Ухвала суду № 138608623, 30.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4845/26

провадження №: 1-кс/398/1039/26

УХВАЛА

Іменем України

"30" липня 2026 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000808 від 22 травня 2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія, громадянина України, який має професійну освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, є особою з інвалідністю III групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності 10.08.2021 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України, 02.10.2019 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України, 14.12.2017 року Світловодським міським судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ

Слідчий звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб.

Клопотання мотивовано тим, що 19.06.2026 в період часу з 11 години 25 хвилин по 11 годину 40 хвилин ОСОБА_5 діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, маючи на меті отримання прибутку від своєї незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів і як наслідок отримання джерела доходу, свідомо порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 530-V від 22.12.2006, наказ Міністерства охорони здоров`я України №481 від 20.08.2008 зареєстрований в Міністерстві Юстиції 23.09.2008за № 886/15577, достовірно розуміючи, що операції з наркотичними засобами є незаконними, набув за невстановлених досудовим розслідувань обставин у місці та час наркотичний засіб метадон та маючи умисел на збут наркотичного засобу метадону, домовився зустрітися на території будинку АДРЕСА_2 з особою із легендованими установчими даними, до якої застосовано заходи безпеки, де відповідно до попередньої домовленості, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, здійснив, за заздалегідь обумовлену суму 200 гривень, продаж метадона, який був упакований у блістер. Після незаконного збуту метадону, обіг якого обмежено, ОСОБА_5 грошові коштами в сумі 200 гривень, а саме купюрами по 50 гривень з серійними номерами АД№9504722, ЕП № 7793324, КБ № 5705632, КЄ № 3027818, витратив на власні потреби.

Відповідно до висновку експерта вилучені у особи із легендованими установчими даними таблетки круглої форми білого кольору містять мета дон, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою 0,0450 грама.

Крім того, в період часу з 11 години 45 хвилин по 12 годину 00 хвилин 28.07.2026 ОСОБА_5 , діючи умисно та вчиняючи дії повторно, переслідуючи корисливий мотив, маючи на меті отримання прибутку від своєї незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів і як наслідок отримання джерела доходу, достовірно розуміючи, що операції з наркотичними засобами є незаконними, набув за невстановлених досудовим розслідувань обставин у місці та час наркотичний засіб метадон та, маючи умисел на збут наркотичного засобу метадону, домовився зустрітися на території будинку АДРЕСА_2 з особою із легендованими установчими даними, до якої застосовано заходи безпеки, де відповідно до попередньої домовленості, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, здійснив за заздалегідь обумовлену суму 600 гривень продаж метадона, який був упакований у блістер. Після незаконного збуту метадону, обіг якого обмежено, ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 600 гривень, а саме купюрами по 100 гривень з серійними номерами ЕЗ №3748678, ЄВ № 5218314, ЕД № 1434706, ЕЄ № 5496064, ЄА № 7452026, ЯБ № 7505697 витратив на власні потреби.

Відповідно до висновку експерта вилучений у особи із легендованими установчими даними таблетки круглої форми білого кольору містять мета дон,який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою 0,0668 грама.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що у 2026 році, ОСОБА_5 , діючи умисно, у невстановленої особи за невстановлених обставин, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, незаконно придбав та почав зберігати з метою його подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якого заборонено.

28.07.2026 проведено обшук у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де серед іншого виявлено та вилучено 1 зіппакет з невідомою кристалічною речовиною жовтого кольору, в якому згідно висновку експерта міститься особливо небезпечна психотропна речовина - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 1,077 грам.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

28.07.2026 о 16:06 год. в порядку ст. 208 КПК України слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України.

29.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України.

Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий зазначив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, слідчий вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні є неможливим та не здатним забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

В судовому засіданні прокурор і слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували.

Підозрюваний ОСОБА_5 погодився з обставинами, викладеними у оголошеній йому 29.07.2026 року підозрі, проте заперечив належність йому психотропної речовини PVP, що вилучена працівниками поліції в ході обшуку 28.07.2026 року за місцем його проживання. Зазначив, що не має наміру переховуватися від слідства, вчиняти інші кримінальні правопорушення, знищувати речові докази.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 , просила застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту. В обґрунтування вказаної позиції зазначає, що вважає недоведеним наявність ризиків зазначених слідчим, оскільки підозрюваний має постійне місце реєстрації та фактичного проживання, проживає разом з цивільною дружиною, тобто має міцні соціальні зв`язки та особу, яка зможе забезпечити належний за підозрюваним контроль. При обранні запобіжного заходу відносно її підзахисного просила врахувати, що його цивільна дружина ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище Черства), яка в порядку спадкування є власником будинку за адресою: АДРЕСА_2 , надала згоду на проживання ОСОБА_5 за вказаною адресою в разі обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а також те, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок ампутації правої ноги, потребує постійного лікування, крім того відсутні фінансові можливості для його переховування, підозрюваний не має закордонного паспорта, раніше аналогічних злочинів не вчиняв, тримання підозрюваного під вартою вважає не доцільним.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12026121060000808 від 22 травня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

28.07.2026 о 16:06 год. в порядку ст. 208 КПК України, слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України.

29 липня 2026 року ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Підозрюваному забезпечено право на захист.

Згідно з ч. 2 ст. 211 КПК України затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчий суддя зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому до уваги слід взяти позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).

Від слідчого судді на початковій стадії досудового розслідування не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Отже, описані у клопотанні фактичні обставини кримінального правопорушення у сукупності дають підстави дійти висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, є особою з інвалідністю третьої групи, не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших утриманців, згідно долученої до матеріалів клопотання довідки про склад сім`ї за адресою фактичного проживання мешкає один протягом останніх п`яти років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи ступінь тяжкості та суворість можливого покарання, а також не маючи міцних соціальних зв`язків, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя вважає також доведеним існування ризику знищення, сховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, враховуючи встановлені досудовим розслідуванням обставини щодо набуття наркотичного засобу, ОСОБА_5 може зберігати в тому числі з метою збуту у невстановлених на даному етапі досудовим розслідуванням місцях, які не були об`єктом обшуку, проведеного 28.07.2026, речовини, обіг яких заборонений законом, а тому існує переконливий ризик, що у разі незастосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він матиме можливість знищити чи сховати речі у тому числі, які можуть бути предметом кримінального правопорушення та які мають значення для даного кримінального провадження.

З наведених підстав існує також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення щодо придбання, зберігання та збуту наркотичних засобів.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» розуміється обґрунтована ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд бере до уваги, долучені до заперечень захисника медичні документи щодо стану здоров`я підозрюваного, письмову згоду ОСОБА_8 , однак, враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи, вважає недоведеним твердження захисника щодо можливості ОСОБА_8 забезпечити належний за підозрюваним контроль.

На підставі всебічно з`ясованих обставин в контексті ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

У разі обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов`язків і надасть йому змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню.

Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам, на які вказали у клопотанні та в судовому засіданні слідчий і прокурор.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з частинами 3, 5 статті 115 КПК України при обчисленні строку днями, строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку; при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання чи взяття під варту.

За правилами ст. 209 КПК України моментом затримання ОСОБА_5 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто 16 год. 06 хв. 28 липня 2026 року, що підтверджується протоколом затримання підозрюваного.

Згідно з ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України застава визначається залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначено розмір застави у межах в від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вивчивши відомості про особу підозрюваного, суд вважає, що одночасно з триманням під вартою ОСОБА_5 слід визначити заставу в порядку ч. 4 ст. 182 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, грошову суму в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 гривень, оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 371, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ

Клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000808 від 22 травня 2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 28 липня 2026 року.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 25 вересня 2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560,00 грн, які необхідно внести на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505, застава за підозрюваного ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12026121060000808.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

5) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , та прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1