Рішення № 138610505, 25.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2109/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

від позивача: Тітова Т.С. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м. Київ

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 1 150 506,88 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 1150506,88 грн, з яких: 946696,57 грн - інфляційні втрати за період з січня по березень 2026 року, 203810,31 грн - 3% річних за період з 01.01.2026 по 31.03.2026.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати спожитої у січні та лютому 2022 року електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 19/03/02П від 19.01.2021, заборгованість з якої стягнута за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі № 904/1613/22.

29.04.2026 представник відповідача адвокат Левченко І.А. подала через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС відзив на позовну заяву, який містить клопотання про зменшення розміру процентів річних та інфляційних втрат на 50%.

У поданому відзиві ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" зазначено про те, що останнє є державним містоутворюючим підприємством, що віднесено до переліку об`єктів державної власності та має стратегічне значення для економіки й безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

Разом з тим відповідач указує на те, що його підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі через показники низької ліквідності, високої заборгованості та збитковості, що відображається у фінансовій звітності (баланс, звіт про фінансові результати).

Посилається відповідач й на те, що у зв`язку із значними змінами в організації виробництва та праці, викликаними пошкодженням основного виробничого обладнання сірчанокислотного цеху ГМЗ ДП "СхідГЗК", а також припиненням водо- та газопостачання виробничих об`єктів підприємства, з 17.03.2026 по 31.03.2026 на підприємстві було запроваджено неповний робочий тиждень з неповним робочим днем та зміну істотних умов праці відповідно до наказу № 131 від 16.03.2026; у цей період підприємство було змушено на деякий час призупиняти свою діяльність, що призвело, зокрема, до фінансових втрат, затримки у виробництві, порушення логістичних ланцюжків та необхідності оптимізації персоналу, неможливості повноцінної роботи з контрагентами та необхідності пошуку шляхів для оптимізації діяльності.

За твердженням відповідача вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 1150506,88 грн є несправедливими щодо боржника, оскільки майновий тягар відповідних виплат унеможливлює виконання останнім певних зобов`язань, а саме з виплати заробітної плати своїм працівникам та є невиправданим, обтяжливим й непосильним.

30.04.2026 представник позивача адвокат Тітова Т.С. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подала відповідь на відзив, в якому зауважила, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто мінімальний розмір річних, передбачений законодавством (ч. 2 ст. 625 ЦК України), а не збільшений за домовленістю сторін. Отже, у даному випадку відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних, а також інфляційних втрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

Позивач також зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості" (далі - Закон 4777-IX від 10.02.2026) встановлено, що до 1 січня 2028 року зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.05.2026.

Ухвалою суду від 26.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2026.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою, сформованою системою діловодства "ДСС" (а.с. 167).

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні за змістом позову.

За результатом судового засідання 25.06.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі № 904/1613/22 (суддя Кеся Н.Б.), яке набрало законної сили 15.11.2022, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 27552135,15 грн основного боргу, 915733,26 грн інфляційних втрат, 644628,54 грн пені та 446356,88 грн судового збору. У решті позову відмовлено.

При цьому заявлені позивачем інфляційні втрати в сумі 915733,26 грн стягнуті судом за період з березня по квітень 2022 року.

Рішення обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленої у січні та лютому 2022 електроенергії за договором № 19/03/02П від 19.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

Внаслідок прострочення виконання зобов`язання зі сплати основного боргу в сумі 27552135,15 грн, присудженого до стягнення за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі № 904/1613/22, позивачем заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 946696,57 грн за період з січня по березень 2026 року та 3% річних у сумі 203810,31 грн за період з 01.01.2026 по 31.03.2026.

Наведені обставини й стали причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням відповідачем зобов`язання зі сплати основного боргу в сумі 27552135,15 грн за судовим рішенням у справі 904/1613/22.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов`язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція збігається з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 914/1033/17, від 20.08.2018 у справі № 914/508/17, від 11.08.2018 у справі № 914/1487/17.

Докази оплати відповідачем присудженого за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі № 904/1613/22 до стягнення основного боргу в сумі 27552135,15 грн у матеріалах справи відсутні. Тому, подальше нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат із несплаченої відповідачем суми боргу до моменту його погашення є правомірним.

При цьому господарським судом враховано, що рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 у справі № 904/1521/23 (суддя Бажанова Ю.А.), від 17.11.2023 у справі № 904/3946/23 (суддя Загинайко Т.В.), від 03.10.2024 у справі № 904/3553/24 (суддя Дупляк С.А.), від 23.12.2024 у справі № 904/4879/24 (суддя Перова О.В.), від 19.03.2025 у справі № 904/210/25 (суддя Новікова Р.Г.), від 06.10.2025 у справі № 904/1984/25 (суддя Рудь І.А.), від 24.09.2025 у справі № 904/4092/25 (суддя Дупляк С.А.), від 24.11.2025 у справі № 904/5870/25 (суддя Бажанова Ю.А.), від 20.05.2026 у справі № 904/212/26 (суддя Панна С.П.), які набрали законної сили, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за порушення останнім зобов`язань з оплати спожитої у січні та лютому 2022 року електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 19/03/02П від 19.01.2021 3% річних за загальний період з 21.02.2022 по 31.12.2025 та інфляційні втрати за загальний період з березня 2022 року по грудень 2025 року.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 203810,31 грн розраховані за період з 01.01.2026 (наступний день після граничного строку нарахування у справі № 904/212/26) по 31.03.2026 із заборгованості в сумі 27552134,37 грн, що менше від стягнутої за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 у справі № 904/1613/22 заборгованості (27552135,15 грн), однак узгоджується з правами позивача з урахуванням частини другої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 237 цього Кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

При перевірці наведеного у позові розрахунку помилок не встановлено.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати в загальній сумі 946696,57 грн розраховані за загальний період з січня по березень 2026 року.

Щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає про таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За результатом перевірки розрахунку інфляційних втрат порушень судом не виявлено.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 50%, господарський суд звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, в якій зазначено наступне.

Суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми (п. 116).

Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних (п. 117).

Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом (п. 118).

У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом (п. 135).

Також у вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду зазначено про те, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов`язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат (п. 125).

Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22.

За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача в частині зменшення на 50 % заявлених до стягнення позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат.

За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 1150506,88 грн, з яких: 946696,57 грн - інфляційні втрати за період з січня по березень 2026 року, 203810,31 грн - 3% річних за період з 01.01.2026 по 31.03.2026.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 13806,08 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 1 150 506,88 грн, з яких: 946696,57 грн - інфляційні втрати за період з січня по березень 2026 року, 203810,31 грн - 3% річних за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 14309787; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, Кам`янський р-н, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, будинок 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (ідентифікаційний код 42601505; місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 3А) інфляційні втрати в сумі 946696,57 грн, 3% річних у сумі 203810,31 грн, судовий збір у сумі 13806,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.07.2026.

Суддя І.І. Колісник