Рішення № 138600099, 29.07.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2370/26

Номер провадження 2/213/1765/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Нестеренко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1422671 від 05.02.2024 у розмірі 18 467,89 грн, а також судові витрати.

Позов обґрунтовано обставинами:

05.02.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1422671, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн на строк 360 днів. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується відповідними доказами. Відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав.

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (позивач) укладено Договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1422671 від 05.02.2024.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 18 467,89 грн, з яких: 1 999,99 грн заборгованість по тілу кредиту; 15 899,90 грн заборгованість по відсотках; 568,00 грн заборгованість по штрафах.

Позиція відповідача

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

01.06.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з даною позовною заявою.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.06.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за кредитним договором перед позивачем.

05.02.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1422671 (далі Кредитний договір). Договір підписано сторонами, зокрема відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т963, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до умов Кредитного договору:

сума кредиту: 2 000,00 грн;

строк кредитування: 360 днів;

стандартна процентна ставка: 2,50% в день (50,00 грн/день).

Первісний кредитор (ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14.08.2025, яким підтверджується успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта.

Згідно з Розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 станом на дату складання позову становить 18 467,89 грн, з яких:

заборгованість по тілу кредиту 1 999,99 грн;

заборгованість по відсотках 15 899,90 грн;

заборгованість по штрафу 568,00 грн.

Згідно з Розрахунком, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості 16.03.2024 на загальну суму 2 432,01 грн, з яких: 2 000,00 грн оплата відсотків, 432,00 грн оплата штрафу, 0,01 грн оплата тіла кредиту.

Відповідно до Детального розрахунку заборгованості, нарахування процентів за ставкою 2,5% (50,00 грн/день) здійснювалось з 05.02.2024 по 15.04.2024. Останнє нарахування процентів здійснено 15.04.2024 у сумі 49,99 грн.

Відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті процентів та штрафів належним чином не виконав, кредит та проценти за його користування, у строки, передбачені договором, не сплатив.

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступив на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1422671, що підтверджується Реєстром боржників до Договору факторингу та платіжним дорученням про сплату фінансування.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він підписував договір, отримував кредитні кошти та користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі не надав.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правилом шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Щодо виконання зобов`язання.

За загальним правилом, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо денної процентної ставки.

Вказаний договір про надання кредиту є споживчим, а тому до нього слід застосовувати Закон України «Про споживче кредитування».

22.11.2023 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023. Даним Законом, серед іншого, були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Так, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною 5 такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Водночас відповідно до п. 17 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, тимчасово було встановлено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Кредитний договір було укладено 05.02.2024. Відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону, з 22.04.2024 (після спливу перших 120 днів) максимальний розмір денної процентної ставки становить 1,5%, а з 20.08.2024 (після спливу 240 днів) не більше 1% відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

У Рішенні Конституційного Суду України (Перший сенат) від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 зазначено, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

З огляду на це, суд вважає, що кредитодавець мав передбачити зміну правового регулювання та привести умови договору у відповідність цим змінам, як сторона, яка самостійно розробила умови, а позичальник лише приєднався до них.

Отже, на переконання суду, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з позичальника за процентами, нарахованими після 21.04.2024, оскільки подальше нарахування процентів позивачем здійснювалося без урахування обмежень, встановлених п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Підлягають стягненню проценти за період з 05.02.2024 по 21.04.2024 у розмірі 1 799,99 грн (з урахуванням часткової оплати відсотків у розмірі 2 000,00 грн).

Щодо штрафу.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Оскільки кредитний договір укладено 05.02.2024, тобто під час дії воєнного стану, нарахування штрафу за прострочення виконання зобов`язань за таким договором є неможливим. Вимога про стягнення штрафу в розмірі 568,00 грн задоволенню не підлягає.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 05.02.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1422671. Відповідач погодився з умовами кредитного договору, про що свідчить його підпис, вчинений з використанням одноразового ідентифікатора Т963.

Також встановлено, що первісним кредитором виконані умови договору, кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн були надані відповідачу, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14.08.2025. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за договором належним чином не виконав, вчасно отримані в кредит кошти не повернув, проценти за користування кредитом сплатив частково, заборгованість погашена не була.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання кредитного договору недійсним суду не надано.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, перевірено судом. Заборгованість по тілу кредиту становить 1 999,99 грн (з урахуванням оплати 0,01 грн 16.03.2024). Заборгованість по процентах за період з 05.02.2024 по 21.04.2024 становить 1 799,99 грн (3 799,99 грн 2 000,00 грн оплачених відсотків). Розрахунок процентів є арифметично вірним та відповідає умовам договору та вимогам закону (з урахуванням обмеження денної процентної ставки до 21.04.2024).

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він підписував договір, отримував кредитні кошти та користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі не надав.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та процентах. У стягненні штрафу слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн підтверджується платіжною інструкцією від 26.05.2026. Позовні вимоги задоволено частково на суму 3 799,98 грн (1 999,99 + 1 799,99), що становить 20,58% від заявленої суми позову (18 467,89 грн).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 547,92 грн (2 662,40 х 20,58%).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1422671 від 05.02.2024 у розмірі 3 799 (три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 98 копійок, з яких:

1 999,99 грн заборгованість по тілу кредиту;

1 799,99 грн заборгованість по процентах (за період з 05.02.2024 по 21.04.2024).

В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 568,00 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 547 (п`ятсот сорок сім) гривень 92 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко