Рішення № 138610504, 30.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026м. ДніпроСправа № 904/5445/25 (203/6853/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпро

до ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення заборгованості

в межах справи №904/5445/25

за заявою ОСОБА_1 , м. Дніпро

про визнання неплатоспроможним

ПРОЦЕДУРА:

24.09.2025 до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява АТ "Акцент-Банк" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 31 447,72 грн.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 25.09.2025 відкрито провадження у цивільній справі за позовом акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

31.10.2025 арбітражний керуючий Смолов К.В. звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра з клопотанням про передачу справи на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області, обґрунтувавши клопотання тим, що відносно відповідача відкрите провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 03.11.2025 постановлено матеріали цивільної справи за позовом акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті у рамках господарської справи №904/5445/25.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №203/6853/25 передані до провадження судді Мартинюку С.В.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

09.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Розпорядженням керівника Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 №51 відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/5445/25.

Обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справ: Мартинюка С.В. відраховано зі штату суддів Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 13.01.2026 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №904/5445/25 між суддями, та визначено її до розгляду судді Бєлік В.Г.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2026 справу №904/5445/25 прийнято суддею Бєлік В.Г. до свого провадження. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Позивач не скористався правом подати відповідь на відзив.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2021 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.2.1.1.1.3 Умов та Правил клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ А-Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Однак відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 24.09.2025 має заборгованість у розмірі 31 447,72 грн, яка складається з: 24 985,49 грн заборгованість за кредитом; 6 462,23 грн заборгованість по відсоткам.

Позиція відповідача

Відповідач не погоджується з позовними вимогами та наголошує, що сторонами в жодному з підписаних ними документів, зокрема у Анкеті-Заяві від 11.11.2021, процентна ставка за користування грошовими коштами кредитного ліміту не встановлювалась та не узгоджувалась.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

11.11.2021 року ОСОБА_1 (надалі відповідач/боржник) приєдналався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки.

В подальшому, на підставі вказаної заяви боржнику 11.11.2021 року було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та, 11.11.2021 року підписано Паспорт споживчого кредиту Кредитна картка.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Банк на боргові зобов`язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно до п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.

Позивач стверджує, що боржник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, боржник зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п. 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та \ або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та /інших зобов`язань за цим Договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за даним кредитним договором у відповідача станом на 24.09.2025 сформувалася заборгованість - 31 447,72 грн., яка складається з наступного:

- 24 985,49 грн. - заборгованість за кредитом;

- 6 462,23 грн. - заборгованість по відсоткам.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Судом встановлено, що 11.11.2021 між АТ Акцент-Банк і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір шляхом отримання кредитного ліміту на платіжну карту, про що свідчить його особистий підпис. Даний договір був укладений шляхом підписання анкети-заяви клієнта на оформлення кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до умов договору, відповідачу було відкрито картковий рахунок в національній валюті України та встановлено ліміт кредитування у розмірі 15 000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого станом на 24.09.2025 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сторона позивача стверджує, що виникла заборгованість у розмірі 31 447,72 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.2ЗУ Пробанки і банківську діяльність банківський кредит, будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст.633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ Акцент-Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач просить, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

В обґрунтуванні цих позовних вимог банк зазначає, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 11.11.2021 року, посилався на Витяг з Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ Акцент-Банк.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме ці умови з Витягу з Тарифів та Витягу з Умов розумів ОСОБА_3 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку неодноразово змінювалися самим АТ Акцент-Банк в період з часу виникнення спірних правовідносин (11.11 2021) до моменту звернення (направлення поштою) до суду із вказаним позовом (24.09.2025), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19 Верховного Суду викладена аналогічна правова позиція про неможливість застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст.634ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку неодноразово змінювалися самим АТ Акцент-Банк в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, які мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що в анкеті-заяві ОСОБА_1 від 11 листопада 2021 року відсутні відомості щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом задоволенню не підлягають.

Крім того, надані банком Умови та правила надання банківських послуг АТ Акцент-Банк, з огляду на їх мінливий характер, не можуть вважатися складовою кредитного договору в частині встановлення будь-яких нових умов та правил, можливості застосування банком додаткових платежів, які збільшують вартість кредиту, або зміни обсягу прав та обов`язків сторін, якщо такі умови не підписані та не визнані позичальником, а також якщо вони прямо не передбачені анкетою-заявою, підписаною ОСОБА_1 . Саме підписання анкети-заяви може свідчити про прийняття позичальником лише тих умов договору, які містяться в цьому документі та з якими він був належним чином ознайомлений.

Обґрунтовуючи право на стягнення процентів, позивач, крім розрахунку заборгованості станом на 24.09.2025, посилається на витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ А-БАНК, розміщених на офіційному вебсайті банку, як на невід`ємну частину кредитного договору.

Однак матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг був ознайомлений відповідач ОСОБА_1 , що він погодився з ними під час підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил, а також того, що на момент встановлення відповідачу кредитного ліміту зазначені Умови та правила містили положення щодо розміру процентної ставки, порядку її нарахування та сплати саме в редакції, на яку посилається позивач.

Роздруківка Умов та правил з офіційного вебсайту банку сама по собі не є належним доказом погодження сторонами відповідних умов кредитування, оскільки її зміст повністю залежить від волевиявлення банку, який має можливість в односторонньому порядку змінювати такі умови. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 6-16цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц.

Інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували погодження сторонами розміру процентної ставки за користування кредитними коштами та порядку її нарахування, позивачем до матеріалів справи не подано.

За таких обставин суд доходить висновку, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення частини першої статті 634 ЦК України щодо договору приєднання в частині Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному вебсайті АТ А-БАНК, оскільки такі Умови неодноразово змінювалися банком у період з 11.11.2021 до моменту звернення до суду з позовом, а позивач не довів, що відповідач був ознайомлений та погодився саме з тією редакцією Умов, на яку він посилається як на підставу своїх вимог.

Судом встановлено, що долучений позивачем до матеріалів справи витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ А-БАНК не містить підпису відповідача ОСОБА_1 , а тому сам по собі не підтверджує погодження останнім умов кредитування та не може вважатися невід`ємною частиною кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви від 11.11.2021.

Зі змісту Анкети-заяви вбачається, що вона містить анкетні дані відповідача та його волевиявлення щодо приєднання до банківського обслуговування, однак не містить погоджених сторонами істотних умов кредитного договору, зокрема щодо розміру процентної ставки, порядку та строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

За таких обставин матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що сторони у письмовій формі погодили умови щодо сплати процентів за користування кредитом у будь-якому розмірі.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту є складовою укладеного між сторонами кредитного договору та підтверджує погодження сторонами його істотних умов.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про споживче кредитування (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний надати споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних кредитних пропозицій та прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення договору. Така інформація надається у формі паспорта споживчого кредиту.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, необхідно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання кредитодавцем переддоговірного обов`язку щодо надання споживачу інформації, передбаченої статтею 9 Закону України Про споживче кредитування. Паспорт споживчого кредиту є лише підтвердженням виконання такого інформаційного обов`язку кредитодавця і не є кредитним договором.

Сам по собі факт ознайомлення споживача з паспортом споживчого кредиту та його підписання не свідчить про укладення договору про споживчий кредит, оскільки у паспорті споживчого кредиту не фіксується взаємне волевиявлення сторін щодо укладення договору та погодження всіх його істотних умов.

Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20-ц, суд до уваги не бере, оскільки від відповідного висновку Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив у постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.

Крім того, матеріали справи свідчать, що Анкета-заява, підписана відповідачем Уманським Р.С. 11.11.2021, не містить відомостей про конкретний вид платіжної картки, розмір встановленого кредитного ліміту, процентну ставку, порядок її нарахування та інші істотні умови кредитування.

За таких обставин підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту не є належним та достатнім доказом погодження сторонами істотних умов кредитного договору, а тому не може бути підставою для стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами.

Суд також враховує, що паспорт споживчого кредиту містить застереження про те, що наведена в ньому інформація є чинною та актуальною лише до 15.11.2021. При цьому із його змісту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної у паспорті, та визначаються кредитодавцем після оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, відомостей про його майновий і сімейний стан, розмір доходів та інших обставин.

Крім того, паспорт споживчого кредиту не містить відомостей про фактично встановлений відповідачу кредитний ліміт за конкретною платіжною карткою. Натомість у ньому зазначено, що наведені розрахунки реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту є репрезентативними, здійснені на підставі обраних споживачем умов кредитування та ґрунтуються на припущенні, що договір про споживчий кредит буде укладено і залишатиметься чинним протягом погодженого сторонами строку, а сторони належним чином виконуватимуть свої договірні зобов`язання.

Отже, зміст паспорта споживчого кредиту свідчить про те, що він має інформаційний характер, містить лише орієнтовні відомості щодо можливих умов кредитування та загальної вартості кредиту для споживача і передує укладенню кредитного договору. Сам по собі паспорт споживчого кредиту не є кредитним договором, не підтверджує погодження сторонами його істотних умов та не може вважатися невід`ємною складовою такого договору без належного підтвердження укладення сторонами відповідного правочину на визначених у ньому умовах.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ А-БАНК заборгованості за процентами у розмірі 6 462,23 грн, оскільки позивачем не доведено погодження сторонами істотної умови кредитного договору щодо ціни договору, яка у спірних правовідносинах виражається у формі процентів за користування кредитними коштами. Наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг не є належним доказом погодження сторонами такої умови договору.

З наданої позивачем довідки про встановлення та зміну кредитного ліміту вбачається, що під час відкриття рахунку 11.11.2021 відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 7 500,00 грн, який у подальшому неодноразово збільшувався банком

З аналізу банківської виписки за рахунком відповідача за період з 11.11.2021 по 24.09.2025 судом встановлено, що протягом користування кредитними коштами відповідач здійснював погашення заборгованості шляхом внесення грошових коштів на рахунок. Загальна сума зарахувань за вказаний період становить 82 509,25 грн.

Водночас із зазначеної виписки вбачається, що банк зараховував частину внесених відповідачем коштів у рахунок погашення нарахованих процентів за користування кредитом. Загальна сума коштів, списаних банком на погашення процентів, становить 8 611,47 грн, що підтверджується відображеними у виписці операціями за період з 01.01.2022 по 01.09.2025.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність належних доказів погодження сторонами умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зарахування банком внесених відповідачем платежів у рахунок погашення таких процентів не може вважатися правомірним.

За змістом статті 1049 Цивільного кодексу України обов`язок позичальника полягає у поверненні фактично отриманої суми кредитних коштів, тоді як проценти є самостійною складовою кредитного зобов`язання та підлягають сплаті лише за умови їх належного погодження сторонами.

Отже, при визначенні розміру непогашеної заборгованості за тілом кредиту суд виходить із того, що всі кошти, внесені відповідачем, підлягають зарахуванню насамперед у рахунок погашення основної суми боргу, оскільки правові підстави для їх спрямування на погашення непогоджених сторонами процентів відсутні.

З урахуванням встановлених судом обставин та здійсненого аналізу виписки за рахунком відповідача, суд дійшов висновку, що фактична заборгованість відповідача за основною сумою кредиту станом на 24.09.2025 становить 22 449,78 грн.

Зазначена сума визначена виходячи із загального обсягу використаних кредитних коштів у розмірі 113 570,50 грн, з якого віднімаються внесені відповідачем платежі у сумі 82 509,25 грн, а також 8 611,47 грн, які банк безпідставно зарахував у рахунок погашення процентів за користування кредитом, оскільки правові підстави для їх нарахування та стягнення судом не встановлені.

Таким чином, розмір заборгованості за тілом кредиту становить:

113 570,50 грн ? 82 509,25 грн ? 8 611,47 грн = 22 449,78 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. У задоволенні позовних вимог про стягнення 8 997,94 грн слід відмовити як необґрунтованих, оскільки зазначена сума складається із заборгованості, не підтвердженої належними та допустимими доказами.

Різниця між заявленою позивачем до стягнення сумою 31 447,72 грн та встановленим судом розміром заборгованості за тілом кредиту становить: 31 447,72 грн ? 22 449,78 грн = 8 997,94 грн, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Акцент-Банк за договором № б/н від 11 листопада 2021 року заборгованості за тілом кредиту в розмірі 22 449,78 грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог у розмірі 1 729,29 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Уманського Ростислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК (49074, м. Дніпро, вул. Бутумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за тіло кредитом у розмірі 22 449,78 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 729,29 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 30.07.2026.

Суддя В.Г. Бєлік