим Отримувачем після чого Посередник не реалізував (з будь-яких причин) жодне з прав на дострокове стягнення).

Отже, суть правовідносин між Європейським інвестиційним фондом ("Гарант") та АТ "ПроКредит Банк" ("Посередник") полягає у тому, що у випадку виникнення у позичальника (в Угоді використовується термін "Кінцевий Отримувач") заборгованості ("Несплачена сума"), гарант (ЄІФ) перераховує посереднику (банку) гарантію (грошові кошти в сумі 50% від несплаченої суми) для покриття кредитних ризиків Банку. При цьому, саме у посередника виникає обов`язок щодо вчинення дій щодо отримання від кінцевого отримувача (позичальника) та інших осіб (поручителі) погашення заборгованості ("Відшкодування"). Від кожної отриманої суми "Відшкодування" посередник (бнк) повертає Гаранту (ЄІФ) 50 % (але на загальну суму не більше від суми отриманої гарантії).

Відповідно до представлених банківських виписок та розрахунку заборгованості Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" впродовж 24.04.2017-25.07.2022 здійснено часткове повернення кредитних коштів та процентів із порушенням погодженого Графіку, 27.03.2023 р. здійснено погашення основного боргу (капіталу) за рахунок гранта у розмірі 574 755,87 грн.

При цьому позивач вказує, що сплачена гарантія не зменшує розмір зобов`язання боржника за кредитним договором. Станом на дату подачі позову розмір основної заборгованості становить 1 112 857,05 грн, розмір заборгованості по процентам - 11 259,95 грн.

13.01.2025 року АТ "ПроКредит Банк" направлено на адресу відповідача претензію (а. с. 25) з вимогою про виконання зобов`язань за спірним Кредитним договором, посилаючись на порушення Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного повернення наданих кредитних коштів за погодженим графіком, у зв`язку із чим реалізує право на стягнення усієї неповернутої суми у розмірі 1 124 117,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач не повернув кредитні кошти у розмірі, визначеному кредитним договором №202.45658/FW202/1250 від 24.03.2017 року, позивач просить стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" 1 124 117,00 грн. заборгованості вказаним договором.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За положеннями частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із статтями 626 та 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 638 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до приписів статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як передбачено частиною 1 статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із статтями 525 та 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, АТ "ПроКредит Банк" на виконання умов кредитним договором №202.45658/FW202/1250 від 24.03.2017 року, згідно Меморіального ордеру №286026913/308442986/868923990/7738 від 24.03.2017 р. (а. с. 18 зворот) та виписок з рахунку з 24.03.2017 р. по 19.02.2026 р. та з 24.03.2017 р. по 17.02.2026 р. надав Виробничому сільськогосподарському кооперативу "ЗЛАГОДА" кредитні кошти у розмірі 5 653 440,00 грн. Проте, як вбачається з розрахунків АТ "ПроКредит Банк" про заборгованість позичальника за вказаним кредитними договорами у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 1 214 117,00 грн, яка складається з основної заборгованості за капіталом у розмірі 1 112 857,05 та заборгованості по процентам у розмірі 11 259,95 грн.

Поряд із цим, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, даний Кредит підтримується інструментом "InnovFin SME Guarantee Facility", за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Фінансових інструментів Програми "Горизонт 2020" та Європейського фонду стратегічних інвестицій ("ЄФСІ"), створеного в рамках Інвестиційного плану для Європи. У той же час, умови угоди "InnovFin SME Guarantee Facility" передбачають відшкодування на користь Банку несплачених Позичальником сум, та наділяють Банк правом вимоги стягнення сплаченої Гарантії, в свою чергу Гарантом сплачено на користь Банку 574 755,87 грн ("розмір Гарантії") для покриття кредитних ризиків (погашення частини заборгованості) по кредитному договору №202.45658/FW202.1250 від 24.03.2017. Отримання гарантії підтверджується банківською випискою.

Відповідно до представленого витягу з угоди про внесення змін і викладення в новій редакції договору гарантії в рамках інструменту "InnovFin SME Guarantee Facility" між Європейським інвестиційним фондом (ЄІФ або Гарант) та Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (Посередник), та ПроКредит Холдинг АГ та Ко. КГаА (Координаційна установа). ЄІФ, Посередник та Координаційна установа надалі спільно іменуються як "Сторони", а кожен окремо - як "Сторона".

12 вересня 2016 року Сторони уклали Договір гарантії в рамках інструменту "InnovFin SME Guarantee Facility", згідно з яким ЄІФ погодився надати Гарантію Посереднику для побиття частини кредитного ризику, пов`язаного з Портфелем, на умовах і згідно з положеннями такої угоди (зі змінами, внесеними Угодою про внесення змін, "Договір гарантії") (пункт А).

Отже, відповідно до представлених позивачем банківських виписок 27.03.2023 року Гарант сплатив на користь Банку 574 755,87 грн ("розмір Гарантії") для покриття кредитних ризиків (погашення частини заборгованості) по кредитному договору №202.45658/FW202.1250 від 24.03.2017.

Статтею 560 ЦК України (в редакції чинній на час укладення Кредитного договору) передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення заявленої суми заборгованості у розмірі 1 214 117,00 грн, яка складається з основної заборгованості за капіталом у розмірі 1 112 857,05 та заборгованості по процентам у розмірі 11 259,95 грн, яка виникла в результаті порушення Виробничим сільськогосподарським кооперативом "ЗЛАГОДА" взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного повернення наданих кредитних коштів за погодженим графіком відповідно до умов кредитного договору №202.45658/FW202.1250 від 24.03.2017 р. При цьому суд враховує, що Гарантом відступлено Банку право стягнення відповідної суми сплаченої ним гарантії у розмірі 574 755,87 грн.

З наданого відповідачем відзиву вбачається, що він не заперечував укладення спірного кредитного договору, перерахування кредитних коштів в розмірі 5 653 440,00 грн, сплату Гарантом на користь Банку 574 755,87 грн та наявності заборгованості. При цьому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем було пропущено строки позовної давності, не надано відповідної заяви про їх поновлення, не обґрунтовано в належний спосіб причини їх пропуску (що відповідно до графіку повернення кредиту, та до даних що містяться в матеріалах справи відповідач здійснив перше порушення щодо не повної виплати чергового платежу 24.02.2022 року, відповідно по якому позовна давність закінчилася 24.02.2025 року. Наступний платіж повинен був здійснений 24.03.2022 року, який відповідач пропустив, але по якому також спливли строки позовної давності 24.03.2025 року).

Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа можу звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Додатком №1 до Кредитного договору №202.45658/FW20.1250 від 24.03.2017 р. сторони погодили графік платежів, згідно з яким передбачено 60 обов`язкових платежів починаючи з 24.04.2017 р. до 24.03.2022.

Позивач у позовній заяві вказав, що у зв`язку з введенням військового стану банк прийняв рішення не нараховувати штрафні санкції клієнтам за прострочення платежів та збільшити період правомірного користування кредитними коштами (прлонгація). У зв`язку із зазначеним Виробничому сільськогосподарському кооперативу "Злагода" було зроблено пролонгацію на 5 місяців та визначив останній день правомірного користування кредитом - 25.08.2022 р.

При цьому, матеріали справи не містять передбачених розділом 19 рамкової кредитної угоди "Вимога щодо форми" ані підписаного сторонами документу про внесення змін до договору щодо пролонгації дії кредитного договору та визначення останнього дня правомірного користування кредитом - 25.08.2022 р., ані Подання Позичальнику письмової пропозиції Банку, де вказано суть змін та дата їх введення і отримання згоди Позичальника на такі зміни, ані оновленого графіку платежів з урахуванням пролонгації договору.

Відповідно до ч.3 ст.254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Тобто, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна давність за позовами, пов`язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, або в разі закінчення періоду такої черговості - за наслідком закінчення загального терміну погашення кредиту, тобто з 25.02.2022 р.

При цьому, законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Судом враховується, що відповідно до п.12 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину.

Водночас під час дії воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

З урахуванням наведених обставин, Законодавець вніс зміни, зокрема, до Цивільного кодексу України щодо зупинення перебігу позовної давності.

04 вересня 2025 року набув чинності Закон № 4434-ІХ "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності". Перебіг позовної давності поновлено.

Отже, враховуючи вищенаведені норми права, зважаючи на зупинення перебігу позовної давності у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD-19), введенням воєнного станом в Україні, а також на те, що перебіг строку позовної давності був поновлений 05.09.2025 року, позивач не пропустив строк позовної давності при зверненні до суду з даним позовом (вимога заявлена в межах трирічного строку). Беручи до уваги наведене, суд вважає, що у заяві про сплив позовної давності належить відмовити.

Статтею 129 Конституції України та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад судочинства віднесено рівність і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005). У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 також зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав в межах, визначених процесуальним законом, зокрема, кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, реалізувати право на витребування доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо своєчасного повернення наданих кредитних коштів за погодженим графіком відповідно до умов кредитного договору №202.45658/FW202.1250 від 24.03.2017 р., а тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 1 214 117,00 грн, яка складається з основної заборгованості за капіталом у розмірі 1 112 857,05 та заборгованості по процентам у розмірі 11 259,95 грн, є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому згідно приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 13 489,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" (вул. Центральна, 6А, с. Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область, 38712, код ЄДРПОУ 03769706) на користь на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр-т Берестейський, буд. 107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за Кредитним договором №202.45658/FW202.1250 від 24.03.2017, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди FW202.1250 від 24.03.2017, в сумі 1 124 117,00 грн, яка складається з основної заборгованості за капіталом у розмірі 1 112 857,05 та заборгованості по процентам у розмірі 11 259,95 грн.

2. Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "ЗЛАГОДА" (вул. Центральна, 6А, с. Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область, 38712, код ЄДРПОУ 03769706) на користь на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (пр-т Берестейський, буд. 107-А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) 13 489,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 29.07.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя О. М. Тимощенко