Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 208/2907/24
провадження № 2-с/208/329/26
УХВАЛА
13 липня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Савранський Т.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Машошиної Альони Олегівни про скасування судового наказу, -
В С Т А Н О В И В:
02 травня 2024 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 17 969,94 грн, пеню у розмірі 136,43 грн та судовий збір у розмірі 242,24 грн.
13 липня 2026 року представник боржника звернулася до суду з заявою про поновлення строку на оскарження та скасування вищезазначеного судового наказу.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що про існування судового наказу Кожевніков дізнався 10.07.2026 року. Із зазначеним судовим наказом сторона боржника не погоджується, вважає його таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що послугами акціонерного товариства у спірній квартирі боржник не користувався, оскільки фактично проживав за іншою адресою, що підтверджується відповідними актами. Крім того, стороною зазначено про відсутність договірних правовідносин між Кожевніковим та стягувачем. З огляду на викладене, вони просять поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати відповідний судовий наказ.
Ознайомившись з поданими матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 170 ЦПК України зазначено, шо боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи судом на адресу реєстрації боржника надіслано копію судового наказу та копію заяви про видачу судового наказу з додатками, проте, скероване судом поштове відправлення №0600935262035 повернуто відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 13).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Станом на 13 липня 2026 року боржником пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу, проте представником останнього заявлено аргументоване клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення, яке підлягає задоволенню.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу повинна містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2012 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про його оспорення, а й наведено обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. При цьому такі докази можуть бути подані суду під час розгляду заяви про скасування судового наказу.
Отже, саме по собі подання заяви про скасування судового наказу не є безумовною підставою для його скасування, а тому боржник повинен навести такі заперечення, які свідчили про необґрунтованість вимог стягувача станом на момент видачі судового наказу.
Як убачається з матеріалів справи, відділом формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янського Кам`янської міської ради надано довідку відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на час видачі судового наказу був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином посилання представника боржника на те, що останній фактично проживав за іншою адресою та не користувався послугами водопостачання і водовідведення, саме по собі не спростовує наявності обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг за місцем реєстрації (об`єктом нерухомого майна) та не свідчить про необґрунтованість вимог стягувача.
Крім того, доводи щодо відсутності укладеного між сторонами письмового договору також не можуть бути підставою для скасування судового наказу, оскільки відповідно до законодавства у сфері житлово-комунальних послуг відсутність письмового договору не звільняє споживача від обов`язку оплачувати фактично надані житлово-комунальні послуги, а його заключення є обов`язком сторони, яка приймає послуги (п. 1 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
Таким чином, наведені у заяві обставини не спростовують існування грошового зобов`язання, не підтверджують необґрунтованості вимог стягувача на час звернення із заявою про видачу судового наказу та не свідчать про наявність між сторонами спору про право, який унеможливлював би розгляд вимог у порядку наказного провадження.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява боржника не містить належних і достатніх доводів та доказів, які б свідчили про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, а тому підстави для скасування судового наказу, передбачені статтею 170 ЦПК України, відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Строк на звернення з заявою про скасування судового наказу, поновити.
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Машошиної Альони Олегівни про скасування судового наказу №208/2907/24 виданого 02 травня 2024 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», - залишити без задоволення та повернути її заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Суддя Т.А. Савранський
Судове рішення № 138600065, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 13.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 208/2907/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: