Рішення № 138598299, 22.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 635/2133/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Попова В.О. ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з позовом у якому просить суд:

- зобов`язати АТ «Універсал Банк» відновити залишок коштів та стан банківського рахунку на ім`я ОСОБА_3 до проведення транзакцій (банківських операцій) до 25.01.2026;

- зобов`язати АТ «Універсал Банк» скасувати заборгованість, відсотки за користування кредитними коштами та інші платежі, що нараховані внаслідок операцій по рахунку, відкритого в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_3 ;

- зобов`язати АТ «Універсал Банк» припинити нарахування заборгованості, що утворилися внаслідок операцій, здійснених на момент 25.01.2026 по рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Універсал Банк» на імя ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є клієнтом АТ «Універсал Банк», та власником банківської картки Монобанк АТ «Універсал Банк».

Як стверджується у позові, з кредитної карти позивача було отримано доступ до особистого рахунку позивача у АТ «Універсал Банк» та у такий спосіб було шахрайським шляхом здійснено переведення власних коштів клієнта.

У позові зазначається, що списання коштів відбулось без згоди позивача, з її картки зняли 101 000,00 грн та надалі продовжують нараховувати відсотки.

У позові звертається увага на те, що грошові кошти були списані з рахунку позивача за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем - АТ «Універсал Банк» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку позивача.

13.07.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказується, що у цій справі відсутні будь-які докази того, що авторизація в мобільному застосунку monobank здійснювалася сторонньою особою, що було скомпрометовано фінансовий номер телефону позивачки, відбулося перевипускання SIM-картки, здійснювалися входи до застосунку з невідомого пристрою або було втрачено контроль над платіжним інструментом. Позовна заява взагалі не містить опису механізму, внаслідок якого невстановлені особи нібито отримали доступ до мобільного застосунку банку. Позивачка не зазначає, яким саме способом сторонні особи подолали передбачені законодавством та банком механізми автентифікації користувача, не наводить відомостей про компрометацію фінансового номера телефону, втрату мобільного пристрою, зміну довіреного пристрою або інші обставини, які хоча б теоретично могли б свідчити про несанкціонований доступ до застосунку.

У відзиві зазначається, що після проведення операцій позивачка звернулася до Служби підтримки monobank та з аудіозапису такого звернення вбачається, що позивачка повідомила працівнику банку про те, що вона спілкувалася з невідомими особами та виконувала дії відповідно до наданих ними вказівок. Під час вказаного звернення позивачка повідомила банку, що вона самостійно здійснила переказ грошових коштів через мобільний застосунок monobank за реквізитами, які були їй надані відповідними особами. Водночас позивачка не повідомляла працівникам банку про те, що переказ був виконаний сторонньою особою, що вона втратила контроль над мобільним застосунком або що невідомі особи отримали доступ до її рахунків.

Наголошується, що навіть у випадку введення особи в оману операція не вважається неакцептованою, якщо платник особисто сформував платіжну інструкцію, вказав реквізити отримувача, підтвердив платіж та надав банку згоду на списання коштів.

Як стверджується у відзиві, 26.06.2021 ОСОБА_3 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг monobank, якою просила відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт та погодилась із умовами дистанційного банківського обслуговування. Підписуючи Анкету-заяву позивачка засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису, який використовується для вчинення правочинів та платіжних операцій, а також підтвердила, що визнає такий електронний підпис аналогом власноручного підпису. Крім того, позивачка підтвердила ознайомлення та згоду із Запевненнями клієнта, Умовами і правилами обслуговування, Тарифами та іншими складовими Договору. Відповідно до пункту 5.8.3 Умов і правил обслуговування використання аутентифікаційних даних, одноразових паролів та інших засобів підтвердження є здійсненням ідентифікації клієнта та наданням йому права здійснювати операції через мобільний застосунок. Згідно з положеннями розділу 6 Умов і правил удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та має рівнозначні юридичні наслідки. Пунктами 8.10 та 8.11 Умов і правил прямо передбачено, що клієнт несе відповідальність за всі операції, які супроводжуються авторизацією та здійснюються із використанням передбачених договором засобів ідентифікації та автентифікації. Отже підписуючи Договір позивачка прийняла на себе відповідні ризики та обов`язки щодо забезпечення конфіденційності власних засобів автентифікації. Банк зі свого боку виконав усі покладені на нього законодавством та договором обов`язки.

У відзиві звертається увага на те, що позивачкою не надано доказів технічної несправності систем банку, компрометації інформаційних систем банку, порушення банком вимог Закону України «Про платіжні послуги», Положень Національного банку України чи умов укладеного між сторонами договору.

Акцентується, що фактично вимоги позивачки спрямовані на покладення на банк негативних наслідків власного розпорядження грошовими коштами після того, як вона стала жертвою обману з боку третіх осіб, однак чинне законодавство не покладає на банк обов`язку компенсувати клієнту кошти, які були добровільно перераховані самим клієнтом на користь третіх осіб.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09.03.2026 вказану позовну заяву направлено за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання дій незаконними, визнання недійсним електронного договору, стягнення грошових сум, залишено без руху.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судому засіданні 17.07.2026 сторони підтримали доводи та вимоги, викладені у письмових заявах, поданих до суду.

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2021 ОСОБА_3 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг monobank, якою просила відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт та погодилась із умовами дистанційного банківського обслуговування.

Підписуючи Анкету-заяву позивачка засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису, який використовується для вчинення правочинів та платіжних операцій, а також підтвердила, що визнає такий електронний підпис аналогом власноручного підпису.

Крім того, позивачка підтвердила ознайомлення та згоду із Запевненнями клієнта, Умовами і правилами обслуговування (редакція ), Тарифами та іншими складовими Договору.

Відповідачем до матеріалів справи долучено: Заяву про приєднання до Кредитного договору Чорна картка monobank № 26204362979528 від 08.09.2025, у якій ОСОБА_3 просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я № НОМЕР_1 , електронним платіжним засобом якого буде платіжна картка Чорна картка monobank; Довідку про відкриті рахунки / емітовані картки / створені токени клієнта ОСОБА_3 ; Довідку про зміну кредитного ліміту ОСОБА_3 за період з 026.06.2021 по 24.06.2026.

В матеріалах справи міститься квитанція № 0487-АВ54-2ТН6-5ЕХ8 від 25.01.2026, в якій наявна інформація:

1) щодо відправника: ім`я - ОСОБА_3 ; банк - Універсал Банк; код банку - 322001; платіжна система - VISA; платіжний інструмент - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

2) щодо одержувача: банк одержувача - Кредит Дніпро; платіжна система - VISA; платіжний інструмент - 4211150602913063.

3) деталі транзакції: сума - 98 450,00 грн; комісія - 3 913,21 грн; код авторизації - 960351; призначення платежу - переказ особистих коштів; дата і час операції - 25.01.2026 15:24; ідентифікатор платіжного пристрою - MONODirect.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що Сектором дізнання відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12026226250000025 від 27.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за заявою ОСОБА_3 від 26.01.2026.

З Довідки про зміну фінансового номеру, довіреного пристрою, електронної пошти, ПІН-коду ОСОБА_3 за період з 26.06.2021, вбачається, що остання зміна пристрою відбулась 11.08.2025 на IPhone 13 Pro Max. Разом з тим, з вказаної довідки вбачається, що фінансовий телефон та електронна адреса не змінювалась з моменту відкриття рахунку у АТ «Універсал Банк» (26.06.2021), а дата та час останньої зміни PIN коду - 09.07.2025.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем долучено довідку щодо входів позивача до мобільного застосунку Monobank за період з 24.01.2026 по 25.01.2026.

Із зазначеної довідки вбачається, що доступ до мобільного застосунку здійснювався з мобільного пристрою iPhone 13 Pro Max з незмінним ідентифікатором пристрою.

Також у довідці відображено дату та час кожного входу до застосунку, IP-адреси, з яких здійснювався доступ, статус успішної авторизації (код 200), спосіб автентифікації користувача шляхом використання біометричних даних (fingerprint).

Зазначені відомості свідчать про неодноразове здійснення входів до мобільного застосунку з одного й того ж зареєстрованого пристрою із застосуванням біометричної автентифікації.

В матеріалах справи наявна довідка, яка підтверджує комунікацію ОСОБА_3 з АТ «Універсал Банк» 25.01.2026 о 15:34:08 тривалістю 12 хв 47 сек.

У наданому відповідачем аудіозапису телефонної розмови між сторонами, позивачка пояснила, що з метою переоформлення банківської картки для дитини вона самостійно звернулася до Telegram-бота, який сприймала як сервіс АТ «Універсал Банк». Після цього їй почали телефонувати особи, які представлялися працівниками банку та надавали подальші інструкції. Позивачка зазначила, що, виконуючи отримані вказівки, здійснювала відповідні дії у мобільному застосунку Monobank, при цьому не повідомляла третім особам PIN-код, одноразові паролі чи інші конфіденційні дані, однак надсилала скріншоти дитячих банківських карток. Також їй було повідомлено про необхідність перерахування грошових коштів для активації дитячої банківської картки у зв`язку з нібито технічною помилкою в системі банку.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно зі ст.1 ЗУ «Про платіжні послуги» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Держатель платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.

Неналежна платіжна операція - це платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Неналежним платником є особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно), а неналежним отримувачем особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №164 користувач платіжної послуги зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Пунктом 143 цього Положення передбачено, що надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Пунктом 146 Положення встановлено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Надавач платіжних послуг (емітенті зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян (частина 3 статті 32 Закону України «Про платіжні послуги»).

Відповідно до п. 4 статті 42 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання.

Згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача (п. 6 статті 42 Закону України «Про платіжні послуги»).

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно матеріалів справи, 26.06.2021 року ОСОБА_3 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг monobank, якою просила відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт та погодилась із умовами дистанційного банківського обслуговування. Підписуючи Анкету-заяву Позивачка засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису, який використовується для вчинення правочинів та платіжних операцій, а також підтвердила, що визнає такий електронний підпис аналогом власноручного підпису. Крім того, позивачка підтвердила ознайомлення та згоду із Запевненнями клієнта, Умовами і правилами обслуговування, Тарифами та іншими складовими Договору.

Відповідно до пункту 5.8.3 Умов і правил обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank клієнт погоджується, що використання аутентифікаційних даних, в тому числі згенерованих Банком унікальних кодів, які направляються Клієнту на його номер телефону та/або в його пристрій, з використанням якого здійснюється отримання клієнтом послуг, є здійсненням його ідентифікації з подальшим наданням права здійснювати операції за Договором через Інтернет, в тому числі з використанням Мобільного додатку, а отриманий електронний підпис клієнта прирівнюється до власноручного підпису клієнта.

Згідно з положеннями розділу 6 вищевказаних Умов і правил удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та має рівнозначні юридичні наслідки.

Пунктами 8.10 та 8.11 Умов і правил передбачено, що клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікації.

У разі якщо клієнт дає згоду на проведення операцій з Картами або нанесеними на них даними поза полем його контролю, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду (п.8.15).

Банк не несе відповідальність перед клієнтом за операції, що здійснювались після передачі мобільного телефону, сім-карти третім особам (п.8.16). Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться Клієнтом та/або третіми особами з відома або без відома Клієнта при використанні мобільних додатків для здійснення фінансових операцій, в тому числі в разі якщо програмне забезпечення та/або мобільний пристрій Клієнта, з використанням яких здійснюється доступ до даних послуг, були схильні до модифікації, що порушує угоду користувача, укладену між клієнтом і виробником програмного забезпечення та/або мобільного пристрою, а також у разі якщо на мобільному пристрої, що використовується для підключення телефону клієнта до Мобільного додатку був активований режим для розробників (п.8.17 вищевказаних Умов і правил).

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №522/22780/15 вказано, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

У постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16, від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц, від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18, від 21 квітня 2021 року у справі №751/6050/18, від 07 липня 2021 року у справі №370/476/16, від 17 грудня 2021 року у справі №263/3704/19 від 13 червня 2022 року у справі №587/586/21, від 24 січня 2024 року у справі №758/14517/18 викладені правові висновки про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У цій справі, 25.01.2026 позивачем із використанням мобільного додатку monobank на телефоні було ініційовано платіж із рахунку UA243220010000026204362979528 на рахунок одержувача: банк одержувача - Кредит Дніпро; платіжна система - VISA; платіжний інструмент - 4211150602913063 у сумі - 98 450,00 грн; комісія - 3 913,21 грн; код авторизації - 960351; призначення платежу - переказ особистих коштів; дата і час операції - 25.01.2026 15:24; ідентифікатор платіжного пристрою - MONODirect.

Згідно долученої банком довідки, що не заперечувалося стороною позивача, доступ до мобільного застосунку здійснювався з мобільного пристрою iPhone 13 Pro Max з незмінним ідентифікатором пристрою. У довідці відображено дату та час кожного входу до застосунку, IP-адреси, з яких здійснювався доступ, статус успішної авторизації (код 200), спосіб автентифікації користувача шляхом використання біометричних даних (fingerprint).

Враховуючи, що звернення позивача до банку було зафіксовано після здійснення спірних транзакцій, суд виходить із того, що відповідальність за проведення цих спірних транзакцій у справі несе позивач.

Крім того, суд звертає увагу, що із дослідженого аудіозапису телефонної розмови вбачається, що позивачка не повідомляла працівнику банку про втрату контролю над мобільним застосунком, зміну довіреного пристрою чи здійснення переказу сторонньою особою. Навпаки, позивачка пояснила, що після самостійного звернення до Telegram-бота виконувала інструкції осіб, які представлялися працівниками банку, та здійснювала відповідні дії у мобільному застосунку monobank, у тому числі переказ грошових коштів за наданими їй реквізитами.

Внесення до ЄРДР відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, не може вважатись доказом неправомірності списання відповідачем спірних грошових коштів, оскільки в межах даного кримінального провадження на час розгляду вказаної цивільної справи відсутнє передбачене ч. 6 ст. 82 ЦПК України остаточне судове рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, на підставі досліжених у справі доказів у їх сукупності вбачається, що АТ «Універсал Банк» доведено здійснення операцій за наявності волі Клієнта, операції проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки відомих виключно клієнту, яка здійснила переказ грошових коштів за наданими їй реквізитами, про що позивач не заперечує, що свідчить про відсутність вини банку у виконанні розпорядження клієнта щодо перерахунку коштів з її рахунку, оскільки ініціювання переказів по картці позивача було здійснено шляхом електронної ідентифікації електронного платіжного засобу та клієнта.

Позивач не надала жодного належного і допустимого доказу для доведення факту вчинення операцій з вини Банку. Банком не порушено умови Договору, зобов`язання чи вимоги чинного законодавства України під час проведення операцій.

За встановлених обставин справи, відсутні будь-які підстави стверджувати про бездіяльність банку чи його неналежний рівень кібербезпеки, оскільки зі свого боку банк вжив достатніх заходів для встановлення особи позивача перед здійсненням спірних операцій. Натомість надавачу послуг у цьому випадку не надавалося жодних платіжних інструкцій, а операції були проведені за розпорядження держателя платіжного інструменту.

З огляду на зазначене суд вважає, що заявлені в межах позову ОСОБА_3 вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом - покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Оленівська, будинок № 23, код ЄДРПОУ 21133352.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27.07.2026.

Суддя О. І. Якимець